Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Місто Калуш як культурний осередок Івано-Франківської області
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Місто Калуш як культурний осередок Івано-Франківської області

У рефераті подано відомості про видатне українське місто Куліш. Велику культурну спадщину для українського народу залишили про собі митці, науковці, літератори, які народилися або пов'язали свою творчу діяльність із Калушем

Хто сьогодні в Україні не знає місто Калуш, що розкинулося на березі річок Сівки і Лімниці — приток Дністра?..

З містом пов'язана боротьба славних синів і доньок України за її незалежність. Серед них імена Богдана Хмельницького — гетьмана війська Запорізького, о. Івана з Грабівки (Грабівського) та Семена Височана — полковників, ватажків народного повстання, Дмитра Паліїва — сотника, політичного і військового діяча.

Миколи Саєвича — поручника УСС та сотника УГА, Івана Сохацького — голови повітової організації Українського народно-демократичного об'єднання, о. Андрія Бандери — посла до парламенту ЗУНР у Станіславі, Степана Бандери — організатора та провідника ОУН, Миколи Климишина — соратника Степана Бандери, українського публіциста, політика, Михайла Кравціва — інженера, громадського і політичного діяча, Івана Куровця — лікаря, громадського і політичного діяча, Михайла Струтинського — журналіста, громадського і політичного діяча.

Велику культурну спадщину для українського народу залишили про собі митці, науковці, літератори, які народилися або пов'язали свою творчу діяльність із Калушем.

Це — Іван Франко, видатний український письменник, учений, громадський діяч, Антін Могильницький — літератор, посол до парламенту у Відні, Григорій Смольський — видатний художник, Іван Рубчак, актор та співак театру ім. М. Заньковецької у Львові, Богдан Рубчак — вчений, поет, професор Іллінойського університету в Чикаго (США).

Анна Гуменілович-Йонкер, громадсько-політична діячка в Канаді, Михайло Гуцуляк — педагог, директор торговельної школи в Калуші, Олесь Бабій — письменник, літературознавець, Павло Ковжун — художник, мистецтвознавець, громадський і політичний діяч, Михайло Козоріс — письменник, юрист, Костянтина Малицька (літ. псевдонім Віра Лебедева, Чайка Дністрова) — письменниця, перекладачка і педагог, Гнат Рожанський — видавець першого «Кобзаря» в Галичині, популяризатор творчості Т. Шевченка, Богдан Стебельський — літературознавець, критик і публіцист, Микола Федюшко — літературознавець, критик, публіцист, Григорій Цеглинський — просвітитель, культурний і громадський діяч, педагог, драматург, Іван Белей — літературознавець, журналіст, перекладач. Силою розуму, силою духу, силою рук сьогоднішніх калушан твориться нова сторінка літопису нашого славного міста.

У 1988 році калушани активно включилися у процеси національного і духовного відродження.

Поїздки концертно-агітаційних бригад із представниками товариства «Просвіта», Народного Руху та новітніми політичними організаціями на східні терени України зробили велику пропагандистську справу у здобутті Незалежності. Пісні про національне відродження та визвольну боротьбу, література про «білі» плями нашої історії, листівки з викриттям та засудженням комуністичного режиму все це, без сумніву, заважило на терезах, коли вирішувалася доля України. А в кульмінаційний період підготовки до проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року сотні калушан із синьо-жовтими прапорами, плакатами на підтримку демократичних перетворень вирушили на лівобережну Україну та під стіни Верховної Ради.

Там вони будили в приспаних, зневірених і змордованих душах своїх братів і сестер віковічне прагнення до волі, до незалежності.

Сьогодні Калуш має добру славу в промислових колах нашої країни і за її межами. Хіміки, шахтарі, металурги концерну «Оріана» виготовляють продукцію, що за своєю якістю і конкурентноздатністю відома на світовому ринку. Машинобудівники акціонерних товариств «Карпатнафтомаш» та заводу будівельних машин впевнено виходять на широкий простір торговельно-економічних відносин. Потужні будівельні фірми міста звели десятки промислових об'єктів на Прикарпатті та по всій Україні.

Нових форм і змісту набуває культура та освіта. Воскресають забуті імена, причетні до визвольного руху за незалежність України, відроджуються фольклорно-етнографічні обряди, звичаї. Усе це втілюється в літературно-мистецькі заходи, шкільні навчальні програми.

