Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Міжнародні відносини в вирощуванні ГМ-рослин. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Міжнародні відносини в вирощуванні ГМ-рослин. Реферат

Американське агентство міжнародного розвитку (USAID) уже більше десяти років веде активну діяльність в області біотехнології, розглядаючи її як одну із частин більше широкої стратегії сприяння розвитку сільського господарства

Наріжним каменем підтримки біотехнології USAID є спільні дослідження й навчання, що зв'язують американські університети й приватний сектор з установами конкретної країни з метою використання можливостей біотехнології для задоволення потреб саме цієї країни.

Підтримувані USAID наукові й науково-технічні дослідження спрямовані на використання як нових рослин і вакцин для тварин, отриманих за допомогою генетичної інженерії, так і менш суперечливих підходів, таких, як молекулярні маркери, які допомагають у традиційних селекційних програмах.

Крім того, USAID надає технічну допомогу в розвитку системи регулювання біотехнології, що сприяє безпечному розвитку й застосуванню біотехнології; у рішенні проблем, пов'язаних із захистом прав на інтелектуальну власність при передачі біотехнологій; підтримує місцеві організації в Африці, до яких громадськість звертається зі своїми тривогами із приводу безпеки біотехнології.

Хоча поточні програми сфальцьовані переважно на країнах, що розвиваються, Африки, Середнього Сходу й Азії, USAID активно працює над програмами допомоги в розвитку біотехнологій у країнах Східної Європи і Євразії. Організація наукової експертизи в таких країнах, як Україна, являє собою набагато могутнішу базу для розвитку передових наукових і науково-технічних досліджень в області біотехнології, чим у багатьох країнах, що розвиваються.

Біотехнологія могла б надати важливі переваги таким країнам, як Україна, у пожвавленні сільського господарства, що позитивно вплине як на доходи власників, так і національну економіку.

Можливості для розвитку біотехнології в Україні великі, беручи до уваги її високий науковий потенціал, однак результат буде залежати від того, чи зможуть уряд і наукова громадськість просувати вперед свої наукові дослідження, розвиток науково обґрунтованої системи регуляції, що уможливить застосування цих технологій.

Нагадаємо, що за санітарними правилами, затвердженим головним державним санітарним лікарем Росії в 2004 році, поріг по змісту Гм-джерел у продуктах, що підлягають маркуванню, установлений на рівні 0,9%. Це відповідає європейському законодавству, більше твердому, чим американське (у Сполучених Штатах якщо продукція визнана безпечної, у спеціальному маркуванні вона не має потреби).

США – найбільший у світі виробник і споживач ГМО – лідирують як по площах посівів, так і по ступені прийняття суспільством трансгенноъ їжі. ГМ рослини використаються повсюдно, становлячи 40% вирощуваної в країні кукурудзи, 81% сої, 65% канолы (рапсу) і 73% бавовни, і ці цифри продовжують рости.

ГМ продукти застосовуються при виготовленні як продуктів харчування для людей, так і кормів для тварин без вимоги спеціального маркування при наявності в продукції трансгенних джерел.

Те ж відбувається й у Канаді, де широко поширені ГМ соя й рапс. Однак ситуація може змінитися у зв'язку з зверненням агробіотехнологічного гіганта Монсанто до урядів США й Канади за дозволом на продаж ГМ пшениці. Канадські фермери побоюються, що впровадження трансгенних сортів може підірвати експорт зерна, зокрема, у Японію, де споживачі не привітають ГМ продукти.

У Мексиці культивують ГМ бавовну й, імовірно, незважаючи на обмеження, також і ГМ кукурудзу. Мексика – батьківщина кукурудзи, і уряд в 1998 р. ввів обмеження на вирощування її ГМ сортів, щоб зберегти безліч існуючих тут дикоростучих видів.

Однак деякі фахівці думають, що запилення мексиканської кукурудзи трансгенами вже відбулося. ГМ кукурудза тут вільно імпортується для виробництва продуктів харчування, і її маркування не потрібно. Частина її проникнула на поля мексиканських фермерів, і дослідження виявили ознаки перехресного запилення. Це породило гарячі суперечки про необхідність контролю за вирощуванням ГМ культур.

В 2002 р. Бразилія схвалила застосування генетично модифікованої сої, що, можливо, поклало початок легалізації всіх ГМО. В 1998 й 1999 р. тут були накладені обмеження, що практично заморозили всі роботи в цій області. Однак, незважаючи на заборону, у деяких районах фермери продовжували вирощувати ГМ сою; у деяких штатах її частка становить 80% посадок цієї культури.

