Osvita.ua Вища освіта Реферати Військова справа, ДПЮ Медико-тактична характеристика вогнищ ураження СДОР. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Медико-тактична характеристика вогнищ ураження СДОР. Реферат

В наслідку аварій (руйнувань) хімічно небезпечних об’єктів може створитися складна хімічна обстановка з виникненням вогнища хімічного ураження

У вогнищі хімічного ураження СДОР розрізняють район аварії й зону розповсюдження зараженого повітря в уражаючих концентраціях.

Район аварії – це площа, яка заражується безпосередньо під час розливу (викиду) СДОР.

Зона розповсюдження зараженого повітря утворюється за рахунок поширення первинної та вторинної хмар.

Первинна хмара утворюється в результаті миттєвого (1–3 хвилини) переходу в атмосферу стиснутих і зріджених газів, вторинна хмара – в результаті випаровування розлитих з підстильної поверхні зріджених газів та токсичних рідин при температурі їх кипіння вище навколишнього середовища.

В хімічному вогнищі СДОР можуть знаходитися у газоподібному, пароподібному, аерозольному і крапельно-рідкому станах. Висота поширення хмари отруйної речовини не перевищує, як правило, 25–30 м. Зона зараження твердо дисперсними частинками не перевищує 1–3 км, рідкими 5–10 км, а у газоподібному стані – від 1-го до 35-го км.

Зона хімічного зараження характеризується рухомістю меж. Концентрація СДОР у зараженому повітрі постійно змінюється.

Рухомість зони хімічного зараження залежить від руху повітряних потоків по вертикалі й горизонталі. В умовах, коли приземний шар повітря (висотою до 2 м) холодніший верхніх шарів атмосфери (інверсія) і вітер слабкий (1–2 м/сек.), заражена хмара характеризується стабільністю і може поширюватись на значні відстані.

В тих випадках, коли температура повітря в приземному шарі (до 20–30 м) постійна (ізотермія) або коли температура нижнього шару повітря вища за температуру верхніх шарів (конвекція) і швидкість вітру близько 3–7 м/сек., глибина розповсюдження зараженої хмари незначна. Найбільша стабільність зони хімічного зараження СДОР спостерігається вночі, раннім ранком, у хмарну погоду, коли стан атмосфери стійкий. Окремі узгір’я можуть перешкоджати поширенню зараженої хмари.

В населених пунктах, як правило, концентрація парів і стійкість СДОР буде вища, ніж на відкритій місцевості. По прямих міських вулицях можливе розповсюдження з повітряним потоком високих концентрацій СДОР, в той час, як на сусідніх перпендикулярно розташованих вулицях, СДОР можуть бути у значно менших концентраціях.

Найважливішими показниками, що визначають розміри і характер вогнища ураження є концентрація токсичної речовини в приземному шарі повітря на зараженій території та тривалість впливу отрути на організм людини. Як правило, поблизу зруйнованого об’єкта, концентрації отрути досить високі і перевищують смертельні в десятки разів.

Однією з характерних особливостей вогнищ ураження СДОР є те, що їх можна передбачити, так як дислокація ХНО і типи наявних СДОР відомі. Площі району аварії і можливого поширення первинної та вторинної хмар СДОР на топографічних картах прийнято позначати суцільною лінією синього кольору. Усередині район аварії зафарбовують жовтим кольором, а позначення – наносять чорним.

З навітряної від джерела СДОР сторони роблять синім кольором напис: в чисельнику – тип СДОР, в знаменнику – дата й час виникнення вогнища. Район аварії окреслюється радіусом Ra, який визначає площу кола, в рамках якого хмара СДОР володіє найбільшим уражаючим впливом. Радіус району аварії залежить від виду СДОР та умов його зберігання (використання) і може досягати 0,5–1,0 км.

Медико-тактична характеристика вогнищ хімічного ураження СДОР визначається сукупністю різних факторів, які впливають на організацію медичного забезпечення. До інтегральних показників медико-тактичної характеристики вогнищ хімічного ураження СДОР відносяться стійкість СДОР на місцевості та швидкість їх дії на організм.

