Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Етикет мовленнєвої діяльності
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Етикет мовленнєвої діяльності

Мова – найсуттєвіша і визначальна частина людської особистості, чинник її поведінки, мислення, усвідомлення рівня буттєвості у світі та виокремлення у світі цивілізованих народів. Саме мова постає вирішальним та основним чинником ідентифікації себе до їй подібних

Мова за своєю сутністю не вкладається у кілька десятиріч двадцятого сторіччя нав'язувану їй формулу спілкування, оскільки це об'єднана духовна енергія народу, вона є відбиттям духу людського і засобом для творчого перетворення матеріального світу у світ духовний (за В.фон Гумбольдтом).

Сам визначуваний інвентар функцій мови (від трьох основних – інформаційна, комунікативна, мисленнєва – і до цілої гами, в якій знову ж таки чітко окреслюються ядерні та напівпериферійні, пор.: поряд з названими додаються естетична, репрезентативна, виховна, координаційна тощо) не дозволяє говорити про мову як про щось супровідне в життєвій енергії народу, оскільки її значущість постає вершинною в естафеті духовної спадщини, об'єднанні людей у культурному та цивілізаційному плані, індивід живе у мові і реалізує себе через мову. Все це уможливлює діаметрально два підходи до з'ясування значущості мови у суспільному перебігові та житті окремого її носія.

Прихильники першого підходу зводять рольову функцію мови лише до засобу спілкування, наголошуючи при цьому її статус як найважливішого засобу спілкування. Тому в цьому разі мова розглядається у протиставленні чи у зіставленні з іншими засобами спілкування, здебільшого несловесного типу. Послідовники другого погляду на значення мови у розвитку людського суспільства, самої цивілізації наголошують на тому, що мова завжди втілює у собі своєрідність народу (за В. фон Гумбольдтом).

Останній погляд дозволяє кваліфікувати значущість мови у житті людської спільноти як одного з найвизначніших компонентів нації, поступу її духу, витворювача енергетики і можливостей потенційних  реальних самореалізації та само ідентифікації індивіда через мову і загалом народу як нації через мову.

Мова у своєму загальному вияві статично, відносно стабільна, довговічна, довготривала, належить суспільству, охоплює і “включає у свій діапазон” досвід нації, відображає її картину світу, сама мова у своїй цілісності може бути окреслена як національно-коґнітивний простір, в якому виявляється дух народу, його багатство.

Мова у своїх виявах не залежить від конкретних обставин, а мовлення конкретне, активне, динамічне, є виявом творчої ініціативності індивіда (пор. твердження про ідіостиль того чи іншого письменника). На мовлення суттєво впливає кортеж спілкування, ті обставини, в яких реалізує себе адресант й адресант.

Мовленні має свої основні варіанти фіксації – усно-звуковий або писемний, у кожному разі суттєву роль відіграє час його реалізації, просторові компоненти, актуалізація певних величин. Все це робить мовлення індивідуальним, ситуативно мотивованим тощо. Курс “Основи мовленнєвої діяльності” покликаний дати відповідь на ряд питань, пов'язаних з умовами формування мовлення, співвідношенню у ньому спонтанного і не спонтанного, колективного й індивідуального, закономірностей вияву індивіда через мову і у мову, значущості тенденцій о-мовлення в сучасному макросвіті. У цьому навчальному посібнику можна знайти відповідь на багато актуалізованих питань, мотивованих специфікою людського мовлення, значущістю його у становленні людини як особистості.

Мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.

На зборах, нараді, засіданні парламенту показником культури ділового мовлення є правильне називання головуючим прізвищ тих, хто виступає.

Усякі ділові контакти починаються знайомством, яке здійснюється через посередника або безпосередньо. Прийнято вважати, що знайомство через посередника має більш офіційний характер і зобов‘язує нових знайомих вітатися один з одним, навіть якщо вони не будуть підтримувати знайомства.

Той, хто знайомить двох людей між собою, повинен не лише назвати їх імена, по батькові і прізвища, а й посаду, звання та інші необхідні в цій ситуації дані. Після знайомства розмову розпочинає старший за віком чи за посадою.

