Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Релігійно-міфологічний світогляд населення Месопотамії
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Релігійно-міфологічний світогляд населення Месопотамії

В Месопотамії, як і всюди на стародавньому Сході, релігія та міфологія були панівною формою осмислення людиною зовнішнього світу то свого місця в ньому. Однак, на думку американського ассиріолога Л. Оппенхейма, набожність тамтешнього населення була порівняно невисокою

Пересічний громадянин займався у повсякденному житті культовою практикою мало, цей обов'язок лежав майже виключно на цареві та жерцях. До того ж, як вважають дослідники, месопотамська релігія в ІІ тис до н. е. "втратила свій яскраво виражений характер і набула явних ознак ідеології, спрямованою головно на освячення єдності монархії".

Населення Месопотамії не розділяло світ на живий і мертвий, реальний та ілюзорний. Все, що можна відчути, виразити чи просто уявити, воно наділяло душею, здатністю мислити і діяти.

В його уявленні світ буквально кишів найрізноманітнішими богами та духами. Кожне місто чи село, кожна сім'я, кожна людина мали своїх богів-покровителів - великих, могутніх і мудрих, проте не позбавлених людських пороків, здатних навіть на аморальні вчинки.

Релігія та міфологія відображали зміни в суспільному житі. Так, перехід від кочового скотарства до землеробства знайшло відображення в релігійному міфі про сварку між богом тваринництва Лахаром і богинею землеробства Ашнан, з якої переможцем вийшла Ашнан. Втім, жіноче божество рано святкувало перемогу. Коли в Касситську добу територіальна община у Вавилонії змінилася патріархально-сімейною, престиж більшості архаїчних богинь (виняток становили богиня кохання Іштар та богиня лікування Гула) підупав, "чоловік став всесильним господарем не лише в земному житті, а й у царстві богів".

Спостерігалася централізація культу, яка виявилася не у відмиранні "старих" культів, а в синтезі їх із новими. Релігійному синкретизму сприяла традиція нав'язування завойовником своїх культів підкореному населенню та панування столичних культів.

Вплив політичних процесів у містах-державах Месопотамії на сферу релігійного життя виразно проглядається в релігійному міфи про вавилонського бога Мандука. Згідно з цим міфом, до світо утворення існував первісний хаос у вигляді страшних чудовиськ Апсу, Мумму та Тіамат. Із хаосу народилися боги, які вирішили впорядкувати його. Коли про їхні наміри довідалася Тіамат, вона вирішила знищити любителів порядку, виставивши проти них декілька страховиськ та переманивши на свій бік одного з богів - Кінгу.

Боги звернулися за підтримкою до найсильнішого серед них - Мардука. Той зажадав, щоб боги визнали його за старшого, коли він переможе Тіамат та її посіпак. Безвихідь богів змусила богів пристати на цю зухвалу вимогу. Мардук, ясна річь, вийшов переможцем у смертельному двобої з силами зла, після чого створив із мертвих тіл Тіамат і компанії Всесвіт, а з глини, замішаної на крові Кінгу, коханця Тіамат, виліпив людину. Так своєрідно осмислила міфотворчість перетворення Вавилона на політичний центр Месопотамії.

Виразно позначилася на релігійно-міфологічному світогляді населення Месопотамії також поява класів і держави. Світ почав уявлятися шумеро-вавилонцям космічною державою, соціальну еліту якої становили боги, людям же випало бути їхніми слугами й рабами.

Держава-всесвіт будувалася на засадах військової демократії. Найважливіші питання в ній вирішувалися на загальних зборах богів. Усі учасники цих зборів мали право голосу, проте вирішальне слово було за сімкою основних богів. Кожен з великих богів був самодержцем у своїй небесній чи підземній резиденції, їм слугувала зграя дрібних божків і демонів у складі візира, радників, писців, найрізноманітніших челядників. Одним словом, месопотамська релігія проектувала на небо земні порядки.

Релігія в Месопотамії була поставлена на службу царській владі, проголошувала її то особу царя священною (вавилонського царя Хаммурапі, наприклад, зображували поряд із сонячним богом Шамашем і називали "божественним царем, якому по праву належать скіпетр і корона"). У Вавилоні на царство коронувалися перед золотою статуєю Мардука, що символізувало передачу царських регалій саме цим богом. Обряд коронації завершувався "священним шлюбом" царя й верховної жриці, що символізував шлюб Мардука з богинею Серпанітум. Цей ритуал дістався вавилонцям у спадок від шумерів, чиї царі на новорічне свято задля забезпечення родючості землі й жиночої утроби вступали в шлюб із жрицею храму богині Іннани.

В архаїчний період історії месопотамії населення пов'язувало цей ритуал зі здатністю царя виконувати свої прямі функції - якщо вождь втрачав чоловічу силу, його вбивали, бо вважали нездатним впливати на природу. Коли ж влада вождя переросла в царську, жерці змінили ритуальне вбивство на тимчасове позбавлення царя влади.

