Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Перукарська справа як форма мистецтва
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Перукарська справа як форма мистецтва

Перукарська справа: приміщення і освітлення перукарень, догляд за шкірою, надання першої допомоги, силуети і фірми стрижок

Волосся – це дар природи, унікальний інструмент самовиявлення людини. У пошуках індивідуального стилю людина протягом життя експериментує зі своєю зовнішністю. За виглядом волосся визначають рівень культури, естетичного розвитку і смаку людини, її соціальний статус.

З рештою волосся – предмет праці перукарів, модельєрів, дизайнерів зачісок, усіх кваліфікованих фахівців, послугами яких багато хто з нас користується.

Вимоги до сучасного майстра перукарської справи дуже високі. Основні з них – глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання і укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок.

Перукар має бути освіченим у питаннях, гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони касористики, просторової композиції. Важливим компонентом професійного портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми, знання з етики та психології, історії перукарської справи.

У перукарській справі творчі образи для створення нових зразків зачісок, нових колекцій треба шукати в минулому. Для досягнення, найвищого результату слід спиратися на сонові тези, викладені теоретично і перевірені на практиці.

Приміщення і освітлення перукарень

Вимоги до приміщення. Репутацію перукарського салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер’єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструменти.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра – перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Ступінь оснащення. Комфортність умов обслуговування. Широта пельку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування насел6ення. Не залежно від категорії специфіки, підпорядкування та тривалості існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і норма, встановленим Міністерством охорони здоров’я України.

Перукарня розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках поб4тових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків. При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів.

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі і змішані. Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби. Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв.м. з наявністю мінімальної кількості допоміжних приміщень.

Щоденно в приміщенні перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи. Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою із застосування дезінфікуючих засобів. Поточне прибирання поверхонь до яких доторкаються відвідувачі ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.

Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід проводити в гумових рукавичках, щоб запобігти подразненням шкіри рук.

Освітлення перукарень. Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні особливо в осінньо-зимовий період природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях окрім загального освітлення на залу передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюю чого ефекту.

Застосовуються пристрої, місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний кут не менше 30 градусів.

Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюються сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

Догляд за шкірою

Догляд за нормальною шкірою:

  • Очищають гелем і водою кімнатної температури;
  • Після умивання сполоснути прохолодною водою;
  • Після тонізації наносять легкий тональний крем. Засоби декоративної косметики;
  • Увечері після тонізації наносять зволожуючий крем;
  • Один раз на тиждень можна застосовувати крем, що містить живильні компонент;
  • Один-два рази на місяць легке розпарювання, а потім креми спроби видалення ороговілих лусочок;
  • Після крему спроби тоніком нанести сироватку, чи активний лосьйон, а зверху зволожуючу маску.

Догляд за сухою шкірою:

  • Очищення шкіри спеціальними емульсіями або молочком різних видів;
  • Після очищення наносять тонік і денний крем;
  • Спеціальні засоби – для зон навколо очей, шиї;
  • Вечірній догляд – застосовують сироватки і концентрати;
  • Один-два рази на тиждень маски;
  • Один раз на місяць розпарювання шкіри відварами лікарських трав (ромашка, липовий цвіт);
  • Застосування делікатний Скрябін;
  • Живильні зволожувальні маски.

Догляд за жирною шкірою:

  • Для вмивання рН-нейтральні сорти мила, гелі, пінки, вода кімнатної температури;
  • Після вмивання сполоснути прохолодною водою;
  • Змивання відварами лікарських трав (ромашка, календула, шавлія, деревій). Обробляти тоніком;
  • Нанести емульсію чи крем, що знижують жиро виділення, дезінфікуючі компоненти;
  • Увечері після очищення і тонізації можна наносити маски з легкою підсушувальною і дезінфікуючою дією;
  • Перед сном на шкіру можна нанести активну сироватку чи концентрат із слабо регулюючою дією;
  • Маски – глини рідких видів ароматичних олій з ромашки, шавлії, календули, чайного дерева, морських водоростей.

Надання першої допомоги

Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги. У багатьох випадках наслідки нещасного випадку залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому першу медичну (долікарську) допомогу.

Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності, навіть смерті потерпілого.

