Osvita.ua Вища освіта Реферати БЖД Суть та вплив зброї масового ураження. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Суть та вплив зброї масового ураження. Реферат

Серед сучасних засобів ведення війни особливе місце займає зброя масового ураження, до якої відносять ядерну, хімічну і біологічну (бактеріальну) зброю

Ядерна зброя. Ядерною зброєю називають зброю, уражаюча дія якої базується на використанні енергії, що виділяється у виді вибуху при ядерних перетвореннях.

До ядерних боєприпасів належать оснащені ядерними зарядами бойові частини ракет, авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ядерні фугаси. Пристрої, які використовуються для здійснення вибухового процесу і звільнення ядерної енергії, називаються ядерними зарядами.

За характером вибухових реакцій вони поділяються на три основні види. Заряди, уражаюча дія котрих базується на використанні енергії ділення ядер радіоактивних речовин, називаються ядерними. Ядерні заряди, які базуються на енергії реакцій "ділення - синтез", "ділення - синтез - ділення", називаються термоядерними. Ядерні боєприпаси з підвищеним виходом нейтронного потоку в складі проникаючої радіації називають нейтронними.

Потужність ядерних боєприпасів визначається загальною кількістю звільненої при ядерному вибусі енергії. На озброєнні армій ядерних держав ядерні боєприпаси мають потужність від декількох тонн до десятків мегатонн. В залежності від розташування центру вибуху по відношенню до поверхні землі (води), фізичних процесів, які супроводжують вибух, середовища, в якому його проведено, розрізняють наземний, надводний, повітряний, висотний, підземний, підводний ядерний вибух.

При вибусі ядерного боєприпасу утворюються такі уражаючі фактори: ударна повітряна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження місцевості і електромагнітний імпульс. При вибусі ядерного боєприпасу за мільйонні долі секунди виділяється величезна кількість енергії. Температура в зоні проходження реакції підвищується до декількох мільйонів. градусів, а максимальний тиск досягає мільярдів атмосфер. Високі температура і тиск утворюють потужну ударну повітряну хвилю.

Разом з ударною повітряною хвилею виникає світлове випромінювання і проникаюча радіація, яка складається із потоку нейтронів і гама-квантів. Хмара ядерного вибуху включає в себе дуже велику кількість радіоактивних речовин. По шляху руху цієї хмари радіоактивні речовини випадають на землю, внаслідок чого виникає радіоактивне зараження місцевості, об'єктів, повітря. Нерівномірний рух електричних зарядів в повітрі, виникаючи під дією іонізуючих випромінювань, викликає великої потужності електромагнітний імпульс.

Ударна хвиля ядерного вибуху - це один із основних уражаючих факторів. Ударною хвилею називається область різкого стиску повітря, яка розповсюджується радіальне від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Маючи великий запас енергії, ударна хвиля ядерного вибуху може уражати незахищених людей, руйнувати різні споруди, будівлі, обладнання, техніку. Із збільшенням відстані від центру вибуху швидкість розповсюдження ударної повітряної хвилі і надмірний тиск зменшуються.

Світлове випромінювання ядерного вибуху - це електромагнітне випромінювання оптичного діапазону у видимій, ультрафіолетовій j інфрачервоній областях спектру. Джерелом світлового випромінювання є вогненна куля, яка виникає при ядерному вибусі. До її складу входять розжарені продукти вибуху і повітря. Із області, що світиться (вогненної кулі) випромінюється дуже велика кількість променевої енергії. Внаслідок цього опромінюванні предмети дуже швидко нагріваються, обвуглюються або загоряються, а в живих тканинах виникають опіки різних ступенів.

Основним параметром, що визначає уражаючу дію світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс. Світловий імпульс - це кількість світлової енергії, яка припадає на один квадратний метр освітлюваної поверхні, розташованої перпендикулярно до напряму розповсюдження випромінювання. В системі СІ світловий імпульс вимірюється в джоуля: на квадратний метр (Дж/м2), а в несистемних одиницях виміру в калоріях на квадратний сантиметр (кал/см2).

І кал/см2 = 4, 2x104 Дж/м2.

