Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Біохімічний напрямок фізіології рослин. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Біохімічний напрямок фізіології рослин. Реферат

У рефераті подано відомості про фізіологію насіння у працях українських вчених (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

В зазначений період українські вчені виконали низку робіт, пов’язаних з дослідженням ферментативного перетворення поживних речовин під час проростання і дозрівання насіння. Й. В. Баранецький (1843–1905), професор Київського університету, проводив спостереження за динамікою крохмалю в рослинних тканинах та розчиненням зерен крохмалю ферментом діастазою [6].

Ця робота мала теоретичне значення для обґрунтування складних процесів перетворення запасних речовин у рослинах, пов’язаних з процесом обміну.

Ці дослідження були продовжені його учнем, киянином К. А. Пурієвичем (1866-1916). Світове визнання принесла йому докторська дисертація [5], в якій автор виклав результати лабораторних дослідів балансу (перетворення та спорожнення) запасних живильних речовин в насінні під час проростання. Пурієвич прослідкував за переміщенням речовин з ендосперму у зародок, який розвивається, і встановив, що найважливіша роль у процесі спорожнення запасних речовин при проростанні належить перетворенню їх під впливом гідролізу, завдяки чому вони стають рухомими. Гідроліз речовин в ендоспермі залежить від постійного відтоку його продуктів до тканин зародку.

Значний внесок в розробку цих проблем зробили вчені-фітофізіологи Харківського університету під керівництвом професора В. І. Палладіна, який встановив, що при проростанні насіння відбувається не тільки розпад запасних білкових речовин, але й новий синтез з них конституційних білків (1896).

Розвиваючи це положення, В. К. Залеський (1871-1936), професор Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, в магістерській дисертації [3] довів, що структурні білки, які входять до складу протоплазми, при проростанні не розпадаються, а при наявності вільних амінокислот синтезуються з них. Він прийшов до висновку, що амінокислоти є сполуками, з яких утворюються структурні білки. Вчений вважав, що в насінні є запасні нуклеопротеїди, які розпадаються під дією ферментів; утворені при цьому кристалічні продукти надходять до молодих органів, які ростуть, і використовуються на синтез протоплазми та ядра клітини.

Таким чином, кількість білків протоплазми і клітинних ядер в проростках збільшується. У той час була широко розповсюджена думка, що для синтезу білкових речовин в листках вищих рослин необхідне світло і хлорофіл. На підставі власних дослідів Залеський спростував це уявлення і прийшов до висновку, що світло виконує лише опосередковану функцію у синтезі білкових речовин, тому що у присутності світла утворюються вуглеводи, які є необхідною ланкою при синтезуванні білків. Пізніше досліди Залеського були повторені і підтверджені експериментами відомого російського фітофізіолога Д. М. Прянишникова.

Дослідження з перетворення білкових речовин у вищих рослин і пліснявих грибів на початку ХХ ст. проводились в цьому ж навчальному закладі професором В. С. Буткевичем (1872-1942). Первинний процес розкладання білкових речовин в рослинах охарактеризований ним як процес, який відтворюється протеолітичним ферментом і призводить до утворення звичайних для гідролітичного розщеплення продуктів [1].

М. І. Васильєвим у Новоросійському університеті було показано, що при дозріванні насіння білки можуть утворюватися як на світлі, так і в темряві [2].

Білкові речовини листків пересуваються спочатку у стулки, а потім у насіння бобових рослин. Основним місцем синтезу білкових речовин є листки: вони постачають насінню рухливі форми азотистих речовин, які через амід аспарагінової кислоти знов синтезуються у білкові речовини і в такому вигляді відкладаються у запас. М. І. Васильєв вважав, що дозрівання насіння – це процес, зворотній його проростанню.

В. К. Залеський під час роботи у Харківському університеті багато уваги приділяв питанню утворення первинних продуктів, які з'являються у рослин в результаті засвоєння фосфору [4]. Він довів, що запасною речовиною у насінні є фітин, який може утворюватися як на світлі, так і в темряві.

За допомогою власної методики визначення фосфорних сполук В. К. Залеському вдалося встановити такі факти:

  • утворення фосфатидів відбувається переважно в листках, майже виключно в період їхнього росту;
  • в період функціонування листків пересування фосфатидів в них незначне, процес пересування органічних сполук фосфорної кислоти з листка інтенсифікується при голодуванні або відмиранні останнього, при цьому фосфатиди пересуваються у вигляді продуктів розпаду до насіння, де, в свою чергу, відбувається їх синтез;
  • процес проростання насіння супроводжується розкладанням органічних фосфорних сполук і звільненням фосфорної кислоти;
  • для синтезу фосфатидів в листках рослин не потрібна наявність світла;
  • утворення фосфатидів пов'язано лише опосередковано з процесом фотосинтезу (вуглеводи доставляють матеріал для утворення жирних кислот і гліцерину).

Отже, українські фітофізіологи на кінці ХІХ – початку ХХ ст. розробляли надзвичайно важливі питання біохімічного напрямку фізіології рослин, тісно пов’язані з проблемами перетворення і пересування речовин під час проростання і дозрівання насіння

Література

  1. Буткевич В. С. Регрессивный метаморфоз белковых веществ в высших растениях и участие в нем протеолитических ферментов // Изв. Моск. с. -х. ин-та. – 1904. – Кн. 1. – Ч. 1. – С. 1-141.
  2. Васильев Н. И. Образование белковых веществ в созревающих семенах //Изв. Киев. политехн. ин-та. – 1910. – Кн. 4. – С. 367-493.
  3. Залесский В. К. Условия образования белковых веществ в растениях. – Харьков: Тип. Дорохова, 1900. – 58 с.
  4. Залесский В. К. Превращение и роль соединений фосфора в растениях. – Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1912. – 191 с.
  5. Пуриевич К. А. Физиологические исследования над опоражниванием вместилищ запасных веществ при прорастании. – К.: Тип. Колова, 1897. – 154 с.
  6. Baranetzky O. W. Die Starkebildengen Fermente in den Pflanzen. – Leipzig, 1878. – 64 s.


30.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!