Основними культурно-просвітницькими осередками є палаци культури, Народні Доми, виставковий зал та музей-садиба імені Івана Франка. У дитячих клубах, центрі художньої та технічної творчості учнівської молоді, навчально-виробничому комбінаті є сприятливі умови для самопізнання і самореалізації кожної дитини.

Гордістю і славою міста стала гімназія, вихованці якої є частими переможцями у міжнародних наукових та творчих конкурсах, всеукраїнських предметних олімпіадах.

Понад 700 дітей навчається у двох музичних школах міста. Калуш гідно презентує молодіжний музичний рух на Всеукраїнських фестивалях «Червона рута», «Доля», ім. В. Івасюка.

Розвиток спорту, його традиції — також яскрава сторінка в історії Калуша. Сьогодні у місті існує належна спортивна база — працюють спортивні школи, стадіон «Хімік», плавальні басейни.

Ім'я калушанина легкоатлета Євгена Аржанова стало відомим світові в 1972 році, коли він завоював срібну медаль на XX Олімпійських іграх у Мюнхені (ФРН). Від того часу в Калуші виросло багато спортсменів, які виборювали високі призові місця на світових турнірах.

У 1997 році футбольному клубові «Калуш» (до 1996 р. «Хімік») виповнюється 50 років. З Калуша починав у 1957 році свій футбольний шлях Заслужений майстер спорту Йожеф Сабо — тренер Національної збірної України, в минулому гравець київського «Динамо».

Калуш має тисячолітню історію, її витоки сягають глибини віків. Тут жили пракалушани, починаючи з бронзового віку, освоювали землю, виварювали сіль. Поступово невелике поселення в період середньовіччя переросло у містечко, яке згодом отримало магдебурзьке право.

Місто збільшувалося, зростало населення, його автохтонні мешканці-українці займалися сільським господарством, ремісництвом, торгівлею, зберігали прабатьківські традиції, розвивали свою культуру.

Історія Калуша — це водночас історія нашої багатостраждальної і героїчної України.

Минули століття, заросли травою могили давніх калушан, стали таємницею історичні події. І ось спробу висвітлити минуле Калуша робить відомий учений, академік, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Володимир Грабовецький.

Народився він у селі Печиніжині на Коломийщині. Закінчив історичний факультет Львівського університету ім. І. Франка. В 1953 році на запрошення академіка Івана Крип'якевича, учня Михайла Грушевського, перейшов на посаду наукового співробітника відділу історії України Інституту суспільних наук АН України. Завдяки винятковій працездатності В. Грабовецький виявив в архівах України, Росії, Польщі багато важливих документів і на їх основі опублікував 850 наукових праць, серед них 15 монографій, кілька десятків окремих видань, сотні статей, наукових розвідок, присвячених здебільшого історії Прикарпаття.

В. Грабовецький — автор шести вже опублікованих томів із запланованого ним десятитомового видання «Нариси історії Прикарпаття». Особливо багато зробив він для дослідження історії міст і сіл Галичини. З-під його пера вийшли такі фундаментальні праці з історії урбанізації, як «Історія Коломиї», «Нарис історії Галича», «Звенигород», «Городок», «Надвірна» та ін.
А тепер читачі отримали можливість познайомитись із історією Калуша, підготовленою академіком Володимиром Грабовецьким.

Ця праця, на відміну від інших видань з історії нашого міста, написана на багатому першоджерельному, архівному матеріалі та в строгому хронологічно-проблематичному плані. Спираючись на джерела та досконало вивчивши літературу, автор розглядає історію Калуша від праісторичних часів до початку XX століття на широкому історичному тлі.

Приємно, що першу професійну книгу з історії Калуша автор подарував калушанам на відзначення 560-річчя першої письмової згадки про місто.

Окремо хочу подякувати літературному редакторові видання п. Ярославові Радевичу-Винницькому, праця якого суттєво вплинула на якість книги.

Вірю, що книжка стане каталізатором нових наукових пошуків в історії стародавнього Калуша, спричиниться до написання його новітньої історії XX століття і літопису революційних перетворень останнього десятиліття — епохи Відродження Самостійної Соборної Української Держави.


03.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!