Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Особливості вищої нервової діяльності у підлітків та людей похилого віку. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Особливості вищої нервової діяльності у підлітків та людей похилого віку. Реферат

У рефераті подано відомості про особливості вищої нервової діяльності у підлітків та людей похилого віку

Вища нервова діяльність - сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні (найбільш досконалі) форми взаємозв'язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюються за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів.

Вища нервова діяльність у підлітків та людей похилого віку в основних своїх проявах майже не відрізняється від загальнолюдської вищої нервової діяльності. Щоправда, деякі особливості присутні. Так, у підлітків відбувається ще формування багатьох набутих рефлексів, у людей похилого віку є великий життєвий досвід, сукупність набутих рефлексів, одна певне загальмування природних рефлексів.

Щоб краще зрозуміти особливості вищої нервової діяльності даних вікових категорій потрібно більш детальніше розглянути загальні особливості вищої нервової діяльності людини.

Вища нервова діяльність забезпечується двома основними нервовими процесами - збудження і гальмування. Під час дії умовних і безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці. Формування і характер вищої нервової діяльності різних тварин і людини залежать від типу їхньої нервової системи. Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.

В основі регуляції різноманітної діяльності організму є функції нервової та ендокринної систем. Функції нервової системи виявляються в рефлексах. Рефлекс - реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи. Рефлекс є основною формою діяльності нервової системи організму і в перекладі з латинської означає "відбиття".

Звичайно, рефлекс - не механічне відбиття, а вища форма біологічного відбиття із складними процесами обробки інформації - аналізу й синтезу.

Найпростіші приклади рефлексів відомі кожному з повсякденного життя. Приймання їжі - це харчовий рефлекс. Кліпання повіками - рефлекс мигання. Вдих і видих - дихальний рефлекс. Зміна величини зіниць залежно від інтенсивності освітлення, зміна або підтримання рівня тиску крові, посилення чи послаблення перистальтики кишок, тонусу м'язів (ходіння, бігання) тощо - усе це приклади рефлексів.

З цього невеликого переліку фізіологічних функцій видно, що всі види діяльності організму є рефлекторними з тією лише відмінністю, що одні функції здійснюються за допомогою простих рефлексів, а інші - складних. За допомогою рефлексів відбувається взаємодія між частинами тіла, а також організму з навколишнім середовищем. Рефлекси є однією з форм загально-біологічної властивості - подразливості.

Фізіологічними експериментами встановлено, що діяльність нервової системи, а за її допомогою і всього організму має рефлекторний характер. Комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання (надходження), обробку й передавання збудження, називають рефлекторною дугою. Фактично це шлях рефлексу.

Рефлекторна дуга складається з 5 ланок:

  • сприймальний апарат (рецептори);
  • нервові волокна, що проводять збудження в центральну нервову систему (чутливі, доцентрові, аферентні);
  • нервові центри, де відбуваються обробка і перемикання збудження з чутливих нервових клітин на рухові;
  • рухові (відцентрові, еферентні) нервові волокна, по яких імпульси надходять до робочих органів (ефекторів);
  • робочий орган - м'яз, залоза тощо.

Усі види рефлексів І. П. Павлов розподілив на дві групи: безумовні (природжені) і умовні (набуті).

Безумовні рефлекси - це природжені реакції організму за участю нервової системи у відповідь на вплив подразників. Ці рефлекси спадкові, сформовані до моменту народження. Безумовними їх називають тому, що для їх утворення не потрібно якихось умов. Біологічна роль цих рефлексів полягає в тому, що вони зумовлюють існування новонароджених як у перші моменти після народження, так і в наступному житті, вони є основою для формування умовних рефлексів (про них йтиметься далі). Слід пам'ятати, що такий поділ рефлексів значною мірою умовний, оскільки вони так тісно взаємопов'язані, що стають невіддільними, і в чистому вигляді їх виділити важко.

Упродовж життя природжені рефлекси можуть змінюватись і стають невпізнанними. Слід зазначити, що у людини, на відміну від тварин, прояв безумовних рефлексів відбувається за участю кори великого мозку.

Рефлекторна діяльність нервової системи, що складається з безумовних і умовних рефлексів, зумовлює всю різноманітність функцій організму, у тому числі пам'ять, мислення і поведінку.

Умовні рефлекси - складні пристосувальні реакції, що виробляються в процесі життя на основі безумовних. На відміну від безумовних, умовним рефлексам не властива сталість. Вони можуть утворюватися і зникати залежно від конкретних умов. Тому їх називають умовними, тобто для їх формування потрібні умови. Ці рефлекси утворюються за участю кори великих півкуль. Про це свідчать досліди на тваринах, у яких видаляли кору. Вони майже втрачали здатність утворювати умовні рефлекси, але зберігали безумовні та раніше вироблені умовні.

Під вищою нервовою діяльністю І. П. Павлов розумів діяльність кори півкуль і підкірки, які зумовлюють рефлекси.

Свідомість відіграє вирішальне значення в будь-якій формі людської діяльності. Ще до того, як приступити до будь-якої роботи, людина заздалегідь обмірковує її план, вибирає потрібні засоби праці, спілкується з іншими людьми, якщо робота має колективний характер, перевіряє свої успіхи на проміжних етапах праці, виправляє допущені помилки і наполегливо долає перешкоди, що з'являються на шляху досягнення поставленої мети. Свідомість освітлює увесь шлях цієї діяльності. Звідси і характеристика такої діяльності як свідомої.

Література

  1. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  2. Енциклопедія вітамінів. – М., 2000.
  3. Словник-довідник з медицини. – К., 1994.


03.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!