Osvita.ua Вища освіта Реферати Військова справа, ДПЮ Збройні Сили та інші військові формування України: різновиди. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Збройні Сили та інші військові формування України: різновиди. Реферат

Сухопутні війська (війська наземної оборони). Військово-повітряні сили. Війська протиповітряної оборони. Військово-морські сили. Спеціальні війська. Тил збройних сил України. Залізничні війська

Сухопутні війська (війська наземної оборони)

Сухопутні війська (СВ) - вид Збройних Сил, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі, най численніший і найрізноманітніший щодо озброєння та способів бойових дій.

Формування власних Сухопутних військ в Україні почало здійснюватися 12 грудня 1991 р., після підписання Президентом України Указу про Збройні Сили України. З 1 грудня 1997 р. Сухопутні війська мають три оперативні командування - Південне, Західне і Північне; крім того, 5 армійських корпусів, 11 танкових та механізованих дивізій, 7 окремих механізованих бригад, 2 артилерійські дивізії, близько 40 бригад різних родів військ і служб, а також частини тилового і технічного забезпечення.

На початку 1997 р. затверджено Державну програму розвитку і будівництва Сухопутних військ. У ній визначено чисельність, систему підготовки офіцерів, прапорщиків, сержантів, питання комплектування Сухопутних військ, а також систему бойової підготовки.

До складу Сухопутних військ входять такі роди військ: ракетні війська і артилерія; механізовані, танкові та аеромобільні війська; армійська авіація.

Ракетні війська і артилерія Збройних Сил України продовжують славні бойові традиції 600-річної історії артилерії. До їх складу входять: з'єднання оперативно-тактичних і тактичних ракет; з'єднання і частини гарматної, гаубичної реактивної і протитанкової артилерії; підрозділи мінометів і протитанкових ракет; частини артилерійської розвідки. Сучасна артилерія маневрена, має велику дальність і точність стрільби, могутні бойові заряди. Артилерійські, мінометні частини і підрозділи оснащені досконалими гарматами і реактивними установками.

Поряд з протитанковою ствольною артилерією на озброєнні перебувають високоточні протитанкові керовані ракети, які можуть уражати танки противника на великих відстанях.

Досвід війн і військових конфліктів підтверджує, що загальновійськові угруповання вже не можуть успішно виконувати бойові завдання, якщо не створено сприятливі умови для їхніх дій, а саме: необхідне співвідношення сил і засобів сторін, дезорганізація і знищення систем розвідки противника радіоелектронною боротьбою (РЕБ), а також протиповітряної оборони ~ (ППО) противника. У створенні Цих умов і відіграють вирішальну роль ракетні війська і артилерія. У бойових операціях на їх долю припадає до 70% загального обсягу завдань з ураження противника.

Таким чином, ракетні війська і артилерія на сьогоднішній день є одним з основних засобів вогневих уражень противника. Артилерія була, є і буде "богом війни".

Механізовані війська споряджено сучасними засобами пересування, найновішими зразками зброї. Особовий склад механізованих частин може вести тривалий бій, наступати швидкими темпами, переслідувати противника до повного його розгрому, надійно утримувати рубежі оборони.

На озброєнні танкових військ перебувають сучасні танки з потужного бронею і першокласним високоточним озброєнням і бойові машини, що вирізняються високого швидкістю, маневреністю, ефективністю озброєння. Вони мають великий запас ходу, можуть долати будь-які перешкоди. Танки пристосовані до дій в умовах застосування противником ядерної зброї. Сьогодні танкові війська є основною ударною силою Сухопутних військ. Тому держава, попри важкі економічні умови, проводить роботу з подальшого їх удосконалення.

Аеромобільні війська (в минулому ПДВ - повітряне-десанти і війська) є складовою частиною Сухопутних військ Збройних Сил України, їх з'єднання, частини і підрозділи покликані виконувати завдання в тилу противника (повітряними десантами різного складу і призначення),

На озброєнні аеромобільних військ перебувають десантні машини, самохідні артилерійські установки, бронетранспортери, протитанкові і зенітні засоби, ефективне автоматичне озброєння. У взаємодії з частинами інших видів і родів військ і самостійно аеромобільні війська можуть вирішувати різні бойові завдання на фронті і в тилу ворога.

