Osvita.ua Вища освіта Реферати Культура Ділова етика як основа бізнесу
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Ділова етика як основа бізнесу

Етика ринку в нашій країні. Моральні норми ринку. Ділова етика та діловий етикет. «Чесна» конкуренція. Ділові контакти і американськими фірмами. Умови формування цивілізованої етики

Термін «підприємець» тісно пов’язаний з поняттям «ринок». Але ринок це не тільки те що багато хто розуміє як наявність певної кількості продавців, покупців на певний товар або послугу. Ринок – це складна система взаємовідносин, якій дотримуються свої правила и співвідношення. Ринкові відносини регулюються різнорідними канонами і нормативними актами.

Підприємницька діяльність це не тільки робота і документами ресурсами товаром різними постачальницькими, збутовими процесами, це насамперед робота з людьми, персоналом фірми, партнерами фірми. Наскільки добре підприємець працюватиме з людьми настільки високими будуть його репутація і авторитет у світі бізнесу.

Підприємництво це не тільки професія це покликання особлива властивість душі, що вимагає певного напряму думок, поводження и стилю підприємництво це насамперед, культура.

У Державній академії управління й у багатьох економічних вузах України готують майбутніх фахівців в області управління менеджменту

Етика ринку в нашій країні

Ринкові відносини в нашій країні припускають співробітництво нашої економічної системи зі світовим господарським процесом. Тут виникають певні труднощі, а саме у процесі роботи виявляються протилежні гуманітарно-психологічні начала в економіці нашої країни й країн Заходу.

Колишній досвід роботи підприємців-співвітчизників із закордонними партнерами свідчить про те, що наші бізнесмен» мають досить своєрідні уявлення про основні цінності ринку. Поряд з цією обставиною нестабільна політична ситуація в країні й не конвертованість національної валюти не дуже заохочують західних потенційних партнерів до вкладення коштів в економіку нашої країни.

Підприємцям, що працюють не з метою особистого збагачення, а для підняття економіки країни, слід засвоїти, що ринок — це не «базар», а особлива психологія, логіка, етика, цілий культурний шар з особливою психологією, логікою, етикою, який необхідно ретельно вивчити. У західних інвесторів складається несхвальна думка про наших підприємців, що користуються аморальними, шахрайськими прийомами в бізнесі, робота яких ґрунтується на корисливості й наживі, а також на неповазі до покупців і конкурентів. Цивілізований ринок ґрунтується на довірі, надійності, шляхетності, порядності й солідарності.

Більшість західних фірм працюють під девізом «Прибуток вище за все, але вище за прибуток — честь». Більшість українських фірм працює за принципом «Прибуток за будь-яку ціну», «Гроші погано не пахнуть». При цьому виникає природне запитання: а чи є довіра до ділового партнера? Якщо в США або Японії багатомільйонна угода може укладатися по телефону, при цьому обидві сторони не сумніваються в надійності одна одної, то в нас підприємець до останнього моменту боїться, що угода може «зірватися» або що діловий партнер «підсуне» бракований товар або діятиме не в рамках закону. А якщо повернутися до історії; слово купця було твердим, це його честь, репутація, гроші, довіра. Хтось може обуритися, що і з боку закордонних партнерів можуть виникнути «проблеми». Так, у будь-якому суспільстві є підприємці, що працюють «нечисто», але основна їх маса усе-таки працює в умовах цивілізованого ринку, і їхнє слово є законом.

Спробуємо перелічити ті моменти, що переводять вітчизняний бізнес до розряду збиткових:

