Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Високогір’я Карпат: лікарські рослини. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Високогір’я Карпат: лікарські рослини. Реферат

З перших днів свого існування на Землі людина, як і всяка інша істота, терпіла від тяжких хвороб. І полегшення своїх страждань шукала і знаходила в навколишній природі, - флорі і фауні

Минали віки, тисячоліття, а людина не розлучалася з рослинами, спостерігала за ними, старанно вивчала їх цілющі властивості. Адже лікування рослинами виникло разом з появою на Землі людини. Чимало рослин, які людина зустрічала на своєму шляху, перевірялись на придатність до їжі, на отруйність, наявність лікувальних властивостей. Безупинний плин часу змивав на протязі віків невдале і акумулював тільки справжній скарб народної медицини.

В результаті виявилось, що тепер загальне число рослин, які можна було б зарахувати до лікарський не перевищує п'ятсот.

В народі міцно зберігаються, переходячи з покоління в покоління, відомості про способи лікування різних хвороб, так само як і про рослини, які здобули славу лікувальних.

Відомості про лікарські рослини можна знайти в античних книгах, в книгах княжої доби: у "Повісті минулих літ", в літописах Київської Русі і Галицько-Волинського князівства, в лікарських порадниках, травниках. З літописів відомо: ще в XI столітті при Києво-Печерському монастирі було засновано "больничний монастир" у Переяславі, Чернігові, Галичі, де лікували простий люд. Серед людей поширювалися травники, лікарські порадники. Уся давня медицина обома ногами стояла на рослинному світі, рекомендувала настої, відвари, мазі, оздоровчі бані тощо.

Годиться пам'ятати, що лікарські рослини і в нас час - це комора несподіванок справжніх наукових відкриттів які чекають кожного, хто серйозно і наполегливо ступає на стежину теоретичного вивчення чи практичного застосування їх для лікування та профілактики численних недуг.

Відрадно констатувати, що той спад уваги до лікарських рослин, те ігнорування, науковим світом цілющих властивостей рослинної сировини, які почалися в сорокових роках XX століття минувся. Наукова і практична медицина поряд із використанням новітніх фармацевтичних препаратів дедалі частіше звертається до багатющого світу рослин і знаходити у ньому несподівані й бажані відповіді на проблеми лікувальної справи.

Дія препаратів з багатьох лікарських рослин поступова, м'яка, фізіологічна. Вона не призводить до негативних зрушень в організмі, а навпаки, сприяє вирівнюванню, нормалізації життєво важливих процесів, забезпечує організм вітамінами, мінеральними солями, амінокислотами, підтримує на оптимальному рівні обмін речовин.

У цьому багатоплановому впливі лікарських рослин на організм і полягає їх значення як невичерпного джерела здоров'я і сили людей різного віку.

Фізико-географічна характеристика території дослідження. Географічне положення

Село Гринява розташоване у Верховинському районі Івано-Франківської області у південно-східній частині Українських Карпат. Зі сходу села протікає річка Білий Черемош, а з заходу та півночі від села - річка Чорний Черемош, з півдня розташовані Гринявські гори, для яких характерні хаотично розкидані конічні вершини, які слабо об'єднані у хребти.

Від села Гринява до районного центру - м. Верховини - 47 км.

До села прилягає пасмо Гринявських гір. Найвищі вершини - це Баба Людова (1590 м.) і Яровиця (1574 м.). Хребти Гринявських гір є місцем полонинського господарювання гуцулів. На них розміщувалися лише сезонні оселі вівчарів, постійним місцем проживання є село Гринява.

Характер рельєфу для розселення людей не дуже сприятливий. Тому в цій місцевості люди поселялися певними скупченнями.

Геологічна будова

Для Верхніх Гриняв характерними є осадові породи крейдового і палеогенового періодів Мезозойської ери загальною потужністю 4-7 км. До складу посадових порід входять пісковики, Мергелі з фауною амонітів, белемнітів.

Більш молоді відклади представлені темно-сірими піскуватими вапняками. Вони багаті на кальцій, калій, мідь, кобальт.

Значна частка масиву села, особливо та, що прилягає до Гринявських гір містить кристалічні породи метаморфічного комплексу - кварцові конгломерати.

В масиві, що прилягає до Чорного Черемошу виявлені вапняки вулканогенного походження.

Геоморфологія

Верхні Гриняви як і решта Карпат характеризуються досить значною товщиною флішових відкладів зім'ятих в складки і пересунутих в сторону Східноєвропейської платформи.

Село Гринява разом з горами входить до Мармарошської структурно-фаціальної зони. Сучасний облік місцевості сформувався під впливом неогенової складчастості, в якій домінувала насувна тектоніка.

Поверхня південної частини села представлена ступінчастими карами та долинами. На стінах карів добре видно материнські гірські породи. В долинах концентрується значна кількість реліктових та рідкісних видів рослин.

В даний час, як будь-яка гірська місцевість територія зазнає інтенсивного фізичного вивітрювання, в результаті чого формуються сучасні осипища.

На висоті, до 1000м над рівнем моря відчувається площинний змив та лінійна ерозія. Ці процеси впливають на функціонування екосистеми Верхніх Гриняв.

Водні ресурси

Село Гринява розташована між ріками Білий та Чорний Черемош. Глибина рік коливається від 0.5 до 1.5 м. обидві ріки стікають з північних схилів Чивчинських гір. Це типові гірські ріки з дуже великими нахилами.

Режим рівня води характеризується невпорядкованими паводками. Найбільше підноситься рівень води навесні в період танення снігу і в червні в період сильних дощів. Під час паводків розливаються береги.

