Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Стан філармоній в сучасній Україні
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Стан філармоній в сучасній Україні

Основною сферою державної опіки щодо музичного мистецтва є академічне мистецтво. Проте, академічне мистецтво в Україні не лише є фінансово неприбутковою сферою діяльності, а й навпаки – вимагає значних капіталовкладень

До сфери державного управління музичним мистецтвом України належать, крім театрів опери та балету, музичної комедії та оперети, ще й 25 філармоній (в усіх областях України).

Адже саме в площині філармонійного мистецтва зосереджений основний капітал музичного професіоналізму, найвищі здобутки і найбільший морально-виховний потенціал держави.

Основними завданнями філармоній на сьогодні є концертна діяльність із метою широкої пропаганди вітчизняного й зарубіжного мистецтва, класичної спадщини, відродження української національної культури, проведення міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів, участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду.

У 2005 році Верховна Рада України затвердила Концепцію Державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки, яка аналізує сучасний стан культури в Україні, визначає цілі, пріоритетні завдання та принципи державної політики в галузі культури, а також стратегічні напрями, механізми її реалізації та очікувані результати.

Пріоритетами державної політики в підтримці академічного (зокрема, філармонійного) музичного мистецтва є:

  • збереження й актуалізація національної музичної спадщини,
  • підтримка академічних напрямків музичного й музично-театрального мистецтва,
  • матеріально-технічне переоснащення музичних закладів, оновлення парку музичних інструментів,
  • підтримка творчої молоді в сфері музичного мистецтва,
  • підтримка новаторських підходів у створенні нових концертних програм і музично-театральних вистав,
  • концертно-гастрольна діяльність,
  • підтримка та стимулювання фестивального, конкурсного руху,
  • популяризація українського музичного мистецтва в світі.

Державна політика в галузі культури формується на плюралістичних ідеологічних засадах, відображаючи загальносуспільні цінності, закріплені Конституцією України.

Цілі державної політики щодо розвитку академічного (філармонійного) мистецтва визначаються у довгостроковій програмі культурного розвитку України на 2007-2011 рр., середньострокових регіональних програмах культурного розвитку, Законах України “Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки” і “Про гастрольні заходи в Україні”. Також питання реформування існуючої системи підтримки музичного мистецтва періодично розглядаються на засіданнях колегії Міністерства культури і туризму України.

Робота філармоній регулюється, зокрема, Законом України «Про гастрольні заходи в Україні», який набув чинності 1 січня 2004 року. Вперше в українській музичній історії було законодавчо закріплено терміни „гастрольні заходи”, „гастролери”, „організатори гастрольних заходів”, „благодійні гастрольні заходи” та „стаціонарний сценічний майданчик”.

Загалом, новацій у цьому Законі три:

  • введення збору за проведення гастрольних заходів,
  • створення фондів для підтримки гастролерів,
  • можливість ухвалення правил організації і проведення гастрольних заходів.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про гастрольні заходи в Україні”, гастрольні заходи – це видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків.

Дуже важливою є Стаття 8 цього Закону, якою визначено, що підтримка вітчизняних гастролерів здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Джерелом формування спеціального фонду бюджетів на підтримку вітчизняних гастролерів є надходження від збору за проведення гастрольних заходів.

Також Законом передбачено, що організатори концертів, фестивалів несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права. Згідно з пунктом 13 Порядку організації і проведення гастрольних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 35, організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ними органи чи особи) стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.

Таким чином, як виконавці музичних творів повинні дотримуватися прав авторів виконуваних творів, так і організатори концертів повинні дотримуватися положень законодавства України про авторські і суміжні права та забезпечувати їх дотримання, а саме: здійснювати діяльність з дотриманням прав авторів творів та їх виконавців.

Проте Закон, яким регулюється гастрольна діяльність, все ж не є досконалим. І часто не лише не допомагає, а навіть ускладнює роботу українських виконавців. Так, згідно з вимогами Закону, на території України має бути створено єдину базу даних усіх гастрольних заходів, а також банки даних гастролерів в областях. Без такої реєстрації гастрольна діяльність є незаконною, а, отже забороненою. Також сподівання, що з прийняттям Закону вигоду матиме місцева культура (колективи обласних філармоній, драматичні театри, театр ляльок) виявилися не виправданими. Всі знаходяться в однакових умовах. І хто б не гастролював – чи вітчизняні виконавці, чи зарубіжні – всі повинні сплачувати податок у розмірі 3%.