Виходячи із цих завдань і здійснюється бойова підготовка особового складу аеромобільних військ, під час якої особлива увага приділяється повітрянодесантному вишколу, вмінню солдата вести вогонь із штатної зброї, водінню БМП, мінно-підривній справі, наданню медичної допомоги, фізичній підготовці, в першу чергу - вправам на силу, витривалість і формування навичок рукопашного бою.

Армійська авіація ввійшла до складу Сухопутних військ України, як їх рід, з 1 липня 1994 р, і за відносно короткий час свого існування перетворилась із допоміжного в один із основних і перспективних засобів збройної боротьби. Армійська авіація є універсальним і найбільш манев-реним родом Сухопутних військ, призначеним для виконання широкого кола завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою (операції) за будь-якої погоди і будь-якого часу доби.

Досвід військових конфліктів, тактичних і командно-штабних навчань, а також наукових досліджень свідчить, що на сучасному етапі розвитку засобів збройної боротьби найбільш характерними завданнями для армійської авіації будуть для екіпажів бойових вертольотів (типу Мі-24):

  • знищення об'єктів противника на передньому краї і в тактичній глибині під час авіаційної підтримки загальновійськових частин (з'єднань). При цьому питання боротьби з броньованими цілями та протитанковими засобами противника б одним з головних;
  • знищення вертольотів противника в повітрі і на майданчиках їх базування, блокування та знищення аеромобільних підрозділів противника в місцях їх висадки, а також виконання інших притаманних їм завдань.

Виходячи з цих завдань, планується та проводиться бойова підготовка частин армійської авіації Сухопутних військ, а також підготовка льотних екіпажів вертольотів Мі-24 і Мі-8.

Військово-повітряні сили

Військова авіація є основою могутності кожної сучасної армії. А в нашій державі, за відсутності ядерної зброї. Військово-Повітряні сили стають великою стримуючою силою, яка може нанести агресору відповідний удар. Вони виступають надійним гарантом незалежності України і недоторканності її кордонів, виходять на перший план по вогневій могутності і дальності бойового використання, стають єдиним засобом стримання агресії і нанесення удару відплати,

ВПС є високоманевреним видом Збройних Сил, їх завдання:

  • розгром з повітря ракетно-ядерних, авіаційних, сухопутних і морських об'єктів і угруповань противника;
  • підрив його військово-економічного потенціалу;
  • дезорганізація державного і військового. управління противника;
  • порушення роботи тилу і транспорту противника;
  • забезпечення Збройних Сил даними повітряної розвідки;
  • прикриття військ і об'єктів від ударів повітряного противника;
  • повітряне десантування;
  • здійснення повітряних перевезень та ін.

Військово-повітряним силам належить керівна роль у завоюванні домінування в повітрі.

ВПС України мають на озброєнні сучасні літаки - це винищувачі Су-27, МіГ-29, бомбардувальники" Су-24, штурмовики Су-25, які за своїми характеристиками не поступаються авіаційній техніці передових країн світу.

Розроблено основні положення будівництва Військо-во-Повітряних сил в три етапи терміном 1997-2005 рр. В його основу закладено план створення такого авіаційного угруповання, яке не вимагало б серйозних змін як у мирний, так і воєнний час, могло забезпечувати виконання бойових завдань на випадок виникнення воєнних конфліктів.

Війська протиповітряної оборони

Війська Протиповітряної оборони (ППО) є видом Збройних Сил і призначені для боротьби з повітряним противником, для попередження про початок повітряного і космічного нападу, захисту важливих адміністративно-політичних і промислових центрів і районів країни, угруповань військ, інших важливих військових і цивільних об'єктів від ударів авіації.

