Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Вплив релігійної ісламської етики на економіку й культуру міжнародного бізнесу
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Вплив релігійної ісламської етики на економіку й культуру міжнародного бізнесу

Аналізуючи вплив релігійної ісламської етики на економіку, мусульманські теоретики досліджували взаємозв'язок між моральними приписами ісламу, його духовно-моральними цінностями й концепцією особистості, її економічної поведінки

У результаті дослідження було розкрито основні риси характеру й чесноти, які формують особистість, здатну до саморозвитку, особистість, яка керується здоровим глуздом, є вольовою й заповзятливою. Змінилося також ставлення до праці й трудової активності.

Уміння продуктивно трудитися на благо самого себе, родини й суспільства незмінно зводяться ісламом у ранг морального обов'язку. Конструктивний діалог визначив співробітництво між представниками монотеїстичних релігій у сфері міжнародного бізнесу, що у підсумку втілилося у прийняття відповідного етичного кодексу бізнесу в 1993 році.

Як зазначалося в цьому кодексі, «бізнес є частиною соціального порядку. Його основна мета — ефективне задоволення людських і матеріальних потреб шляхом виробництва й розподілу товарів і послуг». Керівники, ради директорів компаній і фірм, акціонери отримали конкретні поради щодо того, як доброчесно вести справи. У системі цінностей ділового світу особливо виділяється чесність і відповідальність, відзначається, що процес виробництва має бути спрямовано на досягнення добробуту суспільства.

Для досягнення високої результативності практично в будь-якому виді підприємницької діяльності підприємцеві необхідно володіти певним набором відомостей, знань, уявлень про правила, форми й методи ведення бізнесу, законодавство тієї країни, у якій має бізнес, про принципи ділового спілкування. Незважаючи на те, що мораль і право перетинаються, останнє не можна розглядати як відбиття моральних стандартів суспільства.

Прийнято вважати, що моральні цінності на відмінну від правових актів, якими регламентовано покару за значні порушення закону, регулюють міжособистісні відносини між представниками різних компаній, а також створюють систему правил норм і принципів поведінки в окремому колективі, що сприяють зростанню ефективності його функціонування. Культура ділового спілкування сприяє встановленню й розвитку відносин співробітництва й партнерства між колегами, керівниками й підлеглими, партнерами й конкурентами.

Етичні норми комерційної діяльності в Ісламі

Норми мусульманського права в наші дні й далі впливають на підприємницьку діяльність мусульман. Щоправда, у різних країнах їхня роль неоднакова. У Саудівській Аравії, Судані й деяких інших державах норми Шаріату відіграють провідну роль, а наприклад, у Єгипті, Сирії сферу їх застосування обмежено в основному шлюбно-сімейними відносинами. Останнім часом дедалі частіше лунають голоси мусульманських правознавців (факіхів), які закликають привести чинні закони в більшу відповідність із вимогами Шаріату й використати закріплені в Корані й Сунні норми.

Коран є головним і незаперечним джерелом норм, які регулюють економічні відносини в суспільстві. Другим за важливістю джерелом Шаріату є Сунна Пророка. Серед величезної кількості хадисів чимало присвячено питанням підприємницької діяльності. Сам Мухаммад був цілком успішним комерсантом.

Багато видатних діячів ісламської історії також активно займалися торгівлею. Троє із чотирьох праведних халіфів, які були серед найближчих сподвижників Пророка, — Абу Бакр, Умар й Усман, а також батько четвертого праведного халіфа Алі були купцями, засновник же самої великої правової школи Ісламу Абу Ханіфа вдало поєднував заняття комерцією з написанням видатних богословських й юридичних праць.

У мусульманському віровченні особливо підкреслюється перевага етичних, моральних цінностей перед матеріальними, економічними благами. Задовго до початку епохи колоніалізму в мусульманському світі існували гнучкі правила комерційних відносин, діяли системи векселів, оренди, застави, санкціоновані мусульманським правом і сприйняті мусульманами в загальному контексті заборон і приписів.

Ісламські етичні принципи визначають індивідуальний вибір людини, що ґрунтується не тільки на максимізації особистої вигоди, а й на орієнтації на досягнення загального соціального добробуту. Ісламська економічна система підтримує приватну власність і ринкову конкуренцію, але водночас суворо стежить за справедливим розподілом створеного багатства. Це означає, що держава, конституцію якої засновано на Шаріаті, стягує частину із суми накопиченого власником активу й розподіляє її між соціально незабезпеченими групами населення. Виплатити такий податок (закят) — обов'язок кожного мусульманина, певна частка майна якого перевищує встановлений розмір.