“Це означає, що подорожчають вхідні квитки, – пояснює Д. Остапенко, генеральний директор Національної філармонії України, – не набагато, всього на одну-дві гривні. Куди ж дітись? Коли філармонія організовує виступ у провінційному містечку або в сільській школі, концерти завжди збиткові. А нас примушують іще знайти гроші для податкової. Крім того, на проведення кожного заходу повинні будемо купувати гастрольне посвідчення. Воно коштує великі гроші. Якщо не підняти ціни на квитки, філармонія багато втратить”.

Свого часу в парламенті звучали пропозиції обкладати іноземних акторів значно більшим податком, однак вони не були враховані в законодавстві.

З огляду на все, що зазначено вище, потрібні були певні зміни, що допомогли б здійснити поступ у цій галузі. І вони відбулися. Ці зміни є значним успіхом в освоєнні нових механізмів фінансування культури.

У рамках Закону почав ефективно діяти новий для України, конкурсний, орієнтований на конкретний мистецький результат механізм фінансової підтримки музичного мистецтва – проведення конкурсу з визначення вітчизняних гастролерів, для підтримки яких передбачається надання коштів, що надходять від збору на проведення гастрольних заходів до спеціального фонду державного бюджету. У Міністерстві культури і туризму України працює Експертна Рада по розгляду заявок учасників конкурсу з визначення вітчизняних гастролерів. У 2005 році зі спеціального фонду державного бюджету на гастрольні поїздки було виділено 675,926 тис. грн. (зокрема, ансамблю пісні і танцю “Козаки Поділля” Хмельницької обласної філармонії, Державному Гуцульському ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії, Волинському державному академічному українському народному хору Волинської обласної філармонії).

З метою удосконалення нормативно-правової бази гастрольної діяльності Міністерством нині готуються нові пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону України “Про гастрольні заходи в Україні” відповідно до нагальних вимог сучасності.

Філармонії України постійно шукають різноманітні форми концертної діяльності, які б задовольнили естетичні потреби слухачів. Це фестивалі, конкурси, абонементні концерти, літературно-музичні композиції й вистави.

Та саме гастрольна діяльність – один із найважливіших процесів мистецького й творчого життя кожного професійного колективу. Однією з умов розквіту філармонійного мистецтва в Україні є вільний доступ найширших верств населення до культурного продукту, а інструментом цього має бути гастрольна діяльність, яка потребує централізації.

З цією метою треба зменшити кількість організацій, що займаються гастролями, створивши натомість Держконцерт. Також для створення нормальних умов роботи мистецьких колективів необхідно знову повернутися до їх формування за конкурсною системою і на контрактній основі. На початку 90-х років контрактна система в мистецьких колективах діяла. Щоб до неї повернутися, необхідно внести зміни до Кодексу законів про працю. Також потрібно прискорити внесення змін до Закону особливо в частині оподаткування гастрольних заходів, оновлення положення про атестацію творчих працівників та вирішення питання про їх вихід на пенсію.

Не останнє місце в цьому списку займає і відновлення у філармоніях (зокрема, обласних) системи абонементів. Адже в умовах кризи гастрольної системи академічного виконавства саме абонементні концерти забезпечують гастрольну компоненту філармонійних сезонів. У рамках філармонійних абонементів слухачі отримують можливість почути шедеври популярного класичного репертуару в найкращому виконанні вітчизняних та зарубіжних солістів. Відомо, що у філармонійних абонементів своя публіка – справжні меломани, шанувальники та знавці живих, а не законсервованих у записах виконавських традицій. Зрештою, саме абонементні концерти встановлюють оціночну планку для музикантів та публіки, даючи першим і другим можливості для співставлення й порівняння.

Справді, абонементна система концертної діяльності поширена у багатьох музичних столицях світу. І саме Київська Національна філармонія України прагне відповідати у цьому міжнародним стандартам.

