Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Культурні здобутки Персії, Ассирії, Фінікії та держави хеттів
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Культурні здобутки Персії, Ассирії, Фінікії та держави хеттів

Культура хеттів: проблеми взаємозв’язків. Історичне значення культурних досягнень Фінікійців. Культурні надбання Ассирії. Культурні здобутки Персії

Культура хеттів: проблеми взаємозв’язків. Хетти створили третю велику державу Стародавнього Сходу, що суперничала з Єгиптом і Вавілонією. Вони залишили нам величні барельєфи, вирізьблені на скелях, руїни міст, клинописні та ієрогліфічні письмена.

У XIX ст. До Р.Х. в Малій Азії виникає перша держава хеттів. Яка консолідується при царі Телепіні біля 1535 р. До Р. Х. . Хетти зміцнюють своє панування в Сирії, проникають в Палестину, підкорюють Міцтаннійську державу і відкидають ассірійців. Проте могутня воєнна хвиля “морських народів” підриває силу Хеттської держави XII ст. До Р.Х. Хеттське царство розпадається на дрібні князівства, починається занепад Хеттської культури.

Проте, хеттська культура продовжувала існувати в Малій Азії, на Анатолійському півострові. У VII ст. До Р.Х. останнє хеттське князівство Кархемиш було зруйновано царем Ассірії Саргоном II. Про хеттів зовсім забули в наступні столітті, як і про їх переможців – ассірійців. Тільки в нашому столітті сходознавці отримали реальне уявлення про хеттське мистецтво і досягли справжніх успіхів в складній справі розшифровки хеттських написів.

Довго спроби прочитати написи хеттів не приводили до успіху. Нарешті великому чеському вченому Беджиху Грозному 1879-1952 вдалося знайти “мову-ключ” до таємничої хеттської мови. Нею виявилася українська мова і інші слов’янські мови.

По-хеттські “небо” звучить як “небіс”, “вода” – як “ватар”, “їсти” – як “ецца”, “довгий” – як “дулуга”, “новий” – як “нова”, “кістка” – як “хаста”. А як співпадає хеттський чисельник “три” з українським “три”, або “сіпта” з українським “сім”. Б.Грозний встановив читання хеттських клиноподібних написів. Після його праць розшифровка хеттських текстів впевнено пішла вперед. Але крім клинопису хетти користувалися і власним ієрогліфічним письмом, яке, однак, не було схоже на єгипетське. Розшифровка ієрогліфів продовжувалася декілька десятиріч. Адже і Шампольон, і дешифровщики аккадського клинопису мали білінгву – тексти написані на двох мовах. При розшифровці хеттських ієрогліфів Малої Азії мовознавці такої білінгви не мали. Проте Б.Грозному нарешті вдалося розкрити і цю загадку.

Спираючись на ці дані, можна висловити судження, що Хеттська держава була заснована народом, що належав до Слов’янської мовної групи, який у ІІ тис. до Р.Х. з півдня Європи переселився до Малої Азії на Анатолійський півострів. Цілком ймовірно, що засновниками Хеттської держави були індоєвропейці, арійці.

Таким чином, проблеми вивчення хеттської культури становлять великий науковий інтерес. Дешифровка хеттської писемності дозволила вивчати історію і культуру хеттів на основі документальних джерел. Про високий рівень культури, розвиток законодавства, міжнародні відносини, релігійні уявлення, накопичення наукових знань свідчить знайдений багатий державний архів, що налічував до 20000 клинописних документів.

Про релігію хеттів дають уявлення камінні рельєфи, що зображають процесії богів, інші культові сцени і релігійні тексти. Для хеттів був характерним культ Великої богині –Матері природи, що уособлював сили плодючості. Також у хеттів почитався бог грози, грому і блискавки. Тещуб, який пізніше перетворився у бога – покровителя держави. Хетти поклонялися і богу вмираючої і воскресаючої природи Телепіну. Поряд з цим у хеттів зберігалися багато численні культи місцевих божеств, що є відгомоном родового устрою і великого значення племінної верхівки.

Мистецтво, архітектура хеттів становить великий інтерес і саме йому багато в чому зобов’язане могутнє ассірійське мистецтво. Задовго до утвердження панування Ассірії біля входу у хеттські храми і палаци височіли грандіозні фігури фантастичних тварин – вартових. Археологи знайшли оригінальні скульптури на Чорній горі : камінні голови з великими очима, вражаючих нас своїм пильним виразом.

