Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Яблуня та груша як насіннєві плодові дерева. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Яблуня та груша як насіннєві плодові дерева. Реферат

В українській міфології, звичаях, традиціях досить широко згадуються різноманітні рослини. У тому числі і дерева, які ростуть в садах. До них належать і такі як яблуня та груша

Яблуня - сама розповсюджена плодова культура. Висота плодоносних дерев 5-10 м. Листи черешкові з прості опушені, іноді морщинистою пластинкою. Квітки рослини діаметром до 3 см, з 5-роздільною оцвітиною, обополі, білі, іноді рожеві чи червоні, зібрані в щитовидні суцвіття. Більшість сортів яблуні починають цвісти, виділяти і плодоносити з 3-8 років. Квітка живе 3-4 дні, дерево цвіте до 10 днів, біля 15-18 днів. Квітки охоче відвідуються бджолами, що має велике значення для весняного розвитку бджолиних родин.

У пору повного плодоносіння (18-30-літні насадження) нектаро-продуктивність яблуневого саду може складати 20-30 т/га, а врожайність одного дерева - 250-350 кг яблук, але з окремих дерев вона буває в 3-4 рази вище.

Недолік багатьох сортів яблуні - періодичність помітного нектаро-виділення і плодоносіння. Особливо це відзначається в яблунях сильнорослих підщепах.

Яблуня само-безплідна, тобто не зав'язує плодів при запиленні пилком свого сорту. Більшість районованих в Україні сортів яблуні добре переносять зими з морозами до 25°С. Повне вимерзання плодових дерев на піднесених ділянках з родючим ґрунтом - рідке явище. Воно може спостерігатися тільки при температурі мінус 38-40°С і в безсніжні зими, якщо температура ґрунту в зоні розміщення коренів знизиться до мінус 16-18°С.

Стійкість дерев до морозів знижується після рясного врожаю, а також внаслідок знищення листя шкідниками (шовкопрядом, яблуневою міллю), або пошкоджені паршою і ядохімікатами. Сильніше страждають від морозів дерева яблунь, розташованих у знижених місцях, тому що там більш холодне повітря і високий рівень ґрунтових вод.

Найкращими для яблунь є чорноземні і дерено-підзолисті ґрунти, що розвиваються на лесовидних і піщаних легких ґрунтах і середніх суглинках потужністю до 2 м. Самий слабкий ріст дерев і знижені нектаро-продуктивність і врожайність яблуні спостерігаються на могутніх суглинках, що підстилаються первинною мореною, а також на інших ґрунтах із близьким заляганням піску.

Яблуко /яблуня/ - символ:

  • цілісності, земних бажань;
  • попередження шкідливості перебільшення матеріальних бажань;
  • символ початку всіх речей, плодючості;
  • безсмертя та вічної молодості;
  • таїни гріхопадіння діви Марії, людини, спокуси;
  • дерева пізнання добра і зла;
  • смерті і зла, розбрату і чвар;
  • витримки, самопожертви в ім'я народу, батьківщини.

На думку О. П. Знойка, одним із атрибутів язичницької богині Лади /богині гармонії, любові, Матері світу/ було саме яблуко, що символізувало першо-початок усіх речей.

Світова міфологія знає численні образи та символи, пов'язані з яблуком. У кельтській міфології існував острів Аваллон /"острів блаженних"/, де нібито росли червоні яблука безсмертя, зупинявся навіть час /!/ Скандинавська міфо-поетична система знає богиню Ідумн, яка володіла золотими молодильними яблуками, що давали богам вічну молодість.

У грецькій міфології був образ саду із золотими яблуками, які стерегли Геспереди. Їх, за міфами, одержала богиня Гера від Геї як весільний подарунок. Здобуття цих яблук - один із дванадцяти подвигів уславленого Геракла. Як відомо, яблуко із написом "найпрекраснішій", підкинуте Єрідою /дочкою Ночі/, внучкою Хаосу трьом богиням, стало причиною Троянської війни.

Міфологія адигів вшановує Тхагаледжа - бога плодючості та землеробства. За переказами, він нібито подарував людям золоте дерево, на якому за один день /!/ спіє дивне яблуко - наполовину біле, наполовину - червоне. Жінка, яка страждає безплідністю, з'ївши білу половинку, народжує дочку, червону - сина. За біблійною легендою, Єва, з'ївши заборонений плід /яблуко/ із дерева пізнання добра і зла, зробила "первородний гріх". За це разом з Адамом була вигнана з раю і проклята Богом.

