Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Інтенсивні сади: особливості формування та обрізування. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Інтенсивні сади: особливості формування та обрізування. Реферат

Сучасне садівництво базується на інтенсивних технологіях вирощування, при яких на 1 га розміщується 2-5 і навіть до 10 тисяч дерев на карликових вегетативно розмножуваних підщепах (М9 і його клони, М26, Р22, Д1071 та ін.)

Інтенсивний сад, починаючи з другого року після садіння, забезпечує 15 т/га плодів високої якості, а з 3-4-ого року — 30-40 т/га, чим уже гарантує окупність витрат на його садіння. Урожай 50-60 т/га з п´ятого-шостого року такого саду забезпечує йому високу рентабельність.

Карликові підщепи М9, М26, М7, які викликають дуже ранній вступ у пору плодоношення, характеризуються слабким приростом.

Розробка технологій на вегетативно розмножуваних підщепах включає вивчення питань: сортопідщепних комбінувань, формування саду за системою стрімкого веретена із застосуванням літнього обрізування і "виривання" гілок у різні строки, полив разом з підживленням (фертигація), інтегрований захист від шкідників і хвороб, а також умови зберігання плодів у плодосховищах із застосуванням холоду.

В умовах Мліївського інституту садівництва (Центральне відділення) та в приватному секторі було закладено досліди на М9 і MM 106, сорти Флоріна, Фієста, Айдаред, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд.

У перший рік дерева не обрізували, за виключенням зрізу центрального провідника на висоті 65-70 см саджанців, які були не кроновані. Бічні пагони відігнули під прямим кутом або наближено до нього. В одному з варіантів укорочення центрального провідника не проводили. Формування виконували за методикою стрімкого веретена. Протягом червня-липня здійснювали зелені операції.

Нормування врожаю робили вручну, залишаючи краще розвинені плоди кількостю 20-25 шт. на одне дерево. Поливали з розрахунку 2-4 л/дерево щоденно. В боротьбі з шкідниками та хворобами використовували скор, купроксат, децис, золон і бордоську рідину.

На другий рік продовжували формувати стрімке веретено, обрізування не застосовували, всі бічні пагони у нижній частині крони до висоти 150-160 см від поверхні ґрунту відгинали до прямого кута. Пагони, розміщені вище 160 см і довші 20-25 см, виламували різким рухом до низу (виривали разом з корою). Після двох років формування дерева набули вигляду стрімкого веретена.

На третій рік робота була спрямована на утримання набраної форми стрімкого веретена. На окремих деревах, прищеплених на М9, для сорту Джонавелд застосовували видалення бічних гілок у нижній частині крони.

Видаляли гілки, які досягли в місцях відгинання, біля штамбу однієї третьої його товщини. Вирізали, роблячи зріз навскіс, де з нижнього боку залишали 1,5-2 см, а з верхнього не залишали зовсім. Жирові пагони, які не підходили за місцем розташування в кроні для формування шляхом відгинання, були видалені (вирвані разом з корою). Після такого заходу в липні місця видалення до кінця вегетації затягнулись корою і нові пагони не виростали. Там, де жирові пагони вирізали, знову з’являлись нові.

У місцях видалення бічних гілок через надмірну товщину косим зрізом рано навесні до розпускання бруньок з нижньої частини виросли гілки на заміщення видалених. Протягом трьох років на М9 у всіх сортах була сформована крона й отримували врожай на другий і третій роки. У сорту Айдаред урожайність становила 75,6-87,2 ц/га. В приватному саду врожайність була у сорту Айдаред досягла 38,1 т/га, Джонавелд — 41,9 т/га, Голден Делішес Рейндерс — 42,1 т/га.

Таким чином, інтенсивні технології забезпечили товарний урожай на другий-третій рік. Основою раннього вступу в товарне плодоношення стали підщепа М9, формування основних скелетних гілок під прямим кутом, висока окуліровка (10-15 см), мінімальне застосування обрізування. Протягом вегетаційного періоду необхідно підтримувати водний режим ґрунту за допомогою краплинного зрошення.

При формуванні не можна уникнути обрізування дерев. Під час обрізування потрібно враховувати вік дерев та їх загальний стан. У сучасному садівництві все більшого значення набуває літнє обрізування дерев.