  • У вітчизняних підприємців відсутні не тільки звичка, але і бажання прислужити, обслужити, зустріти й проводити клієнта доброзичливою посмішкою. Особливо ці риси виявляються в працівників сфери обслуговування (сервісу). І не дай боже товар справді виявиться гіршої якості, ніж було заявлено, а клієнт повернеться для його обміну, саме тут і проявиться вся «доброзичливість» сторони, що продає. Не випадково при наборі великої кількості персоналу в спільні підприємства (магазини, кафе, готелі) обов'язковою вимогою до претендентів є відсутність досвіду роботи в сфері обслуговування.
  • Злість, що межує із брутальністю, нетерпимість, агресивна категоричність, нездорове бажання «розтоптати», принизити. Іноземці відзначають підвищену конфліктність наших людей, небажання шукати компроміси.
  • Більшість вітчизняних підприємців воліє працювати так, «щоб на життя вистачило», заробляючи по копієчці, повільно, але напевне. Тут спрацьовує комплекс «неповноцінності», непевності в своїх силах, покірність, острах піти ва-банк, ризикуючи втратити все. Елементарне боягузтво. Психологія не переможця, а того, хто вічно програє до початку гри. І разом з тим — надія на майже миттєве, казкове збагачення, але аж ніяк не віра у власні сили, відсутність наполегливості й навіть інтуїції.
  • Рабська покірливість, чекання команди «зверху», непевність і запобігливість, що пояснюються, з одного боку, низьким рівнем життя і «спадщиною» від соціалістичного ладу, з іншого — непевністю в завтрашньому дні.
  • Прагнення до відсутності здорової конкуренції, монополізація «ніш» ринку, з опорою на «блат» Одноосібне володарювання розвиває жорстокість.
  • Відсутність іміджу ділової людини. Мати свій стиль — це не обов'язково бути одягненим у шикарний костюм-трійку, насамперед це виявляється в стилі мислення, умінні поводитися. На Заході з неохайно вдягненою людиною справи вести не будуть, але з діловою людиною, одягненою навіть у сорочку й джинси, багато солідних фірм укладатимуть контракти, тому що вона має імідж Ділової людини.

Моральні норми ринку

Як не дивно, але в умовах ринкової економіки обов'язковим є таке поняття, як воля. Воля припускає, що люди будуть свідомо, без тиску робити свій вибір, а також добровільно підуть на самообмеження. У процесі ринкової купівлі-продажу основним є компроміс між продавцем і покупцем. Крім того, ринкова економіка — це унікальний механізм, що дозволяє за допомогою конкуренції перетворити егоїстичні інтереси на суспільне благо. Тому існують певні моральні норми, що дозволяють знаходити ці компроміси. Перелічимо деякі з них:

  • Концепція «служіння суспільству», на якій повинна ґрунтуватися вся внутріфірмова політика, підтримувана як президентом фірми, так і персоналом, аж до найманих співробітників. Клієнт повинен одержати те, що бажає, за розумну плату.
  • Багатство бізнесмена полягає не в грошах, а в справжній, захоплюючій справі. Ставлення до грошей повинне доходити практично до неповаги до них, неприйнятним є ставлення до них як до ідола, якому потрібно сліпо поклонятися. Гроші — це засіб для досягнення поставленої мети, не більше. Відсутність культу грошей робить підприємця вільним і розкріпаченим, дає можливість іти на розумний ризик.
  • Нові цілі, прагнення до розв'язання чимраз масштабніших і складніших завдань — ось запорука успіху. Бізнес — це азарт, рух, процес, невмируще почуття здорового честолюбства.
  • Чесність, щирість, сумлінність, відкритість — непорушні атрибути ділових взаємин. Найменша пляма на репутації бізнесмена може призвести як мінімум до фінансових втрат, як максимум — до банкрутства. В умовах здорової конкурентоспроможності чесним бути вигідно. По-перше, із чесним бізнесменом хочуть співпрацювати багато фірм, як солідних, так і молодих, здатних внести в Ділову практику щось нове й оригінальне. По-друге, на сторожі чесної конкуренції стоять численні союзи, гільдії й асоціації, що уповноважені займатися Регулюванням діяльності своїх «побратимів» за видом діяльності в інтересах споживачів. Такі організації існують для того, щоб ділова практика завжди залишалася рівноправною, справедливою й етично здоровою. Крім того, в об'єднаннях подібного типу існує професійний кодекс честі, відступ від якого вважається порушенням етичних норм, і члени об'єднання можуть «закрити» порушникові дорогу до подальшої підприємницької діяльності.
  • Будь-який чесний бізнес, незалежно від його масштабності, гідний похвали Бізнес у будь-якій сфері діяльності престижний, якщо він працює на благо покупців. В основі такого підходу лежить впевненість у собі й у своїх силах, а також високий професіоналізм.
  • Важлива свідомість і дотримання принципу: досягнення успіхів у бізнесі не повинне будуватися на руйнуванні навколишнього середовища.
  • Важливим є виконання одного з основних правил ринкової економіки — у розподілі прибутку повинні брати участь усі, хто брав участь у його створенні