Головною метою абонементної роботи є пропаганда вітчизняного та світового музичного мистецтва. Абонементна система сприяє розширенню слухацької аудиторії, залученню нових поколінь, особливо молоді, до прекрасного світу музики. Щорічно Національна філармонія пропонує 11 музичних абонементів: 7 – для дітей, 4 – для дорослого слухача.

У своїх театральних сезонах філармонія ставить за мету ознайомити шанувальників високої музики із новими іменами у вітчизняному та світовому мистецтві. Абонементи “Скрипкова музика”, “Мистецтво фортепіанної гри”, “Чарівна гітара” циклічно та всебічно ознайомлюють із видатними музикантами України й світу, з різними виконавськими школами.

Симфонічним оркестром Національної філармонії України вперше був запроваджений абонемент "Симфонічна творчість Бетховена", який ознайомив слухачів з усіма його симфоніями. Темами симфонічних абонементів стали:

  • "Симфонія ХХ століття" – програми якого охоплювали різні напрямки симфонічної музики українських і зарубіжних композиторів, ознайомили публіку з рідко виконуваними творами,
  • "Скрипкова музика",
  • "Мистецтво фортепіанної гри",
  • "Чарівна гітара",
  • "Роберт Шуман і його сучасники" – уперше за останні десятиріччя в Колонному залі Національної філармонії України було виконано всі 4 симфонії Р. Шумана та його знаменита увертюра „Манфред”, котру вважають найкращим твором композитора.

Також, наприклад, у 141-у сезоні Колонний зал провів сім дитячих абонементів, які були розраховані на різні вікові групи дітей. Абонементи мали різні тематичні напрямки: "Дивовижний світ музики", "В країні музичних пригод", "Розповіді про українських композиторів", "З історії музичної культури України" та ін.

Філармонія послідовно працює й на завтрашнього юного слухача серйозної музики. Цього сезону, наприклад, заплановано провести близько 1000 концертів для учнів загальноосвітніх середніх шкіл, хоча ці концерти для філармонії матеріально збиткові. “Але ми йдемо на це свідомо, бо – хто ж, як не ми? – риторично запитує Д. Остапенко. – Було б добре, якби міська влада замовляла ці програми концертів, щоб діти мали щонайширше естетичне виховання”, – переконаний він.

Із кожним роком все очевидніше спостерігається тенденція зростання попиту на концертні заходи Колонного залу ім. М. Лисенка – як з боку слухацької аудиторії, так і з боку митців які здатні гідно представити свою майстерність на кращій філармонічній сцені України. На відміну від європейських філармонічних залів, які проводять концерти 3-4 рази на тиждень, Колонний зал імені Лисенка завантажений всі 7 днів на тиждень. Понад те, часто відбувається 2, 3, а іноді й 4 концертні заходи на день.

Важливе смислове і структурне значення в концертній архітектоніці Національної філармонії України традиційно утримують міжнародні фестивалі і конкурси. Всі вони (за винятком тих, що проводяться вперше) мають в Національній філармонії України свою історію. Сьогодні можна говорити про їхній вплив на формування сучасних тенденцій і розвиток традицій української композиторської творчості. Вони дають додаткові можливості для розкриття глибини і складності сучасного музичного простору, виявлення всієї палітри жанрового спектру – від оживлення найстаріших пластів, через дотримання кращих класичних традицій до авангардистських пошуків.

Так, у Колонному залі відбуваються: Міжнародний музичний фестиваль "Київ-Музик-Фест", Міжнародний музичний фестиваль "Володимир Крайнєв запрошує", Всеукраїнський фестиваль "Нові імена юних зірок України", концерти Міжнародного фестивалю KYIV FESTIVAL, Міжнародний музичний фестиваль "Прем'єри сезону", концерти хор-фесту "Золотоверхий Київ", Всеукраїнського хорового фестивалю "Співочий собор" та інші.

Міжнародний фестиваль "Віртуози планети", який проходив у Києві 14-16 вересня 2006 року, – акція унікальна. Вперше найкращі представники виконавської еліти планети, переможці найпрестижніших конкурсів світу виступали в рамках одного фестивалю. Мета – зробити цей фестиваль щорічним музичним заходом в Україні, і тим самим підняти престиж нашої країни як висококультурної держави. Держави, що цінує і підтримує класичне мистецтво.

