Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Клас ссавці на прикладі білки звичайної. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Клас ссавці на прикладі білки звичайної. Реферат

У рефераті розглянуто взаємозв’язок рослин і ссавців на прикладі такої цікавої представниці цього класу, як білка звичайна

Загальна характеристика. У сучасній фауні налічується 4-4,5 тис. видів ссавців, або звірів. Вони становлять вищий клас хребетних, органи яких, особливо кора переднього мозку, досягли на сучасному етапі їхнього розвитку найвищого диференціювання.

Тіло ссавців вкрите шкірою з шерстю або волоссям. Шкіра багата на сальні й потові залози. У багатьох видів є й пахучі залози. Потові залози виділяють піт, завдяки чому здійснюється терморегуляція. Усі ссавці характеризуються наявністю молочних залоз. У них є перед-ротова порожнина, обмежена губами і зубами. На відміну від плазунів, зуби ссавців диференційовані. Є діафрагма, яка відділяє грудну порожнину від черевної. Орган слуху у зовнішній частині має вушну раковину, а в середньому вусі є три слухові кісточки.

Завдяки прогресивному розвитку центральної нервової системи, теплокровності, наявності волосяного покриву, виношуванню малят у тілі матері та вигодовуванню їх молоком ссавці здобули перемогу в конкуренції з плазунами та іншими хребетними і міцно завоювали не лише суходіл, а й інші середовища існування.

Ссавці у Києві

Світ ссавців Києва ненабагато бідніший, ніж птахів, і в межах Києва зустрічаються 48 видів. Однак звірі ведуть потаємний, здебільшого нічний спосіб життя, а тому для пересічного мешканця непомітні. Тим не менш, вони мають для буття міста неабияке значення. Досить лише згадати пацюка сірого, що освоїв підземні переходи, смітники та підвали і є носієм цілої низки особливо небезпечних хвороб, серед яких і смертельно небезпечна для людини - лептоспіроз. Дивно, але ці за походженням тропічні тварини з'явилися в Україні трохи раніше ніж 100 років тому.

Найбільш численними в місті є представники рядів комахоїдні (їжак звичайний, кріт європейський, землерийка-бурозубка звичайна та землерийка-білозубка мала) і гризуни. Тільки мишоподібних гризунів у Києві налічують 13 видів. Крім того, безпосередньо в місті зустрічаються й інші види: соня сіра і горішкова, підземний мешканець сліпак подільський, якого занесено до Червоної книги і білка звичайна, яку можна вважати живим символом міста.

У лісах передмістя живе заєць-русак. Зайці завдають значної шкоди садам і лісопосадкам.

На особливу увагу та охорону заслуговують кажани. Це єдиний ряд ссавців, якому загрожує зникнення в Європі. Тому всі види кажанів, згідно з Бернською конвенцією, належать до видів, що підлягають особливій охороні. У межах Києва зафіксовано 10 видів кажанів, серед яких і занесені до Червоної книги (мала вечірниця, ставкова нічниця, середземноморський нетопир). Рік за роком кількість кажанів зменшується. Ще в 1960-і роки у травні-червні кажани десятками ширяли над Хрещатиком, а нині в центрі міста їх майже не побачиш.

Взаємозв’язок рослин і ссавців

Взаємозв’язок рослин і ссавців розглянемо на прикладі такої цікавої представниці цього класу, як білка звичайна.

БІЛКА ЗВИЧАЙНА  (Sciurus vulgaris)

Ознаки: довжина тіла 20-30 см, хвіст 14-25 см, висота 5-6,5 см, маса 200-500 гр. Для цього надзвичайно в'юнкого звірка характерні довгий пухнатий хвіст і вуха з "пензликами". Звичайну білку легко поплутати із сірою білкою, завезеної з Північної Америки в Англію. Але на відміну від останньої, хутро звичайної білки в основному бурих тонів, що можуть варіюватися від глибокого чорно-бурого до світлого червоно-бурого відтінків. Черево завжди світле. Колір хутра залежить від середовища проживання. Білка дуже добре лазить по деревах. Вона так само швидко піднімається нагору на дерево, як і спускається вниз головою. Вона добре і прицільно стрибає. Невелика маса дозволяє підніматися їй на частину крони і на кінці гілок дерев. При цьому довгий пухнатий хвіст служить білці своєрідним балансиром. А під час стрибка він служить кермом. Сигнал тривоги - голосний цокіт.

