Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Пізньоцвіт осінній, плаун баранець, плющ звичайний: опис рослин. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Пізньоцвіт осінній, плаун баранець, плющ звичайний: опис рослин. Реферат

У рефераті подано відомості про такі рослини як пізньоцвіт осінній, плаун баранець, плющ звичайний. Розглянуто способи їх застосування

Пізньоцвіт осінній. (брандушка осіння, зимовик, зимовник, зимоцвіт, мороз, осінник, син без батька, шафран дикий). Colchіcum autumnale

Невелика багаторічна бульбоцибулинна рослина родини лілійних. Стебло вкорочене, підземне. Листки видовженоланцетні, паралельножилкові, плоскі, тупі, до часу цвітіння рослини зникають. Квітки на коротких квітконіжках, правильні, двостатеві, оцвітина проста, віночкоподібна, рожева, з довгою тригранною трубочкою. Цвіте у вересні - листопаді. Плоди достигають у червні - липні наступного року після цвітіння.

Пізньоцвіт осінній належить до найстародавніших лікарських рослин, названий на честь батьківщини Колхіди - колхіконом.

Назва і властивості рослини, пов'язані також з іменем найбільшої чарівниці в грецькій міфології - дочки колхідського царя Еета і внучки Геліоса, отруйниці Медеї колхідської. Вона проти волі батька допомогла вождю аргонавтів Ясону заволодіти золотим руном і втекла з ним. Щоб затримати погоню, вбила свого брата, порубала на шматки, розкидала по морю. Назло першому чоловікові убила своїх синів. Суперниці ж послала зачаровану сукню, і та згоріла в ній зажив.

Росте спорадично в Карпатах на вологих і заплавних луках уздовж річок і потоків.

Рідкісна зникаюча рослина. Занесена до "Червоної книги" України.

Для виготовлення лікарських форм використовують бульбоцибулини, насіння і квіти. Бульбоцибулини збирають перед самим цвітінням, квітки - під час цвітіння, а насіння - у період стиглості.

Усі частини рослини містять алкалоїдів, серед яких є колхамін і колхіцин; флавоноїди, органічні кислоти, смолисті речовини.

Рослина володіє гірьким смаком, який залежить від наявного алкалоїду у рослині. Алкалоїд колхіцин є капілярною отрутою. Він діє на живу тканину, нагадуючи дію миш'яка. Тому його інколи називають рослинним миш'яком. Випадки отруєння сільськогосподарських тварин бувають при випасанні їх на засмічених пізньоцвітом осіннім пасовиськ, при згодовуванні тваринам сіна або трави з домішками цієї рослини. Вживаючи молоко від таких корів (отрута пізньоцвіту виділяється разом з молоком), можливе отруєння.

Терапевтичні властивості алкалоїдів однакові. Колхамін є сильним антибластомним засобом і використовується для лікування раку шкіри та неоперабельних форм раку стравоходу, призначається в комплексі з сарколізином.

Внутрішньо - настоянка насіння (1:10 на 70% спирті, настоювати 10 днів) приймати по 15 крапель тричі на день після їди.

Зовнішньо - мазь колхамінова, настоянка (1:10) для втирання в суглоби при ревматизмі.

Симптоми отруєння: нудота, блювання, болі в животі, дряпання та біль в горлі, утруднене ковтання, водянисті випорожнення з кров'ю, зниження артеріального тиску, аритмії, олігурія, зниження тонусу мускулатури, а також температури тіла, пригнічене дихання, галюцинації.

Лікування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугілля, або промивання розчином калію перманганату 0,05% - 500 мл, внутрішньовенно вводять розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію, мезатон 1%-1 мл, під шкіру вводять розчин атропіну сульфат 0,1%-1 мл, вдихання кисню.

Плаун баранець (баранець, єлочка, любка куряча, п'ядич баранець). Huperzіa selago (Lycopodіum selago)

Багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина родини баранцевих. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки, вилчасто розгалужене, вкрите дрібнопильчастими загостреними відстовбурченими листками, розміщеними поздовжніми рядами.

Росте в Карпатах у тінистих лісах, на скелях. Рослина занесена до "Червоної книги" України.

Для виготовлення лікарських форм зрізують гострим ножем траву серпні - вересні. Зібрану сировину сушать у затінку.

Трава плауна баранця містить алкалоїди (акрифолін, селагін, лікоподин), флавоноїди, смолисті речовини, мікро- та макроелементи.

У медичній практиці використовують настій трави плауна баранцю для лікування хронічного алкоголізму, яке полягагає у виробленні умовного рефлексу огиди до алкоголю.

У народній медицині використовують як проносний, абортивний і протиглисний засіб.

Протипоказано застосовувати препарати плауна баранця при цукровому діабеті, тиреотоксикозі, кардіосклерозі, бронхіальній астмі, туберкульозі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, вагітності.