Війська ППО України були створені на основі 8-ї окремої армії ППО. В січні 1992 р. командування 8-ї окремої армії І особовий склад бойових частин ЗР В, РТВ, винищувальної авіації, частин і підрозділів забезпечення прийняли присягу на вірність українському народу.

До складу військ ППО входять зенітні ракетні війська (ЗРВ), винищувальна авіація (ВА), радіотехнічні війська (РТВ), спеціальні війська, частини, установи і підрозділи тилу.

Основною вогневою силою системи ППО держави є • ЗРВ, які мають завдання знищувати засоби повітряного нападу в межах зон ураження. Зенітно-ракети і частини озброєні найновішими зенітно-ракетними комплексами і системами: С-200, С-300, С-125, БУК, ОСА та ін. Ракети цих комплексів можуть знищувати повітряні цілі на відстані до 250 км і на висотах до 40 км. ЗРВ можуть боротись з будь-якими засобами повітряного нападу - стратегічною і винищувальною авіацією, крилатими ракетами, безпілотними літальними апаратами.

Винищувальна авіація військ ППО є їхньою основною маневреною силою і призначена переважно для знищення повітряних цілей. Сучасні літаки, які є на озброєнні ВА (серед яких - відомі у всьому світі винищувачі Су-27 і МіГ-29) - можуть вести бойові дії в радіусі 1400 км зі швидкістю до 3000 км на годину на висотах до 36 кім.

Радіотехнічні війська є основним джерелом інформації про початок повітряного нападу, Вони діють в інтересах ЗРВ і ВА, забезпечують необхідними даними командні пункти. Дальність їхніх дій - понад 360 км і по висоті до 85 км.

Війська ППО постійно несуть бойові чергування. Це війська постійної бойової готовності. Термін готовності чергових засобів до бойового застосування становить від 2,5 до 12 хв. Сьогодні вони охороняють понад 7000 км повітряного простору нашої держави, здійснюють контроль перельотів авіації з дев'ятьма суміжними країнами.

Практично щоденно на контролі військ ППО перебувають від 260 до 310 повітряних літальних апаратів. У своїй багатогранній діяльності війська ППО України мають прямий зв'язок з командними пунктами військ ППО Росії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Молдови, Румунії, Болгарії, Білорусі. Взаємовідносини будуються за двосторонніми домовленостями між Україною і цими державами.

Військово-морські сили

Військове-Морські сили (ВМС) - самостійний вид Збройних Сил України. Геополітичне положення незалежної української держави характеризується наявністю морських кордонів протяжністю майже 1600 км вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів.

Відповідно до Воєнної доктрини України принципами розбудови ВМС є:

  • наукова розробка усіх проблем: урахування зміни завдань флоту, широти можливих районів бойових дій, менший склад ВМС, їх бойова ефективність;
  • оптимальне збалансування сил ВМФ з урахуванням театру військових дій;
  • урахування фізико-географічних умов можливих районів повсякденної діяльності ВМС;
  • використання багатої спадщини Військово-Морського флоту колишнього СРСР, досвіду провідних морських держав світу;
  • вимоги уніфікації озброєння і бойової техніки як для ВМС, так і для інших видій Збройних Сил України.

Основні завдання ВМС визначаються вимогами Воєнної доктрини України і принципами розбудови ВМС.

У мирний час основними завданнями ВМС є:

  • підтримка сприятливого оперативного режиму е зоні відповідальності флоту,
  • участь у миротворчих операціях,
  • у сучасних навчаннях з флотами інших держав,
  • в охороні районів діяльності риболовецького і торгового флотів України, судноплавства,
  • в боротьбі з терористами на морі.

У воєнний час основними завданнями ВМС є:

  • відбиття нападу авіації з морського напрямку,
  • знищення ударних підводних човнів і надводних кораблів,
  • оборона місць дислокації флоту і десантно-доступних районів та ділянок узбережжя,
  • допомога сухопутним військам на приморському напрямку,
  • участь у протидесантних операціях,
  • висадка тактичних десантів за планами флоту та ін.

