Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Поняття про гормони: значення та природа. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Поняття про гормони: значення та природа. Реферат

Гормони. Визначення, значення. Природа та властивості гормонів. Поняття про гіпо- та гіперфункцію

На відміну від залоз зовнішньої секреції ендокринні залози не мають вивідних проток, у них формуються активні хімічні речовини — гормони (hormao — збуджую), які з міжклітинних щілин надходять у кров, лімфу або спинномозкову рідину.

До ендокринних залоз належать: гіпофіз, шишкоподібне тіло, щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загруднинна залоза, надниркові залози, ендокринна частина підшлункової залози, внугрішньосекреторна частина статевих залоз.

Підшлункова та статеві залози — це змішані залози: у них утворюються як секрети, так і інкрети — гормони.

Всі ендокринні залози функціонально пов'язані між собою і становлять єдину систему. У цій системі провідна роль належить гіпофізу.

Гормони мають специфічні особливості та високу фізіологічну активність. Дія їх проявляється за найменших доз (у концентраціях від 10-8 до 10-12), на великих відстанях від місця утворення (дистантна дія).

Кожний гормон впливає на відповідну функцію організму. У процесі обміну гормони змінюються функціонально та структурно (швидко руйнуються тканинами, частково утилізуються клітинами організму, виводяться із сечею). Гормони є переносниками інформації між клітинами організму.

На організм людини гормони діють по-різному: змінюють інтенсивність обмінних процесів, активність ферментних систем, впливають на гомеостаз, будову та функції окремих органів тощо. Гормони справляють регулювальну дію не лише на ті чи ті органи, а й на самі ендокринні залози, тобто здійснюють хімічну регуляцію.

Крім того, існує тісний взаємозв'язок гормонів і нервової системи, який має двобічний характер. По-перше, залози добре іннервовані (мають безліч нервових закінчень) автономною нервовою системою, по-друге, секрет залоз діє через кров на нервову систему, тобто здійснює нейрогуморальну регуляцію.

Інтенсивність інкреторного процесу в тій чи тій ендокринній залозі може бути підвищеною, при цьому утворюється і виділяється в кров збільшена кількість гормону (гіперфункція), або зниженою — продукція гормону зменшена (гіпофункція).

Порушення функціонального стану та діяльності ендокринних залоз призводить до розвитку ендокринних захворювань. Велике значення при цьому мають стресові ситуації, процеси, що відбуваються в період росту та розвитку організму, особливо в період статевого дозрівання.

Ті чи ті функціональні зміни в стані ендокринних органів виявляють за допомогою суб'єктивних (оцінка нервово-психічного статусу), об'єктивних (визначення стану шкіри і волосяного покриву, розмірів і форми кінцівок, скелета, обличчя і шиї, структури кісток, особливо черепа, основного обміну, рівня глюкози в крові тощо) та спеціальних методів дослідження.

Сучасні методи безпосереднього визначення найменшої концентрації гормонів у рідинах організму дають змогу з більшою ймовірністю діагностувати хвороби органів ендокринної системи (метод визначення імунореактивного інсуліну; імуноферментативний метод виявлення гормонів за допомогою ферменту-маркера, який свідчить про наявність комплексу антиген — антитіло; метод гістохімічного дослідження на ґрунті імунофлюоресценції мембрани клітин, які продукують гормон).

За хімічними властивостями гормони розподіляють так:

  • стероїди (альдостерон, кортизол, прогестерон, естрадіол, тестостерон);
  • деривати амінокислот (тироксин, адреналін, мелатонін);
  • пептиди (окситоцин, вазопресин, активуючі рилізинг-гормони травного каналу);
  • поліпептиди (інсулін, глюкагон, паратгормон, пролактин);
  • глікопротеїди (фо-лікулостимулювальний гормон — фолітропін, лютеїнізу-вальний — лютропін, лактотропний гормон — пролактин);
  • 6) похідні жирних кислот (простагландини).

Назва більшості гормонів визначається за їх дією (наприклад, тиреотропний гормон, що стимулює щитоподібну залозу, — ТТГ), за місцем утворення (наприклад, гастрин), за хімічною будовою (наприклад, трийодтиронін).

Для кожного гормону прийнято міжнародне визнане скорочення: гіпоталамічні активуючі рилізинг-гормони (RH) або активуючі фактори (RF), які мають закінчення "-ліберин" (наприклад, кортиколіберин — кортикотропний активуючий фактор — CRF), гіпоталамічний інгібітор (НЕММ), гормон ІН із закінченням "-статин" (ІН соматотропного гормону — соматостатин — СН або SIF), а також гормони передньої частки гіпофіза, що мають закінчення "-тропін" (гормон росту — соматотропін).

Список використаної літератури

1. Анатомія та фізіологія людини – Л. І. Старушенко (Київ "Здоров`я", 2003р.).

2. Физиология – С. А. Георгиева (Москва "Медицина", 1986р.).


30.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!