Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Урок з етики для молодших школярів
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Урок з етики для молодших школярів

У рефераті дано описання проведення уроку з етики у молодших класах. На цьому уроці розглядаються основні чинники народної моралі, добро і зло, красиве і потворне

Мета уроку. Знайомити учнів з основними чинниками народної моралі; вчити оцінювати добро і зло, красиве і потворне з позицій національної етнопедагогіки та християнської моралі, поважати звичаї і традиції свого народу.

I. Записати на дошці або на плакаті:

Мораль — система поглядів, уявлень, норм і оцінок, які регулюють поведінку людей.

Етика—норми поведінки, сукупність моральних правил.

II. Бесіда вчителя

Серед учнів спостерігається упереджене, негативне ставлення до виразу "читати мораль". Інколи можна від них почути роздратоване: "Обійдемось без моралі! Таке ставлення зумовлене тлумаченням виразу. От поясніть, як ви розумієте це, що, по-вашому, означає "читати мораль"? Всі пояснення учнів будуть такі: це означає ганьбити, соромити, дорікати, сварити за щось. Але це, звичайно, неправильне твердження.

Ваше завдання на цій виховній годині — зрозуміти, що ж таке мораль, наскільки потрібна вона людині, чи можна без неї обійтися. Як бачите із записів на дошці, мораль — це наука про те, як правильно поводитись, це система поглядів, правил, оцінок, які визначають, що в житті є добром, а що злом, що красивим, а що — потворним. Український народ із давніх-давен відзначається високою моральністю. Головними чинниками народної моралі споконвічно були добро, милосердя, людяність, честь, гідність, працелюбність.

Які ж етичні норми найбільше шанувалися нашим народом?

Передусім, шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога, що відповідала Божій заповіді, втілена в багатьох народних прислів'ях і приказках: "Хто маму зневажає, того Бог карає", "За маму і тата—тяжка розплата" та ін. Моральним обов'язком дітей була допомога батькам у господарстві, догляд за ними у випадку хвороби, вияв повсякденної пошани й турботи. До батьків, як правило, звертались на "Ви".

Суворо засуджувалась сімейна ворожнеча, адже родинне життя повинне ґрунтуватись на щирій співдружності, людяності, повазі до свого родоводу.

У ставленні до односельців керувались християнською заповіддю любові до ближнього, яка проявлялась у милосерді, доброті, готовності допомогти в біді. Високо поважились традиції добросусідства. Моральним обов'язком вважалась допомога людині, яку спіткало нещастя. Хворим носили їжу, допомагали по господарству, погорільцям давали притулок. Зворушливою була турбота про вдів, сиріт.

Делікатністю, мовною красою відзначалося спілкування. Великого значення надавалося привітанню. У селі існував звичай вітатися з усіма, незалежно від того, чи знайомий це чоловік. Молодший мав вітатися першим — інакше будь-хто зі старших зупиняв його і присоромлював. Отже, в етичному вихованні брала участь не лише сім'я, а й громада. Зверніть увагу, в українських привітаннях найчастіше зустрічаються слова з коренем добр, здорюв (добрий день; доброго здоров'ячка; дай, Боже, здоров'я), що є свідченням дружелюбності. Привітальними словами побажального змісту були: "Мир вам!". До людини, яка зайнята роботою, зверталися: "Боже, поможи", "Дай, Боже, щастя", "Помагай Біг". Відповідати належно: "Дякую красненько, дай, Боже, здоров'я" і т. п.

За правилами спілкування, починаючи розмову, годилося поцікавитись здоров'ям, самопочуттям: "Як ся маєте?" У відповідь можна було почути: "Гаразд. Богу дякувати. Як вам ведеться?"

При зустрічі тактовна людина не ставила прямих питань, наприклад, "Куди (звідки) йдете?" Делікатний чоловік натомість запитував: "Чи далеко зібралися?", "Чи далеченько ходили, чи натомилися?". У випадку сумніву щодо доречності сказаного перепрошували: "Перепрошую за слово", "Пробачте за слово". Про таких людей схвально говорили: "делікатний чоловік", "вміє пошанувати".

Абсолютно некультурним вважалося не вибачити людині, якщо та перепрошує і хоче помиритися.

Найпоширенішими були дві основні форми звертання: добродію і пане (пані). Хлопці один одного кликали: побратиме, брате, дівчата—любко, дівонько, сестро, до молодших зверталися: дочко, синку, дитино і т. п.

Розмовляючи з людиною, не годилося перебивати, треба було належно вислухати й відповісти з чемністю. Казали, що добра людина лагідно відповідає і дивиться в очі.

Якщо хтось приходив до оселі під час обіду, то казав господарям: "Споживайте здорові", "Смачного вам". Його, відповідно, припрошували до столу, а він чемно говорив: "Дякую. їжте здорові", "Най Бог дасть на пожиток" і т. ін. Пригощаючи когось, обов'язково належало застелити стіл обрусом (скатертиною).

Стіл, згідно з давньоукраїнським звичаєм, ототожнювався з престолом Божим. Тому за столом не годилось сваритися, навіть голосно розмовляти. Великим гріхом вважалось сісти на стіл, не годилось класти на нього шапку, гребінь, сторонні речі. Загалом у хаті годилось поводитись спокійно, з гідністю — не можна було заходити, не знявши шапку, із запаленою люлькою, заборонялося свистіти, гримати дверима тощо. Ці правила значною мірою зумовлювалися уявленням, що до хати, де панують мир, злагода, затишок, гостинність і краса, злітаються ангели й приносять щастя.