По аналогії з бойовими отруйними речовинами, СДОР поділяють на стійкі і нестійкі. До перших відносять сполуки з температурою кипіння вище 1400°С (сірчана кислота, діоксин та ін.), а до нестійких – із низькими температурами кипіння, нижче 1400°С (аміак, хлор, акрилонітрил та ін.). Нестійкі СДОР заражають місцевість на хвилини, десятки хвилин. Стійкі можуть зберігати уражаючу дію від кількох годин до кількох тижнів і місяців, створюючи несприятливу екологічну обстановку (діоксин). Певно, що на стійкість СДОР буде впливати багато факторів: кількість СДОР на об’єкті у момент аварії, метеоумови, характер місцевості тощо.

За швидкістю розвитку уражаючої дії СДОР поділяють на швидкодіючі та сповільненої дії. При ураженні першими (аміак, сірковуглець, бензол, толуол, акрилонітрил та ін.) картина інтоксикації розвивається швидко, протягом першого часу. При ураженні речовинами сповільненої дії (бромметил, сірчана кислота, азотна кислота та ін.) симптоми інтоксикації виникають через одну годину і більше.

Вогнища ураження СДОР у залежності від тривалості зараження місцевості та часу виникнення перших симптомів отруєння, розподіляють на 4 види:

  • І – вогнище ураження нестійкими речовинами швидкої дії (аміак, хлор, бензол, толуол, соляна кислота, сірковуглець, сірководень, акрилонітрил);
  • ІІ – вогнище ураження нестійкими речовинами сповільненої дії (бромметил, бромбензол, ацетальдегід, етиленхлоргідрин, етиленоксид);
  • ІІІ – вогнище ураження стійкими речовинами швидкої дії (хлорсульфонова кислота, олеум, діметилформамід, 2,4-динітрофенол);
  • ІV – вогнище ураження стійкими речовинами сповільненої дії (сірчана кислота, фторацетат натрію, рицин, діоксин).

Крім того, виділяють ще напівстійкі вогнища ураження СДОР швидкої (мурашина та оцтова кислоти, фурфурол) та сповільненої (азотна кислота, оксиди азоту, в холодну сиру погоду – бромметил) дії.

Особливості вогнищ ураження утворених речовинами швидкої дії:

  • одномоментне (протягом хвилин, десятків хвилин) ураження значної кількості людей;
  • швидке наростання інтоксикації з перевагою тяжких уражень;
  • дефіцит часу для надання медичної допомоги;
  • необхідність проведення негайної евакуації уражених із вогнища.

Особливості вогнищ ураження утворених речовинами сповільненої дії:

  • послідовне, протягом декількох годин виникнення санітарних утрат;
  • необхідність проведення заходів для активного виявлення уражених серед постраждалих;
  • наявність деякого резерву часу для ліквідації наслідків аварії;
  • евакуація уражених з вогнища здійснюється по мірі їх виявлення (у декілька рейсів).

У стійких вогнищах ураження тривалий час (більш 1-ї години) зберігається небезпечність отруєння. Особовий склад у вогнищі застосовує засоби захисту органів дихання, а в районі аварії – засоби захисту шкіри, проводить часткову й повну санітарну обробку, заражені об`єкти підлягають дегазації.

В нестійких вогнищах особовий склад застосовує тільки засоби захисту органів дихання. При цьому необхідно підкреслити, що різні ділянки вогнища хімічного ураження СДОР за концентрацією токсичних речовин у повітрі дуже відрізняються. Безпосередньо в районі аварії та на близькій відстані від нього концентрації СДОР вищі ніж такі на інших ділянках вогнища у десятки та сотні разів. У зв’язку з цим, потрібно пам’ятати, що застосування фільтруючих протигазів можливе тільки в атмосфері, яка вміщує не менше 16 об.% вільного кисню і не більше 0,5 об.% токсичної речовини, а марок промислових протигазів СО та М - відповідно 18 та 0,5.

До засобів індивідуального захисту шкіри належать ізолюючі та фільтруючі плащі й костюми (комбінезони), які також поділяються на загальновійськові та спеціальні.

Засоби індивідуального захисту обираються в залежності від фізико-хімічних властивостей СДОР, концентрації, часу перебування в зоні аварії. Існують спеціальні таблиці для вибору засобу індивідуального захисту в залежності від наведених показників.

