Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Аналізатор зору та будова ока. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Аналізатор зору та будова ока. Реферат

З усіх органів чуття людини найбільше навантаження має орган зору. Це зумовлено читанням, письмом, переглядом телепрограм та іншими видами отримання інформації й роботи

Зір - це біологічний процес, який забезпечує сприйняття форми, розмірів, кольорів предметів, що оточують нас, орієнтування серед них. Він можливий завдяки функції зорового аналізатора, до складу якого входить сприймальний апарат - око. Функції зору полягають не лише в сприйнятті світлового випромінювання. Ним користуються для визначення відстані, об'ємності предметів, наочного сприйняття навколишнього середовища.

Орган зору складається з очного яблука і допоміжного апарату, які розміщені в очній ямці - заглибленні кісток передньої частини черепа. Очне яблуко має кулясту форму і складається з трьох оболонок: зовнішньої - волокнистої, середньої - судинної і внутрішньої – сітчастої.

Зовнішня волокниста оболонка в задній частині очного яблука утворює білкову оболонку, або склеру, а спереду вона переходить у проникну для світла рогівку. Середня - судинна - оболонка називається так через те, що в ній багато судин. Розміщена під склерою. Передня частина цієї оболонки утворює райдужну, яка завдяки пігментним речовинам має те чи інше забарвлення. В центрі радужки (райдужної оболонки) міститься зіниця - круглий отвір, здатний змінювати свій розмір залежно від інтенсивності освітлення шляхом безумовного рефлексу. Для цього в радужці є м'язи, які звужують або розширюють зіницю.

Отже, радужка виконує роль діафрагми, яка регулює кількість світла, що надходить до світло-сприймального апарату, і захищає його від руйнування, здійснюючи звикання органа зору до інтенсивності світла і темряви (світлова і темнова адаптація ока). Судинна оболонка утворює рідину - водянисту вологу камер ока.

Внутрішня оболонка - сітківка - прилягає ззаду до середньої (судинної) оболонки. Складається з кількох шарів клітин. Зовнішній шар, що прилягає до судинної оболонки, складається з пігментних клітин. Потім іде кілька шарів нервових клітин, серед яких світло-сприймальними клітинами є колбочки і палички.

Місце, де зоровий нерв виходить із сітківки, позбавлене фоторецепторів, не сприймає світла і називається сліпою плямою. Збоку від нього розміщена жовта пляма. Тут містяться в основному колбочки, які забезпечують найбільшу гостроту зору. Навколо жовтої плями трапляються і колбочки, і палички, а ще далі на периферії - лише палички.

Палички містять зоровий пігмент - родопсин, колбочки - йодопсин. Палички є рецепторами присмеркового зору, вони збуджуються під впливом слабкого світла, але при цьому людина не розрізняє кольорів і бачить нечітко. Колбочки - рецептори денного зору. Вони пристосовані до сприймання яскравого світла і різних кольорів. Кольоровий зір пояснюється тим, що в сітківці є три види колбочок: одні збуджуються червоним світлом, другі - зеленим, треті - синім.

Відчуття всіх інших кольорів виникає внаслідок збудження цих колбочок у різних співвідношеннях. Бувають випадки, коли людина не розрізняє деяких кольорів - кольорова сліпота, дальтонізм. Це пов'язано з порушенням функцій колбочок певного виду.

Розглянемо хід променів світла через оптичний апарат. Спочатку світло проходить крізь рогівку, рідину, що міститься між нею і райдужною оболонкою, зіницю, кришталик (у вигляді двоопуклої лінзи), склисте тіло (прозоре середовище густої консистенції) і, нарешті, потрапляє на сітківку. У разі, коли промені світла, пройшовши крізь оптичні середовища ока, фокусуються не на сітківці, що свідчить про аномалії зору: якщо спереду від неї – близькорукість, якщо позаду - далекозорість. Для корекції близькорукості використовують двоввігнуті, далекозорості - двоопуклі стекла окулярів.

При потраплянні світла на фоторецептори (колбочки й палички) в них виникають складні фотохімічні, електричні, іонні та ферментативні процеси, які зумовлюють нервове збудження - сигнал. Він надходить по зоровому нерву до підкіркових (покрив середнього мозку, зоровий горб тощо) центрів зору. Потім спрямовується в кору потиличних часток мозку, де сприймається у вигляді зорового відчуття.

Мал. 1. Будова ока:

  • а - вертикальний розріз;
  • б - фрагмент сітківки;
  • в - світлочутливі клітини;
  • 1 - війковий м'яз;
  • 2 - райдужна оболонка;
  • 3 - передня камера ока;
  • 4, 5 - оптична вісь;
  • 6 - зіниця;
  • 7 - рогівка;
  • 8 - зв'язка капсули кришталика;
  • 9 - кон'юнктива;
  • 10 - кришталик;
  • 11 - склисте тіло;
  • 12- білкова оболонка;
  • 13 - судинна оболонка;
  • 14 - сітківка;
  • 15 - жовта пляма;
  • 16 - місце виходу зорового нерва (17);
  • 18 - паличка;
  • 19 - колбочка;
  • 20 - пігментний шар;
  • 21 - нервові клітини;
  • 22 - ядро.

Весь комплекс нервової системи - рецептори світла, зорові нерви, центри зору в головному мозку, становить зоровий аналізатор.

Крім очного яблука до органа зору належить і допоміжний апарат. Він складається з повік, шести м'язів, що рухають око.

Задню поверхню повік вкриває оболонка - кон'юнктива, яка частково переходить на очне яблуко. До допоміжних органів ока належить сльозовий апарат. Він складається із сльозової залози (розміщена в ямці лобової кістки), сльозових канальців, мішка та нососльозової протоки.

Сльозова залоза виділяє секрет - сльози, в якому міститься лізоцим, що згубно діє на мікроорганізми, її 5-12 канальців відкриваються в щілину між кон'юнктивою і очним яблуком у зовнішній кут ока.

Зволоживши поверхню очного яблука, сльози відтікають до внутрішнього кута ока (до носа). Тут вони збираються і через сльозовий канадець потрапляють у сльозовий мішок, що також розміщений у внутрішньому куті ока. З мішка через нососльозову протоку сльози стікають у порожнину носа, під нижню раковину (тому іноді можна помітити, як під час плачу сльози течуть з носа).

Література

  1. Атлас. Анатомія людини. – К., 2002.
  2. Анатомія людини. Посібник / За ред. Дяченка Р. В. – К., 1998.


03.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!