Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Загальні відомості про твір “Ой у полі жито” та його авторів
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Загальні відомості про твір “Ой у полі жито” та його авторів

Хоровий твір С.Орфеєва “Ой у полі жито”, відомий в наш час, так як виконується різними хоровими колективами. Його значення можна визначити з різних позицій

Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.

Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.

Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти. Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році. Хоровий жанр: хор а сapello.

Відомості про життя і творчість композитора

Серафим Дмитрович Орфеєв народився 15 травня 1904 р. в селі Крутчинська-Байгода, Уманського повіту, Воронежської губернії.

З 1924 по 1928 рік навчається в Воронежському музичному технікумі по класу контрабаса. В 1932 р. закінчив музично-драматичний інститут, як композитор і педагог-теоретик.

З 1934 по 1941 рр. – асистент кафедри композиторів в Одеській консерваторії. В роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійським взводом, був тяжко поранений. З 1945 р. живе в Одесі. Доцент кафедри композиторів, з 1951 р. – директор Одеської консерваторії. З 1951 р. – член КПРС.

Творчість: чотири квартети для фортепіано і скрипки, хори без супроводу на слова М.Лермонтова, І.Франка, А.Малишка, романси на слова Т.Шевченка, обробки народних пісень різних народів.

Літературний текст

В пісні “Ой у полі жито” розповідається про тугу дівчини за коханим, який загинув у бою з ворогами, за свободу свого Народу.

З самих перших рядків літературного тексту:

“Ой у полі жито, копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито.”

Ми бачимо, що йдеться про один з багатьох ратних подвигів українського козацтва, волелюбного і безстрашного у боротьбі з ворогом. З слідуючи рядків літературного тексту ми дізнаємось про нещасливу долю української дівчини, яка втратила коханого, яка полакує його на полі бою.

Автор тексту показує всю трагедію дівчини, яка зустрічається з коханим, але вбитим, весь її розпач, душевний біль втрати близької людини. В пісні показано в образі дівчини – весь український народ, який на ті часи оплакував своїх батьків, синів, братів, вбитих ворогами. На прикладі дівчини автор тексту хоче показати окрему людську долю, на яку припало чимало нещастя, горя, а також покалічених доль, яких на той час було дуже багато.

Тема твору: змалювання трагічної картини – загибелі козака, та безмірної розпачі дівчини над тілом коханого.

Ідея твору: прославлення безмежної відданості і вірності рідній землі, аж до пожертвування життям в боротьбі за кращу долю свого народу.

Образи: образ дівчини-нареченої та образ вбитого козака.

Форма викладу: драматичний вірш.

Підголоскові фактура твору вимагає від диригента умілого ведення тематичної лінії, яка часто переходить з одного голосу в інший.

В основному при диригуванні даного твору рухи повинні бути повільні, плавні. Починаючи твір партією сопрано, в повільному темпі, на динаміці рр, тому і відповідним повинен бути замах до вступу. Руки знаходяться в середній позиції, за допомогою лівої руки показую наростання і спад динаміки.

В п’ятому такті роблю показ вступу для партії альта. Після повторення даної частинки твору необхідно зробити незначні зрушення в динаміці, спочатку невеличке наростання і спад. В дев’ятому такті ставлю фермату, доводжу звучання хору до рр і знімаю. Після знаття показую вступ тенору. В одинадцятому такті показую вступ сопрано і альту. Показати цей вступ потрібно за допомогою зміни позиції рук.

Першу перекличку тенор, сопрано і альт виконують на динаміці р, другиу на динаміці mp. В тринадцятому такті необхідно зняти тенорову партію (знімаю від себе) і показати в чотирнадцятому такті вступ сопрано і альту. В п’ятнадцятому такті вступають бас і тенор, показую їм вступ за рахунок зміни позиції рук. В сімнадцятому такті ставлю фермату і знімаю весь хор.

В вісімнадцятому такті вступає весь хор і для того, щоб всі одночасно вступили, даю чіткий замах. Ця частина твору проходить на динаміці f. Для того, щоб показати хорові, що вступити потрібно на f, необхідно винести руки вперед і дати активний замах. В двадцять першому такті знімаю весь хор. Після цього знову даю активний замах. Цього вимагає динаміка і зміст тексту даної частини. Показую вступ басу і тенору, в слідую чому такті даю замах для вступу всім іншим голосом.

Кульмінаційний момент даного твору – “Як підняла китаєчку, - заголосила”. Він вимагає відповідного виконання, тому дану частину потрібно виконати на динаміці ff і в трішки зрушеному темпі. При повторенні даної частинки твору динаміка міняється на рр., потрібно підкреслити кожне слово, кожен склад.

Саме закінчення твору, тобто кода, проходить у повільному темпі. З кожним тактом спадає динаміка і сповільнюється темп. В самому кінці твору ставлю фермату і знімаю на динаміці рр.

Хоровий твір виконується на українській мові. Загальне правило, як і для інших мов – виконувати слова чітко і виразно. Особливо слід звернути увагу на коротку вимогу шиплячих звуків:

жито, вийшла, червоною, ...

Щодо орфоепії, то українські слова, на відміну від слів інших мов, як пишуться, так і вимовляються, тому особливих орфоепічних правил тут не потрібно.

При виконанні твору слід велику увагу звернути на штучне відкриття закритих складів. В такому випадку приголосну з кінця попереднього складу переносимо на початок наступного складу. Це робимо для звукової кантилени, яка необхідна при співі.

Висновок. Хоровий твір С.Орфеєва “Ой у полі жито”, відомий в наш час, так як виконується різними хоровими колективами. Його значення можна визначити з різних позицій. По-перше, він має велике повчальне значення і естетичне для співака-виконавця. Адже виконуючи його співак розвиває робочий діапазон, удосконалює інтонаційні навики, а також чуття хорового строю. Здобуває навики інших важливих елементів хорової техніки: дихання, звукоутворення, динаміка і т.д.

Неабияке значення має твір для диригента. В даному творі він удосконалює техніку подачі вступів, знаття, показ різноманітної динаміки, філірування звуку, тощо. Та найважливіше значення твір має для слухача, так як з великою силою розкриває трагізм людського життя, історію українського народу.

Композитор дуже вдало зробив обробку твору. Відповідними засобами він домігся дуже природнього розкриття загальної драматургії. Твір часто можна почути в живому виконанні. Від доступний і самодіяльним колективам. Написаний просто і тим дуже цінний і цікавий для всіх.


03.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!