Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Воловик, волошка, вороняче око, в’язіль: опис рослин. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Воловик, волошка, вороняче око, в’язіль: опис рослин. Реферат

У рефераті подано відомості про такі рослини як воловик, волошка, вороняче око, в’язіль. Розглянуто способи їх застосування

Воловик лікарський (блекота, булав, воловик звичайний, вологлід, серпоріз, синяк, свинюшник, синька, язик бичачий, язик воловий). Anchusa offіcіnalіs

Дворічна щетинистоволоса рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, замолоду просте, пізніше - розгалужене, з пониклими після цвітіння гілками. Листки чергові, прості, лінійно-ланцетні, цілокраї. Квітки двостатеві, правильні у завійках; віночок лійко-колесоподібний, спочатку фіолетовий, а потім - синій. Цвіте у травні - червні. Плід - горішок.

Росте на полях, біля доріг, на забур'янених місцях.

Для лікарських потреб збирають траву під час цвітіння.

Трава воловика містить алкалоїди (циноглосин, холін), алантоїн, барвники, слиз, глюкоалкалоїд (консолідин); у насінні є жирна олія.

Галенові препарати воловика мають кровоочисну, потогінну, пом'якшувальну і сечогінну дію.

Застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при грипі, кашлі, зубному болю.

Внутрішньо - настій трави воловика лікарського (1:10) приймати по 2 ст ложки тричі на день.

Волошка синя (блават, блаватка, блакитнянка, василочек, васильки, васильок, волошак, люблю -й- ненавиджу, метлиця, синюха, сінічник, синюк, чичинчик, щирець). Centaurea cyanus

Одно- або дворічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, від середини розгалужене. Листки ліроподібнорозсічені, цілокраї. Квітки в одиничних кошиках, збільшені, лійкоподібні, сині, голубі, лілово-рожеві або білі, не плідні, серединка фіолетова, двостатева. Цвіте у червні - липні. Плід - сім'янка.

Росте в посівах ярих та озимих культур, на забур'янених і трав'янистих місцях.

Відомий шведський ботанік Лінней дав волошці назву "Cenaurea cyanus" на честь міфологічного кентавра стародавніх греків - Хірона - істоти з тулубом коня і людською головою зі спадаючою на груди бородою, який знав про особливі здатність цієї квітки загоювати рани й навчав своїй майстерності багатьох синів богів. Серед них був і син Аполлона - Асклепій, котрий пізніше став богом медицини.

Коли Геркулес отруєною стрілою поранив Хірона, Асклепій залікував його рану синьою волошкою, за що рослину стали називати "квіткою кентавра".

Інша легенда розповідає про те, як молодого хлопця Василя покохала русалка і стала кликати в свою водяну стихію. Але не зміг добрий хлопець покинути рідну землю, і за це русалка перетворила його у ніжну голубу квітку. Співчуваючи юнаку, який став жертвою чарів, люди назвали квітку його іменем - васильок.

Для лікарських потреб збирають лише крайові квітки, в період повного цвітіння.

Квітки містять алкалоїди, глікозиди (ціанорин, цикорін, цептаурин), антоціани (пеларгонін, ціанідин), флавоноїди (астрагалін, аніїн, кемпферол, кверізетин, лютеолін), барвник - ціанін, сапоніни, мінеральні речовини.

Галенові препарати волошки синьої мають жовчогінні, дезинфікуючі, протизапальні, спазмолітичні, сечогінні властивості.

Застосовують при захворюваннях печінки (гепатит, холецистит, холангіт), нирок (нирковокам'яна хвороба, цистит, піеліт).

Місцево в дерматології і косметології для стимуляції росту волосся.

Внутрішньо - настій пелюсток волошки синьої (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці настою тричі на день.

Настій із квіток волошки синьої, трави кропиви, квітки нагідок лікарських, листя грецького горіха, трави хвоща польового, череди трироздільної і фіалки триколірної (2:2:2:1:1:2:1; 2 ст ложки суміші залити 200 мл окопу, настоювати 2 год), приймати по 1 ст ложці тричі на день при захворюваннях печінки гепатмит, холангіт), захворюваннях шлунково-кишкового тракту, неврозах, набряках, фурункульозі.