Світловий імпульс зменшується із збільшенням відстані від центру вибуху і стану атмосфери. Ослаблення світлового імпульсу при наземних вибухах відбувається тому, що в цьому випадку світлова енергія виходить не з поверхні сфери (як при повітряному вибусі), а з поверхні півсфери. Крім того, при Наземних вибухах відбувається екранування світлового випромінювання порохом і димом. Інтенсивність світлового випромінювання із збільшенням відстані зменшується внаслідок розсіювання і поглинання проміння.

Дощ, сніг, туман, порох, дим поглинають світлове випромінювання, знижують його потужність і уражаючу силу в декілька раз. Уражаюча сила світлового випромінювання залежить від того, яку долю світлової енергії поглинає 1 см2 поверхні і до якої температури вона нагрівається. В свою чергу температура нагрівання освітленої поверхні визначається теплопровідністю і питомою тепломісткістю тіла. Чим більшою є поглинаюча здатність поверхні і чим меншою теплопровідність і питома тепломісткість, тим вища температура нагрівання поверхні.

Ураження людей світловим випромінюванням - це поява опіків різних ступенів відкритих і закритих одягом ділянок тіла, а також ураження очей.

Опік першого ступеня отримують люди при потужності світлового імпульсу від 100 до 200 кДж/м2. При цьому виникає почервоніння шкіри.

Припухлість місць опіку. Люди не втрачають працездатності. Спеціального лікування не потребують. Опіки загоюються швидко.

Опік другого ступеня люди отримують при потужності світлового імпульсу від 200 до 400 кДж/м2. При цьому на шкірі утворюються пухирі, наповнені рідиною. Люди втрачають працездатність і потребують лікування.

Опік третього ступеня люди отримують при потужності світлового імпульсу від 400 до 600 кДж/м2. При цьому відбувається повне порушення шкірного покрову по всій його товщині, виникають виразки. Люди, котрі отримали такі опіки, потребують тривалого лікування. Якщо не робити пересадку шкіри, то на місцях опіків утворюються шрами.

Опік четвертого ступеня люди отримують при потужності світлового імпульсу більше 600 кДж/м2. При цьому омертвляється підшкірна клітковина, проходить обвуглення. Люди, які отримали опік четвертого ступеня, потребують тривалого лікування, можлива смерть.

Небезпечність опіків для життя залежить також від розміру ураженої площі тіла. Наприклад, опік першого ступеня по всьому тілі може бути більш небезпечний, ніж опік третього ступеня на малій ділянці.

Ураження очей світловим випромінюванням можливе трьох видів:

  • тимчасове осліплення, яке може тривати до 30 хвилин;
  • опіки очного дна, які виникають на великих відстанях, якщо дивитись на вогненну кулю ядерного вибуху;
  • опіки рогівки очей і повік, які виникають на тих же відстанях, що і опіки шкіри.

Внаслідок дії світлового опромінення ядерного вибуху на матеріали відбувається їх плавлення, жолоблення, обвуглення або загоряння. Внаслідок дії світлового випромінювання і вторинних факторів ядерного вибуху можуть виникнути пожежі на виробничих підприємствах і в населених пунктах. Особливо швидко загоряються папір, суха трава, солома, сухе листя, дерев'яні будівлі, пиломатеріали, горючі гази, паливні матеріали.

Проникаюча радіація ядерного вибуху

При вибусі ядерного боєприпасу протягом 10 - 15с діє дуже потужне радіоактивне випромінювання, яке в своєму складі має альфа-, бета-, гама-і нейтронне випромінювання, їх загальна подібність - можливість іонізувати атоми і молекули речовини, в якій вони розповсюджуються.

Альфа-випромінювання - це потік а-частинок з початковою швидкістю 20 000 км/с. При а-розпаді з ядра вилітає порівняно важка α-частинка, яка являє собою ядро атому гелію. Енергія ot-частинки, яка вилетіла, досить висока - 5-10 МеВ - майже в мільйон раз більша від енергії електрону в атомі. В зв'язку з цим α-частинки, проходячи через речовину, призводять в ній до значних змін внаслідок іонізації і збудження атомів.

Радіоактивне зараження (забруднення) місцевості і приземного шару атмосфери при ядерному вибусі

Радіоактивне зараження (забруднення) місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об'єктів виникає внаслідок випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху. Відомо, що в районі ядерного вибуху виникають великої потужності потоки повітря, спрямовані вгору і до його центру.