Все ж ідеологічна функція месопотамської релігії зводилася до сакралізації політичної системи. Релігія ще не втручалась у сферу соціальної етики, обслуговувала богів, а не соціальну еліту. Вона ще не виробила ідеї про посмертну відплату по ділах людини, яка є стрижневою у світових релігіях. Церкви в Месопотамії не існувало, жерці не оформились у церковний клір, а були звичайними чиновниками, що виконували специфічні функції.

Розглянемо тепер основні культи месопотамського пантеону.

У шумерів найбільш шанованими були місячний культ Нанна (Сін), солярний культ Уту (Шамаш), культи бога води й мудрості Енкі (Еа), бога-творця Енліля храм якого височив у Ніппурі. Дуже популярний у шумері був куль богині коханя і народжуваності Інанни (Іштар), який поширився в усій Передній Азії.

Свята на честь цієї богині супроводжувалися сакральною проституцією, ігрищами блазнів, самоспаленням релігійних фанатиків тощо. Всі боги як це уявлялося шумерам, народилися від шлюбу небесного бога Ану та богині землі Кі, які самі вийшли з первісного водяного хаосу. Вавилонці запозичили шумерський пантеон, крім того, вшановували бога бурі та грому Адада, сімку астральних богів: Юпітера - Мардука, Марса - Нергала, Меркурія - Набу, Сатурна - Нінурта, та вже згадуваних Венеру - Іштар, Шамаша й Сіна. Добрих богів вавилонці найчастіше зображували у вигляді шеду - пятиногих крилатих людинобиків, злих - у вигляді почвар зі спотвореним гримасою обличчям. Пантеон ассирійських богів очолював Аншур, якого вважали царем богів, тобто покровителем царської влади . Характерно, що ассирійці віддавали перевагу богу громовержцю Ададу над богом підземних вод Еа.

Культ води посідав у релігійно-міфологічному світогляді населення Месопотамії особливе місце. Воду там уважали основою всього сущого, з водяного хаосу починали біографію Всесвіту. Воді приписували здатність очищати від гріхів (ця віра послужила основою для християнської ідеї хрещення занурюванням у воду).

Мешканці Месопотамії вірили у потойбічне життя. Загробне життя в "країні без вороття" уявлялося їм невідрадним животінням, коли доводиться вічно терпіти спрагу і вгамувати голод глиною й пилюкою, щоб хоч трохи скрасити стражденне існування на тому світі, небіжчикові клали в могилу трохи їжі та напоїв. Про це мав подбати син покійного, тому вавилонець прагнув будь що мати сина, хоча б приймака.

Ідея про відплату за вчинки людини , як уже зазначалося, в Месопотамії не виникла, небіжчик і добре, й лихе залишав живим. Єдиною винагородою праведнику на тому світі служила можливість пити чисту воду та раз на рік підніматися на землю з похмурого підземелля богині Ерешкігаль, щоб подихати пахощами жертовних спалень. Можна уявити собі, наскільки безрадісно жилося людям у Месопотамії в постійній боротьбі з грізною природою, якщо вони навіть не перейнялися вірою, що бодай після смерті заживуть по-людськи. Навіть більше, релігія в Месопотамії не обіцяла нікому безсмертя. Думка про марність сподівань на безсмертя виразно проходить в епосі про Гільгамеша та в міфі про Адапа.

Адап син богині Еа, відламав Південному вітрові крило, коли той перекинув його човен з рибою. Бог Ану покликав Адапа на свій суд. Адапу порадили нічого не їсти й не пити зі столу Ану, бо частування може бути отруєним. Адап дотримався цієї поради, проте припустився фатальної помилки, бо Ану не просто пересердився на хороброго юнака, а так його уподобав, що вирішив пригостити стравою, яка дає безсмертя. Припускають що цей міф міг лягти в основу старозаповітної притчі про продаж Ісавом первородства за миску сочевичної юшки.

З Месопотамії до нас дійшла найдавніша версія мифу про гріхопадіння, яка включена пізніше до Біблії. Згідно з нею, перші мешканці райського саду порушили сувору заборону богів зривати плоди з дерева одягу, і боги не бажаючи щоб люди не з'їли плодів з дерева життя і стали безсмертними, прогнали їх з раю.

Американський ассиріолог Е. К'єра так прокоментував цей міф, відомий більше в біблійній редакції: " У цьому випадку вина за те, що людство не здобуло безсмертя, падає і на Бога, і на людей. Адаму і Єві треба було негайно пройтися по всіх деревах і завершити справу, якщо вони вже її почали. Пропустиш нагоду - боги подбають, щоб іншої не трапилося.

Складається враження, що в Месопотамії при всій міцності релігійно-міфологічної традиції існували сумніви щодо правильності релігійних ідей, проповідуваних жерцями. Підставою для такого припущення служать окремі вавилонські імена, а також той промовистий факт, що тамтешнє купецтво вже не задовольнялося клятвою ім'ям Бога при укладенні торгових договорів, а ставило умову, щоб порушник договору зібрав кінчиком язика з землі 2л зерен гірчиці.

Релігійно-міфологічний світогляд населення долини річок-близнюків помітно вплинув на формування інших стародавніх релігій, у тому числі християнської.


19.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!