На думку А. Міка (1994, 1995), І. І. Хоменка, Іг. І. Хоменка (1999), цим заходом можна, з одного боку, послабити ріст пагонів і стимулювати закладання генеративних бруньок, з іншого — поліпшити умови освітлення крони. Для кращого освітлення всередині крони скелетні гілки вкорочують на зовнішню гілку. Методи і строки обрізування зумовлюються силою росту і реакцією сорту.

За даними Е. Makosza (1994), А. Міка (1994, 1996), при інтенсивному рості обрізування дерев проводять після цвітіння, а влітку видаляють сильні однорічні прирости. Літнім обрізуванням покращується доступ світла в середину крони, при цьому приріст пагонів зменшується на 20-30%.

Нами були закладені досліди з вивчення впливу літнього обрізування дерев яблуні на формування врожаю. В цьому досліді обрізку проводили у такі строки: до цвітіння, після цвітіння, середина липня і середина серпня, а також кінець серпня.

Дерева формували у вигляді стрімкого веретена. Поряд із укороченням і вирізанням пагонів проводили виривання пагонів у ті ж строки. Основними сортами у досліді були Айдаред, Фієста, Флоріна, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, прищеплені на М9, розміщені 3,75 х 1,0 (2667 дер. /га) та на підщепі MM 106 за схемою розміщення 3,6 х 2,0 м (1388 дер. /га).

Наступний дослід закладали у саду посадки 1990 р. на деревах сорту Росавка з насіннєвою підщепою. Форма крони — розріджено-ярусна. Вивчали способи обрізування: звичайна, що прийнята в господарстві (контроль); однорічних пагонів і пагонів з однорічним приростом на 1/3 їх довжини.

Обрізку виконували у такі строки:

  • а) перед цвітінням;
  • б) після червневого осипання зав'язі;
  • в) кінець третьої декади липня — початок серпня (в період заготівлі живців для проведення окулірування підщеп).

У першому досліді, де обрізку проводили до цвітіння, відмічено посилений ріст пагонів — на 27— 32% вищий порівняно з обрізуванням у кінці серпня (особливо посилений ріст відмічено на сортах Джонавелд, Флоріна, з підщепами MM 106).

При обрізуванні, а також вириванні гілок зразу після цвітіння, відмічено деяке загущення крони. При цьому довжина пагонів не перевищувала 70% від довжини пагонів з обрізуванням до цвітіння (контроль). Загущення жировими пагонами виявили на деревах, де гілки вирізали, а там, де були вирвані — такого явища не спостерігалось і рани до кінця вегетації повністю затягувались корою.

У варіантах, де обрізування і виривання гілок проводили в середині липня і серпня та в кінці серпня, відмічено розгалуження пагонів, що поліпшує формування дерев і сприяє меншому загущенню. Застосовані прийоми формування і обрізування дерев у молодому саду були спрямовані на гальмування інтенсивного росту.

При проведенні обрізування в середині липня відмічено збільшення закладання плодових бруньок на 18 — 30%. Обрізування в кінці літа стимулювало утворення кільчаток, які на наступний рік закладали плодові бруньки і через рік плодоносили. Пізньолітнє обрізування поліпшувало освітленість крони, плоди мали гарний рум'янець і швидше достигали.

Урожайність сорту Фієста становила 75,6-87,2 ц/га. Айдаред — 381 ц/га (у приватному секторі на третій рік), Голден Делішес — 421 ц/га (схеми посадки 3,0 х 1,0 м). Ширина крони знаходилась у межах 1,26-1,50 м. При вириванні гілок у кінці літа відмічено підмерзання ран узимку. Рани до кінця вегетації незатягувались, тому в другій половині літа цей прийом проводити небажано.

У наступному досліді з деревами сорту Росавка, на сьомий рік дерева досягли таких параметрів: обхват штамбу на кінець вегетаційного періоду — 29,3-34,8 см; висота дерев підтримувалась на рівні 3,3-4,0 м. Діаметр крони був у межах 2,8 — 3,6 м. Спостерігався добрий приріст пагонів, що досягав 84,8 см (довжина пагонів на деревах, на яких перед цвітінням обрізали однорічний приріст).

