Osvita.ua Вища освіта Реферати Діловодство Українське справочинство: складноскорочені слова та абревіатури. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Українське справочинство: складноскорочені слова та абревіатури. Реферат

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 - 97), що чинний від 1998 року

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

  • д-р (доктор), д-ри (доктори)
  • м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

  • -авський -ентальний -ільський
  • -адський -енький -інський
  • -ажний -ерський -ірський
  • -азький -еський -істий
  • -айський -ецький -ічий
  • -альний -євий -ічний
  • -альський -ивний -кий
  • -аний -инський -ний
  • -анський -ирський -ній
  • -арський -истий -ований
  • -ативний -иський -овий
  • -атський -ицький -овськнй
  • -ацький -ичий -одський
  • -евий -ичний -ольський
  • -енський -іальний -Орський
  • -ельний -івний -ський
  • -ельський -івський -уальний
  • -енип -ійний -чий
  • -енний -ійський -яний
  • -енський -ільний -янський

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,

-помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:

-афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

  • географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:

  • шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному. г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

  • грузинський народ - грузин, народ
  • Бориспільський край - Бориспіл. край
  • Луганська область - Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:

  • Харківська область - Харк. обл.
  • Харківський район - Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

  • калійний - калійн.
  • олійний - олійн.
  • червоний - червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

  • вищий - вищ., але вища - не скорочують
  • учений - учен., але вчена - не скорочують
  • міський - міськ., але міська - не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

  • торф'яний - торф'ян.
  • слов'янський - слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним:

  • грецький - грец.
  • гуцульський - гуцул.
  • сільський - сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

  • законний - закон,
  • іменний - імен,
  • щоденний - щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:

  • експериментальний - експерим.,
  • а не експериментал., експеримент,
  • фундаментальний - фундам.,
  • а не фундаментал., фундамент,
  • графічний - графіч.
  • комічний - коміч.
  • континентальний - континент, і под.

16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

17. У словосполученні скорочують кожне слово:

  • видавничий відділ - вид. від.
  • допоміжна картка - допом. карт.
  • умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

  • без року - б. р.
  • без ціни - б. ц.
  • вихідні дані - вих. дан.
  • і так далі - і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:

  • місто Кам'янець-Подільський -
  • м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський -
  • м. Корсунь-Шевченків. і под.

Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню:

Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієвб-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

  • греко-католицький - греко-католиц.
  • фізико-математичний - фіз. -мат.
  • хіміко-технологічний - хім. -технол. і под.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:

  • агролісомеліоративний - агролісомеліор.
  • лісогосподарський - лісогосп. і под.

21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково:

  • карпатський - карпат.,
  • закарпатський - закарпат.,
  • прикарпатський - прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

  • відеофонограма - відеофоногр.
  • діафільм - дф
  • міська державна адміністрація - міськдержадмгн. і под.

23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведеш в додатку 2.

24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник,

а не Безпека життєдіяльності:

Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник,;

а не Лікарські рослини: Слов. -довід,;

1 але Біологія: Підручник для 10-го класу - Біологія: Підруч. для 10-го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря

Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.

Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів:

1. Ініціальні (абревіація) - утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

  • а) буквені - читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗтаін.;
  • б) звукові - читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.;
  • в) буквено-звукові (змішані) - частина слова вимовляється за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення - утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.

3. Частково скорочені слова - утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. таін.

5. Телескопічні скорочення - утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]-ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

-          крапкові: ст., див., їм. таін.;

-          дефісні: з-З, б-ка, ш-ттаін.;

-          скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);

-          нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);

-          комбіновані: півд, -зах., півн. -схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад:

НП, що сталася на ПУ півд. -схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім:ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток - з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник - Григір, бо є Григорій Тютюнник);

2) псевдоніми:

не Ж. Занд, а Жорж Занд

не Л. Українка, а Леся Українка

не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища:

не Б. -Хом'як,

а Богачевська-Хом'як

не Ж. -Стоша, а Жукевич-Стоша

не К. -Яценко, а Кучук-Яценко


20.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!