Osvita.ua Вища освіта Реферати Військова справа, ДПЮ Ядерні аварії: заходи протирадіаційного захисту. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Ядерні аварії: заходи протирадіаційного захисту. Реферат

У рефераті подано відомості про критерії прийняття рішень щодо захисту при аваріях атомних реакторів

Основою розробки заходів захисту населення в умовах радіоактивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1988 р., а також норми радіаційної безпеки України (НРБУ-1997).

Критерієм для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середній фазах після аварії є дози зовнішнього і внутрішнього опромінення (табл. 1) з установленими двома рівнями радіаційного впливу – нижнім і верхнім – згідно з рекомендацією МАГАТЕ і НРБУ-1997.

Таблиця 1. Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії атомного реактора

 

Захисні заходи

Дозові критерії (прогнозована доза за перші 10 діб), мЗв

Все тіло

Окремі органи (легені, щитоподібна залоза, шкіра)

Нижній рівень

Верхній рівень

Нижній рівень

Верхній рівень

Укриття, захист органів дихання і шкіри

 

5

 

50

 

50

 

500

Йодова профілактика:

  • дорослі
  • діти, вагітні жінки

 

-

-

 

-

-

 

50*

50*

 

500*

250*

Евакуація:

  • дорослі
  • діти, вагітні жінки

 

50

10

 

500

50

 

500

200*

 

5000

500*

 

Примітка. * Тільки до щитоподібної залози.

При прогнозованому опроміненні, що не перевершує нижнього рівня, заходи, що перелічені у табл. 1-2, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення вказаних заходів може бути відкладене.

Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то обов’язково необхідно проводити заходи, наведені у табл. 2-3, навіть якщо вони пов’язані з порушенням нормальної життєдіяльності населення і об’єктів.

Таблиця 2. Критерії для прийняття рішень на середній фазі розвитку аварії атомного реактора

 

Заходи захисту

Дозові критерії (прогнозована доза за перший рік), мЗв

Все тіло

Окремі органи

Нижній рівень

Верхній рівень

Нижній рівень

Верхній рівень

Обмежене використання забруднених радіоактивними речовинами продуктів харчування і питної води

 

5

 

50

 

50

 

500

Евакуація

50

 

500

Не встановлються

 

Якщо наявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводити його евакуацію.

Щоб реально оцінити можливість проведення евакуації, необхідно враховувати: період року, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, яке підлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.

З метою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.

Щоб поглинути дози радіації не перевищували допустимих норм опромінення, необхідний контроль опромінення. Для цього введені допустимі дози опромінення.

У воєнний час:

  • при одноразовому опромінені (до 4 діб) – 50 Р;
  • при багаторазовому опроміненні за 30 діб – 100 Р;
  • за 3 місяці – 200 Р;
  • за рік – 300 Р.

У мирний час:

  • за нормальних умов за 1 рік – 0,5 бер;
  • для населення – аварійне опромінення за рік – 10 бер;
  • для персоналу АЕС у нормальних умовах за 1 рік – 5 бер;
  • для персоналу АЕС при аварійному опроміненні за рік – 25 бер.

Передбачені перевищення допустимої дози опромінення згідно із Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" № 15/98-ТЗД:

  • для населення – 0,1 бер за рік (1 мЗв);
  • для персоналу АЕС – до 2 бер за рік (до 20 мЗв).

Нормами радіаційної безпеки встановлено три категорії опромінюваних осіб: А, Б, В.

Для категорії А встановлена граничнодопустима доза за рік, а для категорії Б – межа дози за рік.

Граничнодопустима доза – це найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке за рівномірного впливу протягом 50 років не призведе до небажаних змін у здоров’ї персоналу.

Межа дози – гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення. Межа дози встановлюється в 10 разів меншою від граничнодопустимої дози для запобігання необґрунтованого опромінення цього контингенту людей.

Особи, які за попередніми розрахунками одержали одноразову дозу зовнішнього або сумарно зовнішнього і внутрішнього опромінення всього тіла більше 5 граничнодопустимої дози (ГДД) (табл. 3), або при одноразовому надходженні в організм радіоактивних речовин більше 5 ГДД, повинні бути направлені на медичне обстеження в спеціалізований лікувальний заклад.

Для жінок віком до 40 років вводиться обмеження опромінення на область тазу, яке не повинно перевищувати 10 мЗв за будь-які два місяці, доза вагітних жінок не повинна бути більшою 5 мЗв за період вагітності.