Ріки Мають змішаний тип живлення. Вони живляться ґрунтовими, дощовими і талими водами. На річках створені форелеві господарства. До 1978 р. ріки використовували для сплавлення лісу.

Ґрунти

На території Верхніх Гриняв ґрунтоутворення проходить переважно по буроземному типу. Утворюються гірсько-лісові бурі ґрунти (буроземи), які зобов'язані своїм забарвленням водонерозчинним сполукам заліза (гідрооксидам і комплексним сполукам їх з гумусовими кислотами), які осідають на поверхні мінеральних часток ґрунту. Серед гірсько-лісових бурих ґрунтів переважають суглинкові різновиди.

Особливістю материнських порід цих ґрунтів є їх незначна глибина, щебнистість та безкарбонатність. Сформувалися буроземи під ялинковими, ялицевими та буковими лісами. Ґрунти часто зазнають водної ерозії, тому у різних місцях зустрічається різний ступінь змитості.

За механічним складом ці ґрунти легко - та середньо-суглинисті, а на окремих ділянках щебенисті.

Нижні горизонти мають. слабкі ознаки оглеєння. У верхньому горизонті міститься 2,4 - 3,5% гумусу, кількість якого з глибиною повільно зменшується. Реакція ґрунтового розчину кисла, pH сольової витяжки становить в середньому 4,4. Гринявські буроземи багаті на перегній, під буковими лісами його кількість досягає 10-15%, а на розорюваних ділянках зменшується в 4-5 разів.

На виположених гірських схилах, які використовуються як природні кормові угіддя, а також як орні землі, на буроземний та процес ґрунтоутворення під впливом трав'янистої рослинності або агрокультури накладається дерновий ґрунтотворний процес. Гумусовий горизонт у таких ґрунтів більш темного кольору, а тому їх називають дерново-буроземними. Такі ґрунти зустрічаються у східній частині Гриняв.

Клімат

Географічне положення Верхніх Гриняв зумовлює помірно-континентальний клімат з достатнім зволоженням, нестійкою весною, нежарким літом, теплою осінню і м'якою зимою. Це найбільш холодний район Карпат. Середньорічна температура 4,5°С.

Зима (період із середньодобовою температурою нижче 0°С) триває 3,5-4 місяці. Взимку часто буває відлига під час якої навіть у січні температура вдень може перевищувати +10°С. Промерзання ґрунту досить короткочасне. Найхолодніший місяць - січень.

Весна затяжна з різкими коливаннями температури. Триває від 80 до 120 днів. Приморозки бувають навіть у червні.

Літо (період із середньодобовою температурою вище + 15°С) триває 1-2,5 місяці. Максимальна літня температура + 30°С. Середня кількість опадів 40-50 мм.

Осінь триває 3-3,5 місяців. В цілому тепла і суха. Найбільш помітний перехід до зими проходить в жовтні-листопаді.

В даній місцевості переважають мало інтенсивні тривалі опади. В середньому за рік випадає 759 мм.

Щодо напрямку вітру, то переважають південно-східні вітри. Причому у високогір'ї швидкість більша, ніж у долинах. Середня швидкість 1,8 м/сек.

Рослинний покрив

Рослинність типова для гірського ландшафту. Пануючим типом рослинності є ліс, в якому переважаючими видами є ялина, ялиця та бук. Зустрічаються поодинокі домішки явора, клена гостролистого, липи серцелистої; у передгір'ї є граб, осика, черешня.

Перший ярус складає ялиця та ялина, другий-бук. Підлісок розвинений слабо. Лише поодиноко росте вовче лико, жимолость чорна, жимолость пухнаста, бузина чорна, бузина червона, шипшина собача, ожина, ліщина.

Пануючими видами трав'яного покриву є:

  • квасениця,
  • папороті безщитник жіночий,
  • дріоптериси чоловічий та остистий;
  • осока лісова,
  • міцеліс стінний,
  • костриця висока,
  • зубниці залозиста та бульбиста.

Ростуть також:

  • маренка запашна,
  • сольданела гірська,
  • щавель карпатський,
  • звіробій чотиригранний.

Полонини вкриті лучною рослинністю:

  • костриця лучна,
  • мітлиця тонка,
  • лисохвіст лучний,
  • гребінник звичайний,
  • біловус стиснутий,
  • конюшина лучна і повзуча,
  • чина лучна,
  • валеріана лікарська та інші.

Флора лікарських рослин представлена такими рослинами:

  • скополія карніолійська,
  • беладонна звичайна,
  • пізньоцвіт осінній,
  • баранець звичайний,
  • арніка гірська,
  • підсніжник білосніжний,
  • звіробій звичайний та інші.

Література

1. Геренчук К. І. Природа Івано-Франківської області. Видавництво "Вища школа" Львів, 1973 р.

2. Голубець М. А. Українські Карпати. Природа. Видавництво "Наукова думка". Київ, 1988 р.

3. Комендар В. І. Лікарські рослини Карпат. Видавництво "Карпати", Ужгород, 1971 р.

4. Малиновський К. А. Рослинність високогір'я Українських Карпат. Видавництво "Наукова думка". Київ, 1980 р.

5. Носаль І. М. Від рослини до людини Видавництво "Веселка". Київ, z** 1992-1995 рр.

6. Природа Украинской ССР: в 7-ми томах. Издательство "Наукова думка". Киев, 1984-1987г.

7. Червона книга України. Рослинний світ. Київ: Українська енциклопедія, 1996 р.


28.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!