Поширенню ГМ сої сприяє сусідство з Аргентиною, уряд якої підтримує вирощування ГМ культур і де частка трансгенної сої становить 90%, а кукурудзи й бавовни - 50%.

Після п'ятирічної перерви Європа впритул підійшла до дозволу комерційного вирощування ГМ культур. В 1998 р., після прийняття ЄС правил застосування ГМ продукції, Франція, Італія, Данія, Греція й Люксембург заборонили ГМ продукти.

Зараз ЄС прийняв нові правила сертифікації й маркування ГМИ й значно зм'якшив свою позицію, навіть із обліком того, що окремі держави наполягають на введенні додаткових обмежень ГМ культур. У цілому з 1998 р. обмеженим дозволом на вирощування ГМ культур скористалася тільки Іспанія, де в незначних обсягах вирощують ГМ кукурудзу.

Філіппіни стали першою азіатською країною, що схвалила вирощування ГМ культур, у грудні 2001 р. почавши з Bt-кукурудзи, що продукує інсектициди. Як очікується, цей прецедент дасть поштовх вирощуванню ГМ рису в цьому регіоні.

У Китаї вирощування ГМ рослин йшло на повний хід до 2000 р., коли уряд зненацька ввів обмеження. Вважалося, що це реакція на компанію, розгорнуту супротивниками ГМО на Заході. Але деякі американські експерти вважають, що країна попросту взяла тайм-аут і займається виведенням своїх ГМ сортів, які були б по врожайності порівнянні із закордонними. На сучасний момент половина китайської бавовни трансгенна; його основний постачальник – Монсанто.

Японія зробила агробіотехнологію одним із пріоритетів свого наукового бюджету, незважаючи на те, що застосування ГМ продуктів зустрічає сильний опір громадськості. 38 ГМ продуктів дозволені для комерційного використання, ще 55 уже пройшли дослідження на харчову безпеку в міністерстві охорони здоров'я, але жодне не знайшло комерційного застосування через відсутність попиту.

Як найбільша бавовницька країна світу, Індія могла б стати величезним ринком для ГМ бавовни. Уряд дозволив вирощування Bt-культур ще в 2002 році, однак у перший рік після цього частка ГМ бавовни становив не більше 0,5%.

Обмеження застосування ГМО в Індії викликано по більшій частині тим, що індійський уряд займається протекціонізмом своїх технологій і перешкоджає приходу закордонних транснаціональних компаній. Індійський уряд, зокрема, підтримує дослідження в області створення високопротеінової картоплі, високоврожайної гірчиці й стійкого до посухи й засолення рису. Але в 2002 р. він заборонив імпорт сої й кукурудзи із США після організованих "зеленими" акцій протесту із приводу можливої присутності в них Гм-компонентів.

В Австралії спостерігається бум ГМ бавовни. За законом фермерам дозволено займати під посіви Bt-бавовни не більше 30% поля, для зменшення ймовірності утворення різновидів шкідників, стійких до дії вироблюваних рослинами токсинів. Але, як очікується, незабаром з'являться нові сорти ГМ бавовни, що продукують 2 інсектицидних білки й що дозволяє знизити ймовірність появи стійких до їхньої дії шкідників. Такими рослинами можна буде засівати 80% площ.

Федеральний уряд стимулює й вирощування трансгенного рапсу. Але більшість штатів, стурбовані введенням торговельних санкцій, ще не схвалили реалізацію цієї програми.

У Новій Зеландії 29 жовтня 2002 закінчився термін дії мораторію на застосування ГМ культур. Але трансгенного бума ніхто не очікує, тому що новозеландські фермери вирощують занадто мало сої, бавовни й рапсу. У Новій Зеландії вирощують багато кукурудзи, але немає її шкідників, чутливих до дії Bt-токсину. Проте, зі скасуванням заборони тут очікується підйом, пов'язаний з розробкою нових сортів Гм-рослин, зокрема, картоплі, випробування якого вже проходять, хоча й в обмеженому розмірі.

Південна Африка – це єдина африканська країна з масштабними посадками Гм-культур. 80% бавовни, 20% кукурудзи й 11% сої тут генетично модифіковані. Агробіотехнологічні фірми розглядають іншу частину Африки насамперед як полігон майбутніх випробувань і всерйоз стурбовані кампанією проти ГМО, що формує подання про шкоду трансгенних продуктів у розумах і серцях африканських учених, ЗМІ й громадськості.

Останнім часом у ЗМІ чуються голоси в основному тих, хто проти впровадження ГМ-організмів у наше життя. Але чутні вони аудиторії не тому, що вони є істиною, а тому, що вони звучать ГОЛОСНО й торкаються потрібної струни в душі обивателя – страху перед незрозумілим.


27.11.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!