Також щороку проходять конкурси: Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Перший Міжнародний конкурс вокалістів імені Б. Гмирі, Національний конкурс альтистів імені З. Дашака, Міжнародний конкурс Володимира Крайнєва.

Усвідомлюючи зростаючий суспільний попит на академічне мистецтво, філармонія створює власні мистецькі проекти.

Особливої уваги заслуговує Міжнародний фестиваль гітарної музики, організований за сприяння та підтримки Посольства Королівства Іспанії в Україні, Посольства Італійської Республіки в Україні та Італійського інституту культури в Україні.

Натхненником заходу є А. Остапенко, з. а. України, лауреат міжнародного конкурсу. У рамках фестивалю пройшли концерти лауреатів міжнародних конкурсів гітаристів (О. Жерздєва, О. Кулика, І. Євтушенко, О. Бойка, Є. Мітіна, А. Остапенка), знаменитих гостей – К. Маркіоне (Італія) і Ю. Ніємінена (Фінляндія). І приїжджі, і вітчизняні музиканти проводили ексклюзивні майстер-класи, де ділилися секретами професійної майстерності.

Також започатковано цикл концертів "Вечори української музики. Спадщина і сучасність", концерти якого щорічно презентуватимуть найрізноманітніші жанри і форми національної музичної спадщини – від фольклору до сучасних музичних творів (в тому числі, першопрочитань).

З ініціативи філармонії та за підтримки Міністерства культури і туризму України пройшов “Вечір українського романсу”, організаторами якого виступив етнофестиваль „Країна мрій” на чолі з О. Скрипкою.

Уже п’ять років поспіль успішно реалізовується унікальний проект, який охоплює усі музичні стилі і жанри, – "Елітні вечори камерної музики" у Національній філармонії України, започаткований н. а. України, піаністкою Є. Басалаєвою.

Реалії сучасного життя вимагають пошуків нових альтернативних джерел фінансування творчої діяльності. Одним з таких джерел є багаторічна співпраця з іноземними представництвами, їх культурними центрами та інститутами. Від сезону до сезону створення спільних міжнародних проектів набуває особливої потужності, будуючи навколо філармонії ауру особливої мистецької зацікавленості, формуючи новітні художні тенденції.

Наприклад, за підтримки і за участю іноземних представництв і їхніх культурних центрів за останні два роки у філармонії відбулись такі заходи:

  • Концертне виконання опери Бетховена "Фіделіо" за ініціативою Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні, Посольства Франції в Україні, Французького культурного центра в Києві,
  • спільний проект "Схід зустрічає захід: музична подорож", проведений за участю Посольства Турецької республіки в Україні,
  • Дні культури Франції в Україні "Французька весна в Україні", проведені Посольством Франції в Україні та Французьким культурним центром в Києві,
  • концерти в рамках Днів культури Ізраїлю в Україні, що відбулися за підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні,
  • проект "Фінська музика в Україні", організований за сприяння Посольства Фінляндії в Україні тощо.

Цікавим є факт започаткування незвичного для Національної філармонії заходу – вже два роки поспіль проводиться світський дипломатичний раут „Мистецтво без кордонів”. Цією акцією Міністерство культури і туризму України, фонд „Україна-3000” й Український державний центр мистецтв презентували свою нову програму, яка передбачає ефективнішу співпрацю між різними країнами та дипломатичними місіями, акредитованими в Україні. Мета програми „Мистецтво без кордонів” – ознайомити іноземних гостей, бізнесменів, політиків і дипломатів із кращими зразками української культури. Одне із головних завдань програми „Мистецтво без кордонів” – знайомство дипкорпусу, представників міжнародних організацій із традиціями та сучасним мистецтвом, самобутніми колективами й молодими талантами України, запуск механізму ефективної гастрольної діяльності.

З метою підвищення загального культурного рівня України, поширення сфери класичної музики з інтелектуальних кіл до широких верств слухачів, пошуків в Україні молодих талановитих виконавців та співпраці з популярними вітчизняними артистами, ще в 1999 році було створено Всеукраїнський благодійний фонд “Українське філармонійне товариство”, президентом якого є художній керівник і головний диригент симфонічного оркестру “Ренесанс”, професор Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, заслужений діяч мистецтв України Й. Франц.

