Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Діяльність сучасних закладів культури
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Діяльність сучасних закладів культури

Сучасний стан економічного, суспільно-політичного, соціального та культурного розвитку суспільства зумовлює необхідність трансформаційних змін в моделях і технологіях діяльності всіх традиційних закладів культури, зважаючи на зміну тієї ролі і місця, які вони посідають в оновлених умовах життєдіяльності кожної людини

В контексті цих процесів характерні зрушення спостерігаються і в роботи музеїв, що все виразніше перетворюються із суто скарбниць мистецької, етнографічної, історичної та культурної спадщини людства на центри соціально-культурної, в тому числі і освітньо-виховної діяльності.

Розбудова сучасних форм і технологій організації діяльності музеїв відбувається в загальному просторі музейної педагогіки (термін було введено в обіг К.Фрізеном у 1934 р.) — міждисциплінарної науки, що здійснює передачу культурного досвіду на основі міждисциплінарного та полікультурного підходів через педагогічний процес в умовах музейного середовища.

Сутність музейної педагогіки полягає в опануванні музейною реальністю у її педагогічному аспекті, в здатності пробуджувати інтерес до пізнання світового мистецтва і культури народів світу через музей та його колекції, у вихованні дбайливого ставлення до музейних пам’яток як до частини культури, у формуванні розуміння єдності природи і культури, традицій і культурних надбань конкретного етносу, у розвитку духовних, інформаційних, пізнавальних та комунікативних інтересів та потреб конкретної особистості та відновленні, наповненні новим емоційним змістом міжособистісної взаємодії між окремими індивідами.

В контексті антропоцентричної парадигми культурно-просвітницької діяльності, збереження культурологічних здобутків, духовних цінностей, моральних традицій задля формування і вдосконалення кожної особистості, нової питомої ваги набувають музеї просто неба («Open-air museums»).

Саме в них можна найбільш образно й історично достовірно відтворити в комплексі архітектуру та побут колишнього села, продемонструвати господарську діяльність населення, яке жило, працювало і творило у тогочасних умовах.

Думку про створення такого типу музею вперше висунув наприкінці ХУІІІст. швейцарський вчений Чарльз Болстен. Але тільки сто років по тому у 1867р. у Норвегії на спеціально виділену ділянку біля Осло було перевезено декілька селянських осель і церкву. У 1891р. за ініціативою шведського вченого Артура Газеліуса, на горбистій місцевості, так званому Скансені, палкі прихильники старовини законсервували кілька давніх споруд і такім чином поклали початок новій формі музеїв — всесвітньо відомим «скансенам».

Вже через кілька років музеї під відкритим небом відкрилися у Норвегії (18897р.), Данії (1901р.), Естонії (1909р.), Латвії (1924р.). В них були відтворені селянські житла і господарські будівлі, майстерні ремісників і споруди загального використання.

З того часу створенню музеїв просто неба приділяється велика увага у багатьох країнах світу. Так сьогодні на різних континентах діє вже понад 600 музеїв під відкритим небом. В Україні їх налічується шість: у Києві, Львові, Ужгороді, Переяславі-Хмельницькому, Чернівцях, у с.Крилос Галицького району Івано-Франківської області.

Основна мета і завдання при створенні та функціонуванні музеїв під відкритим небом полягає в:

  • збереженні найцікавіших автентичних пам’яток архітектури;
  • створенні умов для вільного доступу до цих будівель широких верств населення, підвищення їхнього культурного рівня;
  • показі у комплексі національної народної культури і архітектури, предметів побуту, знарядь праці, ужиткового мистецтва, тобто створенні моделі середовища, ландшафті;
  • допомозі відродження народних ремесел і проведенню фольклорних свят;
  • сприянні індустрії туризму;
  • вирішенні наукових проблем, пов’язаних з пошуком, збором, вивченням, реставрацією експонатів.

Функціонуючі в Україні музеї просто неба включають як великі архітектурно-художні комплекси, так і окремі локальні експозиції під відкритим небом. Тематична спрямованість їх диференціюється залежно від цілей і завдань кожного з них, особливостей етнічної специфіки представленої території.

Зокрема, Львівський музей просто неба демонструє традиційну народну архітектуру та культурно-побутову своєрідність бойків, долинян, лемків, гуцулів, подолян, волинян, поліщуків; Переяслав-Хмельницький музей народної архітектури і побуту — відтворює народне будівництво дорадянської Наддніпрянщини; Закарпатський — показує особливості народного зодчества, культури і побуту українців та інших етнічних груп населення Закарпаття; Музей народної архітектури і побуту України «Пирогове» комплексно експонує твори народної архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва, предмети побуту і знаряддя праці всіх регіонів України.