Фрази, якими користується посередник:

  • Я хочу познайомити вас з ...
  • Дозвольте познайомити вас з ...
  • Дозвольте відрекомендувати вам ...

Без посередника:

  • Я хотів би з вами познайомитися.
  • Мені хотілося б з вами познайомитися.
  • Дозвольте з вами познайомитися.
  • Дозвольте відрекомендуватися.
  • Дуже приємно. Я радий з вами познайомитися.
  • Дуже радий, що знайомство нарешті відбулося.

Вітання:

  • Добрий ранок. Доброго ранку.
  • Добрий день. Доброго дня.
  • Добрий вечір. Доброго вечора.
  • Добридень. Привіт.
  • Доброго здоров‘я. Моє шанування.
  • Радий вас бачити. Як справи? Здоров‘я?
  • Дякую. Добре. Прекрасно.

Прощання і побажання:

  • До побачення. Бувайте здорові.
  • На все добре. Добраніч. До завтра.
  • До скорої зустрічі. Прощавайте.
  • Ідіть здорові. Щасливої дороги. Хай щастить.
  • В добру годину. З Богом.

Виходячи ненадовго:

  • Я не прощаюсь. Ми ще побачимось.
  • До вечора. До зустрічі.

Прохання – подяка:

  • Прошу вас... Будьте люб‘язні... Будь ласка...
  • Дозвольте... Мені хотілося би попросити Вас...
  • Чи можу я попрохати Вас...
  • Вам не важко буде... чи не могли б Ви...
  • Добре, що ми про все домовилися.
  • Дякую за цінні поради, за нову інформацію.
  • Дякую, що вислухали мене.
  • Дякую, що знайшли час зустрітися зі мною.

Категоричне прохання:

  • Я попросив би вас...
  • Прошу. Будьте ласкаві.
  • Цілком можливо. Спробуємо.

Відмова потребує значно складнішої формули:

  • На жаль, не можу...
  • Мені дуже шкода, але...
  • Шкодую. Що не зміг...
  • З задоволенням би, але...
  • Охоче, але...
  • Мені незручно відмовляти, але...
  • Я радий би дозволити. Але...

При цьому можна дати пораду:

  • Дозвольте порадити Вам...
  • Дозвольте дати Вам пораду...
  • Я порадив би Вам...
  • Чи можу я дати Вам пораду...
  • Може, Вам слід було б...

Якщо не почули сказаного:

  • Пробачте, що Ви сказали?
  • Прошу!
  • Пробачте, я не почув Ваших останніх слів.

Формули пробачення:

  • Пробачте! Вибачте! Даруйте!
  • Прости мені. Друже! Я хочу попросити у вас пробачення.
  • Формула: Я вибачаюсь! – помилкова.

Подяка:

  • Прийміть мою щиру вдячність...
  • Дозвольте висловити Вам подяку...
  • Дуже вдячний за Вашу турботу...
  • Щиро вдячний і зворушений Вашою увагою...
  • Це дуже люб‘язно з Вашого боку. Спасибі...
  • Не знаю, як Вам і подякувати...
  • Спасибі, Ви дуже люб‘язні...
  • Дякую. Ви так багато зробили для мене!
  • Спасибі. Я Вам так зобов‘язаний!
  • Як же мені віддячити за Вашу допомогу? Спасибі Вам велике.

Співчуття:

  • Прийміть моє найщиріше співчуття:
  • Дозвольте висловити Вам...
  • Прошу прийняти мої найщиріші...
  • Я хотів би висловити Вам...
  • Я розумію Ваше горе.
  • Я сумую разом з Вами.
  • Дякую за співчуття!

Комплімент:

  • З тобою так цікаво розмовляти!
  • Ти сьогодні так чудово виступив!
  • Приємно бачити, як Ви посвіжішали, відпочили...
  • Дякую за комплімент. Це Вам тільки так здається.
  • Спасибі, Ви явно перебільшуєте!
  • Я радий це чути.
  • Мені приємно почути це від вас.
  • Я саме можу сказати про Вас.


25.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!