Основними родами Військове-Морських сил є:

  • надводні сили (ударні, протичовнові, десантні, протимінні);
  • підводні сили (багатоцільові дизельні підводні човни);
  • морська авіаційна група;
  • війська берегової охорони (в тому числі і частини морської піхоти, дивізіони і батареї берегових ракетно-артилерійських військ).

Основним типом корабля в Українському флоті має стати корвет з універсальними комплексами ударної, зенітної і протичовнової зброї. Крім того, в складі ВМС будуть багатоцільові фрегати, ракетні і артилерійські катери, десантні і мінно-тральні кораблі сучасного вітчизняного виробництва.

Програма розбудови ВМС України в рамках чинного документа про розбудову і розвиток Збройних Сил України на найближчі роки передбачає повністю визначитись з ядром Військово-Морських сил до 2005 р. Воно повинно забезпечувати обороноздатність України на морі.

Кораблі і підводні човни об'єднуються в бригади (дивізіони), які входять до складу військово-морських районів (Південного і Східного). Військово-морські райони - це територіальні оперативно-тактичні об'єднання з визначеною зоною відповідальності. В зону їхньої дії входять також акваторія Азовського моря і дельта Дунаю. Кораблі ВМС беруть активну участь у ряді багатонаціональних військово-морських навчань. Завдяки відкритості нашої держави українські моряки мають можливість спілкуватися з моряками багатьох країн світу, переймати їхній досвід.

Традиції Українського флоту беруть початок з морських походів княжих дружин Київської Русі, їх примножили наші предки козацьких часів. Легендарною мужністю, стійкістю, силою духу, волею до перемоги прославили флот наші батьки і діди в роки Великої Вітчизняної війни.

Спеціальні війська

Спеціальні війська - військові частини і підрозділи, призначені для виконання спеціальних завдань по забезпеченню бойової і повсякденної діяльності Збройних Сил. Маються на увазі спеціальні війська, які безпосередньо підлягають Міністерству оборони, а також входять до складу видів Збройних Сил і Тилу. Найменування, склад, організація, озброєння і технічне спорядження формування спеціальних військ визначається їх призначенням.

До спеціальних військ належать: війська зв'язку, інженерні війська, війська радіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБ захисту), війська радіоелектронної боротьби (РЕБ), топографічна служба (топографічні підрозділи). Деякі види Збройних Сил мають свої спеціальні війська (наприклад, у ВПС - частини інженерно-авіаційної служби та ін.).

Війська зв'язку призначені для встановлення і підтримки стійкого зв'язку, який забезпечує безперервне управління військами. Вони входять до складу всіх видів Збройних Сил і родів військ. Особовий склад військ зв'язку здатний у досить короткі строки розгортати мобільну мережу зв'язку, яка складається з- польових кабельних, радіорелейних, тропосферних ліній і апаратури ущільнення, ліній радіо- і космічного зв'язку. Командири з'єднань і частин зв'язку роблять все можливе, щоб підтримувати підготовку особового складу на рівні вимог часу.

Інженерні війська призначені для інженерного забезпечення бойових дій. Вони складаються з частин і підрозділів різного призначення:

  • інженерно-саперні,
  • інженерно-дорожні,
  • понтонно-мостові,
  • інженерно-будівельні,
  • переправочно-десантні та ін.

Ці війська у бойових умовах виконують найбільш складні завдання інженерного забезпечення, які вимагають спеціальної підготовки особового складу, використання різної техніки та інженерних боєприпасів.

Для військовослужбовців інженерних військ час не ділиться на мирний та воєнний. Вони завжди на варті, виконують бойові завдання по знешкодженню вибухонебезпечних предметів та надають іншу допомогу мирному населенню.

Війська радіаційного, хімічного і біологічного захисту (РХБ захисту) України були створені на базі хімічних військ колишнього СРСР. Від них нам залишилась добра матеріально-технічна база, на якій і почалось формування частин РХБ захисту.