Піднесення інтересу до народної творчості — цілком закономірне явище, яке зумовлене новими соціальними умовами побуту — існуванням традиційного мистецтва в системі сучасної культури, а також інтенсивним розвитком художньої самодіяльності.

Звернення нині до фольклорних форм творчості — це процес розвитку сучасної культури, який неможливий без освоєння того великого культурного досвіду, що містить у собі фольклор. Сьогодні активний інтерес до останнього отримує дістає практичне втілення у формах художньої самодіяльності: оглядах, конкурсах, фестивалях, у повсякденній сфері впровадження і розвитку сімейної обрядовості, у діяльності художніх професійних колективів, у творчості композиторів і письменників.

Важливою властивістю музеїв просто неба є наявність видовищного елементу. Перенасиченість опосередкованими формами спілкування, як відзначають дослідники, породжує в наш час повернення до традиційних форм спілкування.

Специфіка музеїв під відкритим небом полягає в тому, що в них існують широкі можливості безпосереднього неформального спілкування під час організації в них змагань, обрядів, виступів фольклорних колективів, що, водночас, складає одну з причин популярності цих музеїв серед різноманітних верств населення.

В організації сімейного дозвілля музеї під відкритим небом користуються неабиякою популярністю, хоча, зважимо на те, що повністю потенціал цих культурно-просвітніх установ ще ні в яким мірі не можна вважати реалізованим — внаслідок багатьох причин: економічних, організаційних, матеріальних, методичних тощо.

Музей просто неба дає можливості реалізації таким функціям сімейного дозвілля:

  • компенсаторній — оскільки тут створені умови для відпочинку від життєвих проблем і отримання емоційної розрядки — ця функція реалізується як в прогулянках територією музею, так і завдяки сімейній участі у різноманітних святах, обрядах, ярмарках тощо;
  • рекреативно-оздоровчій — відвідування такого музею, як правило, передбачає декілька годин пішохідної екскурсії територією музею, що знаходиться у лісопарковій зоні міста або за його межами;
  • культурно-просвітницькій — розробка програм «Екскурсія без екскурсовода» дає можливість кожній родині, з одного боку, самостійно, без втручання екскурсовода і порушення моделі внутрішнього сімейного спілкування знайомитись з музейними експонатами, з іншого, вступати у колективний пізнавальний процес, розвиваючи інтуїцію, фантазію, уяву;
  • комунікативній — вже зазначалось, що в музеї просто неба існують нетипові для інших типів музеїв можливості спілкування: тут можна спілкуватись, обговорювати побачене. ділитись враженнями, навіть співати і голосно кричати під час свят і обрядів, з іншого боку просторова дислокація не спричиняє комунікативного пере навантаження;
  • екологічній — українські музеї просто неба характеризують унікальні зібрання рослинного світу а також особливі періоди (весняний, осінній), коли відвідування музеїв є найпривабливішим, саме тут в колі сім’ї стає можливим і реальним усвідомлення екологічної культури як частки світосприйняття особистості;
  • соціальній — оскільки музеї просто неба є популярними серед різних верств населення, а проведення різноманітних свят, днів міста, фольклорних фестивалів, конкурсів народних майстрів, ярмарків є природовідповідним менталітету українського народу, й відповідає тезі про те, що сучасне дозвілля стало символом самоутвердження, самовиразу окремої особистості, зміцнення та підсилення сімейних цінностей та традицій;
  • економічній — говорячи про збільшення обсягу вільного часу, мусимо зазначити, що музеї просто неба ще далеко не повністю реалізовують свої можливості створення різноманітних форм організації дозвілля, які, безперечно, забезпечували б постійний прибуток.

Сучасний досвід функціонування музеїв просто неба переконує, що за своїм структурно-змістовим наповненням вони є інноваційними за своєю суттю. Це — унікальні соціально-культурні педагогічні комплекси, що спроможні інтегрувати зусилля сім’ї, школи, громадських організацій, культурно-мистецьких об’єднань і спрямовувати їх на реалізацію рекреативного, розвиваючого, морального, естетичного потенціалу дозвілля, на формування духовної спільності родини, зміцнення сімейних цінностей і традицій.


22.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!