Ділова етика та діловий етикет

Етика — одна з найдавніших дисциплін, об'єктом вивчення якої є мораль. Термін «етика» був запроваджений ще Арістотелем, який глибокодумно зауважив, що етика «допомагає пізнати, що слід робити і від чого слід утриматися»

Сучасна етика — це, насамперед, наука, що дозволяє розглядати людські стосунки, а також оцінювати поводження людей з погляду загальноприйнятих норм. Існує професійна етика, яка містить у собі систему норм морального поводження людини, що належить до певної суспільної групи. Підприємець повинен не тільки знати етичні норми поводження, але і дотримуватися їх.

Існує так звана професійна етика, і зокрема — ділова етика, що містить у собі норми поводження підприємця. Підприємницька діяльність неможлива без численних контактів з людьми, вона не розрахована на роботу «поодинці», тому культурне суспільство висуває до бізнесмена як особистості, що займається почасти і «суспільно-контактною» роботою, особливі вимоги до стилю його роботи, соціального вигляду, характеру спілкування з оточуючими.

У чому різниця між діловим етикетом і діловою етикою? Ділова етика — це насамперед етика ведення переговорів із партнерами; етика ведення документації; використання етичних прийомів конкуренції. Ділову етику прийнято вважати єдиною для бізнесменів різних країн. Діловий етикет — це певні норми, що регламентують стиль роботи, манеру спілкування між фірмами, зовнішній вигляд бізнесменів, послідовність і манеру ведення переговорів і так далі. Діловий етикет формується під впливом традицій і певних сформованих історичних умов конкретної країни. Тому тим підприємцям, що співпрацюють із закордонними партнерами, досить корисним є ознайомитися з національним діловим етикетом партнера до початку спільної діяльності.

«Чесна» конкуренція

У міжнародному підприємництві вже давно сформувалися певні правила «ринкової гри», тобто в практиці підприємців існує загальноприйняте поводження на ринку. Правила такої гри не виходять за рамки етичного поводження ділових партнерів, хоча з боку вони можуть когось образити. Наприклад, у сфері підприємництва вироблені свої правила гри, які чимось нагадують гру в покер, де гравець намагається блефувати, тобто, простіше кажучи, бреше Але цю неправду не можна назвати тією неправдою, як розуміємо її ми, оскільки кожен учасник гри, по-перше, теж блефує, по-друге, усі гравці знають, що прямодушність і відвертість тут неприйнятні.

У покері, як і в бізнесі, сильним є елемент випадковості, але в результаті переможцем стає той, хто грає з незмінною майстерністю. Виграє той. хто досконально знає правила гри, уміє глибоко проникнути в психологію партнера, має залізну витримку й здатність миттєво й ефективно реагувати на будь-яку ситуацію, що обіцяє виграш, яку мило надала фортуна Блеф гравців не зазнає осуду, тому що «брехня» заради виграшу вважається цілком правомірною, адже в грі кожний грає сам за себе. Непогана карточна комбінація на руках — не половина перемоги. Спокійний, із залізною витримкою гравець, у якого значно гірша комбінація на руках, може тільки своєю впевненістю змусити суперника засумніватися в перемозі.

Звичайно, етика покеру відрізняється від етичних ідеалів цивілізованих міжособистісних стосунків. Гра закликає обережно, недовірливо ставитися до партнера, ігнорує претензії на дружбу. В основі гри лежить хитрий розрахунок, навмисне приховання справжньої сили й намірів. Не можна засуджувати покер за його правила, тому що в будь-якій грі, чи то фехтування, чи шахи, є обманний хід, удаваний випад. Так само не можна засуджувати правила гри, складені у сфері підприємництва. Ляже поняття «справедливо» і «несправедливо» трактуються тут зовсім не так, як трактувалися б суспільною мораллю.