За словами Й. Франца, “Українське філармонійне товариство” – це шлях, завдяки якому альтернативні структури допомагають державі економічно, – ми платимо податки. Це вже плюс. Тобто, мова йде про те, що цей альтернативний шлях включає пошук можливостей, щоб вижити, заробити кошти й просувати серйозне мистецтво в маси. Що ж стосується нашої діяльності, то ми ясно й чітко усвідомлюємо, що живемо і творимо для України, для нашого народу. Ми повинні пам’ятати, що пріоритетами творчості повинні бути національні цінності. Особливо тоді, коли говоримо, що хочемо поїхати на гастролі за кордон. У першу чергу ставимо перед собою завдання везти туди нашу національну культуру, в тому числі – сучасну українську академічну музику».

Товариством було створено проект “Музичні вечори в Андріївській церкві”. За його сприяння відбуваються академічні концерти класичної музики в Національній філармонії, Національній опері, Національному палаці “Україна”.

Отже, ситуація з розвитком філармонійного мистецтва в столиці все ж не однозначна. Попри всі позитиви, реальної підтримки з боку держави таки не вистачає.

“Думаю, що нові концертні програми подобаються шанувальникам класичної музики, – каже генеральний директор Національної філармонії, н. а. України Д. Остапенко, – проте держава, як і раніше, ставиться до нас, м’яко кажучи, ніяк. Із зарплатнею ситуація більш або менш нормальна, а ось на решту грошей немає. Ми не в змозі гідно приймати приїжджих артистів, але ж це – основний вид нашої діяльності.

І не в змозі забезпечити поїздку наших солістів хоча б містами України. Держава на це коштів не виділяє. Навіть ті суми, котрі ми відраховуємо до бюджету за проведені лекції-концерти в школах (а вони ж є збитковими!), до нас не повертаються, і як вони використовуються – невідомо. Так що в нас немає інформації про те, як спеціальний рахунок у Казначействі впливає на розвиток гастрольної діяльності в Україні. Адже, якщо з 1999 року ми мали можливість здійснювати виїзди в села, у Севастополь, то в нинішньому сезоні це нереально”. Зі слів художнього керівника Національної філармонії, н. а. України В. Лукашева, „у нашій країні викривлено пріоритети, немає державної підтримки мистецтва. Талантам не допомагають. Ми вже протягом багатьох років працюємо в умовах протистояння обставинам. Занепадає гастрольна діяльність”.

Саме такі та схожі проблеми актуальні не лише для столичної, а й для більшості обласних філармоній. Проте найболючішою є проблема приміщень. Річ у тім, що в надзвичайно складній ситуації на сьогодні опинилися багато обласних філармоній, приміщення яких потребують капітального ремонту – або будівлі потрібно повністю реконструювати, або приміщення, придатні для проведення репетицій і концертів, взагалі відсутні.

Ось тільки декілька фактів.

У мистецькому плані Чернівецька обласна філармонія зі своїм творчим складом стоїть у перших лавах провідних філармоній України. Та стан приміщення, за висновком технічної експертизи, визнано аварійним.

Симфонічний оркестр Кримської філармонії, що налічує понад 80 музикантів і не один рік підкорює своєю майстерністю серця навіть найбільш вишуканої публіки, також зіткнувся з проблемами – місцезнаходження оркестру в Ялті стало неможливим, бо тут немає репетиційної бази.

Луганська філармонія також у занепаді. Знаний колектив – симфонічний оркестр, якому аплодували зали Австрії та Італії, – вже шість років проводить репетиції в місцевому Будинку культури. Адже філармонія – це суцільні небезпечні руїни. Кілька років тому філармонію було закрито на капітальний ремонт, але гроші для нього не виділяють. Однак нині колектив турбує не стільки власна доля, скільки стан рідкісних, дорогих інструментів, що їх зберігають під старим дахом Луганської філармонії. Наприклад, старовинний орган і рояль вартістю сімдесят тисяч доларів. Щоб врятувати інструменти та споруду, потрібно понад 17 мільйонів гривень. Музиканти оркестру хочуть звернутися до керівників підприємств Луганщини, щоб зібрати кошти на завершення реконструкції філармонії.

