Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Шавлія лікарська, шандра звичайна, шипшина травнева: опис рослин. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Шавлія лікарська, шандра звичайна, шипшина травнева: опис рослин. Реферат

У рефераті наведено опис таких рослин як шавлія лікарська, шандра звичайна, шипшина травнева. Розглянуто способи їх застосування

Шавлія лікарська (шавлія звичайна). Salvіa offіcіnalіs

Напівкущова рослина родини губоцвітих. Стебло пряме, розгалужене, до 70 см заввишки. Листки округлі, яйцеподібно-довгасті. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють несправжні розсунуті кільця; чашечка - дзвоникоподібна, з трикутними війчастими зубцями; віночок яскраво-ліловий. Цвіте у червні - липні. Плід складається з трьох однонасінних горішкоподібних часток.

Культивують шавлію як декоративну, ефіроолійну і лікарську рослину.

Для виготовлення галенових препаратів використовують листя шавлії, яке збирають у червні (в період бутонізації) та у вересні.

Листя шавлії лікарської містить ефірну олію, дубильні і мінеральні (мікро- та макроелементи) речовини, органічні кислоти, флавоноїди, кумарини.

Галенові препарати шавлії лікарської (настій, настоянка) мають в'яжучі, гіпоглікемічні, протизапальні, дезинфікуючі, відхаркувальні, естрогенні властивості. Про шавлію лікарську у стародавніх травниках написано:

Застосовують препарати шавлії при діабеті, бронхітах, гінгівітах, ангіні, стоматиті, гепатиті, проносах, кровотечах, порушеннях функції яєчників, неврозах.

Внутрішньо - настій шавлії (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настоянка на 70% розчині спирту пити по 20 крапель тричі на день.

Настій трави шавлії на вині (1 ст ложку сировини залити 500 мл киплячого білого столового вина, настоювати 10 год) пити по 1 ст ложці 4 рази на день при гепатитах.

Зовнішньо - настій (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу) служить для примочок, полоскання при ангіні, стоматитах, гінгівітах, для обмивання гнійних ран, трофічних виразок, шкіри ураженої екземою. Ароматичні ванни із шавлії лікарської використовують при радикуліті, ішіасі, хронічному поліартриті.

Шандра звичайна (блага трава, пчільник, пчолинок). Marrubіum vulgare

Багаторічна трав'яниста з білувато-шерстистим опушенням рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, заввишки до 80 см, чотиригранне, розгалужене. Стеблові листки супротивні, черешкові, широко-яйцеподібні. Квітки двостатеві, неправильні; чашечка трубчаста, зовні густоопушена зірчастими волосками і засіяна крапчастими залозками; віночок білий. Цвіте у червні - серпні. Плід шандри складається з чотирьох горішкоподібних однонасінних часток.

Росте на кам'янистих затінених місцях, а також як бур'ян біля парканів, уздовж доріг.

Для виготовлення галенових препаратів використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.

Трава шандри містить алкалоїди (бетоніцид, турицин, стахідрин), ефірну олію, гіркі речовини (марубін), дубильні сполуки, слизі.

Галенові препарати шандри звичайної мають жовчогінні, спазмолітичні, відхаркувальні властивості, стимулюють діяльність роботу шлунка і посилюють апетит, підвищують діурез, регулюють серцеву діяльність (знімають екстрасистолії). Позитивний ефект галенових препаратів шандри звичайної спостерігається також при лікуванні старечої і спастичної астми, туберкульозу легень.

Галенові препарати шандри звичайної застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів (бронхіт, трахеїт, ларингіт, бронхіальна астмі), при анорексії, холециститі, гепатиті, екстрасистолії, тахікардії, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки), нирок та селезінки.

Внутрішньо - настій трави шандри (1 д ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 4 год) приймати по 50 мл тричі на день за 20 хв до їди.

Зовнішньо - настій трави (1:20) служить для полоскання горла, промивання ран, трофічних виразок, пролежнів, примочки при дерматитах, екземі.

Шипшина травнева (гече-пече, дика роза, дербанка, роза, рожа, ружа, свербак, свербибіда, свербивус, свербивуска, свербило, шиповник, шипчак). Rosa majalіs

Невисокий, до 200 см заввишки кущ родини розових. Стебло висхідне або звисаюче, коричнювато-червоне, вкрите шипиками. Квітконосні пагони майже не мають колючок. Листки спіральні, непарно-перисті з прилистками. Квітки великі, до 5 см в діаметрі, правильні, двостатеві. Цвіте у травні - червні. Плід - гіпантій, кулястий, червоний або пурпурово-червоний.