Частинки ґрунту захоплюються цими потоками разом з конденсованими на них радіоактивними речовинами і потрапляють в хмару ядерного вибуху. (При ядерному вибусі велика частина радіоактивних речовин випаровується, а потім конденсується на розплавлених частинках ґрунту).

Хмара ядерного вибуху з великою швидкістю піднімається на висоту, яка залежить від потужності вибуху. Об'єм (розмір) хмари ядерного вибуху внаслідок різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря збільшується. При підніманні на висоту температурі стають рівними і піднімання радіоактивної хмари припиняється. Наприклад, при вибусі потужністю 1 мли. тонн (1 мегатонна) швидкість піднімання радіоактивної хмари в перші 20с дорівнює 125 м/с, а в перші'6 хвилин до 16 м/с.

Захист від променевих уражень і медична допомога

Найчастішим явищем при попаданні радіоактивних речовин в організм людини є хронічна променева хвороба. Вона характеризується довго-тривалістю і затяжністю. Виникають головні болі, запаморочення, погіршення пам'яті, сухість шкіри, випадання волосся, порушується апетит, зменшується вага тіла. Хвороба може то затухати, то знову загострюватись.

При внутрішньому опроміненні внаслідок потрапляння радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри можуть утворюватись променеві дерматити і опіки. Ураження мають декілька стадій: рання реакція, інкубаційний період, період гострого запалення і період одужання. Рання реакція наступає через декілька годин після дії радіоактивних речовин, появляється почервоніння шкіри. Потім почервоніння зникає і наступає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак не виникає. Період гострого запалення знову починається з почервоніння шкіри. Потім виникають пухир; наповнені прозорою рідиною. Пухирі самі тріскають, а при дуже великих дозах опромінення ми їх місці виникають виразки, які заживають тривалий час.

Променеві опіки можуть бути легкими, середньої важкості і важкими. При легких ураженнях інкубаційний період продовжується до двох тижнів, виразок не виникає. Почервоніння і набряк шкіри проявляються через 1,5-2 місяці.

Ураження середньої важкості проявляється через 7-10 днів. Для лікування потрібно 2-3 місяці. При важких ураженнях інкубаційний період продовжується 4-7 днів. Процес заживання виразок триває від 6 до 12 місяців, інколи, і більше. У воєнний час радіаційні ураження можуть носити комбінований характер: радіаційне опромінювання, травми, опіки, інфекційні захворювання і інші ураження. Завдання щодо захисту людей від променевих ураження полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало допустимих доз.

Люди, які знаходяться на зараженій території, повинні перебувати в сховищах або протирадіаційних укриттях до безпечного спаду рівня радіації на місцевості. В цих умовах необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.

Треба пам'ятати, що протигаз, респіратор, спеціальний одяг не захищає від зовнішнього гама-випромінювання, а тільки забезпечує захист органів дихання і шкіри від радіоактивного пороху. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в можливо короткі строки. Для цього дуже важливо своєчасне виявлення уражених, яке проводиться дозиметричними приладами або розрахунками за відомими рівнями радіації і часу перебування на зараженій місцевості.

Потерпілих необхідно винести (вивезти) з осередку ураження на місцевість, де нема радіаційного випромінювання. Людей, які отримали високі дози радіації, негайно доставити в лікувальні заклади транспортом. Лікування променевої хвороби являє собою найскладніше питання сучасної медицини. До невідкладних лікувальних, заходів підносяться:

  • механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини. Це проводиться шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота і очей (якщо є можливість промивання очей проводити розчином натрію гідрокарбонату);
  • застосовування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при попаданні радіоактивних речовин в шляхи дихання. Через декілька днів, коли радіоактивні речовини, які залишились в організмі, відкладуться в органах і тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. З їх допомогою радіоактивні речовини можна перенести в розчин, а це полегшить виведення їх з організму. У якості комплексоутворювачів використовують солі органічних кисло (лимонної, оцтової, молочної), а також вітамін В1. Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться в процесі розвитку опіку.

Воно спрямоване на зменшення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. В лопатковий період необхідно зробити протиінфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). При важкій ранній реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для зменшення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол і інші). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя з одягом, миття з милом, усунути дію ультрафіолетового випромінювання і подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0.25-0,5%-ного розчину новокаїну з інтервалом в 3 - 4 дні).

