Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Некротрофний гриб Botrytis cinerea Pers: біологічні особливості. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Некротрофний гриб Botrytis cinerea Pers: біологічні особливості. Реферат

У рефераті подано відомості про біологічні особливості фітопатогенного некротрофного гриба Botrytis cinerea Pers

Гриб Botrytis cinerea Pers., склероції, хламідоспори, мікроконідії, апотеції, сіра гниль.

Гриб-космополіт Botrytis cinerea Pers. [13, 15] паразитує на різних рослинах у більшості регіонів світу.

За повідомленнями W. R. Jarvis [29], епідемії спричинюваної ним хвороби найчастіше відбуваються на рослинах бобів, льону, гладіолусів, тепличних культур, винограду, салату, цибулі, декоративних культурах, гороху, суниці та тютюну. Патоген є складовою частиною мікобіоти ґрунтів, на яких вирощуються сільськогосподарські культури [8, 21].

Він значною мірою присутній в ґрунтах різних континентів та країн: Канади, США, Англії, Швейцарії, Австрії, Китаю, Японії, України та ін. [18]. Загалом, гриб є широко розповсюдженим та небезпечним паразитом-омнівором [3]. В умовах України існує реальна потенційна можливість виникнення епіфітотій внаслідок ураження ним багатьох рослин. Особливо сприйнятливі до збудника хвороби зернобобові культури [7].

Гриб B. cinereа має в життєвому циклі розвитку анаморфу (Botrytis cinerea Pers.) та телеоморфу (Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetz.) [4]. Спочатку він був відомий тільки у формі безстатевого розмноження (за допомогою конідій) та описаний Персооном на початку XIX ст. [30].

Тривалий період існувала думка про те, що B. cinerea є конідіальною стадією Sclerotinia sclerotiorum і між ними існує генетичний зв'язок. Однак J. W. Groves та C. A. Loveland [28] встановили зв’язок між конідіальною стадією B. cinerea та сумчастою Botryotinia fuckliana (de Bary) Whetz. (= Sclerotinia fuckеliana). M. B. Ellis [23] відносить статеву стадію до роду Sclerotinia. H. Whetzel [37], ще в 1945 р., вивчаючи рід Sclerotinia, відніс ряд видів Botrytis, що мають сумчасту стадію, до самостійного роду — Botryotinia.

У своєму циклі розвитку B. cinerea формує ряд життєвих форм — міцелій, спороношення та склероції [17, 20]. Саме у цих формах він у більшості присутній на різних рослинах [30]. За спостереженнями Ю. А. Чікіна та О. М. Ліхачова [20], на уражених тканинах рослин переважає конідіальна стадія гриба, інтенсивність розвитку якої різна. Вона залежить як від виду господаря так і від уражуваного органа.

На думку цих авторів, у природних умовах постійне утворення склероціїв відбувається тільки на плодах патисонів, кабачків, бобів, квасолі, люпину вузьколистого та на кошиках соняшнику. На стеблах названих рослин склероції формуються рідше, а на листкових пластинках — дуже рідко. На думку Ю. Т. Дьякова [5], формування склероціїв інтерферує з конідієутворенням.

Чим більша кількість талому витрачається на утворення склероціїв, тим менше можливостей залишається для конідій. Мета утворення конідій — експансія гриба в просторі, склероціїв — збереження у часі. В умовах мінімального ризику вимирання популяція зводить до мінімуму склероцієутворення, підсилюючи тим самим формування конідій. Згідно з нашими дослідженнями, кількість склероціальної маси гриба часто регулюється температурним фактором і зростає в умовах зниження температури [6].

Водночас, повідомлення щодо телеоморфи є поодинокими та дискусійними. Про можливість проростання склероціїв із формуванням апотеціїв в умовах України повідомляють М. А. Кубліцька, Н. А. Рябцева та З. І. Коченко [9, 10, 12]. С. Ванев [1] відмічав, що в умовах Болгарії склероції, як правило, проростають з формуванням конідіального спороношення і тільки в рідкісних випадках із утворенням апотеціїв.

Формування сумчастої стадії збудника сірої гнилі спостерігали також в умовах США, Італії та Японії [22, 24, 25, 31]. Однак у науковій літературі існує також думка про втрату статевої стадії грибом B. cinerea [16, 18, 19]. Так, О. Л. Рудаков [18] у своїх дослідженнях із пророщуванням склероціїв, проведених в різних умовах, не отримував сумчастого плодоношення. С. Ф. Сидорова [19] в експериментах з ізолятами B. cinerea, виділеними з уражених рослин гречки, теж спостерігала негативний результат — склероції проростали з утворенням конідіального спороношення.

