Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія М’якотілі: загальна характеристика. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

М’якотілі: загальна характеристика. Реферат

В сучасній фауні налічується близько 130 тис. видів молюсків, переважно мешканців водойм. Вони мають двобічну симетрію (за винятком черевоногих, у яких тіло асиметричне, оскільки має закручену раковину)

Тіло молюсків не сегментоване, лише в ряду нижчих представників виявляються деякі ознаки метамерії. Це вторинно-порожнинні тварини з не-метамерним залишковим целомом, представленим у більшості форм навколосерцевою сумкою (перикардієм) і порожниною понад. Усі проміжки між органами заповнені сполучною тканиною.

Тіло молюсків вкрите властивим лише цим тваринам утвором - шкірястою мантією, що міститься під черепашкою. Між мантією й тілом знаходиться мантійна порожнина, в якій розміщені зябра, деякі органи чуття і відкриваються отвори задньої кишки, нирок і статевого апарату. На спинній частині тіла, як правило, є черепашка, що може бути суцільною, двостулковою або складатися з кількох пластинок.

Кровоносна система характеризується наявністю серця, що складається з шлуночка і передсердь; вона незамкнена, тобто частину свого шляху кров проходить по системі не сформованих у судини лакун і синусів.

Нервова система характеризується так званим розкидано-вузловим типом: формується кілька пар гангліїв, зв'язаних між собою нервовими перемичками.

Тип Молюски об'єднує 7 класів. Ознайомимося з особливостями їхньої будови й життєдіяльності на прикладі класів Черевоногі, Двостулкові і Головоногі.

Клас Черевоногі

Черевоногі, або слимаки, - це найчисленніший клас. Більшість видів живе в морях і океанах, деякі пристосувались до життя в прісних водоймах і на суші. Типовим представником є ставковик звичайний.

Ставковик звичайний, або великий, досягає 7 см завдовжки. Живе в ставках, невеликих озерах і тихих затоках річок. У безвітряні сонячні дні ці молюски жваво повзають по побережній рослинності або по дну.

Черепашка ставковика суцільна, спіральне закручена, має довжину 4-7 см і 4-5 обертів. З одного боку вона закінчується гострою вершиною, а з другого має отвір, або устя, через яке назовні висовуються голова і нога молюска. На голові є двоє чутливих щупалець, два ока і рот.

Ставковик - один з найненажерливіших мешканців прісних водойм. Він поїдає не лише рослини й дрібних тварин на них, а й трупи. У роті в нього є м'язовий язик, вкритий твердими зубчиками, їжа з ротового отвору надходить у глотку, стравохід, шлунок і кишку, яка випинається петлеподібно і закінчується анальним отвором біля краю мантії, на правому боці тіла.

У ставковика звичайного, на відміну від інших раніше розглянутих тварин, з'являється травна залоза, або печінка, розміщена поряд із шлунком. У ній виробляється травний сік..

Хоча ставковик живе у воді, дихає він атмосферним киснем. Тому він періодично (7-9 разів на годину) підіймається на поверхню води і відкриває дихальний отвір, що знаходиться з правого боку біля краю черепашки. Крізь отвір повітря надходить у легеню, яка утворена мантією. Стінки легені (кишеня мантії) густо обплетені кровоносними судинами, тут і відбувається газообмін.

Поряд з легенею є м'язове серце. Воно складається з передсердя і шлуночка, стінки яких скорочуються 20 - 30 разів за хвилину. Кровоносна система молюска незамкнена, кров безбарвна, тече не лише по судинах, а й у паренхімі між тканинами та органами.

Видільна система представлена однією ниркою, що складається з видозмінених мета-нефридіїв.

Нервова система побудована з кількох пар з'єднаних між собою нервових вузлів. Від них до всіх органів молюска відходять нерви.

Ставковики - гермафродити. Яйця, вкриті слизом, прикріплюються до підводних рослин. Розвиток у ставковика великого прямий. З яйця виходить маленький молюск, схожий на дорослого.

Багато видів черевоногих молюсків є проміжними хазяїнами для деяких сисунів, що має значення в медицині та ветеринарії. Деякі черевоногі молюски (слимаки), що живуть на суходолі, є шкідниками сільського господарства. Виноградного слимака в деяких країнах використовують у їжу.

Клас Двостулкові

Другою за чисельністю групою є двостулкові молюски. Більша частина їх живе в морях, однак окремі види пристосувались до життя в прісних водоймах (беззубка, або жабурниця, перлівниця тощо).

Черепашка молюсків цього класу складається з двох симетричних стулок, сполучених на спинному боці особливою зв'язкою. Закривають черепашку м'язи-замикачі.

Характеристику класу розглянемо на типовому представнику - беззубці.

Беззубка, або жабурниця, живе на дні водойм, до половини зариваючись у мулистий ґрунт. Черепашка її досягає 10 см завдовжки. Передній кінець тварини заокруглений, а задній дещо загострений. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну (від 20 до 30 см за годину).

Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу і за допомогою двох м'язів закриває черепашку. Черепашка беззубки, як і черепашка ставковика, складається з вапняку. Зовнішня частина вкрита рогоподібною речовиною коричнювато-зеленого кольору, а внутрішня - перламутровим шаром. У беззубки він дуже тонкий, а у морської перлової сойки та прісноводної перлівниці - значно товщий.