Для прикладу можна навести деякі ситуації, у яких підприємець може опинитися в скрутному становищі саме через те, що прийняті ним рішення не відповідатимуть поняттям про «справедливість» у моральних традиціях суспільства, але будуть цілком прийнятними у сфері підприємницької діяльності. Хоча деякі рішення можуть бути засуджені й у цій «грі», але все залежатиме від особистих якостей бізнесмена, його честолюбства:

  • Підприємець періодично зустрічає свого старого знайомого, котрий працює в конкуруючій фірмі й за плечима якого безліч розробок. Знайомий хоче при своїй фірмі відкрити філію, якою керуватиме сам. Керівництво фірми вважає, що керівна посада відніматиме в цінного кадра багато сил і відволікатиме від розробки нових проектів. Підприємець давно мріяв «перетягти» старого знайомого у свою фірму. Підвертається зручний випадок. Як вчинити?
  • Керівник фармакологічної фірми вважав, що випускає корисний для здоров'я товар. Але, ознайомившись з останніми науковими дослідженнями, з'ясував, що нове покоління заспокійливих таблеток, яке приносить істотний прибуток, негативно впливає на психіку хворих. Як йому вчинити?
  • Фірма за допомогою досліджень удосконалила один із товарів, що випускається. Удосконалення виявилося досить незначним, тобто товар не став «новинкою» для споживача, але на упаковці й у рекламі товару наполегливо звучить таке твердження. Підприємець переконаний, що «новинка» принесе неабиякий прибуток. Як йому бути?
  • Підприємець знає, що в конкуруючій, сильній фірмі відкрилася вакантна посада начальника відділу. Його колишня дружина, із якою у нього збереглися теплі стосунки, проходить конкурс і одержує цю посаду. У підприємця з'являється рідкісна можливість дізнаватися про новинки товару конкуруючої фірми з перших рук. Як йому вчинити?
  • У підприємця існує мережа дилерів. В одного з найбільш результативних продавців фірми почалися проблеми в" родині — рівень його продажів значно знизився. Коли нормалізується його сімейне життя — невідомо, але поки фірма втрачає велику кількість продажів. У підприємця виникає юридична можливість ліквідувати виданий цьому дилерові торговельний привілей і замінити його. Як йому вчинити?
  • Начальник відділу маркетингу пропонує підприємцеві провести соціологічне опитування серед споживачів товару конкуруючої фірми, щоб отримати відгуки про товари конкурента. Щоб не «засвітитися», він пропонує провести це інтерв'ювання під ім'ям неіснуючого «Інституту з дослідження маркетингу». Як чинити?

Навіть малої кількості таких прикладів досить, аби зрозуміти, що ситуації, які виникли, можуть вирішуватися по-різному. Якщо порівнювати сферу підприємництва з покером, то підприємці стають учасниками гри, що проводиться за особливими етичними канонами, а її кінцевий результат — одержання прибутку.

Бажаючи процвітати в бізнесі, потрібно навчитися долати перешкоди, домагатися бажаних результатів напівправдою і недомовками, якщо є необхідність — вводити конкурента в оману. Витончена гра й блеф — ось та комбінація умов, що допомагає домогтися успіху, заробити капітал і прорватися до влади.

Що ж до етики в конкурентній боротьбі, то вона повинна бути чесною, шахрайство неприпустиме. Підприємець, який веде «брудну гру», ніколи не досягне успіху, у нього не буде доброго й гідного партнера. Авторитет підприємця — успіх його бізнесу. А завоювання авторитету — довгий, складний і трудомісткий процес.

Можна обдурити замовника один раз, але навряд чи вдасться «провернути» таке ж дільце вдруге. Скривджений замовник поділиться результатами угоди з іншими підприємцями, і навряд чи хто-небудь із них захоче бути обманутим А з таким ставленням навряд чи до підприємця-шахрая потечуть численні замовлення, що обіцяють солідні доходи. Прогноз такий: фірма-шахрай дуже швидко розвалиться, тому що співпрацювати з нею ніхто не буде.