До засобів колективного захисту належать сховища. Сховищами користуються у випадку наявності труднощів здійснення евакуації великої кількості людей за короткий період. Найбільш ефективною є евакуація, яка проведена до підходу первинної хмари.

Під час аварій на хімічно небезпечних підприємствах не виключається одночасне поширення кількох токсичних агентів, які можуть утворюватися як результат вторинних хімічних реакцій, спричинених аварією. При цьому, токсичний ефект може посилюватись (синергізм), послаблятися (антагонізм) або сумуватись (адитивна дія).

В медико-тактичному відношенні вогнища ураження СДОР характеризуються: раптовістю, швидкістю і масовістю виникнення уражень; зараженням навколишнього середовища; наявністю комбінованих уражень (інтоксикація СДОР та опік; інтоксикація СДОР і механічна травма та ін.).

При 100% забезпеченні людей засобами захисту і своєчасному їх застосуванні число уражених не перевищить 3–6%, що буде визначатись тільки технічною несправністю засобів захисту.

При поширенні СДОР найбільші концентрації будуть спостерігатись при проходженні первинної хмари. Вони обумовлюють і найбільшу кількість уражених.

В аваріях, які мали місце, зареєстровані такі показники тяжкості уражень (Мешков В. В., 1991):

  • тяжкоуражені – 5%;
  • уражені середньої тяжкості – 35%;
  • легкоуражені – 60%.

Проте, вважається, що для оперативних розрахунків структури втрат серед незахищеного населення у вогнищі СДОР необхідно виходити із таких показників: 35% смертельних, 40% тяжкого і середнього ступенів, 25% легкоуражених, хоча їх коливання можливе у великому діапазоні.

Досвід ліквідації наслідків хімічних катастроф свідчить, що контингент важкоуражених, насамперед, формується серед осіб, які знаходяться поблизу від епіцентру аварії, де створюється надзвичайно високі концентрації токсичних речовин. Тільки негайна (в перші хвилини) допомога таким ураженим може врятувати їм життя.

В інших зонах ураження переважає контингент з легкою та середньою тяжкістю отруєння. Через декілька годин після аварії, за рахунок подальшого розвитку інтоксикації, питома вага важкоуражених зростає. В цих умовах спеціалізована токсикологічна допомога повинна бути забезпечена протягом перших 1–3 годин з моменту виникнення аварії.

Реально в умовах надзвичайних ситуацій з динамічним уражаючим фактором це неможливо. В перші години може бути надана перша лікарська і, частково, невідкладна кваліфікована терапевтична допомога. Близько 50% тяжкоуражених будуть знаходитися в термінальних станах (потребують реанімаційної допомоги), решта цієї групи та уражені середнього ступеню тяжкості потребують інтенсивної терапії.

З метою характеристики екологічного впливу СДОР застосовують поняття "довгочасне" вогнище хімічного ураження СДОР. Це вогнище, що утворюється такими сильнодіючими отрутами, які спроможні на тривалий час (тижні, місяці) заражати біосферу (джерела води, планктон, ґрунт, рослинність) і, таким чином, складати в певному районі на довгий час несприятливу санітарно-гігієнічну обстановку.

Таким чином особливістю хімічних аварій (руйнувань) є висока швидкість формування та дії уражаючих факторів, що викликає необхідність прийняття оперативних заходів медичного захисту. В зв’язку з цим захист особового складу частин і підрозділів медичної служби організовується завчасно, а при виникненні аварій проводиться у мінімально короткі строки.

Література

  1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю. М. Скалецького, І. Р. Місули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 122-134, 135-138, 141-144.
  2. Сильнодіючі отруйні речовини. - К.: ВМІ УВМА, 1996. – 62 с.
  3. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н. В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С. М. Кирова, 1987. – С. 163-178.
  4. Лужников Е. А., Костомарова Л. Г. Острые отравления. - М.: Медицина, 1989. – С. 289-362.
  5. Оптимизация экстренной медицинской помощи населению при стихийных и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. В. В. Мешкова. - М., 1991. – 148 с.
  6. Жиляев Е. Г. и др. Прогностическая оценка медицинских последствий химических аварий для населения и войск // Воен. -мед. журн. - 1994. - № 6. - С. 16-20.


18.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!