Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Заболотський Петро Юхимович: життя та творчість. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Заболотський Петро Юхимович: життя та творчість. Реферат

У рефераті подано біографічні відомості про життя та творчість Заболотського Петра Юхимовича (1803-1866). Це російський живописець, представник так названого провінційного романтизму, близький школі О. Венеціанова

Народився в м. Тихвіні в сім'ї міщанина. Він довгий час відчував на собі тиск цього стану, так як був залежний у багатьох випадках від думки батька (наприклад, багато труднощів було пов'язано з отриманням звання художника).

Про перші роботи Заболотського нічого не відомо, одначе не є секретом той факт, що в його долі велику роль зіграв А. Р. Томілов, відомий цінитель російської культури і живопису, колекціонер робіт видатних живописців, знатних всьому світу. Не без допомоги А. Р. Томілова Заболотський в 1825 р. переїхав з провінції до Петербурга.

Саме в Петербурзі майбутній художник отримав перші уроки професійної живопису. Він копіював картини відомих майстрів, за порадою свого наставника А. Р. Томілова вивчав портрети Рембрандта.

В Академії мистецтв він міг відвідувати заняття в якості вільного слухача, але ще не був туди назначений постійним учнем. Причиною хибного стану Заболотського була залежність від волі та бажання батька. Батько ж перебував в роздумах, і в 1827 р. Заболотський повернувся в Тихвін. У рідному місті, чекаючи остаточного рішення батьків, художник не переставав удосконалюватися і писав портрети городян.

Ситуація розгорнулась на користь завзятого юнака, і до кінця 1827 р. він знову поринув у навчання в стінах Петербурзької Академії мистецтв. У вільний від занять в Академії час Заболотський багато працював самостійно і для здачі іспиту вибрав декілька робіт, написаних не під керівництвом викладачів. Успішно склавши іспит, він став вчитися в натурному класі.

До цього часу відносяться картини "Портрет А. М. Малевського" (1827, Російський музей, Санкт-Петербург), "Автопортрет" (1827, колекція В. А. Десницького).

На початку свого творчого шляху Заболотський кілька копіював манеру О. О. Кіпренського. Так, у картині "Хлопчик у білій сорочці" (1828, Художній музей, Нижній Новгород) чітко просліджуються алегорії з картиною О. О. Кіпренського "Садовник". Але все-таки це не було сліпим наслідуванням, а лише говорило про серйозне захоплення творчістю сучасника.

У 1829 р. одна з натурних пейзажних робіт Заболотського була відзначена Малою срібною медаллю Петербурзької Академії мистецтв. У 1830 р. художнику присудили Велику срібну медаль. У цьому ж році він взяв участь у виставці Академії живопису. Роботи живописця викликали схвалення критики, а ім'я стало широко відомим.

Особливу популярність набула картина "внутрішньої кімнати любителя мистецтв та дім його" (Музей російського і українського мистецтва, Одеса), написана Заболотським, по всій вірогідності, під час річного перебування в будинку Томілових. Сюжет картини простий. Зображення двох кімнат побудоване на перспективі і світлотіні: перша кімната трохи темніше, мерехтять золотом рами картин, розвішаних на стінах дому, сидячи біля вікна, поглибився в читання один із синів А. Р. Томілова. Друга кімната яскраво освітлена сонцем. Тут зображений господар будинку - А. Р. Томілов з дітьми. Він грає на клавесині, а син та дочка слухають музику. Заболотський звертає увагу на найдрібніші деталі в зображенні кімнат, вони передані з майже документальною точністю.

У 1831 р. Заболотський після довгих невтомних років очікування все-таки отримав звання художника. Почався новий етап в його творчості: він незалежний і сповнений бажання працювати. У 1830-ті рр. Заболотський вступив вже як сформований художник зі своїми темами, інтересами та індивідуальною манерою письма. В цей час він зблизився з кружком Венеціанова.

На портретах художник зображав звичайних, нічим не примітних людей - "портрет невідомого" (1832, Російський музей, Санкт-Петербург), "Селянська дівчина" (1832, Російський музей, Санкт-Петербург), його залучали і звичайні, традиційні для середньої російської смуги пейзажі - "Вид старої Ладоги" (1833, Російський музей, Санкт-Петербург). Захоплення Заболотського побутовим живописом з роками зросло.

У 1835 р. він написав ще кілька виразних картин: "Дівчина, що заснула при свічках" (приватний збір, Москва), "Хлопчик з балалайкою" (Російський музей, Санкт-Петербург). Перша робота була дуже високо оцінена і відразу куплена у Заболотського Товариством заохочення художників.

Широко відома картина живописця "Ветеран 1812 року" (1835, Російський музей, Санкт-Петербург), в якій художник виступив великим майстром побутового живопису. Герой картини - унтер-офіцер Андрєєв - реальне обличчя. Заболотський написав не портрет, а передав узагальнений образ досвідченого російського солдата, дещо стомленого, але повного рішучості служити Батьківщині. Картина виконана в стриманої сіро-коричневої колірній палітрі.

У середині 1830-х рр.. Заболотський познайомився з М. Ю. Лермонтовим, а потім протягом кількох років (з 1836) давав поетові уроки малювання. До цього періоду відноситься і знаменитий його портрет (1837, Третьяковська галерея, Москва). Заболотський віртуозно переніс на полотно вигляд натхненного молодого поета, живий погляд його виразних очей. Незважаючи на яскравий, який грає золотом, гусарський мундир, в якому зображений Лермонтов, портрет позбавлений пихатої парадності та пози.

Портрет М. Ю. Лермонтова (1837) по праву вважається видатною картиною художника. Портретні роботи Заболотського не завжди були вдалі, однак у 1840-му р. його ім'я стало вже добре відоме. У ці роки живописець викладав у школі Товариства заохочення художників (1842-1844 та 1845-1848), яке в 1840 р. купило ще одну його картину - "Хлопчик з батогом".

У 1845 р. живописець викладав у духовній семінарії. Викладацька діяльність стала основним заняттям у другій половині життя і творчості Заболотського (крім роботи в Малювальної школі, він навчав живопису у Військово-топографічному депо, в Технологічному інституті, давав приватні уроки).

Живописні роботи Заболотського до цього часу поступово втратили безпосередність, хоча техніка продовжувала залишатись на високому рівні. "Портрет невідомої" (1842, Російський музей, Санкт-Петербург) відображає своєрідність творчої манери художника, однак це одне з останніх видатних його творів. Не виконавши свого часу (середина 1830-х) парадний портрет, програмну роботу на звання академіка, Заболотський отримав це звання тільки в 1857 р.

У 1860-ті рр. він звертався не тільки до портретного живопису, але проявив себе і в іконописі. Проте до цього часу спад творчої активності художника був уже великий. Більше він не створив нічого значного.

Література

1. П. Є. Заболотський // Російське мистецтво. Нариси про життя і творчість художників першої половини XIX століття. М., 1954.

2. Велика радянська енциклопедія.

3. Живописці XIX століття.


25.06.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!