Ділові контакти з американськими фірмами

Для всіх підприємців, що займаються міжнародним бізнесом, існує кодекс підприємців, розроблений американськими фахівцями в області досліджень бізнесу. Цей кодекс «працює» як на внутрішньому ринку Америки, так і в усьому світі Усім бізнесменам, що планують вийти на міжнародний ринок, слід вивчити основні правила цього кодексу й дотримуватися їх:

  • Потрібно вникнути в суть американських ділових стосунків Працюючи і закордонними фірмами, американці розраховують на те, що ділові партнери вже знають порядок роботи й очікують від них ведення бізнесу по-американськи (навіть якщо партнер не ознайомлений з усіма деталями справи)
  • Якщо під час переговорів американська сторона викладає нову інформацію, її потрібно сприймати як уже відому. Американці так само швидко відреагують, якщо почують щось нове від партнера.
  • Під час переговорів потрібно підкреслити вигідність співробітництва і вами, знайти досить переконливі й оригінальні риси вашої пропозиції, виділити вигідну відмінність від інших фірм. Обов'язково потрібно чітко сказати, хто ви, що робите, чому вигідно укласти угоду саме з вашою, а не з іншими фірмами, тому що американці не ті люди, що будуть витрачати час і з'ясовувати перевагу вашої фірми над іншими. При відсутності такої інформації їм легше буде знайти аналогічну до вашої фірму і співпрацювати з нею.
  • Принцип американського бізнесу — одержання прибутку. Цілі у фірм, що співпрацюють, можуть бути різні, але якщо ваші пропозиції реальні й допомагають досягненню найважливіших цілей, то вони обов'язково зацікавлять американського партнера.
  • Одним із найбільш популярних методів пошуку партнера є Networking Networking забирає багато часу, але виправдує себе, хто-небудь із маси опитаних дасть вам ім'я того, хто контактуватиме з вами за цими питаннями Шукаючи нових контактів, використовуйте імена цих людей і напевне «вийдете» на ту фірму, що співпрацюватиме з вами.
  • 6 Перед переговорами визначтеся, чого ви хочете від фірми-співробітника, сплануйте розмову так, щоб вона торкнулася тих завдань, які стоять перед вашою фірмою.

До цих правил можна ще додати ту інформацію в бізнесі, що цікавить американську сторону способи зменшення собівартості продукції для одержання більшого прибутку; створення нового ринку збуту; залучення нових сил для свого виробництва; перспектива укладання сприятливих контрактів; підвищення іміджу фірми та її продукції.

Етика і сучасне управління

Існує три складні інструменти управління, що були вироблені багатовіковою історією людства:

  • Ієрархія, побудована на відношенні «влада-підпорядкування», тобто тиск на людину зверху, що ґрунтується на примусовості.
  • Моральні цінності, вироблені й визнані суспільством. Соціальні норми, установки, ритуали, що змушують людину поводитися так, а не інакше.
  • Ринок — рівноправні стосунки, що ґрунтуються на купівлі-продажу продукції й послуг, рівновага інтересів продавця й покупця.

У діючих господарських і соціальних системах ці явища завжди співіснують. Різниця лише в тому, чому віддається пріоритет, на що робиться головна ставка. Це й визначає сутність, вигляд економічної організації суспільства.

Колись у нашій країні існувала ця система. її коренем була ієрархія, наймогутніший інструмент управління і «тверда» етика радянського суспільства. Сьогодні, коли адміністративно-командна система зникла, руйнується й стара етика стосунків, у тому числі й ділових. З новою системою економічних відносин змінилися етичні норми в суспільстві, і підприємницька сфера змушена створювати свою етику. Сьогодні вона лише набуває своїх форм, але хочеться вірити, що нинішня ситуація зміниться й поряд із «ринковим» інструментом управління більшої ваги набуватиме також «етичний», їхнє співвідношення збалансується, як у всіх цивілізованих країнах.

Поки ж у нашій країні підприємці намагаються знайти те єдино правильне поводження, що відповідатиме етичним нормам, тому що для них складним є вибір між альтруїзмом і нарощуванням капіталу. А етика (не тільки в бізнесі) завжди має справу з принципами, що визначають правильне й неправильне поводження.

Етика бізнесу зосереджена на широкому спектрі варіантів поводження керівників і підлеглих, вона встановлює свої норми й на засоби, що використовуються для досягнення цілей. Наприклад, у нашій країні хабарництво процвітає, натомість американці вважають, що вкрай неетично давати хабар іноземному чиновникові заради одержання контракту. У цьому випадку неетичними є засоби. Порушення закону керівництвом або рядовими працівниками слід розцінювати як неетичні. Однак дії, що не порушують закону, можуть вважатися або не вважатися неетичними в залежності від особистої системи цінностей. Якщо діяльність підприємця нагадує гру в покер і покупець вірить необразливому блефу, то можна вважати таку діяльність етичною. Якщо ж діяльність завдає відвертої шкоди, а підприємець, знаючи про це, продовжує свою діяльність, — це однозначно неетично й неприпустимо в бізнесі.