Не відмовляйте потерпілому у наданні допомоги за відсутності ознак життя (дихання та пульсу).

Травма, як правило, трапляється раптово і викликає в оточуючих почуття безпорадності, розгубленості. Не всі знають, як швидко визначити характер і тяжкість травми.

Але за будь-яких обставин потрібно зберігати спокій, уміло, швидко і правильно організувати необхідну допомогу до прибуття медичних працівників. Швидкість і якість надання долікарської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч із потерпілим, їх умінням використовувати підручні та спеціальні засоби.

Тому кожен учень і працівник повинен знати, як надавати долікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та непрямий масаж серця, накласти шину при переломі, перев'язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо.

Розроблена відповідна схема послідовності надання першої долікарської допомоги. З певними варіаціями вона придатна у більшості ситуацій. Складніше надавати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина. В такому випадку не завжди потрібно одразу бігти" за лікарем, часом це просто неможливо зробити (в полі, лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження електрикою, утоплення, численні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя потерпілого.

Наприклад, у потерпілого може бути відсутнє дихання, порушено серцево-судинну діяльність, внаслідок чого серце зупинилося. Тому той, хто надає допомогу, повинен негайно розпочати відновлення дихання та серцевої діяльності потерпілого, а вже потім вирішувати питання з транспортуванням.

Розглянемо схему послідовності надання першої долікарської допомоги.

  • Усунути дію небезпечних та шкідливих факторів на організм потерпілого (звільнити його від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити одяг, що горить, витягти з води тощо).
  • Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
  • Оцінити стан потерпілого.
  • Визначити характер травми, що становить найбільшу загрозу життю потерпілого, а також послідовність дій його рятування.
  • Вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, непрямий масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язки).
  • Підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу.
  • Викликати швидку медичну допомогу, лікаря або транспортувати потерпілого до найближчої медичної установи.
  • Повідомити керівників установи проте, що трапилось.

Дії у важких випадках. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час — годину і навіть хвилини, — особливо коли потерпілий знепритомнів. Знання цього може допомогти не тільки розпізнати характер пошкоджень, правильно підібрати засоби надання допомоги, але і в умовах лікувального закладу допоможе встановити діагноз.

Перше, що необхідно зробити для надання допомоги — винести (вивести) потерпілого з місця події (витягти з-під машини або будівельних матеріалів, зупинити дію електричного струму, вивести з приміщення, в якому чадний газ тощо). Робити це потрібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпілого, особливо коли є значні пошкодження (переломи хребта, травма голови тощо). У таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це посилює біль, може спричинити шок, сильну кровотечу з пошкодженням судин.

За деяких пошкоджень з переломами, кровотечею, термічних опіків, поранень необхідно зняти з потерпілого одяг. Краще це зробити у приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) зі здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з пошкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. У разі кровотечі одяг досить розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на значну відстань.

Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого.

В мокру погоду треба користуватись брезентом, наметом або іншими матеріалами, що не пропускають воду.

Потерпілий потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота допоможуть йому подолати наслідки травми, нещастя.

Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки праці тощо.

Правильна поведінка тих, хто оточує потерпілого, їх підтримка — важлива складова долікарської допомоги.

Силуети і форми жіночих стрижок

Стрижка “Французька”. Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі. Волосяний покрив ділять проділами на скроневу, тім'яну й потиличну зони.

Потиличну зону ділять на 9 квадратів: вертикальними проділами — на центральну і дві бокові, кожну з них — горизонтальними проділами на три частини.

Стрижку починають із середнього квадрата нижньопотиличної зони. Уздовж квадрата відділяють перше контрольне пасмо на відстані 1-1,5 см від крайової лінії росту волосся на шиї, прямими ножицями виконують тупий зріз.

Довжина контрольного пасма визначається за бажанням, у середньому вона становить 5-7 см.

Наступні пасма у квадраті відділяють горизонтальними проділами через 0,5 см, відтягують униз і виконують зовнішнє філірування висотою в 1 см філірувальним ножем.

Аналогічно стрижуть волосся усіх квадратів потиличної зони.