Зовнішньо - настій пелюсток синьої волошки (1 ст ложка на 200 мл окропу) служить для примочок при захворюваннях очей (блефарит, кон'юнктивіт) та шкіри (дерматит, екзема, виразки, рани тривало незаживаючі), при вуграх.

Використовують кошики волошки для миття голови при лупі і для стимулювання росту волосся (1 ст ложка кошиків волошки на 400 мл окропу й оцту взятих порівну, настоювати 30 хв, охолодити), втирають у волосисту частину голови. Товченим насінням волошки синьої присипають бородавки. Така присипка витягує корінь, і бородавки після цього вже не ростуть.

Вороняче око звичайне (хрещате зілля). Parіs quadrіfolіa

Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, нерозгалужене. Листки прості, еліптичні. Квітка одна, на верхівці стебла.

Цвіте у травні. Плід - ягода.

Росте у листяних і мішаних лісах Карпат.

Для виготовлення галенових препаратів воронячого ока збирають траву під час цвітіння рослини.

Усі частини рослини мають нейротоксичну, місцевоподразнювальну дію, зумовлену наявністю глікозидів (парадину і паристифіну).

Препарати воронячого ока нормалізують обмін речовин.

У народній медицині галенові препарати воронячого ока застосовують при ларингіті, мігрені, невралгії, набряках, для посилення апетиту, бронхітах, захворюваннях очей, при струсі головного мозку, підвищеній сонливості, ревматизмі, радикуліті, подагрі.

У гомеопатії свіжий сік рослини вживають при захворюваннях очей, головному болі, запамороченні голови, бронхіті.

Внутрішньо - настоянку приймати по 5 крапель на 20 мл води, тричі на день до їди. Свіжий сік рослини - по 5 крапель двічі на день до їди. При лікуванні потрібно дотримуватись визначеної дози, не перебільшувати, бо рослина отруйна.

Зовнішньо - настоянка трави воронячого ока служить для розтирання суглобів, м'язів.

Симптоми отруєння: болі в животі, блювання, проноси. Понижується тонус мускулатури шлунково-кишкового тракту, порушується робота серцево-судинної і нервової систем, знижується артеріальний тиск, розвивається олігурія.

Лікування: промивання шлунка через зонд водою з додаванням активованого вугілля. Під шкіру вводять прозерин 0,05% - 1 мл, димедрол 1% - 1 мл. При збудженні вводять внутрішньом'язово розчин сибазону 0,5% - 2 мл, при зниженні артеріального тиску - мезатон 1% - 1 мл, кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл.

В'язіль плямистий (вінок, в'язіль городній, головашник, горошок воролячий, горошок білий, грабельки, дивань, киця, кудрявчики, кукільниця, кучерявий горошок, перестрах, ромек, рутва, самокиша, сімдесят колінець, стручки мишачі, топірник). Coronіlla varіa

Трав'яниста багаторічна або щетинистоволоса рослина родини бобових. Стебло борозенчасте, лежаче, порожнисте, розгалужене. Листки непарноперисті. Квітки двостатеві, неправильні, рожеві, білі або фіолетові, на довгих квітоносах. Цвіте у травні - вересні. Плід - біб.

Росте на лісових галявинах, узліссях, луках, серед чагарників.

Для лікарських потреб заготовляють траву і насіння.

У траві містяться: глікозид - коронілін, псевдокумарини, вітаміни, дубильні речовини. У насінні - глікозиди (каронізид, коронілін), жирна олія.

Галенові препарати проявляють кардіотонічну, сечогінну дію.

Виділений з насіння глікозид коронізид має характерну для серцевих глікозидів кардіотонічну дію.

Застосовують при хронічній серцевій недостатності, набряках, кривавих проносах.

Внутрішньо - настій трави (1:30) приймають по 1 ст ложці тричі на день.

Зовнішньо - свіже товчене листя накладають на порізи для припинення кровотечі.

При вживанні галенових препаратів в'язелю плямистого необхідно дотримуватись обережності і не перебільшувати дози, бо можуть виникнути побічні ефекти у зв'язку з отруйністю рослини.


05.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!