У католицькій іконографії яблуко символізувало гріхопадіння діви Марії /див. Богородиця/, яке воно переборює через Благовіщення. Шанованим у християн є яблучний /другий/ Спас 19 серпня у православних, 6 серпня - у католиків. За віруваннями, до цієї дати категорично заборонялося їсти яблука, особливо тим жінкам, у яких померли діти. Це пояснювали тим, що нібито Ісус Христос, Мати Божа роздають цього дня усім дітям-небіжчикам яблука. Обділеними залишаться саме ті покійні діти, матері яких порушили заборону.

Відомий міфолог, фольклорист О. Афанасьєв /Древо жизни. - С. 220/ писав: "Жива вода та золоті яблука володіють однаковою творчою силою: вони однаково оновлюють немічного старця, роблять його квітучим юнаком...; хворому дають міць та здоров'я; мертвому - життя, потворність перетворюють на красу; безсилля - у богатирську силу... "

Красива легенда, казка, - скажете ви. Не поспішайте іронічно посміхатися. Справа у тім, що в останні десятиріччя вчені-фізики висунули гіпотезу про існування тахіонів - частинок, які мають швидкість більшу, ніж швидкість світла. Якщо колись вдасться збудувати тахіонний космічний апарат, то люди, повернувшись на Землю, стануть молодші, ніж були! Ось і казка про "молодильні яблука" у гіпотезах фізиків ХХ століття!

У літературній традиції відоме яблуко Вільгельма Теля - героя середньовічної легенди "Сказання про стрільця". Він відмовився виконати наказ австрійського намісника у Швейцарії Гесслера. За це В. Теля примусили зробити надлюдське: стріляти у яблуко, покладене на голову... його маленького сина. Тель влучив у яблуко, виявивши величезну витримку.

В українській літературі яблуко - символ дівочої краси /гарна, мов яблучко/, кохання, чистоти, добра, батьківщини.

Груша - дерево висотою до 20 м, іноді великий чагарник сімейства розоцвітих з колючими пагонами. Листи довгасто-округлі, коротко загострені, шкірясті, розташовані на довгих черешках, при висиханні чорніють. Квітки, зібрані по 6-12 у щитковидні суцвіття, утворяться з плодових бруньок, що формуються в попередньому році. Оцвітина подвійний, п'ят-членний. Віночок до 3,5 см в діаметрі, сніжно-білого, іноді розоватого кольору. Тичинок у квітці багато, вони мають фіолетово-рожеве фарбування.

Як у дикоростучих, так і культурних форм груші цвітіння рясне, починається в момент появи листів, трохи раніш, ніж у яблуні. Дерева в насадженнях цвітуть 14-16 днів, окремі квітки - до 5 днів. Нектаро-продуктивність насаджень груші 10-25 кг/га. Бджоли охоче відвідують квітки рослини. Перші плоди груша приносить у віці б-10 років, іноді дещо раніше. Цвіте груша і плодоносить щорічно. Економічно корисний вік 30-40років.

Подібно яблуні - груша само-безплідна. Навіть сорти, що не утворять повноцінних насінь (наприклад, груша безсім'янка), для гарного плодоносіння мають потребу в запиленні іншими сортами і бджолами.

Груша більш вимоглива до тепла, чим яблуня. При температурі мінус 35-38°С спостерігається масове вимерзання дерев багатьох сортів.

Культурна груша вимоглива до родючості, фізичним властивостям і тепловому режиму ґрунту. Кращими для неї є чорноземні і дерено-підзолисті ґрунти, які розвиваються на суглинках. На піщаних ґрунтах погіршується процес цвітіння і нектаро-образовання, якість плодів, те ж саме спостерігається і при вирощування груші на сильно ущільнених ґрунтах.

Дерева груші найкраще ростуть на підвищених ділянках. На знижених елементах рельєфу груша впродовж вегетаційного періоду росте краще, ніж на підвищених, через кращу і більш рівномірної вологозабезпеченості; у період спокою положення різке міняється - в низинах накопичується більш холодне повітря, чим на підвищених місцях, і груша тут сильніше підмерзає.

До числа районованих сортів літнього строку дозрівання відносяться:

  • Безсім'янка,
  • Дюшес літній,
  • Ошатна Єфімова,
  • Тонко-ветка,
  • Трубчевська золотава й ін.

Маса плоду їх досягає 70-150 гр. Плоди дозрівають у другій половині серпня – на початку вересня. Зберігаються до 15-30 доби. Врожайність одного дерева до 70-150 кг і більше.

Успішно культивуються осінні сорти груші:

  • Бергамот осінній,
  • Колгоспниця,
  • Мармурова й ін.

Література

  1. Плодові дерева. – К., 2000.
  2. Рослини навколо нас. – Харків, 2001.
  3. Енциклопедія українознавства.


09.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!