Висота філірування волосся в квадратах середньопотиличної зони на 1 см перевищує висоту філірування у квадратах нижньопотиличної зони; висота філірування в квадратах верхньопотиличної зони на 1 см більша за попередню. Загальна висота філірування волосся на потилиці становить 3 см.

На волоссі скронь виконують Т-подібний проділ.

Спочатку стрижуть волосся на правій скроні.

Волосся верхньої частини скроні відчісують униз до обличчя, філірують, орієнтуючись на довжину волосся потиличних квадратів. Далі філірують два нижні скроневі квадрати: правий, потім лівий.

У такій же послідовності стрижуть волосся на лівій скроні.

Волосся лобно-тім'яної зони стрижуть за способом «пасмо на пасмо», рухаючись від маківки до чола. Виконують зовнішнє філірування.

Пасма чілки "стрижуть внутрішнім філіруванням.

Якість стрижки перевіряють способом «на пальцях», прямими ножицями ліквідують окремі нерівності.

Виконують окантування потилиці, скронь, чілки.

Можлива лінія окантування: довжина чілки — до брів або перенісся, скроні у формі трикутника довжиною до краю нижньої щелепи, на потилиці — овальна або різнорівнева лінія.

Стрижка “Каскад”. Виконується на вимитому вологому волоссі. Волосся розподіляють проділами: горизонтальним — від вуха до вуха через маківку, та вертикальним — від маківки до шиї.

Стрижку починають із потиличної зони. Від маківки відступають 3-4 см, униз проводять два косих проділи до правого та лівого потиличних виступів, які утворюють трикутник.

Волосся з трикутника відчісують угору перпендикулярно до поверхні голови. Це пасмо визначають контрольним. Його зістригають зовнішнім зрізом на бажаній довжині.

Волосся скронь стрижуть від маківки до обличчя. Пасма відділяють діагональними проділами та зістригають, урівнюючи з контрольним пасмом.

Волосся розчісують за ростом і виконують окантування.

Для надання пишності стрижці на тім'яній та скроневих зонах філірують усі пасма.

Стрижка “Паж”. Стрижку виконують на вимитому вологому волоссі. Волосся розділяють вертикальним проділом навпіл.

Перше контрольне пасмо завширшки 1-1,5 см відділяють проділом навколо голови паралельно крайовій лінії росту волосся. Волосся відчісують на обличчя за ростом, зістригають на узгоджену довжину одним із прийомів окантування, починаючи від шийної виїмки до обличчя праворуч, а потім ліворуч.

Наступні пасма до маківки відчісують через 1 см проділами навколо голови, паралельними першому. Кожне пасмо подовжують на 1-3 мм порівняно з попереднім. Для цього використовують прийом, як і в стрижці «каре»: утримуючи кінці волосся вказівним і середнім пальцями лівої руки, повертають руку долонею вниз, урівнюють пасмо з контрольним, потім повертають руку долонею вгору та виконують зріз.

Стрижку перевіряють перечісуванням волосся.

Стрижка “Гаврош”. Технологія виконання. Стрижку виконують на вимитому вологому волоссі. Волосся нижньопотиличної зони відділяють горизонтальним проділом. Волосся відчісують донизу, стрижуть тупим зрізом за технологією стрижки «російська». Довжина волосся довільна. Якщо волосся густе, можна виконати додаткове філірування.

Волосся верхньо - та середньопотиличної зон розподіляють на квадрати, філірують за технологією стрижки «французька», вкорочуючи кожне наступне пасмо на 1 см.

Волосся скроневих зон розділяють Т-подібним проділом, філірують волосся за технологією стрижки «французька» з відтягуванням на обличчя та з висотою філірування відповідно до довжини волосся верхньопотиличної зони.

Волосся лобно-тім'яної зони ділять горизонтальними проділами, філірують, орієнтуючись на довжину волосся верхньопотиличної зони, з відтягуванням на обличчя.

Стрижуть у напрямку від маківки до обличчя; перевіряють способом «на пальцях», виконують окантування волосся. Стрижка дає змогу зачісувати волосся назад, мати проділи або чілку.

Стрижка “Сессун”. Стрижка виконується на вимитому! вологому волоссі. Для стрижки «сессун» характерний процес укорочення пасом із точністю до 1 мм і відтягування волосся під різними кутами до поверхні голови (від 0 до 45°).

