Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Плодові культури: насінне та вегетативне розмноження. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Плодові культури: насінне та вегетативне розмноження. Реферат

Розмноження плодових культур. Плодовий розсадник

У садівництві використовують насінне і вегетативне розмноження плодових і ягідних культур.

Насінний спосіб використовують в основному у селекційній роботі під час виведення нових сортів, для вирощування сіянців-підщеп.

Особливістю насінного розмноження плодових культур є обов'язкове стратифікування насіння перед висіванням. Фізіологічна суть стратифікації полягає у забезпеченні післязбирального дозрівання насіння, яке відбувається за низьких додатних температур у вологому середовищі.

Для стратифікації насіння спочатку 1-2 доби намочують. Після цього його змішують з вологим річковим піском у співвідношенні 1 до 2-3. Суміш засипають у ящики шаром 20-30 см і поміщають в прохолодне місце - підвал, холодильник.

Період стратифікації насіння у різних плодових культур різний:

  • вишні - 150-180,
  • сливи - 120-150,
  • яблуні - 90-100,
  • горіха грецького - 50-60 днів.

Під час стратифікації суміш зволожують і 2-3 рази на місяць перемішують.

В умовах виробництва найбільш поширене вегетативне розмноження, яке ґрунтується на здатності плодових і ягідних культур до відновлення (регенерації) втрачених органів або їх частин.

У садівництві використовують такі види вегетативного розмноження, як щеплення, живцювання, відсадками, кореневими паростками, поділом куща, сланкими пагонами тощо.

Щеплення - зрощення частини однієї рослини з іншою. Цим способом розмножують всі деревні та кущові форми плодових і ягідних культур тощо.

Живцювання передбачає укорінення частини пагона (живця) культури. Так можна розмножувати виноград, смородину, аґрус та ін.

Розмноження відсадками передбачає загортання ґрунтом пагона материнської рослини з метою утворення на ньому нової кореневої системи, після чого такий пагін відділяють. Розрізняють вертикальні (айва, парадизка, дусен), горизонтальні та дугові (малина, смородина, порічки та ін.) відсадки.

Кореневими паростками розмножують рослини, які утворюють кореневу поросль (вишня, слива, малина тощо).

Поділом куща можна розмножувати всі кущові форми плодових і ягідних культур.

Сланкими пагонами, або вусами, розмножують рослини, що мають стебла, які стеляться поверхнею землі і здатні у вузлах укорінюватись. У такому випадку на кожному вузлі утворюється нова самостійна рослина. Цей спосіб широко використовують для розмноження суниці садової.

У практиці садівництва із вегетативних методів розмноження найчастіше використовують щеплення, яке є надійним засобом передачі ознак від материнської рослини дочірній.

У щеплених рослин розрізняють верхню (надземну) частину - прищепу, яка виростає з прищепленої бруньки або живця та нижню (підземну) - підщепу. Підщепою може бути сіянець (рослина вирощена із насіння) або вегетативно одержана рослина.

Всі способи щеплення ділять на три групи:

  • щеплення живцем (прищепою є живець - частина пагона) - копулірування, за кору, у боковий розріз, у розщіп, у напіврозщіп та інші;
  • окулірування, або щеплення вічком, (прищепою є брунька з частиною кори та деревини (щиток));
  • наближення, або аблактування, - спосіб щеплення, який полягає у зрощуванні пагонів двох сусідніх рослин, не відокремлених від стовбура.

Добре щеплюються і ростуть біологічно споріднені рослини - яблуня на яблуні, груша на груші тощо. Проте часто щеплюють неспоріднені рослини - грушу на айві, сливу або персик на аличі та ін.

Розмноження садивного матеріалу плодових і ягідних культур проводять на спеціальних ділянках землі - плодових розсадниках.

За призначенням плодові розсадники поділяються на плодові (вирощують садивний матеріал лише плодових культур) та мішані (розмножують плодові та ягідні культури).

Плодовий розсадник мішаного типу складається з маточно-насінного відділу, відділу розмноження та відділу формування.

Маточно-насінний відділ забезпечує інші відділи розсадника насінням, живцями, відсадками тощо. Він включає наступні ділянки:

  • а) підщепно-насінну, в якій заготовляють насіння для вирощування підщеп. Найкращими формами для цієї мети в Лісостеповій зоні є: для яблуні - яблуня лісова, сорти яблуні домашньої - Антонівка звичайна, Пепінка литовська; для груші - груша лісова, груша уссурійська, айва; для вишні - вишня степова, вишня звичайна сорту Антипка, черешня; для сливи - алича, терен тощо;
  • б) ділянка маточних підщеп, які розмножуються вегетативно. У цьому полі вирощують в основному яблуню низьку (дусен і парадизка) та айву;
  • в) маточно-сортовий сад, в якому вирощують живці районованих сортів для розмноження;
  • г) ділянка маточних сортових насаджень ягідних культур, в якому вирощують вуса суниці, живці, відсадки інших ягідних рослин.

Відділ розмноження служить для вирощування підщеп плодових та садивного матеріалу (живці, відсадки тощо) ягідних культур. Цей відділ складається з:

а) ділянки з вирощування насінних підщеп - шкілки сіянців, яка має свою сівозміну, наприклад:

  • сіянці;
  • ярі з підсівом трав;
  • трави першого року;
  • трави другого року;
  • пар;

б) ділянки з вирощування підщеп плодових вегетативними способами, а також вегетативного розмноження ягідних культур;

Відділ формування, або саджанців, - це відділ плодового розсадника, в якому висаджують підщепи, прищеплюють на них прищепи та вирощують і формують щеплені саджанці плодових і ягідних культур.

Відділ формування складається з:

а) ділянки, або шкілки, щеплених саджанців, яка має відповідне чергування полів, наприклад:

  • поле дичок окулянтів - поле, на яке весною висаджують з відділу розмноження підщепи і які влітку цього ж року окуліруються, або рано навесні наступного - копуліруються;
  • однорічки, або щеплені саджанці першого року, тобто рослини, щеплені у попередній рік;
  • дворічки, або щеплені саджанці другого року, - рослини, після щеплення яких пройшло два роки і які піддаються формуючим обрізуванням та восени будуть готові до висаджування у сад на постійне місце вирощування;
  • ярі з підсівом трав;
  • трави першого року;
  • трави другого року;
  • пар або овочеві культури.

б) ділянка кореневласних саджанців складається з 1-2 полів, на яких вирощуються 1 або 2-річні саджанці з укорінених живців, відсадків, кореневої порослі плодових та ягідних культур.


28.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!