Наша країна не має хімічної та бактеріологічної зброї, але на її території знаходиться багато електростанцій, що працюють на ядерному паливі, і хімічних підприємств, які виробляють отруйні речовини. Ліквідація наслідків можливих аварій на подібних об'єктах є одним із головних завдань військ РХБ захисту.

Аналіз екологічної обстановки в країні за останні роки свідчить про її неухильне погіршення. Тому керівництво Міністерства оборони вирішило створити управління військової екології. У своїй роботі військові спеціалісти-екологи насамперед спиратимуться на досвід, нагромаджений у ході ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, підприємствах хімічної промисловості, залізничному, водному транспорті.

Війська РХБ захисту протягом 1991-1997 рр. брали участь у ліквідації наслідків аварій практично на всій території нашої держави.

Війська радіоелектронної боротьби (РЕБ) набувають дедалі більшого значення в сучасних умовах. Як показує досвід, в останніх локальних війнах і військових конфліктах (особливо у війні в Перській затоці) завдяки діяльності частин і підрозділів РЕБ досягалась повна перевага авіації над засобами ППО. На сьогодні поки що немає більш надійного захисту від ударів високоточної зброї, ніж засоби РЕБ. І в подальшому їх значення І вага в досягненні успіхів у бойових діях постійно зростатимуть.

Топографічна служба діє на основі потреб Збройних Сил в топографічно-геодезичні й інформації з урахуванням Воєнної доктрини України та аналізу сучасного стану то-по геофізичного забезпечення території нашої держави 1 суміжних держав. Силами Топографічної служби постійно

виконуються роботи з топогеодезичного забезпечення навчальних центрів і полігонів, а саме: підтримання у готовності до використання геодезичних мереж, контроль прив'язки стартових і вогневих позицій при проведенні бойових пусків ракет і стрільб артилерії, складання та поновлення топографічних карт.

Топографічна служба створює карти всіх масштабів, різноманітні спеціальні карти, каталоги координат геодезичних пунктів. Вона забезпечує ними всі види Збройних Сил, роди військ, спеціальні війська, а також Національну гвардію, Прикордонні війська, Війська цивільної оборони, Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки України, інші міністерства та відомства народного господарства.

Частини і підрозділи Топографічної служби виконують великий обсяг робіт із забезпечення постійної бойової готовності військ, бойового чергування та випробувань нової техніки і системи озброєння.

Тил збройних сил України

Тил Збройних Сил - це сили і засоби, призначені для тилового забезпечення військ. До складу тилу Збройних Сил входять різні частини, установи і підрозділи, необхідні для виконання таких основних завдань: забезпечувати війська матеріальними засобами, здійснювати військові перевезення всіх видів, відновлювати військову техніку і майно, створювати умочи для базування авіації і сил флоту, надавати медичну допомогу пораненим і хворим, евакуювати і лікувати їх, здійснювати квартирно-експлуатаційне і фінансове забезпечення та ін.

Тил Збройних Сил України разом з усіма видами і родами військ зазнав значних змін. Він характеризується високою мобільністю, маневреністю і механізацією всіх своїх структур.

Залізничні війська

Залізничні війська служать для технічного прикриття, загородження або відновлення, тимчасової експлуатації, будівництва нових залізничних колій та забезпечення бойових дій Збройних Сил.

В Україні кожний п'ятий кілометр залізниць - справа Рук воїнів-залізничників, що є досить вагомим внеском у розвиток транспортної мережі нашої держави.

Військовослужбовці Залізничних військ протягом повоєнного часу брали безпосередню участь у знешкодженні боєприпасів, мін, снарядів, що залишилися по всій території України і вже понад 50 років загрожують життю громадян. Силами особового складу спеціальних підрозділів військ за цей період знешкоджено понад 400 тисяч вибухонебезпечних предметів, у тому числі 38 тисяч снарядів великого калібру.


18.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!