Деяка грубість форм дещо знижує художній рівень хеттських камінних скульптур. Проте хетти зайняли своє особливе місце і їх слово у мистецтві прозвучало по всій Передній Азії. Адже саме вони вперше в історії архітектури ввели циклопічну кладку з необроблених камінних брил. Циклопічна камінна кладка, планування палаців, використання колон зі своєрідними базами, які прикрашені скульптурами споріднює хеттську архітектурну творчість з архітектурою Мікенського і Егейського світу.

Коли у VIII ст. До Р.Х. з історичної арени щезла Держава Хеттів, залишилася, однак, їх мова. Нащадки хеттів у І тис. До Р.Х. населяли Анатолію і зберегли свою мову. Античні історики і географи донесли до нас назви країн, розташованих у Малій Азії, на Анатолійському півострові – Лікія, Лідія, Карія. ”В той час, як вивчення лівійської мови продовжувалося більше сторіччя і було пов’язано з величезною витратою сил, - зазначає відомий спеціаліст по дешифровці давніх мов Іоганес Фрідріх, - вивчення лідійської мови почалось лише після першої світової війни, майже на пустому місці, і практично не потребувало великої праці". 3 допомогою мови хеттів мовоэнавці можуть читати лідійські тексти. Довгий час і письмо, і мова карійців, що жили у південно-західній частині Анатолійського півострова, уявлялися невирішеною загадкою. І тільки у 60-х р. ХХ ст. Віталій Шеворошкін довів, що карійська мова споріднена з мовою хеттів.

Карія слугувала зв’язуючою ланкою між Малою Азією, островами Егейського моря і Грецією.

Отже, вивчення хеттської культури ставить велику історичну проблему про взаємозв’язків хеттів з племенами Сірії, Північної Месепотамії та Егейськими племенами, що жили на островах Егейського моря і у Греції. Хетти Малоі Азії були посередниками між країнами Передньої Азії і Південно-Східної Європи. Дальше дослідження культури хеттів допоможе охарактеризувати важливий процес культурних взаємовпливів давніх народів Азії і Європи.

Історичне значення культурних досягнень Фінікійців. Фінікійці - народ торговців і мореплавців, хитрий і підприємливий, на рубежі ІІ і I тисячоліть до Р.Х. тримав у своїх руках майже всю торгівлю на Середземному морі. Назва "фінікійці" була дана греками у I тис. до Р.Х. приморському населенню міст східного узбережжя Середземного моря. Фінікія і Сірія, оточені могутніми державами, були об’єктом боротьби і часто підпадали під владу і культурний вплив сильних сусідніх країн.

Важливе місце в релігійних уявленнях фінікійців займав культ вмираючого і воскресаючого бога природи Ваала. Пізніше він ліг в основу культа бога Адоніса, який отримав дуже широке розповсюдження у Фінікії і Сірії. В портовому місті Сидоні знаходився храм Астарти - культ якої користувався у всій Фінікії особлйвою увагою.

Пам’яток фінікійського мистецтва, широко використовувавшого іноземні зразки, залишилося відносно мало. Світ зобов’язаний фінікійцям винаходом пурпуру фарбника, що виготовлявся з особливого виду молюсків, вдосконаленням скляних виробів, розвитком кораблебудування, створенням такого типу вітрильного корабля, як "біблський корабель".

Проте головним досягненням фінікійської культури є створення алфавітної системи писемності. Яка з’явилась у Фінікії у XІІI ст. до Р.Х. і пізніше була вдосконалена греками. Алфавітне письмо незрівняно зручніше для масових торгівельних операцій, ніж єгипетські ієрогліфи або вавілонський клинопис. При створенні алфавіту фінікійці використали північносірійський варіант клинопису і особливо алфавітні знаки давньоєгипетської ієрогліфічної писемності.

Так виникає фінікійський алфавіт з 22 алфавітних знаків для означення лише приголосних звуків. Принциповою перевагою фінікійського алфавіту була наявність лише одних алфавітних знаків. Фінікійський алфавіт мав велике культурно-історичне значення: з нього пізніше виникає давньогрецький алфавіт. Отже, фінікійський алфавіт лежить в основі великої кількості сучасних систем писемності.

На південь від Фнікії розташована Палестина, яка на заході омивається Середземним морем, а на сході межує з Сирією. В ХІІІ ст. до Р.Х. кочові племена стародавніх євреїв - хабірі у Старому завіті - ібрім завоювали Палестину. У стародавніх євреїв виділяється культ головного бога Яхве. У 622 р. до Р.Х. іудейський цар Іосія оголосив ієрусалимський храм центром культа Яхве - єдиного бога євреїв. У 586 р. до Р.Х. Іудея опинилася під владою Вавілонії, значна частина населення потрапила в полон і була Навуходоносором ІІ виведена в Вавілонію. Тут виникла група соферім, яка систематизувала "святі письмена" історичні і правові твори, обрядоворелігійні кодекси, міфи і легенди. Так була закладена основа Старого завіту, створеного ієрусалимськими жрецями. Первісний текст Старого завіту був написаний давньосемітським шрифтом без означення голосних і без поділу слів. В останні століття перед Р.Х. Старий завіт був переписаний арамейським шрифтом. Іудаїзм пов’язав віруючих 613 заповіддями, викладеними в Торі.