Волосся розподіляють на зони проділом — горизонтальним від вуха до вуха через маківку та вертикальним на потилиці.

Стрижку починають із потиличної зони.

Як контрольне відділяють пасмо завширшки 0,5 см діагональним проділом під кутом 45° до центрального проділу. Відчісують пасмо вниз, стрижуть на узгоджену довжину одним із прийомів окантування. Зріз визначає трикутну форму окантування стрижки на потилиці.

Наступні пасма відділяють паралельно до контрольного через 0,5 см, рухаючись до маківки. Волосся стрижуть, орієнтуючись на довжину контрольного пасма. Ефект укорочення пасом на 1 мм досягають відтягуванням пасма на себе поворотом руки, яка утримує його кінці.

На скроневих зонах горизонтальним проділом відділяють перше контрольне пасмо завширшки 0,5 см, визначають довжину і зістригають, орієнтуючись на контрольне пасмо потилиці.

Наступні пасма завширшки 1,5 см відділяють паралельно до першого і стрижуть, як на потилиці.

Волосся тім'яної зони відчісують за ростом на обличчя, виконують окантування чілки, з'єднуючи отриману лінію з лінією окантування на скронях. Продовжують стрижку аналогічно потилиці.

Силуети і форми чоловічих стрижок

Стрижка “Бокс”. Виконується на сухому волоссі. Стрижку починають машинкою з правої скроні, паралельними смужками рухаючись від початку росту волосся на скроні до рівня скроневого виступу. Стрижку продовжують на потилиці та лівій скроні. Лінія стрижки волосся потилиці стійка, проходить через потиличний виступ.

Волосся тім'яної, верхньоиотиличної зон стрижуть способом «на пальцях». Волосся перехідної смуги, від стрижки машинкою до стрижки ножицями вкорочують машинкою з висотою ножа 3 мм, рухаючись навкруги і голови з виведенням машинки вгору.

Плавний перехід від стрижки ножем 1/10 до рівня довжини волосся перехідної смуги здійснюють ножем 1 мм, від перехідної смуги до довжини волосся стрижки «на пальцях» — тушуванням. Пушкове волосся зрізують машинкою або безпечною бритвою.

Стрижка “Напівбокс”. Стрижка виконується у послідовності, аналогічній стрижці «бокс». Відрізняється більшою довжиною волосся тім'яної та верхньоскроневих зон. Стрижку починають машинкою з висотою ножа 3 мм, рухаючись від крайової лінії росту волосся вгору з виведенням машинки догори.

Лінія стрижки потиличної зони нестійка — може бути до середини потиличного виступу, вища або нижча нього.

Волосся тім'яної та верхньопотшшчної зон стрижуть способом «на пальцях». Плавний перехід від стрижки машинкою до стрижки ножицями здійснюють тушуванням.

Машинкою з висотою ножа 1 мм укорочують волосся вздовж лінії окантування скронь, за вушними раковинами, зістригають або зголюють пушкове волосся на шиї. Волосся на скронях і за вушними раковинами окантовують бритвою.

Чілку окантовують прямими ножицями за бажаною формою та довжиною. Окантування волосся скронь та за вушними раковинами здійснюють бритвою. На шиї окантування не виконують.

Стрижка “Угорка”. Стрижку виконують на вимитому волоссі. Волосся правої скроні, нижньопотиличної зони та лівої скроні тушують машинкою над гребінцем від крайової лінії росту волосся.

Тушування волосся скронь і середньопотиличної зони продовжують за допомогою ножиць і гребінця. Волосся тім'яної зони стрижуть способом «на пальцях».

Довжину стрижки можна варіювати від укороченої до подовженої.

Окантування волосся чілки, скронь, за вушними раковинами та на шиї виконують ножицями або машинкою.

Тушування волосся правої скроні, потилиці, лівої скроні виконують машинкою над гребінцем від крайової лінії росту волосся на ширину 1-1,5 см. За допомогою ножиць і гребінця продовжують тушування волосся скронь і потилиці до тім'яної зони.

Волосся розчісують. Чілку окантовують ножицями за косою лінією. Окантування волосся скронь, за вушними раковинами та на шиї виконують за бажанням клієнта машинкою або бритвою.