Будівля Херсонської обласної філармонії, збудована ще в передвоєнні роки, з часом зруйнувалася і перейшла до категорії аварійних. Штат філармонії, крім його творчої частини, дуже зменшився. За послуги якоїсь організації (оформлення, надання залу, техніки та ін.) платити філармонія не може, тому "розплачується" тим, що дає рекламу, безкоштовні квитки і т.п.

Проблема реконструкції будівлі спіткала і Харківську філармонію – одну з найстаріших концертних організацій України. Однак завдяки небайдужості харків’ян і активній підтримці представників ЗМІ приміщення філармонії було відстояне. А з березня 2005-го за сприяння обласної та міської адміністрації, під особистим контролем голови обласної держадміністрації А. Авакова, було розпочато підготовчу роботу з реконструкції будівлі. Експертиза, здійснена спеціальною комісією з фахівців університету будівництва і архітектури, дала позитивні результати.

Сьогодні Харківська філармонія є провідною концертною організацією України, активним пропагандистом кращих зразків світової класичної і сучасної музики. Вона проводить величезну роботу з естетичного виховання підростаючого покоління.

Одним із основних завдань для Кіровоградської обласної філармонії, за словами її директора, заслуженого працівника культури України М. Кравченка, є діяльність творчих колективів філармонії у районах Кіровоградщини та таких містах області, як Олександрія, Знам’янка та Світловодськ. На жаль, минулого року мешканці Світловодська не змогли побачити виступи колективів обласної філармонії, бо тамтешня концертна зала потребує ремонту на суму не менше двох мільйонів гривень.

Але високе мистецтво потрібно доносити і до мешканців сільських місцевостей, оскільки місцеві будинки культури нині недостатньо фінансуються, не маючи можливості розвиватися. Тому у бюджеті філармонії все ж таки передбачено певні кошти на пальне для транспорту та добові для артистів. До цього питання з розумінням ставиться і влада області, виділяючи фінанси на ремонт приміщення філармонії.

На жаль, не всюди кошти на таку благородну справу використовуються за призначенням.

Так, кримінальну справу було порушено проти керівників Миколаївської обласної філармонії, які одержали й використали незаконним шляхом понад 30 тисяч бюджетних гривень. Упродовж двох років посадовими особами філармонії затверджувався штатний розклад посад артистичного персоналу, в якому було заплановано обсяг дотацій на оплату праці чотирьох артистів неіснуючої групи „Обрій”. Загальна сума дотацій становить 53,2 тисячі гривень. Ці засоби використовували як фонд економії заробітної плати, розподіляли на преміювання співробітників філармонії й надання грошових надбавок.

Схожа ситуація спостерігалася і в Закарпатській обласній філармонії. Депутата Ужгородської міськради П. Мєшка звільнили з посади директора цієї філармонії. Зокрема, за те, що Кабінет Міністрів у 2004 році виділив 900 тис. грн. на реконструкцію будівлі, – проте фірма, яка взялася за цю справу, розпалася, а гроші зникли. За словами начальника обласного управління культури Є. Ясинського, філармонію було перетворено на «прохідний двір»: багато організацій проводили тут свої заходи, орендували приміщення без узгодження з Фондом держмайна, а кошти йшли зовсім не на користь закладу.

Директор Тернопільської обласної філармонії, заслужений діяч мистецтв України Г. Шергей каже, що будинок філармонії зараз перебуває у перед аварійному стані. Так визнала компетентна комісія. Зрештою, тріщини можна побачити неозброєним оком. Відбувається міграція ґрунту, старі підмурівки не витримують. Будівля вимагає капітального ремонту. Звичайно, проводяться поточні ремонти. Г. Шергей стверджує, що в Україні філармонії кинуті, по суті, напризволяще. Працівники філармоній навіть не мають свого професійного свята. Головною проблемою для філармонії є гастролі.

Дотацію в цій царині отримують знову ж таки національні колективи. Хоча ті ж тернополяни мають такі творчі сили, рівень яких дозволяє виступати по всій Україні. Проте, якщо самим займатися організацією концертів, оплачувати гонорар, забезпечувати рекламу, то жоден виступ не перекриє витрат. Допомога держави в цьому напрямку повинна бути, інакше філармонійники приречені мати лише, так би мовити, домашнього глядача”.