Таблиця 3. Основні дозові межі сумарного зовнішнього і внутрішнього опромінення, мЗв/рік

Категорія опромінення осіб*

Група критичних органів**

1

2

3

Категорія А

50

150

300

Категорія Б

5

15

30

 

Примітка. * Категорія А – персонал, який постійно або тимчасово працює безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б – частина населення, яка проживає на території радіоактивної зони чи перебуває на робочих місцях, розташованих у приміщеннях та промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями, де дози опромінення можуть перевищувати допустимі для населення.

Категорія В – все населення.

**Група 1 – все тіло, кістковий мозок.

Група 2 – м’язи, щитоподібна залоза, жирова тканина, печінка, нирки. Легені. Селезінка, шлунково-кишковий тракт.

Група 3 – шкіра, кісткова тканина, кисті, стопи, передпліччя і голінки.

Характеристика захисних протирадіаційних заходів. Захист особового складу та населення в умовах радіаційної аварії базується на системі протирадіаційних заходів (контрзаходів).

Всі контрзаходи, які застосовуються в умовах радіаційної аварії, поділяються на прямі та непрямі.

До прямих відносяться контрзаходи, реалізація яких приводить до запобігання чи зниження індивідуальних або колективних доз аварійного опромінення.

До непрямих відносяться такі види контрзаходів, які не приводять до зниження індивідуальних і колективних доз опромінення, але зменшують (компенсують) величину збитку для здоров’я, пов’язаного з цим аварійним опроміненням.

Залежно від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівнів прогнозованих аварійних доз опромінення, прямі контрзаходи умовно поділяються на термінові, невідкладні та довгострокові.

Термінові – це контрзаходи, проведення яких має за мету запобігання гострому або хронічному опроміненню населення в таких дозах, які створюють загрозу виникнення радіаційних ефектів, що виявляються клінічно.

Контрзаходи кваліфікуються як невідкладні, якщо їх реалізація спрямована на запобігання детермінованих ефектів.

До прямих термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів в гострій фазі аварії відносять: укриття населення, обмеження режиму поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілактика опромінення щитоподібної залози, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва та використання води з місцевих джерел.

До довгострокових контрзаходів, які можуть здійснюватись на ранній і пізній фазах аварії, належать: тимчасове відселення населення, переселення (на постійне місце проживання), обмеження вживання радіоактивно зараженої води і продуктів харчування, дезактивація територій, різноманітні сільськогосподарські контрзаходи.

Крім цих основних контрзаходів на ранній фазі аварії проводяться також допоміжні контрзаходи.

До них відносяться:

  • заходи пилоподавлення;
  • часте миття доріг з твердим покриттям;
  • запобігання підйому пилу з узбіччя доріг та спеціальні обмеження для автотранспорту щодо з`їзду на узбіччя;
  • спеціальний режим роботи шкіл, дитячих садків, ясел;
  • зміна режиму роботи лікувально-профілактичних закладів;
  • переведення великої рогатої худоби з пасовищного на стійлове утримання;
  • обмеження лісокористування, заборона полювання та рибної ловлі в місцевих водоймах тощо.

До непрямих контрзаходів відносяться: диспансерізація, курортне оздоровлення, виплати на додаткове харчування тощо.

Література

1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю. М. Скалецького, І. Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 218-250.

2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К.: Друкарня держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. - С. 33-39, 87-95.

3. Медичні аспекти ядерних аварій: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів / Ю. М. Скалецький, М. І. Барасій, І. Ю. Худецький, В. Ф. Торбін та інші. – К.: Навчально-методичний відділ УВМА, 2000. - С. 4-17, 30-35, 43-51.

4. Чернобыльская катастрофа / Гл. ред. акад. НАН Украины В. Г. Барьяхтар. – К.: Наукова думка, 1995. - С. 405-520.

5. Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Монография / Под ред. проф. В. А. Бузунова, проф. И. А. Лихтарева. - Книга 1. – К.: "МЕДЭКОЛ" МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. - С. 65-190.

6. Критерії для прийняття рішень про заходи захисту населення у випадку аварії ядерного реактору (Затв. МОЗ СРСР від 16.05. 90 р.). - М., 1990. – 16 с.

7. Мащенко Н. П., Мурашко В. А. Радиационное воздействие и радиационная защита населения при ядерных авариях на атомных электростанциях: Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1992. – С. 42-61.

8. Маргулис У. Я. Атомная энергия и радиационная безопасность. - М.: Энергоатомиздат, 1988. – С. 154-194.


20.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!