Стрижка “Каре”. Усі три стрижки виконуються на вимитому волоссі: машинкою — на сухому, ножицями — на зволоженому. Якщо волосся довге, його вкорочують до потрібної довжини по всьому волосяному покриву голови способом «на пальцях». Машинкою з висотою ножа 3 мм зістригають волосся від початку його росту з виведенням машинки угору вздовж крайової лінії росту волосся на правій скроні, потилиці, лівій скроні.

На волосся наносять зв'язуючі засоби. За допомогою масажної щітки та гребінця розчісують волосся проти росту, ставлять вертикально.

У стрижці «їжак» тушують волосся на потилиці та скронях, починаючи з правої скроні. Переходять на тім'яну зону, утворюючи загальну овальну форму. Окантування волосся на скронях, за вушними раковинами, на шиї виконують машинкою або безпечною бритвою.

У стрижці «бобрик» волосся скроневих зон стрижуть, як у стрижці «їжак». Площина тім'яної зони виконується строго горизонтально, для цього ножиці та гребінець обов'язково утримують горизонтально.

У стрижці «каре» площина тім'яної зони виконується, як у стрижці «бобрик». Волосся скроневих зон зістригають за таким правилом: на правій скроні гребінець утримують вертикально, ножиці — кінцями донизу; на лівій скроні гребінець утримують вертикально, ножиці — кінцями догори.

Лінія окантування в усіх трьох стрижках — пряма.

Стрижка “Канадка”. Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі. Стрижку починають із правої скроні. Волосся стрижуть до середини скроневої виїмки машинкою з висотою ножа 1 мм або 3 мм. Виведення машинки вгору здійснюють зразу від крайової лінії росту волосся. Аналогічно зістригають волосся лівої скроні.

Переходять на потилицю і стрижуть машинкою від крайової лінії росту волосся на шиї до рівня мочки вуха, як при стрижці «полька». Стрижку продовжують тушуванням волосся правої скроні, потиличної зони та лівої скроні.

Волосся тім'яної зони за допомогою щітки та гребінця піднімають вертикально і стрижуть з оформленням площини.

Довжина волосся лобно-тім'яної зони — 3-4 см, маківки — 2-3 см.

Окантування скронь та шиї виконують за бажанням бритвою.

Професія перукаря передбачає дотримання певних етичних норм при спілкуванні з клієнтами під час виконання професійних обов'язків і дотримання правил культури обслуговування.

Етика й етикет у перукарській справі зобов'язують працівників бути ввічливими й уважними до будь-якого клієнта, готовими надати послуги, максимально використовуючи професійні знання, вміння і навички.

Справжній перукар — особистість, наділена особливими моральними якостями. Для нього важливою є якість обслуговування, тому основний зміст роботи не може зводитися тільки до заробітку. Справжнього перукаря характеризують естетичність, ввічливість, шанобливість, терплячість, здатність до компромісів, позитивне ставлення до клієнта і своїх обов'язків, самоконтроль, дисциплінованість, охайність.

Перукарська справа — це бізнес, де є правило: «Від того, як кожний працівник ставиться до людей, з якими він має справу, залежатиме імідж установи. Думка клієнта або партнера по бізнесу про окремого працівника може стати думкою про фірму взагалі». Починаючи спілкування з новими для себе людьми, спостережливий перукар з добре розвиненою інтуїцією може здогадатися про те, яке враження він справляє на клієнта.

Основне завдання перукарського бізнесу — зробити світ прекраснішим, допомогти клієнтам стати вродливішими, впевненішими. Для залучення клієнтів слід враховувати фактори, які впливають на прийняття клієнтами рішень щодо одержання перукарської послуги. Спеціалісти з маркетингу застосовують різні методи класифікації споживачів за категоріями, досліджують процеси купівлі послуг, вивчають тенденції процесів придбання послуг салонів краси.

Створюючи перукарський салон, необхідно пам'ятати, що досягти його стабільності і прибутковості можна лише на основі знань про потенційного клієнта та задоволення його потреб із урахуванням культурних, психологічних, соціальних та інших особливостей.

Для успішного ведення бізнесу потрібна інформація, яка б спрямовувала зусилля фахівців щодо вірного напряму роботи салону.


22.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!