У наших багаторічних експериментах також відмічено тільки безстатеве розмноження гриба.

B. cinerea володіє також здатністю формувати такі морфологічні структури як мікроконідії та хламідоспори [19, 35, 33]. Відомості про ці форми збудника у наукових працях відсутні, а питання їхньої ролі в патогенезі не вивчені. Інтенсивність утворення мікроконідій та хламідоспор залежить від різних екологічних факторів, які значною мірою ще не з’ясовані [19, 32, 34].

Наукова інформація щодо способів утворення мікроконідій досить різнобічна. За даними С. Ф. Сидорової [19], всі досліджувані нею штами збудника сірої гнилі гречки, виділені з різних географічних областей, утворювали мікроконідії. Вони були кулевидними, 2-3 мкм у діаметрі, формувалися в спородохіях.

Останні складаються із часто септованих гіф, від яких відходять грона розгалуджених конідієносців із загостреними подовженими термінальними клітинами — фіалідами. На них утворюються у великій кількості ланцюжки мікроконідій, які оточені слизистою речовиною.

М. А. Кублицька та Н. А. Рябцева [11] під час вивчення різновидностей B. cinerea з винограду виявили утворення мікроконідій на тих самих гіфах, на яких формуються конідієносці з головками макроконідій, пеніциловидний тип конідіофор зі стеригмами та компактне розміщення округлою масою однорідних, дрібних, кулевидних спор, діаметром близько 2 мкм.

С. Ф. Морочковський [14] спостерігав кулевидні мікроконідії 2,5-3,5 мкм у діаметрі, що утворювалися ланцюжками на подовжених стеригмах. Іноді стеригми формувалися всередині конідієносця, який мав нормальний зовнішній вигляд. У цьому випадку мікроконідії залишалися всередині клітин конідієносців.

У працях I. Urbasch [32, 35] описується спосіб утворення мікроконідій на апресоріях B. cinerea.

У наших дослідженнях цей гриб масово продукував мікроконідії in vitro у кулеподібних сумках. Спроби проростити мікроконідії у краплино-рідинному середовищі, а також розчинах сахарози та глюкози успіху не мали.

На нездатність мікроконідій до проростання вказують й інші дослідники [19, 35]. Зокрема, С. Ф. Сидорова [19] висуває припущення, що існування мікроконідій у збудника сірої гнилі є рудиментарним, оскільки досліджувані нею штами втратили статевий процес.

Однак на думку ряду науковців [27, 26], мікроконідії виконують спермаційну функцію у процесі статевого розмноження, що й доведено в лабораторних експериментах.

У наших дослідженнях окрім утворення мікроконідій спостерігалося формування мікросклероціїв B. cinerea. Під час культивування гриба за умов 100%-ної відносної вологості повітря при зіткненні міцелію із твердою поверхнею утворювалися апресорії, у яких кількість клітин з часом зростала і в кінцевому результаті виникали мікросклероції. Останні були неправильної форми та нездатні до проростання. Подібне явище спостерігали С. Ф. Морочковський та М. Є. Володимирська [2, 14]. Вони називали такі утворення псевдосклероціями.

На думку K. Verhoeff [36], апресорії B. cinerea відіграють важливу роль у патологічному процесі. Як вважає І. Urbasch [32], їх утворення стимулюється механічними перешкодами та позитивно корелює із стійкістю рослин. Питання щодо ролі мікросклероціїв у житті гриба та патогенезі хвороби залишається відкритим.

Ще однією маловивченою морфологічною структурою, яку здатний формувати B. cinerea, є хламідоспори [34]. Нами відмічений спосіб утворення хламідоспор грибом B. cinerea (міцеліальний термінальний у вигляді ланцюжків), який у вітчизняній та зарубіжній мікологічній і фітопатологічній літературі не описаний. Отримані у наших дослідженнях хламідоспори проростали з формуванням інфекційних гіф.

Таким чином, дискусійність експериментальних даних щодо біології гриба Botrytis cinerea Pers. не дозволяє повною мірою розкрити процеси закономірності формування окремих структур, їхнього поширення в природних умовах та визначити роль в епідеміології сірої гнилі.

