Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Теорія та історія світової та вітчизняної культури
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Теорія та історія світової та вітчизняної культури

Знання української та зарубіжної культури є важливим чинником у формуванні особистої культури людини, а також її професійної культури

У процесі навчання кожен студент повинен оволодіти достатнім рівнем інтелектуальної культури, культури праці, культури спілкування і поведінки та іншими культурними якостями, які складають внутрішню і зовнішню культуру особистості. Без певних культурних якостей неможлива взагалі будь-яка творча і продуктивна праця.

Курс “Українська та зарубіжна культура” дає знання про походження та розвиток людської культури, її місце і роль у житті людини та суспільства, зокрема в тій сфері діяльності, де буде працювати майбутній дипломований фахівець.

Специфіка вивчення курсу “Українська та зарубіжна культура” полягає в тому, що багатий зміст історії та теорії культури опановується за програмою у стислий строк.

Людина створила культуру, а культура – людина. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці і культурі мови.

Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, традиціях, ставленні один до одного, до праці, до мови.

Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм.

Чим міцніші зв’язки людини з культурою, тим більше можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ.

Отже, духовна культура міцними нитками пов’язана з матеріальною культурою. Тому-то наше суспільство, пробудившись від довгого інтелектуального сну і приступивши до морального самоочищення, побачило ті проблеми, які багато років прикривалися бадьорими лозунгами закликами.

Саме слово “культура” походить від латинського і означає в перекладі – обробляти, плекати, вирощувати. Саме поняття “культура” як наукове з’явилося пізно – у ХVІІІ столітті (як об’єкт специфічної діяльності).

Культура – це створене і отримане у спадок матеріальне і духовне багатство, яке служить дальшому розвиткові, примноженню творчих можливостей, здібностей особи і суспільства, тобто служить соціальному, економічному, політичному прогресу.

Економіка, політика і культура – це три основні галузі, без одночасного просування в яких суспільство не має змоги успішно розвиватися.

Культура – це все те, що оточує нас. Поняття “культура” включає в себе:

  • свідомість (її рівень);
  • релігію;
  • мораль;
  • мову;
  • науку;
  • правову свідомість;
  • людські здібності і навики;
  • смаки, потреби людини.

В сферу культури входить все те, що обіймає етика.

Культура проявляється в трьох образах: істина, краса, добро. Термін “культура” налічує сьогодні багато тлумачень. Але загальним для них є те, що під культурою розуміють те, що створене людиною штучно.

Первісне розуміння цього слова – вплив людини на природу. Європейське середньовіччя наближає термін “культурність до цивілізованості”. З другої половини ХVІІІ ст. поняття культура входить до філософії.

Особистий сенс і сенс справи співпадають. Людина може бути цивілізованою (освіченою, умілою), але малокультурною, якщо вона бездуховна, тобто сенс її діяльності не зумовлений світовою та вітчизняною культурами. Вітчизняна та світова культури перебувають у відношеннях не жорсткого підпорядкування, а рівноправного взаємозбагачування.

Створюючи ключові цінності культура передає від покоління до покоління цю своєрідну естафету. Саме в цьому і полягає її роль.

Продуктами культури не обов’язково є речі. До цих продуктів належать і відношення (у сім’ї, у колективі, у суспільстві в цілому) і людські дії: кожним своїм кроком людина створює чи руйнує культуру. Наприклад: керівник зробить зауваження підлеглому (повірить в свої сили – покращить показники чи відчує приниження).

Формування та розвиток культури – складний суперечливий процес, зумовлений певними закономірностями. Культура значною мірою віддзеркалює стан суспільного виробництва, соціальну структуру країни.

Культуру прийнято ділити на матеріальну і духовну. При цьому теоретики, як правило, висловили кілька загальних фраз з приводу матеріальної культури, надалі всю увагу зосереджують на аналізі духовної. До певної міри це виправдане, бо галузь духовної культури значно багатша, різноманітніша і справді є основою існування культури. І тому не випадково, що терміни “духовна культура” і “культура” вживаються як тотожні.

Цікаво, однак те, що поділ культури на матеріальну і духовну, ні розуміння самої суті матеріальної і духовної культури не є усталеними.

Поділ культури на матеріальну і духовну відносний.

Про це свідчить те, що:

  • а) вони не існують цілком відірвано одна від одної, а становлять єдину систему культури як її складові;
  • б) цінності матеріальної культури містять у собі певний елемент духовної культури через їх художнє оформлення (житло, одяг);
  • в) цінності духовної культури базуються на матеріальній основі (кіно, книги);
  • г) сучасна цивілізація визначила досить стійку тенденцію в розвитку культури – інтеграцію її складової.

Є інші підходи до питання про структуру культури. Наприклад, у структурі культури можна виділити два рівні – особистий і суспільний, в залежності від того, що саме береться за основу при визначенні специфіки прояву цінностей і норм культури – людина чи суспільство загалом. На особистому рівні в структуру культури входять знання, переконання, світогляд. В свою чергу духовно-культурний світ людини повинен бути наповнений глибиною сприйняття історичного часу і простору, пройнятий толерантністю до людства, до життя загалом.

Втрата цих якостей завжди приводила до страшних катаклізмів, як окремих діячів так і цілі народи.

Можливий поділ культури за організаційними формами її існування: держава, церква, школа.

Культуротворчий зміст їх зводиться до виховання людини, поступу суспільства по шляху свободи, демократії, соціальної справедливості. Хоч не раз в історії ці інститути служили знаряддям поневолення, пригнічення свободи, гальмували суспільний процес.

Серед різноманітних функцій, які виконує культура у житті суспільства, можна виділити кілька найбільш суттєвих:

  • а) пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу (наприклад, казка добро і зло, правда і кривда);
  • б) світоглядна функція проявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи – пізнавальних, емоційних, оціночних, вольових;
  • в) комунікативна зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадковості та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми;
  • Ця функція зберігає досвід поколінь за допомогою складної знакової символічної системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, поняттях, формулах науки, обрядах релігії, засобах виробництва, предметах споживання;
  • г) оцінно-нормативна реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства: якщо для епохи Ренесансу була цінністю універсалізація особи, то для індустріальної епохи – її вузька спеціалізація. Однак є цінності не обмежені історичними рамками, наділені статусом вічності. До них можна віднести заповіді Мойсея, Нагірну проповідь Христа;
  • д) інтегративна функція культури виражається в здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи – у світову цивілізацію.

Історія свідчить, що зближення культур, як правило, проходило на основі генетичної або функціональної спорідненості.


26.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!