Ісламська концепція бізнесу

Для того, щоб отримати повніше уявлення про рушійні сили притаманного мусульманам стилю управління, розгляньмо ісламську концепцію бізнесу.

Насамперед, потрібно зазначити, що ця концепція ґрунтується на етиці. В арабській мові поняття етики виражене як ахлак, що в перекладі означає «мотивація поведінки». Поняття мотивації, як відомо, містить внутрішній намір, волю й рішучість, а поведінка являє собою спосіб життя й дії людини. Очевидно, що мотивація лежить в основі поведінки.

Саме тому мусульманське віровчення спрямовано на розвиток спонукальних мотивів до благочестивих дій і праведного способу життя.

Споконвіку всі багатства належать Аллахові, який передав їх у тимчасове ефективне користування людині. Тому людина повинна дбайливо й раціонально ставитися до природних ресурсів, зберігаючи природу для майбутніх поколінь. Мусульманські теоретики, доводячи небажаність і згубність такої категорії як позичковий відсоток у грошово-кредитній системі, наводять такі аргументи:

  • порушення принципу справедливості (позичальник мусить виплачувати заздалегідь обговорений відсоток по кредиту навіть у разі збитків);
  • зростання споживчих, державних і міжнародних боргів;
  • порушення балансу в системі розподілу доходів і благ;
  • концентрація економічної влади в руках обмеженої категорії осіб;
  • зростання темпів інфляції.

Ісламська концепція передбачає застосування принципів загальної рівності, які відображено в багатьох положеннях Корану й полягають у рівності:

  • мусульман між собою;
  • всіх перед законом і правосуддям;
  • чоловіка й жінки перед Богом.

Однаковою мусить бути й соціальна відповідальність.

Два основних постулати концепції це ріба (заборона позичкового відсотка) і закят (обов'язок виплачувати частину доходу на користь незаможних).

Іслам заохочує людину збільшувати матеріальні надбання, використовуючи їх на благо суспільства. Будучи власником, людина, зацікавлена у збільшенні своїх статків, а це у свою чергу, є чинником виробництва.

Однак зростання капіталу є припустимим у межах, що не порушують соціальну стабільність, у формах, що не підривають моральність. Якщо збагачується меншість, а бідність випадає на долю більшості населення, то це розкладає все суспільство, породжуючи заздрість, недовіру, інші порочні почуття й помисли. Тому етика ділової культури мусульман не допускає невтримної гонитви за наживою у зневазі до інтересів суспільства й моралі.

У контексті теорії фірми у межах ісламської економіки головною метою людини є набуття матеріальних і духовних благ. Ісламський виробник, так само як ісламський споживач, прагне збільшити блага цього світу в такий спосіб, щоби отримати благо вічного життя. В основі теорії фірми й виробництва лежать такі етичні правила:

  • максимізація соціальної корисності загальнолюдських інтересів(маслаха);
  • співвіднесеність мети виробництва й видів діяльності із шаріатом (наприклад легка промисловість не мають випускати речі, які не відповідають критерію скромності й стриманості, с/г — займатися свинарством і т. ін.);
  • справедлива форма розподілу доходу з акцентом на особливий податок (закят) і добродійність;
  • подвійний контроль в управлінні: внутрішній (віра в Бога), і зовнішній — з боку вповноважених органів;
  • заборона завдання шкоди або збитку іншим, мінімізація суспільних втрат.

Основні характеристики ісламської фірми

Серед характерних для ісламських підприємств рис — такі:

  • фірма у своїй діяльності обмежена етичними правилами шаріату й ставить за мету задоволення основних потреб суспільства за рахунок мінімізації витрат і встановлення прийнятних цін;
  • фірма отримує прибуток у відкритій конкурентній боротьбі, без використання шахрайства й обману;
  • фірма розраховує працювати в умовах, за яких загальний доход дорівнює загальним витратам. Однак деякі економісти також уважають справедливим підхід, коли оптимальне виробництво встановлюється за умови рівності граничних витрат і граничного доходу;
  • роботодавець може встановлювати вищу заробітну плату, порівняно з тією, яка встановилася на ринку праці, якщо вважає свої дії справедливими;
  • фірма несе соціальну відповідальність;
  • основними принципами бізнесу є: мушарака, мудараба, бейсалям, істісна й інші види, що не підпадають під обмежння ріби, гарара, і мейсіра.
  • права й обов'язки ринкових агентів установлюються заздалегідь і фіксуються в договорі.