Однак, незважаючи на скрутне становище, філармонія все ж проводить активну роботу. У супроводі симфонічного оркестру на сцені філармонії виступають народні артисти України, зарубіжні гості.

Не зважаючи на вищезазначені проблеми, традиційні музичні фестивалі відбуваються майже у всіх обласних філармоніях. Зокрема, в Донецькій філармонії – „Прокоф’євська весна“, „Донецькі самоцвіти“, гітарного мистецтва „Кришталеві струни“, а також фестивалі органного, духового, народного мистецтва та інші. В Кіровоградській філармонії – “Травневі музичні зустрічі”, проект “Вечори Остапа Шутка” та вечори духовної музики “Різдвяні передзвони” за участі хорових колективів тощо.

Для суспільства й держави є великою помилкою недооцінювати академічну музику, економити на ній. З масовою культурою, в силу її природи, простіше – там легше заробити великі гроші. Вона розрахована на великі зали, стадіони, куди стягується величезна маса невибагливої публіки. І ще треба враховувати, що сьогодні спонсори, меценати, інвестори набагато легше та швидше погоджуються підтримати масову культуру, бо думають, що відразу отримають віддачу, – тобто, спрацює реклама й пропаганда їхнього товару і т.п. Але вони стикаються з тимчасовим і нетривалим ефектом, бо роблять ставку, як правило, на зірок, популярність яких дуже швидкоплинна. А створення великого позитивного іміджу можна пов’язувати тільки зі справжніми явищами культури й мистецтва.

Українська культурна спадщина вже давно перейшла вітчизняні кордони. Нашу музику знають і люблять у світі.

З метою підтримки філармонійного мистецтва й запобігання його занепаду, державі все ж слід звернути увагу на такі аспекти:

  • розширити творчу та фінансово-економічну самостійність творчих колективів обласних філармоній, стимулювати пошук позабюджетних форм фінансування,
  • забезпечувати умови для підвищення професійної майстерності митців, їх стажування у зарубіжних мистецьких колективах,
  • вжити невідкладних заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази обласних філармоній,
  • відродити національне виробництво музичних інструментів, розробивши і впровадивши з цією метою державну цільову програму «Музичний інструментарій»,
  • відродити національне нотне видавництво, посилити державну підтримку видання компакт-дисків із записами симфонічних оркестрів обласних філармоній України,
  • відновити роботу репертуарної колегії Міністерства культури і туризму України, до функцій якої, зокрема, входила б державна закупівля нових музичних творів, проведення аналітичної роботи щодо репертуарної політики філармоній,
  • зміцнити організаційно-творчі зв’язки філармоній, концертних організацій, художніх колективів із творчими спілками,
  • надавати пріоритет молодим композиторам і виконавцям.

Держава також повинна подбати про облаштованість академічних музикантів, щоби вони поступово не зникали із зони економічної та соціальної стабільності. Держава, намагаючись розв’язувати свої політичні й фінансові проблеми, вписуючись у контекст глобалізації, не повинна забувати про те, що філармонії (особливо зі статусом національних) потребують державних дотацій, які потрібно виділяти на постійній основі й у достатній кількості.

Композиторам і виконавцям потрібна допомога інформацією, фінансами при виїздах на конкурси чи під час зарубіжного виконання їх творів. Потрібно, щоб наша музика звучала в залах, – як в Україні, так і за кордоном. Для того, щоб реформувати існуючу систему управління культурою, треба насамперед вивчати та впроваджувати світовий стандарт і досвід менеджменту культури, переходити на ринкову систему економіки в культурі.

Розуміючи відповідальність перед країною і суспільством, покладену на філармонії як провідні музичні заклади України, керівництво і колективи, незважаючи на всі негаразди, всіма своїми силами намагаються цілеспрямовано і збалансовано розвивати всі напрямки та жанри філармонічної діяльності. А особлива увага приділяється досягненню високого художнього рівня власних концертних заходів, які повинні відповідати кращим зразкам світового та європейського рівня.


26.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!