Лікування хронічного алкоголізму настоєм плауна баранця проводять у стаціонарі під наглядом лікаря. Хворому на алкоголізм дають 50 мл відвару трави плауна баранця (1:20), з послідуючим прийомом алкоголю. Через чотирі дні після останнього вживання спиртного хворому дають випити на тще, але на порожній шлунок (увечері) 50 - 100 мл свіжоприготованого відвару трави плауга баранця, а через 15 хв дають спочатку добре понюхати, а потім випити 5 - 10 мл горілки або вина. Через 15 хв (інколи через 1 год) настає блювання, яке може повторюватися до 10 разів. Перед настанням кожного наступного блювання приймання алкоголю повторюють.

Відраза до спиртного настає після 2 - 3 сеансів, що проводяться з проміжками в 5 - 7 днів. Успіх лікування залежить від ступеня прояву алкоголізму, індивідуальних особливостей і бажання хворого вилікуватися. Виробляється негативна реакція на прийом і запах алкоголю. Неправильне лікування призводить до отруєння.

Симптоми отруєння: нудота, блювання, відчуття оніміння язика і важкість у всьому тілі, головний біль, головокружіння, миготлива аритмія, запаморочення, колапс.

Лікування: промивання шлунка, введення розчину глюкози 40%-20 мл внутрішньовенно разом з кислотою аскорбіновою 5% - 1 мл, кордіамін 2 мл, розчин атропіну сульфат 0,1% -1 мл, вдихання кисню.

Плющ звичайний (баращен, беречан, бережан, борощаник, брочетан, гедера, глисник, повійкан). Hedera helіx

Вічнозелена рослина-ліана родини аралієвих. Стебло дерев'янисте, лазяче (прикріплюється вусиками до сторонніх предметів) розгалужене, до 30 м завдовжки. Листки черешкові, чергові, шкірясті, блискучі. На безплідних пагонах - серцеподібні, три- п'ятилопатеві; на квітконосних гілках - цілісні, яйцеподібні листки. Квітки одно- або двостатеві, правильні, п'ятичленні, жовтаво-зелені, в складних зонтиках, що утворюють китицю. Цвіте у вересні - жовтні. Плід ягодоподібний, після дозрівання - чорно-синій.

Плющ звичайний зустрічається в тінистих лісах Карпат на вологих місцях.

Давня легенда оповідає, що греки вважали плющ звичайний священною рослиною, яка відвернула смерть від самого бога Діоніса. А сталося це тому, що Грізний Зевс покохав фіванську царівну Семелу і пообіцяв виконати будь-яке з її прохань. Богиня Гера, яка ненавиділа Семелу і хотіла її смерті, підмовила царівну, щоб та попросила Зевса, з'явитися в усій величі бога - громовержця. Цар богів не міг відмовити Семелі і з'явився.

Блискавка яскравилася в його руках, раз у раз вдаряли громи. Спалахнуло все довкола, загорівся і завалився царський палац, загойдалася земля. Охоплена жахом, упала Семела додолу, її обійняло полум'я. Вона зрозуміла підступність Гери, та було вже пізно. Вмираючи, Семела народила сина Діоніса. У лавині вогню дитя, здавалося, приречене на смерть. Тоді із землі почав рости густий плющ. Він прикрив дитя своєю зеленню і врятував від смерті.

Коли Діоніс виріс і став могутнім і красивим богом вина сили, радості і родючості, вічнозелений плющ разом із виноградною лозою став символом його влади. Плющ завжди обвивав Діонісів посох. Під час святкових гулянь на честь цього бога стародавні греки прикрашали свої голови вінками, сплетеними з плюща.

Для виготовлення лікарських форм використовують висушене листя пляща звичайного. Заготовляють сировину під час цвітіння.

Листя плюща містить сапоніни, глікозиди (гедерин, гедеросапонін), дубильні речовини, смоли, каротин, токоферол, органічні кислоти.

Препарати плюща звичайного мають протизапальні, протикашльові, бронхолітичні, ранозагоювальні властивості; підсилюють секрецію бронхіальних залоз, підвищують діурез, розширюють судини (в малих дозах) або звужують (великі дози), виявляє загальнозміцнюючу й тонізуючу дію. Найдоцільніша форма застосування плюща звичайного - холодний настій.

Застосовують всередину холодний настій плюща звичайного при бронхітах, гепатитах, жовчнокам'яній хворобі, холециститах, подагрі, ревматизмі.

Місцево використовують припарки настою для виведення мозолів і бородавок, лікування ран й опіків. Для стимулювання росту волосся щовечора втирають у шкіру голови настій 1 раз на день. Курс лікування - 20 днів.

Внутрішньо - холодний настій плюща звичайного (1 ч ложка висушеної сировини на 300 мл холодної кип'яченої води, настоювати 10 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день після їди.

Зовнішньо - припарки плюща звичайного, обмивання, зрошування настоєм (1 ст ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв); припарки з свіжого ростертого листя на мозолі або бородавки.

Надмірне і безконтрольне лікування може викликати нудоту і блювоту.


04.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!