Відсутність чітких відомостей щодо значення та частки хламідоспор і сумкоспор у виникненні первинної інфекції унеможливлює ефективно прогнозувати таку небезпечну хворобу як сіра гниль рослин. Відсутність чітких відповідей на ці питання вимагає подальшого вивчення біологічних особливостей патогена в конкретних екологічних умовах.

Список літератури

  1. Ванев С. Сумчатая стадия гриба Botrytis cinerea Pers. в Болгарии // Материалы Первого Международного симпозиума по борьбе с серой гнилью винограда. — Кишенёв: Катря Молдовеняскэ, 1974. — С. 158-160.
  2. Владимирская М. Е. Серая гниль китайской розы // Бюл. главн. бот. сада. — 1959. — Вып. 35. — С. 101-103.
  3. Гойман Э. Инфекционные болезни растений. — М.: И-Л, 1954. — 608 с.
  4. Дудка И. А., Вассер С. П. Грибы: справочник миколога и грибника. — К.: Наукова думка, 1987. — 534 с.
  5. Дьяков Ю. Т. Жизненные стратегии фитопатогенных грибов и их эволюция // Микология и фитопатология. — 1992. — Т. 26. — Вып. 4. — С. 309-318.
  6. Кирик М. М., Піковський М. Й. Формування склероціїв Botrytis cinerea Pers. (Hyphоmycetales) за різних температур // Український ботанічний журнал. — 2002. — Т. 59. — Вип. 3. — С. 299-304.
  7. Кирик Н. Н., Пиковский М. И. Вредоносность серой гнили гороха // Микология и фитопатология. — 2002. — Т. 36. — Вып. 2. — С. 59-62.
  8. Кириленко Т. С. Микромицеты почв под посевами ячменя и овса // Сб. Микромицеты почв. — К.: Наук. думка, 1984. — С. 47-84.
  9. Коченко З. И. Особенности прорастания склероциев Botrytis cinerea Fr. // Микология и фитопатология. — 1972. — Т. 6. — Вып 3. — С. 256-258.
  10. Кублицкая М. А., Рябцева Н. А. Биология зимующей стадии гриба Botrytis cinerea Fr. // Микология и фитопатология. — 1970. — Т. 4. — Вып 4. — С. 291-293.
  11. Кублицкая М. А., Рябцева Н. А. Разновидности Botrytis cinerea Fr. на винограде // Микология и фитопатология. — 1969. — Т. 3. — Вып 3. — С. 258-260.
  12. Кублицкая М. А., Рябцева Н. А. Сумчатая стадия Botrytis cinerea Pers. Fr. на винограде // Микология и фитопатология. — 1968. — Т. 2. — Вып 1. — С. 41-42.
  13. Мир растений. В 7 т. / Ред. кол. А. Л. Тахтаджян (гл. ред.) и др. // Т. 2. Грибы / Под ред. М. В. Горленко. — М.: Просвещение, 1991. — 475 с.
  14. Морочковский С. Ф. Грибная флора кагатной гнили сахарной свеклы. — М.: Пищепромиздат, 1948. — 214 с.
  15. Мюллер Э., Лёффнер В. Микология. — М.: Мир, 1995. — 343 с.
  16. Наумов Н. А. Болезни сельскохозяйственных растений. — М. -Л.: Сельхозгиз, 1952. — 664 с.
  17. Пантелеймонова Т. И. Опыт фенетического изучения мицелиальных грибов (на примере Botrytis cinerea Pers.: Fr.) // Фенетика природных популяций. — М.: Наука, 1988. — С. 100-111.
  18. Рудаков О. Л. Биология и условия паразитизма грибов рода Ботритис. — Фрунзе: Изд-во АН КиргССР, 1959. — 190 с.
  19. Сидорова С. Ф. Микроконидии Botrytis cinerea Pers. и их роль в половом процессе // Тр. ВНИИЗР / Биология и сестиматика фитопатогенных грибов. — 1971. — Вып. 29. — Ч. 2. — С. 106-111.
  20. Чикин Ю. А., Лихачёв А. Н. Морфологические типы изолятов Botrytis cinerea Pers.: Fr. и гифальное взаимодействие между ними // Микология и фитопатология. — 1997. — Т. 31. — Вып 4. — С. 54-61.


30.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!