Види партнерства в ісламському бізнесі

В ісламському бізнесі існують чотири різновиди партнерства: інан, муфавада, вуджух й амаль.

Інан — це співробітництво й у підприємницькій справі, і в її фінансуванні, за якого поділ доходу відбувається відповідно до участі як у першому, так і в другому, а збитки розподіляються залежно від частки участі в капіталі. За формою організації інан — це товариство з обмеженою відповідальністю. Воно об'єднує осіб, які вклали в спільну справу різний за сумою капітал і несуть різну відповідальність. Відповідно, різним є й одержуваний ними прибуток, розмір якого заздалегідь обумовлюється в договорі. Партнери не можуть перевищувати заздалегідь обговорені повноваження.

Муфавада — довгострокова угода між торговими домами щодо комерційного співробітництва й взаємної торгівлі, підтримки, а також страхування. Муфавада за формою являє собою товариство з необмеженою відповідальністю, що передбачає страхування підприємницького ризику й надання посередницьких послуг. Члени цього товариства мають рівні частки в капіталі. Відповідно до домовленості, одержуваний в рамках муфавади прибуток ділитися нарівно між всіма партнерами.

Вуджух — угода про надання кредиту. Партнери отримують безвідсотковий кредит і здійснюють спільну діяльність. Прибуток заздалегідь обумовлюється, а збитки несе кожен учасник проекту на суму використовуваної частки кредиту.

Амаль — партнерство, що ґрунтується на спільній праці (як фізичній так і інтелектуальній) учасників без залучення капіталу, коли двоє або більше виробників обирають певний рід діяльності й власними силами здійснюють роботу. Амаль виключає об'єднання коштів партнерів, передбачаючи кооперацію особистих зусиль; прибутки діляться на основі домовленості про внесок кожного в спільну справу.

Обмеження в ісламському бізнесі

До заборонених видів ділової активності належать:

  • лихварство;
  • невизначені угоди з підвищеним ризиком;
  • види діяльності, несумісні з мораллю ісламу (гральний бізнес, лотереї, спекуляція цінними паперами);
  • традиційне комерційне страхування;
  • виробництво й торгівля забороненими товарами;
  • установлення монополії, а також змова з метою встановлення цін на монопольний товар;
  • нераціональне використання природних ресурсів або перешкоджання їх відновленню.

В окрему категорію можна виділити ті види діяльності, які є протизаконними скрізь:

  • корупція;
  • комерційне шпигунство, дезінформація, обман, розголошення секретів і таємниць;
  • шахрайство, випуск фальшивих грошей.

Особливості різних моделей економічної поведінки

Для більш адекватного сприйняття ісламської концепції підприємництва проведемо порівняння її з різними моделями в Україні, Росії, США і Японії.

Звернувшись до таблиці можна зазначити, що всі моделі мають історичне коріння, обґрунтовані регіональними причинами соціально-економічної поведінки і деякою мірою визначаються поточним позиціюванням і очікуваннями.

Українська й російська модель при тому, що економіки цих країн пов'язує партнерство у багатьох сферах, мають характерні відмінності. Ісламська модель дуже близька в деяких аспектах російській, в деякій українській (в тому що стосується бажань і устремлінь). Англосаксонська і японська моделі, незважаючи на ряд відмінностей на сучасному етапі мають яскраво виражену тенденцію до взаємопроникнення.

Наприкінці відзначимо, що базовими принципами ісламської концепції керування бізнесом є:

  • свобода підприємницької діяльності й укладення договорів;
  • справедливість;
  • законність;
  • етична поведінка керівників і керованих;
  • благодійність і милосердя.

При цьому, підкреслюється, що етичні ділові культури інших стилів управління також вивчаються, шануються і приймаються й окремі елементи, які не суперечать Ісламу.

Література

1. Нурулина Г. Исламская этика бизнеса. — М., 2004. — С. 5

2. Некоторые элементы исламской экономики // Проблемы современной экономики. — 2002. — №1. — С. 89–92.

3. Ислам: политика, экономика, право, культура. — М.-СПб, 1999. — Вып. 2. — С. 11.

4. Хоман К., Блюме Дрез. Экономическая и предпринимательская этика // Политическая и экономическая этика. — М., 2001.

5. Рих Д. Хозяйственная этика. — М., 1996.

6. Сутор Б. Малая политическая этика // Политическая и экономическая этика. — М., 2001.


25.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!