Література була найтіснішим чином пов’язана з релігією. У Старозавітних книгах збереглися різноманітні твори давньої літератури - міфи, історичні легенди, народний епос. Багато з творів, що містяться у Старому завіті, зазнали впливу вавілонської та давньоєгипетської літератури. Літературні твори з Старого завіту в свою чергу вплинули на ранньохристиянську літературу. Гнівні промови пророків, ліричні вірші, псалми ввійшли у склад високохудожніх творів світової літератури.

Культурні надбання Ассирії. Спочатку Ассирія займала невелику територію по середній течії Тигру ,на північ від Вавілонії. Вже в глибокій давнині Ассирія стала важливим пунктом східної торгівлі, адже була розташована на перехресті головних торгівельних шляхів з Південного Двуріччя у Малу Азію, Урарту, Сирію, Палестину, Фінікію, Єгипет. Торгівельна факторія у поселенні Ашшур, на правому березі Тигру, стала ядром майбутньої великої Ассірійської держави, яка на рубежі ХХ і ХІХ ст. до Р.Х. вперше починає здійснювати свою завойовницьку політику.

Проте сили Ассирії були тоді надто малі, щоб панувати на великій території. Неодноразово посилюючись, Ассирія після блискучих воєнних успіхів не раз потрапляє у полосу криз. В середині УІІІ ст. до Р.Х. Ассирія знов нарощує свою могутність і займає домінуюче становище у Передній Азії. Високого рівня досягає організація військової справи, шляхового будівництва , служби зв’язку. Тиглатпаласар ІІІ.

745-727 рр. до Р.Х. здійснює низку реформ у військовій сфері. Він переводить армію на державне утримання: кожен воїн отримував повну екіпіровку, що різко збільшило чисельність війська за рахунок бідняків вільного ассирійського населення. Військо було поділено по родах зброї на кінноту, бойові колісниці , важко озброєну і легкоозброєну піхоту, а саме озброєння уніфіковано. Вперше в історії військової справи створюються спеціальні воєнно-інженерні частини, які робили підкопи під стіни фортець, споруджували насипи, рубали просіки в лісах, будували шляхи і мости, наводили понтони для переправи. Надбання у воєнно-інженерній галузі, техніка фортифікаційної справи, шляхового будівництва були вдосконалені персами, а від них перейшли до римлян.

Хоча Ассирію боялися підкорені і ще не підкорені народи, повстання йшли одне за одним. У 701 р. до Р.Х. на чолі анти ассірійської коаліції стає Іудея. Проти ассірійського царя Сінахериба організовується змова і у 681 р. до Р.Х. Сінахериба вбивають. 626 р. до Р.Х. від Ассірійської держави відпадає Вавілонія, яка у 605 р. до Р.Х. розбила ассірійців. Ассірійська деспотія припинила своє існування, а ассірійці змішались з іншими народами.

Культурно-історичне значення Ассирії полягає в тому, що ця держава, яка претендувала на об’єднання всього давньосхідного світу, акумулювала і поширювала досягнення шумеро-вавілонської культури. Ассірійці запозичили з месопотамської культури клинописну писемність, характерні риси релігії, літератури, образотворчого мистецтва, наділивши їх пафосом воєнно-державної могутності.

Показово, що і наука, яка вивчала історію і культуру Межиріччя у середині XIX ст. отримала назву - ассірологія. Після того, як вченим вдалося встановити читання трьох написів знаменитої Бехістунськоі скелі, залишилося багато скептиків, що сумнівалися у правильності дешифровки. Тоді у 1857 р. в Лондоні був організований оригінальний іспит. Наибільшим спеціалістам по клинопису у запечатаних конвертах вручили по копії тільки що знайденого напису ассірійського царя Тиглатпаласара І 1116-1090 рр. до Р.Х.. Кожний з мовознавців надіслав свій переклад тексту і в основних моментах всі переклади співпали.