Нейтронна зброя

Нейтронна зброя - це різновидність ядерної зброї. Вона складається із нейтронного боєприпасу і засобів доставки його до цілі. В склад нейтронного боєприпасу входить атомний детонатор, заряджений матеріалом, що поділяється (ураном або плутонієм) і визначеною кількістю тяжких ізотопів водню-трітію і дейтерію. Для дії нейтронного боєприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтерієвотрітієвої суміші. Далі процес розвивається таким чином: при підриві атомного детонатора виникає високий тиск і температура і виникають умови для термоядерної реакції синтезу ядер трітію і дейтерію. При цьому основна доля енергії, яка звільнюється в ході реакції, передається нейтронам і вони виходять назовні.

Таким чином, основною особливістю дії нейтронного боєприпасу є летючі нейтрони, а не ударна хвиля і світлове випромінювання, які також мають місце. Нейтрони і гама-промені при вибусі діють одночасно. В зв'язку з цим уражаюча дія проникаючої радіації визначається сумарною дозою, яка складається з гама-випромінювання і нейтронів.

За оцінкою закордонних фахівців вибух нейтронного боєприпасу потужністю в одну кілотонну по уражаючій дії еквівалентний вибуху ядерного боєприпасу в 10 кілотонн. Фахівці управління ядерних боєприпасів США вважають, що при вибусі нейтронного боєприпасу потужністю 1 кТ в осередку нейтронного ураження незахищені люди зразу отримують такі дози опромінення: в радіусі 500 м - 100 000 рад і більше, 700 м - 15 000 рад, 910 м - 3 000 рад, 1200 м - 850 рад, 2000м -200 рад. (1 рад 1p). В залежності від отриманих доз опромінення у людей виникає променева хвороба різного ступеня важкості.

Нейтронний потік в осередку нейронного ураження призводить до виникнення наведеної радіації на транспортних засобах, техніці, будівлях, ґрунті. Відбувається це тому, що матеріали і фунт, які мають в своєму складі алюміній, мідь, залізо, натрій і інші елементи перетворюються в радіоактивні ізотопи (радіонукліди), які декілька діб зберігають уражаючу дію. В залежності від кладу і кількості елементів, які знаходяться в фунті, проходить неоднорідне зараження місцевості. Люди, які знаходяться в осередку нейтронного зараження, отримують зовнішнє опромінення і внутрішнє, особливо при сильному пилоутворенні.

Основні заходи захисту від нейтронної зброї - захисні споруди різню; тилів і використання засобів індивідуального захисту органів дихання шкіри. Для захисту людей від опромінення при вибусі нейронного боєприпасу захисні споруди повинні послаблювати нейтронний потік в 600-1000 раз. Цього можна досягти, якщо перекриття із бетону має товщину один метр При вибусі звичайного ядерного боєприпасу такої ж потужності для захисту людей в захисних спорудах достатньо мати перекриття із бетону товщиною 25 сантиметрів.

Це пояснюється тим, що гама-випромінювання послаблюється навіть повітрям, а в речовинах, які мають більшу щільність, послаблюється сильніше. Дію потоку нейтронів знижують речовини, які мають велику кількість легких ядер. Добрими поглиначами нейтронів є вода, парафін, поліетилен і інші матеріали, в складі яких є атоми водню і вуглецю.

Ядерні МІШ-бомби

Поряд з потужною ядерною зброєю виготовляється ядерна міні-бомба, яку називають "атомний рюкзак". Нею можна руйнувати військові об'єкти, промислові підприємства, тунелі, населені пункти та інше. Така бомба має потужність 1 кілотонну, розміри циліндра: діаметр - 30 см, висота - 65 см. Переноситься в рюкзаці.

При вибусі такої бомби утворюється вогненна куля діаметром 105 м. Люди, які знаходяться на відкритій місцевості, можуть отримати смертельну дозу опромінення на відстані до 1,5-км. При швидкості вітру 16 км/год. на осі радіоактивного сліду рівень радіації буде таким: на відстані від центру вибуху біля 7,5 км - 500 р/год, 16,5 км - 51 р/год. Надмірний тиск на відстані 100 м - 700 кПа, 160 м - 280 кПа, 32І м - 70 кПа, 640 м - 20 кПа, 850 м - 14 кПа. Дерев'яні будівлі руйнуються в радіусі 850 м, цегляні - 600 м, багатоповерхові - 250 м. (Журнал "Воєнные знания" № 4, стор. 29, 1988р.).


28.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!