Ці дерева мали максимальний об'єм крони — 7,4 м3, ті, на яких обрізали пагони на 1/3 їх довжини після червневого осипання зав'язі — 7,2 м3, а дерева з обрізування перед цвітінням (контроль) — 6,0-7,1 м3. На інших деревах об'єм крони становив 4,8-6,4 м3.

Таку ж закономірність одержано за даними площі проекції крони.

Найбільшу площу землі освоєно кронами дерев, на яких перед цвітінням обрізували однорічний приріст — 25,5%, а також на деревах, де проводили обрізку в кінці липня — на початку серпня (під час окулірування підщеп) — 24,0% і після червневого осипання зав'язі, коли пагони обрізували на 1/3 їх довжини — 25,5%.

Урожайність дерев сорту залежно від строку і способу обрізування була в межах 14,5-20,5 кг плодів з дерева. Різниця в урожайності дерев несуттєва. Спостерігалась тенденція до збільшення врожаю у дерев, які обрізували перед цвітінням і в кінці липня — на початку серпня із застосуванням звичайної обрізування, яка прийнята в господарстві (контроль).

Якість плодів в основному була високою в усіх варіантах досліду, їх кількість відповідала вищому і першому товарному сорту (середня маса плоду становила 218,2-266,7 г). Найбільшими за середньою масою виявилися плоди у варіанті, де проводили обрізку однорічних пагонів перед цвітінням (266,7 г). Дисперсійний аналіз даних середньої маси плоду показав, що різниця між контролем і варіантами досліду істотна на 5% -му рівні значення.

Найінтенсивніше забарвлення мали плоди у варіантах, де пагони обрізували після червневого осипання зав'язі та в кінці липня — на початку серпня.

За результатами досліду найпродуктивнішими щодо навантаження дерев яблуні плодами на 1 м3 об'єму крони та на 1 м2 горизонтальної проекції крони виявилися варіанти, де проводили обрізування однорічного приросту на 1/3 довжини перед цвітінням (4,9 кг/м3; 3,4 кг/м2) та у контрольному варіанті (4,1 кг/м3; 3,3 кг/м2), де застосовували звичайне обрізування дерев у кінці липня — на початку серпня та обрізування однорічних пагонів у цей же період (табл. 1).

Найменше питоме навантаження плодами відмічено у варіанті, де на деревах перед цвітінням проводили обрізування однорічних пагонів.

Аналогічні дані отримані щодо питомого навантаження плодами на 1 см2 поперечного перерізу штамба (табл. 1, 2).

Дані табл. 2 свідчать, що на сьомий рік плодоношення в інтенсивному саду на підщепі М9 отримано врожай плодів сорту Джонавелд і Голден Делішес Рейндерс — 43,2 т/га, сорту Айдаред — 48,9 т/га при розміщенні 2667 дерев/га і формуванні стрімкого веретена. По сорту Фієста в цьому ж саду врожайність була тільки 28,3 т/га (значно нижча). Це пояснюється підмерзанням дерев взимку 1997 р. Тобто сорт Фієста слабозимостійкий.

Висновки

Таким чином, на основі проведених спостережень доведено, що в інтенсивних садах на вегетативно розмножуваних підщепах М9 і MM106 при формуванні стрімкого веретена кращим строком для обрізування дерев є друга половина літа.

Найбільш продуктивними у звичайних садах на насіннєвих підщепах виявились дерева яблуні зі звичайним обрізуванням та обрізуванням пагонів на 1/3 їх довжини перед цвітінням і проведення звичайного обрізування та обрізування однорічних пагонів у кінці липня — на початку серпня (час проведення окулірування підщеп).

Список літератури

  1. Хоменко І. І. та ін. Ефективність різної висоти розміщення місця щеплення яблуні над рівнем ґрунту: Зб. наук. праць. — Мліїв-Умань, 2000. — 86— 89 с.
  2. Хоменко І. І., Хоменко І. Іг. Сади на вегетативних підщепах: Зб. наук. праць. — Мліїв-Умань, 2000. — С. 73 — 76.


30.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!