Так народилася нова наука - "ассірологія". Твори вавілонської літератури відомі завдяки славнозвісній бібліотеці ассірійського царя Ашшурбаніпала 668-633 рр. до Р.Х., яка була розкопана Джорджем Смітом, що продовжував справу Лейярда. Величезна кількість релігійних, літературних і наукових текстів дали вченим ключ до пізнання культури народів Месопотамії. Ассірійські літературні твори: псалми і "жалібні пісні для заспокоєння серця" свідчать про художню майстерність ассірійських авторів. Літописи ассірійських царів з описами завойовницьких війн прославляоть жорстоку воєнну велич деспотів.

3 архітектурою, образотворчим мистецтвом Ассірії нас знайомлять пам’ятки матеріальної культури, що тисячоліття пролежали під товстими шарами землі, були знайдені і стали надбанням науки, француз Ботта розкопав палац ассірійського царя Саргона ІІ в Дур-Шаррукіні, англієць Лейярд палац ассірійського царя Ашшурнасірпала ІІ в Кальху, а також бувшу столицо Ассірії - Ніневію.

Для ассірійського зодчества характерно органічне поєднання архітектури з монумен-тальною скульптурою, рельєфами і декоративню орнаментаціею. Біля входу в царський палац розташовувалися грандіозні статуі охоронців царських покоїв у вигладі фантастичних тварин, крилатих биків або левів з головами людей. Широко використовувалися склоподібний фаянс і кахля, покрита багатокольоровою поливою. Цими кахлями прикрашалися стіни палаців, храмів, створювалася красива орнаментація будівель, техніка якої пізнііше була запозичена у Персії.

Парадні рельєфи і особливо зображення диких тварин у сценах полювання є вершиною ассірійської скульптури. Шедевр світового значення - рельєф "Левиця, що вмирає" з палацу Ашшурбаніпала VІІ ст. до Р.Х. Лондон, Британський музей. Левиця, яку пронизали стріли, намагається піднестися в останньому відчайдушному зусиллі виражає трагічну велич суворого життя.Ассірійська держава, зброею встановивши своє панування на величезній території, сприяла розповсюдженню шумеровавілонської писемності, релігії, літератури, системи мір і ваги, початків наукових знань по всіх країнах Передньої Азії.

Культурні здобутки Персії. На схід від Месопотамії простягається велике Іранське нагір”я, яке межує на сході з долиною Інду, на півночі доходить до Каспійського моря, а на півдні - до Перської затоки біля якої була розташована Персіда та Аравійського моря. Перси належать до індоєвропейської сім’ї мов. У 558 р. до Р.Х. створюється незалежна Перська держава Ахеменідів, яка швидко посилюючись перетворюється у гігантську деспотію, що включає Вавілонію, Ассірію, країни Малої Азії, Єгипет, Палестину, Фінікію, Сірію, народи Середньої Азії. Війна проти греків привела Персію до катастрофи: у 330 р. до Р.Х. Перська деспотія була зруйнована Александром Македонським. Народи, що входили до складу Перської держави включаються у річище елліністичної культури.

Царі Персії вели велику будівельну діяльність: будувалися шляхи, мости, палаци, храми. Величезного розмаху досягав будівництво шляхів, які були прекрасно облаштовані. Давньогрецький письменник Геродот, який багато мандрував по Персії з захопленням описує перські шляхи, які ретельно охоронялися від розбійників.

По шляхах можна було швидко перекидати великі військові контингенти з одного кінця колосальної деспотії в інший. У Персії буда організована регулярна пошта - важливі донесення доставлялися в столицю вершниками за принципом естафети. Геродот повідомляє, що перський цар міг їсти у Сузах свіжу рибу, яку виловили в Егейському морі і доставляли естафетою. Особливо термінові накази передавалися сигналізацією, вогнем.

Підкоривши багаточисельні народи з давньою культурою, перси охоче сприймали культурні надбання чужоземців, однак не сліпо, а пристосовуючи їх до своїх потреб.

Перси запозичили вдосконалене ассірійське клинописне письмо, пристосувавши його до своєї мови. На основі запозиченого клинопису вони створили клиноподібний алфавіт. Цим письмом складені давньоперські історичні і будівельні написи. Клинописом написаний і великий Бехістунський напис Дарія I 522-486 рр. до Р.Х.. Довгий напис на перській, еламській і вавілонській мовах, що був маніфестом в якому Дарій I повідомляв про придушення сепаратистських повстань і відновлення єдності держави, став тим ключем для вчених-мовознавців у розшифровці мов народів Месопотамії.