Великим безчестям вважалася зрада та зречення рідної мови.

Шанувалася правдивість. Батьки вчили своїх дітей: "Ніколи неправди не говори, бо кого піймають на брехні, тому вже не повірять, хоч би й божився". Парубків та дівчат, які любили прибріхувати, виганяли з музик та вечорниць.

Великою ганьбою було злодійство. Якщо хтось піймався на цьому, то мусив зі своїм "здобутком" ходити по селу і просити вибачення. Злодіїв бджіл водили по селу з вуликом на голові, конокрадів — із закладеною вуздечкою, крадіїв худоби обмазували болотом.

Натомість дуже високо цінувалася честь трудової людини. Для української народної моралі розуміння честі було відповідним до віку і статі особи. Якщо для дівчини честь співвідносилась із цнотливістю, незайманістю, то для парубків — з відвагою, правдивістю, сміливістю; для одруженого чоловіка—з відповідальністю за добробут родини, виховання дітей, пошануванням дружини. Честь заміжньої жінки полягала в подружній вірності, шанобливому ставленні до чоловіка, народжені та вихованні дітей.

У народних звичаях, обрядах, фольклорі опоетизовувалось добро, любов до людей і рідної землі. Земля вважалася святою, її не дозволялося ображати, сварити, проклинати чи навіть бити ногою або лозиною. Казали: "Не бий землі — не дасть хліба". Відповідно хліб теж шанувався як святиня: якщо в час обіду шматок хліба випав із рук, його належало підняти й поцілувати. Як бачимо, засади української народної моралі відповідали християнським чеснотам, вони утримували народ на щаблі високої духовності. Мораль була невіддільною від краси душевної і краси в побуті.

Руйнування святинь, переслідування і критика релігії, відречення від національних традицій у часи радянської дійсності привели до занепаду духовності серед народу. Саме тому почало процвітати злодійство, розпуста серед молоді, пияцтво, наркоманія. Нині церква, освітні заклади, свідомі, культурні батьки роблять усе, щоб відродити високу мораль нашої нації, виховати своїх дітей чесними, правдивими, милосердними і культурними, такими, щоб ними могла пишатися і родина, і рід, і народ.

III. Виразне читання оповідання А. Паламаря "Гіркий урок"

В автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно поринула у свої мрії. Не зважила, коли на одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками.

Пасажири попросили дівчинку поступитись місцем. Та Оксана вдала, ніби не чує. А лише зверхньо подумала: "Невелика пані, якщо з торбами носиться..." Увечері Оксана з матір'ю та батьком подзвонили до нових сусідів, які справляли новосілля і запросили їх на знайомини. Двері відчинилися, і на порозі стала жінка, яку Оксана так образила своєю нечемністю в автобусі, а на столі було частування з тих важких сумок.

Оксана ладна була провалитись крізь землю. Мати вихваляла перед сусідкою доньку, яка вона вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома допомагає. І кожне її слово, як насмішка, стьобали дівчину. А сусідка спокійно, розуміюче дивилась їй просто в очі. Той погляд надовго запам'ятався Оксані.

Часом потрібний гіркий урок, щоб людина зрозуміла, що причиною багатьох її неприємностей і невдач у житті є елементарна невихованість.

IV. Обговорення випадку, описаного в оповіданні

При обговоренні слід скористатися такими питаннями:

  • Чому, по-вашому, Оксана зверхньо поставилася до літньої жінки?
  • Чому потім вона ладна була провалитись крізь землю?
  • Чому похвали матері "як насмішка, стьобали дівчину"?
  • Хто із описаних персонажів найінтелігентніший?
  • Який висновок ви зробили?
  • Поясніть назву оповідання.
  • Чи був у вашому житті "гіркий урок"?
  • Якщо був, що змінилось у вас після цього "уроку"?

V. Гра

Учитель називає слова — назви понять, дій, властивостей, вислови, які входять у поняття етичного, морального, а також слова з протилежним значенням. Почувши назву того, що не вкладається у норми етичного, морального, учні повинні плеснути в долоні. Хто не плесне, або плесне невпопад, вибуває з гри.

Слова: честь; милосердя; правдивий; добродію; друг; вибачайте; перепрошую; даруйте на слові; працьовитість; ледар; брехня; не твоє діло!; не сунь рила; повага; шанування; молитва; всього вам доброго; чого вилупив баньки?; на совість; помагай вам Боже; по-дружньому; злодій; ласкаво просимо; тактовність; порядний; слово честі; дозвольте запросити вас; їжте на здоров'я; щоб ти подавився!; шкодую, але мушу вам відмовити; зробіть мені послугу; смачного!; не мели дурниць; ей, пацан!; тобі сказано!; пожертвувати; відчепись; куди прешся?; тобі що, повилазило?; нехай Бог простить; зрадник; батько-продавець; грубіян; вихованість; допомагати; скупий; щедрість; егоїзм; любов до ближнього; співчуття; заздрість; зазнайство; скромність.


25.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!