Середовище проживання: ліси усіх видів від низовини до гір. У великих садах і міських парках звірки швидко приручаються і дозволяють себе годувати.

Спосіб життя: оскільки білка - тварина денна, вона цілком доступна для спостереження. З незвичайною моторністю миготить вона в кронах дерев, без зволікання стрибає на сусіднє дерево або кущ, мчить стовбуром нагору і вниз або довгими стрибками скаче по землі. Вона будує кулясті гнізда з гілок і листя в дуплах або в кронах дерев (гайно). У гнізді вона спить або народжує дитинчат. Узимку вона в дійсну сплячку (зі зниженням температури тіла) не впадає, а перемежовує сон зі станом дрімоти. Завдяки зниженню активності, зменшується потреба в їжі. Найвищу активність білка виявляє в період спарювання, коли самці влаштовують дійсні гонки за самками в кронах дерев.

Весь інший час білки живуть поодинці. Тільки в міських умовах білки збираються по кілька особин на невеликому просторі, у місцях, де регулярно одержують їжу з рук людини.

Розмноження: основний час розмноження припадає на весну і початок літа. Білки, як правило, у низовині народжують 2 рази в рік. Вагітність триває 28 днів; народжується 4-5, максимум 7 дитинчат, голі та сліпі. Оскільки вагітні самки часто будують запасне гніздо, то при руйнуванні першого гнізда вони можуть швидко перетягнути дитинчати в нове. Вхід у гніздо звичайно улаштовується внизу збоку, тому що білці зручніше забиратися в нього знизу нагору. Цим воно відрізняється від пташиних гнізд.

Харчування: білки дуже рідко розбірливі в їжі і перемелюють усе, що попадає на їхні міцні зуби. Меню білки досить багате: горіхи, букові горішки, насіння їли, сосни, ялиці, жолуді і насіння ін. рослин, вкл. ягоди, плоди, гриби і дрібних тварин. Вони з задоволенням поїдають пташенят і яйця, розоряють гнізда співочих птахів.

Вороги: найлютіші вороги білок - яструб і лісова куниця. Якщо білка наважитися вибратися на поверхню деревної крони, яструб блискавично кидається на неї. Лісова ж куниця - гідний супротивник білки, тому що не уступає їй у спритності. Вона жене білку по гілках, і хоча білка легша і вони краще її витримують, зате куниця далі стрибає.

Загальні відомості: темно-бурі білки хвойних лісів "особливо бурхливо" реагують на врожай ялинових шишок. А він у різні роки дуже різний. Дійсно врожайні роки дуже рідкісні. Але тоді білки народжують велику кількість дитинчат і щільність популяції зростає багаторазово. Насіння хвойних надзвичайно поживні, і їх легко добути. Із шишками білка справляється дуже спритно.

За день звірок обробляє 10-15 ялинових шишок або більш 100 соснових. Схопивши зубами лусочку, він піднімає її нагору так, що вона відтягається або відлітає, а потім витягає насіннячко. Соснову шишку білка обробляє за 3 хвилини. Вона добуває близько 30 штук насінин, що разом важать 2 десятих грама. Денний раціон у 100-150 шишок складає 5% ваги тіла білки. Це досить для того, щоб ще відкласти жир.

Таким чином, на прикладі білки, ми бачимо, що між ссавцями і рослинами існують тісні зв’язки. Білки, які живляться плодами і насінням сприяють поширенню плодів і насіння.


28.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!