У спинній частині черепашки знаходиться тулуб молюска, від якого відходить нога. Стулки черепашки і складки мантії в задній частині не прилягають щільно одна до одної. В цьому місці утворюються два отвори, або сифони. Через ввідний (нижній) сифон у мантійну порожнину безперервно надходить вода завдяки руху численних війок, Що вкривають поверхню тіла, внутрішні боки мантійних складок, зябра та інші органи мантійної порожнини. Через вивідний (верхній) сифон з мантійної порожнини виводяться з водою неперетравлені рештки їжі та продукти обміну.

Живлення беззубки. Разом з водою в мантійну порожнину через ввідний сифон надходять бактерії, водорості, найпростіші та дрібні залишки рослин і тварин. Більші часточки їжі не можуть потрапити в мантійну порожнину, оскільки їх не пропускають решітчасті зяброві пластинки, вкриті війчастим епітелієм.

Течія води підносить цю їжу до рота беззубки, який оточений двома лопатями і розміщений у мантійній порожнині на передньому кінці тіла, біля основи; ноги. З рота через короткий стравохід їжа надходить у шлунок, в який відкривається протока печінки, довгу середню! кишку, що утворює кілька петель, і коротку пряму, або задню, кишку, яка відкривається в мантійну порожнину.

Органи дихання беззубки представлені зябрами, які пронизані численними кровоносними судинами. До них з води, що омиває зябра, надходить кисень, а у воду виділяється вуглекислий газ.

Серце беззубки складається з двох передсердь і одного шлуночка. Кровоносна система незамкнена.

Видільна система представлена двома нирками, протоки яких відкриваються в мантійну порожнину.

Нервова система беззубки представлена трьома парами нервових вузлів. Одна пара (головні ганглії) розміщена по боках рота біля закінчення лопатей, друга - під задньою кишкою біля заднього м'яза-замикача, а третя - в нозі. Нервові вузли сполучені між собою нервовими перемичками. У зв'язку з малою рухливістю і пасивним живленням нервова система двостулкових молюсків (порівняно з черевоногими) дещо спрощена, а органи чуття розвинені слабко. Біля основи зябер є пара органів хімічного чуття (осфадіїв), а біля ноги - два статоцисти (органи рівноваги). На ротових лопатях та краях мантії багато дотикових клітин. Головних щупалець, а часто й органів зору, немає.

Беззубки - роздільностатеві тварини. За зовнішнім виглядом самці не відрізняються від самок. Статеві залози парні, розміщені у верхній частині ноги. Самці викидають сперматозоони у воду. З водою сперматозоони проникають у мантійну порожнину самок, де запліднюють яйця. З них розвиваються личинки із зубчастими стулками.

Через вивідний сифон личинки викидаються у воду і прикріплюються до тіла риби, де розвиваються впродовж 1 - 2 місяців. На цьому місці у риб виникає пухлина. Після дозрівання беззубка розриває шкіру риби і потрапляє на дно. Завдяки паразитичному способу життя на ранніх стадіях свого розвитку малорухливі беззубки можуть потрапляти в нові (часто дуже віддалені) місця життя.

Морські двостулкові молюски - це типові донні тварини, що можуть зариватися в пісок. Часто вони утворюють на дні великі скупчення (мідієві, устричні та ін. "плантації"). Маса найбільших із двостулкових може досягати 250 кг, а довжина їх черепашки - 1,5 м і більше.

Деякі двостулкові молюски (наприклад, корабельний черв'як) можуть точити дерево і камінь, завдаючи великої шкоди дерев'яним корпусам кораблів і береговим спорудам портів.

Багато двостулкових молюсків має практичне значення. З них добувають перли, перламутр; в їжу використовують устриці, мідії, морські гребінці тощо.

Клас Головоногі

Сучасні головоногі живуть виключно в океанах і морях з високою солоністю. У морях України вони не зустрічаються. Головоногі побудовані складніше від представників інших класів. За рівнем розвитку поведінки та органів чуття їм немає рівних серед безхребетних тварин. У головоногих є складний головний мозок, захищений своєрідною хрящовою оболонкою - "черепом". У неволі вони швидко починають впізнавати людину, яка піклується про них, здатні до складної поведінки.

Більшість сучасних головоногих молюсків не мають зовнішньої черепашки (вона є лише у наутілуса). Тулуб укритий мантією, по його боках можуть бути плавці. Під мантією на спинному боці містяться залишки черепашки. Голова відділена від тулуба (кальмари, каракатиці) або зрощена з ним (восьминоги). На голові розміщені щупальця з присосками, які оточують рот.

Біля основи голови розміщена лійка - мускулиста трубка, одним кінцем спрямована до мантійної порожнини. Це основний орган реактивного руху головоногих.

Усі головоногі - хижаки, вони ловлять здобич щупальцями й розривають її на дрібні шматки хітиновим дзьобом.

Людина споживає в їжу м'ясо кальмарів, каракатиць та восьминогів. З вмісту чорнильного мішка каракатиць та кальмарів виробляють фарбу (сепію), а також натуральну китайську туш. Черепашки викопних головоногих молюсків використовують як "керівні копалини". Головоногі молюски є базою живлення для морських тварин, зокрема ластоногих та зубатих китів.


05.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!