Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Основні родини класу однодольних. Морфологічна будова квітки. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Основні родини класу однодольних. Морфологічна будова квітки. Реферат

У рефераті розглянуто основні родини класу однодольних та морфологічну будову квітки

Основні родини класу однодольних

Відділ квіткових поділяють на два класи: дводольні, чисельністю 180 тис. видів, що об'єднані в 10 тис. родів і 325 родин, і однодольні - 60 тис. видів, 3 тис. родів, 65 родин.

До основних родин класу однодольних відносять: родини конвалієві, лукові, пальмові, злакові.

Даний клас однодольних розвивався у крейдовому періоді мезозойської ери. Сучасні систематики вважають, що однодольні виникли від дводольних, відділившись на ранніх етапах еволюції як самостійна гілка. Потім обидва класи розвивались паралельно і незалежно один від одного.

Основні характерні ознаки класу однодольних наведені в табл. 1, з якої видно, що між ними є чіткі відмінності. Проте можливі винятки, тому для розпізнавання класів потрібен комплекс ознак.

Класи дводольних і однодольних поділяють на порядки, а їх, у свою чергу, на родини. Більшість представників, що мають велике практичне значення, належать до родин хрестоцвітих (капустяних), розоцвітих (розових), бобових, пасльонових, складноцвітих (айстрових) з класу дводольних; злакових і лілійних з класу однодольних.

Таблиця 1. Характерні ознаки класів однодольних і дводольних

Орган, процес

Дводольні

Однодольні

Насіння

Зародок з двома сім'ядолями

Зародок з однією сім'ядолею

Коренева система

Стрижнева

Мичкувата

Стебло

Дерев'янисте, трав'янисте, провідні пучки з камбієм, розміщені правильним колом у стеблі

Трав'янисте (рідко дерев'янисте), провідні пучки без камбію, розкидані по стеблу

Листок

Простий або складний, цілокраій або надрізаний

Простий, цілокраій

Жилкування

Сітчасте

Паралельне або дугове

Квітка

Чотири, п'ятичленна

Тричленна

Запилення

Комахами (здебільшого)

Вітром (здебільшого)

 

Морфологічна будова квітки

Квітка - це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, що несе оцвітину, тичинки, маточку (чи маточки). Будова квіток у всіх квіткових рослин подібна, а форма - різноманітна. У цьому виявляється ідіоадаптація - пристосування до різних способів запилення.

Квіткою закінчується головне стебло або бічні. Безлисту частину стебла під квіткою називають квітконіжкою.

Схему розміщення окремих частин квітки часто подають у вигляді діаграми – напівсхематичної проекції на горизонтальну площину контурів найголовніших складових квітки.

Ботаніки часто користуються скороченим записом морфологічної будови квітки - формулою. Для написання і правильного читання формули квітки того чи іншого виду рослин треба користуватись загальноприйнятими умовними позначеннями частин квітки. Так, оцвітину позначають літерою О, чашолистки - Ч, пелюстки - П, тичинки - Т, маточку - М. Кількість частин квітки позначають відповідними числами. Якщо частин квітки більш як 12, пишуть знак нескінченності.

Щоб показати, що частини квітки зрослися, число цих частин беруть у дужки; верхню зав'язь показують рискою і над нею записують число маточок; нижню - також рискою, записуючи число маточок під рискою.

Мал. 1. Схема будови квітки (а), поздовжній розріз зав'язі (б) та діаграма квітки (е):

  • 1 - приймочка;
  • 2 - стовпчик;
  • З - маточка;
  • 4 - зав'язь;
  • 5 - квітколоже;
  • 6 - квітконіжка;
  • 7 - чашолисток;
  • 8 - пелюстка; (7, 8 - оцвітина);
  • 9 - пиляк;
  • 10 - тичинкова нитка;
  • 11 - тичинка;
  • 12 - пилкова трубка;
  • ІЗ - халаза;
  • 14 - зародковий мішок;
  • 15 - порожнина зав'язі (гніздо);
  • 16 - стінка зав'язі;
  • 17 - сім'яніжка;
  • 18 - нектарник;
  • 19 - мікропіле (пилковхід);
  • 20 - інтегументи;
  • 21 - яйцеклітині;
  • 22 - вторинне ядро;
  • 23 - нуцелус;
  • 24 - насіннєвий зачаток;
  • 25 - стебло;
  • 26 - приквітки;
  • 27 - покривний листок.

У сидячих квіток квітконіжки немає або вона дуже вкорочена. Квітконіжка переходить в укорочену вісь квітки, її стеблову частину - квітколоже. Форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, ввігнутою. На квітколожі розміщені усі частини квітки: чашолистки і пелюстки, тичинки і маточка (маточки).

Чашолистки і пелюстки становлять частину квітки, яку називають оцвітиною.

Сукупність пелюсток квітки називають віночком. Розміри, будова, забарвлення віночка різноманітні, що пов'язано з біологією запилення. У вітрозапильних рослин віночок відсутній або недорозвинений. Пелюстки віночка можуть бути вільні (жовтець, яблуня), тоді віночок називають роздільнопелюстковим, або зрослі (дзвоники, тютюн), тоді віночок називають зрослопелюстковим. У процесі еволюції такий віночок виник з вільно-пелюсткового.

За наявності у квітки чашечки й віночка оцвітину називають подвійною (жовтець, яблуня, шипшина). У деяких рослин оцвітина складається з однакових елементів, тоді її називають простою. Просту оцвітину, що має зелене забарвлення (кропива, коноплі), називають чашечкоподібною, & оцвітину, забарвлену в інші кольори (проліски, лілії, конвалії), - віночкоподібною. Квітки без оцвітини називають голими (у осоки, верби).

Усередині оцвітини ближче до пелюсток розміщені тичинки. Кількість їх різна: від однієї до десяти і більше. В процесі еволюції тичинка диференціювалась на тичинкову нитку і пиляк.

Маточка розміщена всередині квітки. У квітці може бути одна, кілька або багато маточок. Кожна маточка утворена одним чи багатьма зрослими плодолистиками. Маточка складається з трьох частин: зав'язі, стовпчика і приймочки. Зав'язь - це нижня, розширена частина маточки, в якій є насіннєвий зачаток, їх може бути кілька у зав'язі. Усередині насіннєвого зачатка формується зародковий мішок, який у покритонасінних являє собою жіночий гаметофіт.

Література

  1. Біологія. Енциклопедія. – М., 1999.
  2. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  3. Словник-довідник з біології. – К., 2000.


31.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!