Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Яблуня та груша як насіннєві плодові дерева. Реферат
Загрузка...

Яблуня та груша як насіннєві плодові дерева. Реферат

В українській міфології, звичаях, традиціях досить широко згадуються різноманітні рослини. У тому числі і дерева, які ростуть в садах. До них належать і такі як яблуня та груша

Яблуня - сама розповсюджена плодова культура. Висота плодоносних дерев 5-10 м. Листи черешкові з прості опушені, іноді морщинистою пластинкою. Квітки рослини діаметром до 3 см, з 5-роздільною оцвітиною, обополі, білі, іноді рожеві чи червоні, зібрані в щитовидні суцвіття. Більшість сортів яблуні починають цвісти, виділяти і плодоносити з 3-8 років. Квітка живе 3-4 дні, дерево цвіте до 10 днів, біля 15-18 днів. Квітки охоче відвідуються бджолами, що має велике значення для весняного розвитку бджолиних родин.

У пору повного плодоносіння (18-30-літні насадження) нектаро-продуктивність яблуневого саду може складати 20-30 т/га, а врожайність одного дерева - 250-350 кг яблук, але з окремих дерев вона буває в 3-4 рази вище.

Недолік багатьох сортів яблуні - періодичність помітного нектаро-виділення і плодоносіння. Особливо це відзначається в яблунях сильнорослих підщепах.

Яблуня само-безплідна, тобто не зав'язує плодів при запиленні пилком свого сорту. Більшість районованих в Україні сортів яблуні добре переносять зими з морозами до 25°С. Повне вимерзання плодових дерев на піднесених ділянках з родючим ґрунтом - рідке явище. Воно може спостерігатися тільки при температурі мінус 38-40°С і в безсніжні зими, якщо температура ґрунту в зоні розміщення коренів знизиться до мінус 16-18°С.

Стійкість дерев до морозів знижується після рясного врожаю, а також внаслідок знищення листя шкідниками (шовкопрядом, яблуневою міллю), або пошкоджені паршою і ядохімікатами. Сильніше страждають від морозів дерева яблунь, розташованих у знижених місцях, тому що там більш холодне повітря і високий рівень ґрунтових вод.

Найкращими для яблунь є чорноземні і дерено-підзолисті ґрунти, що розвиваються на лесовидних і піщаних легких ґрунтах і середніх суглинках потужністю до 2 м. Самий слабкий ріст дерев і знижені нектаро-продуктивність і врожайність яблуні спостерігаються на могутніх суглинках, що підстилаються первинною мореною, а також на інших ґрунтах із близьким заляганням піску.

Яблуко /яблуня/ - символ:

  • цілісності, земних бажань;
  • попередження шкідливості перебільшення матеріальних бажань;
  • символ початку всіх речей, плодючості;
  • безсмертя та вічної молодості;
  • таїни гріхопадіння діви Марії, людини, спокуси;
  • дерева пізнання добра і зла;
  • смерті і зла, розбрату і чвар;
  • витримки, самопожертви в ім'я народу, батьківщини.

На думку О. П. Знойка, одним із атрибутів язичницької богині Лади /богині гармонії, любові, Матері світу/ було саме яблуко, що символізувало першо-початок усіх речей.

     

Світова міфологія знає численні образи та символи, пов'язані з яблуком. У кельтській міфології існував острів Аваллон /"острів блаженних"/, де нібито росли червоні яблука безсмертя, зупинявся навіть час /!/ Скандинавська міфо-поетична система знає богиню Ідумн, яка володіла золотими молодильними яблуками, що давали богам вічну молодість.

У грецькій міфології був образ саду із золотими яблуками, які стерегли Геспереди. Їх, за міфами, одержала богиня Гера від Геї як весільний подарунок. Здобуття цих яблук - один із дванадцяти подвигів уславленого Геракла. Як відомо, яблуко із написом "найпрекраснішій", підкинуте Єрідою /дочкою Ночі/, внучкою Хаосу трьом богиням, стало причиною Троянської війни.

Міфологія адигів вшановує Тхагаледжа - бога плодючості та землеробства. За переказами, він нібито подарував людям золоте дерево, на якому за один день /!/ спіє дивне яблуко - наполовину біле, наполовину - червоне. Жінка, яка страждає безплідністю, з'ївши білу половинку, народжує дочку, червону - сина. За біблійною легендою, Єва, з'ївши заборонений плід /яблуко/ із дерева пізнання добра і зла, зробила "первородний гріх". За це разом з Адамом була вигнана з раю і проклята Богом.