Етичні проблеми в бізнесі найгостріше виявляються в зіткненні двох показників діяльності однієї фірми:

  • економічні показники (витрати, доходи, прибуток);
  • показники соціальної відповідальності, тобто ті зобов'язання, що фірма повинна виконувати не тільки перед своїми працівниками, але й перед суспільством.

До неетичних дій як керівників, так і працівників корпорацій з явними порушеннями закону належать фальсифікація документів, що відправляються службам державного регулювання, присвоєння коштів, масовий обман споживачів, конкурентна боротьба з використанням «брудних» прийомів і багато чого іншого.

Умови формування цивілізованої етики

Етику підприємництва формують, насамперед, самі підприємці, різні державні інститути, засоби масової інформації й ін. Для того щоб підприємницька етика формувалася не в розріз із суспільними моральними принципами, ідеологія бізнесу повинна ґрунтуватися на таких поняттях, як свобода, право, пропаганда, стабільність, співробітництво. Розглянемо ці поняття докладніше.

Свобода. Прийнятна тільки для демократичного суспільства, де співіснують політична ,й економічна свобода, свобода слова, друку й вибору, вільне ціноутворення, вільна конкуренція, свобода вибору економічного суб'єкта, рівність фізичних і юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю і т. д.

Право. Повага до закону, дотримання законів, нормативне встановлення загальних правил поведінки, що регламентують діяльність підприємців, формування загальних моральних цінностей у сфері ринкових відносин.

Пропаганда. Тісне співробітництво із засобами масової інформації, осуд корупції, тіньового бізнесу, нечесної конкуренції, створення образу процвітаючої ділової людини, що має високі моральні принципи.

Стабільність. Стабільність законодавства, сильна й чітко працююча виконавча влада, парламентські засоби політичної боротьби.

Співробітництво. Створення професійних об'єднань підприємців, що виконуватимуть функцію безсторонніх арбітрів при оцінці рівня моральності корпорацій, що входять до них, й у випадку порушення підприємницької етики вживатимуть жорстких заходів.

Як не прикро, але вітчизняні підприємці ще не влилися в єдину систему правил взаємин людей у сфері підприємництва. Будемо сподіватися, що співвітчизники-підприємці візьмуть на озброєння досвід закордонних бізнесменів, включаться в правила ринкової гри, виконуватимуть етичний кодекс.

У попередніх розділах реферату були розглянуті проблеми, виявлені в підприємницькій етиці. Тепер можна загалом розглянути норми поводження, що й складають основу етичного кодексу підприємця:

  • В основі бізнесу повинне лежати не тільки прагнення збільшити капітал, але й загалом бажання приносити користь іншим, суспільству; привносити в бізнес творче начало.
  • Поважати професіоналізм і компетентність. Розуміти і підтримувати тих, хто хоче й вміє працювати, прагне до самореалізації.
  • Розуміти необхідність чесної конкуренції, шанобливо ставитися до інших підприємців. Поважати закони, державну владу, будь-яку власність, соціальний порядок.
  • Прагнути до нововведень, цінувати культуру й освіту, брати активну участь у розвитку науки й техніки, виступати на підтримку екологічних товариств.
  • Приймати остаточне рішення самостійно, не перекладаючи відповідальність на підлеглих.
  • Планувати роботу так, щоб вона не йшла врозріз з особистими цілями співробітників.
  • Терпимо ставитися до недоліків інших, ніколи і нікого не принижувати.

Дотримання підприємницького етикету, культура спілкування, доскональне знання своєї справи, ввічливість, коректність, почуття міри у всьому й деякі інші «атрибути» ділової людини — гарантія половини успіху в підприємницькій діяльності. Знання й дотримання етичного кодексу, зацікавленість в успіху не тільки особистого, але й вітчизняного бізнесу й здоровий азарт у справах привернуть увагу закордонних підприємців, що прагнуть розширити сферу свого бізнесу, стануть тим «елементом», що допоможе нашій країні набути економічної стабільності й піднятися на виший рівень на міжнародному ринку.


15.10.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!