Росте в лісах, чагарниках, особливо по берегах річок.

Її можна вважати справжнім символом літа. У народній уяві ця рослина з красою, молодістю, ласкою, розкошуванням, є уособленням дівочої вроди. Недарма про неї складено стільки легенд.

Троянду - квітку кохання і краси - дуже шанували стародавні греки й римляни, які складали про неї чарівні розповіді. Поява квітки пов'язувалася з народженням богині мудрості у греків; у римлян - Міневри. На честь цієї події на землі буцімто розцвіли троянди і всі білого кольору.

Інші якості троянди також фіксує міфологія. Одного разу, бенкетуючи на Олімпі, боги як завше пили вино безсмертя - нектар. Амір, син богині кохання, невдало повернувшись, перекинув келих з божественним напоєм. Краплі потрапили й на пелюстки троянд, а відтак рослини набули найчарівніших пахощів.

Кожен помічав, що краплини роси надають невимовної краси пелюсткам будь-яких квітів. Але на пелюстках троянд вони навдивовижу чарівні. В античному світі пояснювали це тим, що богиня зорі Аврора щоранку, зустрічаючись на небі зі своїм батьком Сонцем, плаче з радості, і саме сльози богині виблискують діамантами на пелюстках її улюблених квітів - троянд. Відтоді троянда символізує також прихильність дітей до батьків.

Давні перси славилися розаріями. За стародавньою легендою саме там соловейко закохався у красуню-троянду і співав їй найпрекрасніших пісень. Але троянда не відповіла взаємністю, і бідолаха помер від туги.

Легенда стародавніх римлян розповідає, що богиня мисливства Діана приревнувала Амура до вродливої німфи Розас. Діана підстерегла красуню, схопила її й кинула в колючі зарості. Зранена німфа не могла вибратися з колючих кущів стекла кров'ю. Довідавшись про смерть коханої Амур примчав на те місце і став гірко плакати. І сльози закоханого юнака зробили чудо: колючі кущі раптом ожили й зацвіли червоними запашними квітами породженими кров'ю прекрасної німфи Розас та чистими і щирими слізьми кохання Амура. З тих пір ці квітки вважаються символом кохання і краси.

За древньогрецькою міфологією з морської піни біля берегів Кіпру постала божественно гарна Афродіта, то Земля дуже розгнівалась і вирішила створити щось не менш прекрасне. Так з'явилася троянда - квітка, що своєю вродою покликана змагатися із самою богинею любові.

Древньоримська міфологія називає богиню кохання Венерою. Якось гуляючи в олімпійському саду, вона в задумі зупинилася біля єдиної в Едемі троянди і кінчиком пальця необачно торкнула одну із гілок. Зойкнувши від несподіваного болю, красуня подивилася на палець. На ньому червоніли крапельки крові. Не встигла Венера й глянути, як крапелька скотилася долі і, впавши на землю, перетворилася на запашну червону троянду, яку закоханий в богиню Ерос ублагав присвятити йому.

Використовують плоди шипшини травневої, які збирають у стадії повної стиглості.

Плоди шипшини містять вітаміни (А, В, С, РР, К, пантотенову кислоту), флавоноїди (астрагалін, гіперозид, кверцетин, кемпферол), органічні кислоти (лимонну, яблучну, янтарну), цукри, пектинові сполуки, мінеральні речовини (залізо, калій, магній, марганець, фосфор).

Плоди шипшини мають протицинготну, атисклеротичну, протизапальну, антиоксидантну дію. Посилюють активність ферментних систем і синтез гормонів, прискорюють регенерацію тканин, підвищують опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, підсилюють секрецію жовчі, підвищують діурез.

Використовують при гіповітамінозах, інфекційних захворюваннях, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, анемії, лейкозах, зобі, радіаційному опроміненні, злоякісних пухлинах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, кровотечах, геморагічному діатезі, гемофілії, гіпертиреозі, недостатності функції наднирників, бронхітах, бронхіальній астмі, гінгівітах, стоматитах, виразках, ранах, дерматитах:

  • Внутрішньо - настій плодів (3 ст ложки сировини помістити у термос, залити 500 мл окропу, закрити і залишити на ніч для настоювання) пити по 50 мл тричі на день до їди. Настій пелюсток шипшини (20 г сировини залити 200 мл окропу, настоювати 15 хв) приймати по 50 мл 4 рази на день до їди.
  • Зовнішньо - настій пелюсток шипшини (1:10) служить для обмивання обличчя при зморшках і для попередження їх утворення зморшок на обличчі.


26.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!