Крім мови персів об’єднувала єдина релігія. В період правління Дарія I державною релігіею стає зороастрізм. Який був названий так за ім’ям пророка Заратуштри по грецькі - Зороастр - засновника релігії поклоніння вогню йому приписується створення священної книги «Авеста». Більшість дослідників вважають, що Заратуштра - реальна особа, яка з часом була обожнена. Проповіді Заратуштри написані на мові, ще більш давній, ніж мова, на якій складені клинописні тексти перських царів. Вона близька до мови священних книг індійців - мови Вед.

Ця релігія зароджується в Середній Азії і звідти проникає у Персію. Священний невгасимий вогонь, шанування якого почалось у первісному суспільстві, коли люди ще не вміли добувати вогонь штучними засобами, обожнювався у багатьох народів.

Зороастрізм - релігія дуалізму, яка передбачає споконвічну боротьбу двох начал - благого і злого. Зороастр вчив, що все в світі є результатом боротьби світла і темряви. Ахура-мазда уособлював собою благоє начало - добро, світ, вогонь, землеробство. У своїх написах перський цар Дарій I всі перемоги приписує прихильності бога Ахурамазди по-грецькі Ормузд. Ахурімазді протистояла зла сила Анхра-майнью по-грецькі - Аріман, який уособлював собою зло, темряву, морок, кочовий спосіб життя. Кожен маздеіст зобов’язаний сприяти перемозі добра над злом, світла над мороком, осідлого життя над кочовим. Цим він буде допомагати перемозі Ахура-мазди над Анхра-майнью.

Нвступник Дарія I, Ксеркс I 486-465 рр. до Р.Х. всіма засобами намагався зміцнити культ Ахура-мазди як верховного божества і покровителя царської влади. Однак, багаточисельні народи, що були включені у склад Перської деспотії, шанували місцевих богів.

Поряд з Ахура-маздою у Персії обожнювалися також небесні світила, серед яких особливу роль відігравав бог сонця - Мітра. 3 культом Мітри була пов’язана віра у загробне життя, яка з часом отримала дуже широке розповсюдження, включаючи і Стародавній Рим.

В архітектурі і образотворчому мистецтві ахеменідської Персії відчутний вплив культурних народів, що увійшли у Перську державу: досягнення вавілонян, ассірійців, єгиптян, малоазійських греків переносяться у перську архітектуру і мистецтво, проте не механічно, а з внесенням своіх, оригінальних рис.

Архітектура палаців явно нагадує малоазійську, колона запозичена з Єгипту. Рельеф на стінах прийшов у Персію з Ассірії через Вавілонію. Звідти ж запозичений звичай прикрашати вхід у палац величезними статуями фантастичних напівлюдей-напівтварин шеду-ламассу. 3 халдейського Вавілону прийшли до персів і полив’яні багатокольорові кахлі.

Заслугою персів стало вміння творчо перероблювати всі ці чужоземні художні впливи і елементи в єдиному монументальному художньому стилі. Цей стиль особливо рельєфно виражений в архітектурі, скульптурі палаців перських царів. Архітектура і мистецтво Персії -перш за все палацове, придворне. Перські царі мали декілька столиць: у Персії - місто Персеполь, Мідії - Ектабани, в Еламі - Сузи, в Месопотаиії - Вавілон, які прикрашалися палацовими ансамблями, що розмахом і розкішшю перевершили все, що було створено доти в Передній Азії.

Сильне враження справляє розкопаний археологами палац Дарія у Персеполі з залом царських аудієнцій ападана, грандіозним залом у 100 струнких колон з багатокольорового каміння, що є нововведенням перських архітекторів. Могутність перських царів втілена у славнозвісному високохудожньому зображенні перських воінів-охоронців царя, яких греки називали "безсмертними" їх чисельність завжди залишалася незмінною, виконаному у техніці орнаментації стіни з емальованих багатокольорових цеглин у Сузах Париж, Лувр, що свідчить про високий рівень перського мистецтва.

Отже, перси, вбираючи елементи багатьох культур, певним чином вплинули на розвиток грецької культури. Дуалістичне релігійне вчення про постійну боротьбу двох першооснов - світла й мороку - справило значний вплив на розвиток грецької філософської релігійної думки, зокрема на розвиток пізньогрецького гностицизму.

На сході Персія межувала з індїйськими племенами. В зв’язку з воєнними походами персів у Північно-3ахідну Індію і захопленням області Гандхара західний Пенджаб між перською та індійською культурами встановлюється деяка взаэмодія, зокрема в образотворчому мистецтві. Під час археологічних розкопок на північному заході Індії були знайдені скульптури, що свідчать про певне поширення грецького мистецтва на цій території.

Отже, Персія стала тією ланкою, яка поєднувала народи Південної і Передньої Азії з високою античною культурою.


26.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!