У католицькій іконографії яблуко символізувало гріхопадіння діви Марії /див. Богородиця/, яке воно переборює через Благовіщення. Шанованим у християн є яблучний /другий/ Спас 19 серпня у православних, 6 серпня - у католиків. За віруваннями, до цієї дати категорично заборонялося їсти яблука, особливо тим жінкам, у яких померли діти. Це пояснювали тим, що нібито Ісус Христос, Мати Божа роздають цього дня усім дітям-небіжчикам яблука. Обділеними залишаться саме ті покійні діти, матері яких порушили заборону.

Відомий міфолог, фольклорист О. Афанасьєв /Древо жизни. - С. 220/ писав: "Жива вода та золоті яблука володіють однаковою творчою силою: вони однаково оновлюють немічного старця, роблять його квітучим юнаком...; хворому дають міць та здоров'я; мертвому - життя, потворність перетворюють на красу; безсилля - у богатирську силу... "

Красива легенда, казка, - скажете ви. Не поспішайте іронічно посміхатися. Справа у тім, що в останні десятиріччя вчені-фізики висунули гіпотезу про існування тахіонів - частинок, які мають швидкість більшу, ніж швидкість світла. Якщо колись вдасться збудувати тахіонний космічний апарат, то люди, повернувшись на Землю, стануть молодші, ніж були! Ось і казка про "молодильні яблука" у гіпотезах фізиків ХХ століття!

У літературній традиції відоме яблуко Вільгельма Теля - героя середньовічної легенди "Сказання про стрільця". Він відмовився виконати наказ австрійського намісника у Швейцарії Гесслера. За це В. Теля примусили зробити надлюдське: стріляти у яблуко, покладене на голову... його маленького сина. Тель влучив у яблуко, виявивши величезну витримку.

В українській літературі яблуко - символ дівочої краси /гарна, мов яблучко/, кохання, чистоти, добра, батьківщини.

Груша - дерево висотою до 20 м, іноді великий чагарник сімейства розоцвітих з колючими пагонами. Листи довгасто-округлі, коротко загострені, шкірясті, розташовані на довгих черешках, при висиханні чорніють. Квітки, зібрані по 6-12 у щитковидні суцвіття, утворяться з плодових бруньок, що формуються в попередньому році. Оцвітина подвійний, п'ят-членний. Віночок до 3,5 см в діаметрі, сніжно-білого, іноді розоватого кольору. Тичинок у квітці багато, вони мають фіолетово-рожеве фарбування.

Як у дикоростучих, так і культурних форм груші цвітіння рясне, починається в момент появи листів, трохи раніш, ніж у яблуні. Дерева в насадженнях цвітуть 14-16 днів, окремі квітки - до 5 днів. Нектаро-продуктивність насаджень груші 10-25 кг/га. Бджоли охоче відвідують квітки рослини. Перші плоди груша приносить у віці б-10 років, іноді дещо раніше. Цвіте груша і плодоносить щорічно. Економічно корисний вік 30-40років.

Подібно яблуні - груша само-безплідна. Навіть сорти, що не утворять повноцінних насінь (наприклад, груша безсім'янка), для гарного плодоносіння мають потребу в запиленні іншими сортами і бджолами.

Груша більш вимоглива до тепла, чим яблуня. При температурі мінус 35-38°С спостерігається масове вимерзання дерев багатьох сортів.

Культурна груша вимоглива до родючості, фізичним властивостям і тепловому режиму ґрунту. Кращими для неї є чорноземні і дерено-підзолисті ґрунти, які розвиваються на суглинках. На піщаних ґрунтах погіршується процес цвітіння і нектаро-образовання, якість плодів, те ж саме спостерігається і при вирощування груші на сильно ущільнених ґрунтах.

Дерева груші найкраще ростуть на підвищених ділянках. На знижених елементах рельєфу груша впродовж вегетаційного періоду росте краще, ніж на підвищених, через кращу і більш рівномірної вологозабезпеченості; у період спокою положення різке міняється - в низинах накопичується більш холодне повітря, чим на підвищених місцях, і груша тут сильніше підмерзає.

До числа районованих сортів літнього строку дозрівання відносяться:

  • Безсім'янка,
  • Дюшес літній,
  • Ошатна Єфімова,
  • Тонко-ветка,
  • Трубчевська золотава й ін.

Маса плоду їх досягає 70-150 гр. Плоди дозрівають у другій половині серпня – на початку вересня. Зберігаються до 15-30 доби. Врожайність одного дерева до 70-150 кг і більше.

Успішно культивуються осінні сорти груші:

  • Бергамот осінній,
  • Колгоспниця,
  • Мармурова й ін.

Література

  1. Плодові дерева. – К., 2000.
  2. Рослини навколо нас. – Харків, 2001.
  3. Енциклопедія українознавства.


09.01.2012

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!