Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Тваринні клітини та особливості тваринних організмів. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Тваринні клітини та особливості тваринних організмів. Реферат

У тварин ззовні від мембрани с лише тоненька пружна оболонка - глікокалікс, тому клітини тварин часто здатні до утворення виростів (несправжні ніжки або псевдоподії, якими вони захоплюють тверді частки

Фагоцитоз - здатність клітини до захоплення твердих часток.

Гетеротрофні організми – організми, що живляться органічними речовинами.

Тварини - особливе царство організмів, яке за кількістю видів перевищує всі інші разом узяті царства.

Тварини - це переважно рухомі еукаріотичні організми, що живляться органічними речовинами.

Тваринна клітина має тоненьку клітинну стінку (глікокалікс), часто здатна до поглинання твердих часток (фагоцитозу), не має хлоропластів і вакуолей із клітинним соком.

Серед тварин є одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні види

Тіло багатоклітинних тварин побудоване із тканин.

Тканина - це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за будовою та виконують однакові функції

Епітеліальна тканина складається з одного або кількох шарів клітин і майже не містить міжклітинної речовини. Вона покриває поверхню тіла та вистилає порожнини органів, виконуючи захисну, секреторну (епітелій залоз, який утворює різні необхідні організму речовини – секрети) газообмінну (епітелій легень), всисну (епітелій ворсинок кишечнику) та деякі інші функції

Сполучна тканина характеризується тим, що до її складу входять клітини, розкидані у великій масі міжклітинної речовини. Ця тканина утворює такі опорні системи організму, як скелет, сухожилля, входить до складу всіх органів, з'єднує різні види тканин і забезпечує їхнє живлення, транспортує різні речовини, захищає організм та окремі органи від паразитів й отрут, а також від механічних ушкоджень.

М'язова тканина складається з м'язових клітин, які здатні до сприйняття подразнень, що надходять від нервової системи, і відповідають на них скороченням. Завдяки м'язовій тканині здійснюються різні типи рухів організму в цілому та окремих його частин.

М'язова тканина також виконує опорну функцію, підтримуючи весь організм та окремі його органи у певному положенні, захищає внутрішні органи (напр., шкірно-м'язовий мішок червів). М'язова тканина залежно від особливостей будови може бути гладенькою і поперечносмугастою.

Нервова тканина здатна до сприйняття подразнень і забезпечує реакцію організму на них. Сприйняття подразнень здійснюється особливими утвореннями нервової тканини - рецепторами. Нервова тканина складається з нервових клітин - нейронів, які здатні сприймати подразнення і проводити збудження (нервові імпульси).

Тваринна клітина має тоненьку клітинну стінку (глікокалікс), часто здатна до поглинання твердих часток (фагоцитозу), не має хлоропластів і вакуолей із клітинним соком.

Серед тварин є одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні види.

Багатоклітинні тварини утворюють саму численну групу живих організмів планети, яка нараховує більше 1,5 млн нині живучих видів. Багатоклітинні тварини відбулися від одноклітинних організмів - протіст, однак зазнали істотні перетворення, зв'язані з ускладненням організації.

Однією з найважливіших характерних рис багатоклітинних тварин є морфологічне і функціональне розходження кліток тіла. Клітки спеціалізуються на виконанні визначених функцій, утворюючи тканини. Різні тканини поєднуються в органи, органи - у системи органів. Для здійснення взаємозв'язку між ними і координації їх роботи служать регуляторні системи - нервова, ендокринна й імунна.

В організмах багатоклітинних тварин існує внутрітранспортна циркуляторна система, яка поставляє віддаленим від поверхні тіла тканинам і органам необхідні речовини - рідка тканина кров. Багатоклітинні тварини одержують інформацію про зміни в навколишньому середовищі і реагують на них за допомогою нервової системи й органів почуттів.

Багатоклітинні тварини розмножуються статевим розмноженням. Розвиток організму багатоклітинної тварини з однієї клітки - зиготи - привело до виникнення в ході еволюції складного процесу індивідуального розвитку - онтогенезу. Подібність початкових стадій онтогенезу у всіх типів тварин свідчить про спільність їхнього походження з протіст.

По ознаці чи відсутності наявності внутрішнього кістяка тварини підрозділяються на дві груп - безхребетні і хребетні. Виділяють також первинно-роті (первинний рот організму на стадії гаструли - бластопор - залишається ротом у дорослого організму) і другорядно-роті (первинний рот зародка перетворюється в анальний отвір, а відкритий рот закладається вдруге у виді ектодермальної кишені).

До вторинно-ротих відносяться типи Голкошкірі і Хордові. Виділяють також дві групи тварин по симетрії тіла: променисті, або радіально-симетричні (Губки і Кишково-смугасті) і двосторонньо-симетричні. Усі багатоклітинні тварини також підрозділяються на двошарові і тришарові. Двошарові не мають мезодерми, а тільки ендо- і ектодерму. До них відносяться два типи - Губки і Кишково-смугасті.

Губки - найбільш примітивні багатоклітинні тварини. У губок є диференціація кліток, але немає чи майже немає координації між клітками, необхідної для організації їх у тканині. Губки не мають нервової системи. Тік води, необхідний для постачання організму живильними речовинами і киснем, здійснюється за допомогою хоаноцитів, чи воротничкових кліток.

Кишково-смугасті - переважно морські, радіально-симетричні, вільно-плаваючі, сидячі чи прикріплені тварини, що нараховують близько 10 тис. видів.

Кишково смугасті мають дуже примітивні риси будови:

  • двошаровий тип будови: найбільше примітивно влаштовані гідроїдні поліпи по своїй організації подібні з гаструлою - зародковою стадією багатоклітинних тварин,
  • радіальна симетрія тіла: сформована в зв'язку з прикріпленим чи малорухомим способом життя у водяному середовищі,
  • відсутність дійсних тканин (у всіх кишково-смугасті, крім коралових поліпів), багато процесів протікають ще на клітинному рівні,
  • дифузійний (розсіяний) тип будівлі нервової системи, що забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів,
  • дифузійний тип подиху і виділення,
  • змішаний тип травлення: воно починається в кишковій порожнині (як у більшості багатоклітинних тварин), а закінчується внутрікліткового (як у протист),
  • наявність (поряд з половим) безстатевого розмноження (брунькування), не властивого переважній більшості багатоклітинних тварин.

Деякі кишково-смугасті існують у двох життєвих формах: прикріпленого до субстрату поліпа і вільно плаває планктонної медузи. Ці форми чергуються один з одним.

Чергування форм супроводжується зміною способів розмноження (медузи - полове, поліпи - безстатеве). Завдяки наявності медузоїдного покоління і їхніх личинок відбувається розселення. Життя поліпів у дна, а медуз у товщі води знижує внутріводяну конкуренцію за їжу, місце мешкання.

Література

1. О. С. Батуєв, М. А. Улянкова, Т. В. Іванова. "Зоологія" для школярів та абітурієнтів.

2. А. М. Орхіменко, Е. В. Шухова, "Хрестоматія із зоології".

3. Ю. Г. Вервес, П. І. Баган, В. В. Серебряков. "Зоологія".

4. Е. Г. Бровника, Н. І. Кузьміна "Уроки зоології".


05.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!