Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Учені-біологи України: біографічні відомості. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Учені-біологи України: біографічні відомості. Реферат

Сучасні досягнення біології є результатом наполегливої праці вчених, навіть короткі відомості про життя та діяльність яких становлять безперечний інтерес

У рефераті зроблено спробу розповісти про найвідоміших українських учених, які зробили внесок у розвиток біології та суміжних галузей науки. Це академіки та члени-кореспонденти НАН України, а також учені – засновники науково-дослідних інститутів і лабораторій, нових напрямів досліджень.

Учителі біології знайдуть у статті інформацію про вчених свого регіону і зможуть використати її як на уроках, так і позакласних заняттях.

Альперн Данило Євсійович (1894 – 1968). Народився в Харкові. Закінчив Харківський університет. Працював у Харківському медичному інституті, Українському психоневрологіч-

ному інституті та Українському інституті експериментальної медицини. Основні наукові праці присвячено патофізіології нервової системи, питанням патогенезу алергічних реакцій. Встановив трофічний вплив нервової системи на проникливість судин та тканин. Указав на роль хімічних факторів і нервового збудження в патогенезі деяких захворювань. Член-кореспондент АН України.

Амосов Микола Михайлович (нар. 1913 р.). Народився в с. Ольхово (тепер – Вологодська обл.). Закінчив Архангельський медичний інститут та Всесоюзний заочний індустріальний інститут.

Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії, працював у Київському інституті вдосконалення лікарів, Інституті кібернетики АН України, був директором Інституту серцево-судинної хірургії. Основні наукові праці присвячено грудній хірургії, анестезіології та біокібернетиці. Розробляв питання хірургічного лікування захворювань легень та серця, штучного кровообігу, фізіології серця. Запропонував модифікації апарата штучного кровообігу і протезів клапанів серця. Займається проблемами біологічної та медичної кібернетики моделюванням основних психічних функцій мозку. Академік НАН України.

Анненков Микола Іванович (1819 – 1889). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Більше 10 років працював директором Уманського училища землеробства та садівництва, Царициного саду (колишня назва дендропарку "Софіївка"). Основні наукові праці присвячено флористиці, питанням акліматизації рослин, лісівництву. Досліджував дикорослі та садові рослини. Автор "Ботанического словаря", в якому назви рослин подано п`ятьма мовами, наведено відомості про використання рослин.

Білокінь Іван Петрович (1914 – 1975). Народився в с. Кожанка (тепер – Київська обл.). Закінчив Київський університет. Працював викладачем у Київському університеті, а також директором ботанічного саду Київського університету. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин та історії природознавства, дослідженням у галузі фізіології водного режиму рослин. Автор нарисів життя та діяльності К. А. Тімірязєва, М. Г. Холодного, С. Г. Навашина, М. О. Максимовича та інших видатних біологів.

Богач Петро Григорович (1918 – 1981). Народився в с. Соколівка (тепер – Хмельницька обл.). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Працював у Київському університеті, директором Інституту фізіології тварин при Київському університеті, близько 10 років був проректором Київського університету. Основні наукові праці присвячено вивченню регуляції діяльності травного тракту, роботі м`язів. Академік АН України.

Богомолець Олександр Олександрович (1881 – 1946). Народився в Києві. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у цьому та Саратовському університетах, Московському медичному інституті. Організатор і директор Інституту експериментальної біології та патології України та Інституту клінічної фізіології АН України. Основні праці присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, онкології, проблемам довголіття. Академік АН України, понад 15 років був її президентом. Один з найкрупніших організаторів науки в Україні. Його ім`я носить Інститут фізіології НАН України.

Бузанов Іван Феоктистович (1903 – 1984). Народився в с. Нова Прага (тепер – Кіровоградська обл.). Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку в Києві, понад 30 років був його директором. Займався питанням фізіології рослин, цукристістю цукрового буряку. З`ясував закономірності залежності фізіології цукрового буряку від чинників зовнішнього середовища. Брав участь у виведенні сортів з однонасінними плодами.

Буланкін Іван Миколайович (1901 – 1960). Народився в с. Теньки (Татарстан). Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах. Понад 15 років був ректором Харківського університету. Займався біохімією білків, віковою та порівняльною біохімією. Розробив методи добування очищених препаратів жилатину та консервованої крові. Академік АН України.

Вавилов Микола Іванович (1887 – 1943). Народився в Москві. Закінчив Московський сільськогосподарський інститут. Академік АН України. Був директором Інституту прикладної ботаніки та нових культур, а також директором Генетичної лабораторії, перетвореної потім на Інститут генетики АН СРСР. Основні наукові праці присвячено питанням генетики, селекції. Був ініціатором створення нових науково-дослідних інститутів. Встановив центри походження культурних рослин, створив вчення про імунітет рослин до інфекційних захворювань. Сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості. Його спадщина належить світовій науці. Член багатьох академій світу. Його ім`я носить Товариство генетиків та селекціонерів.

Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945). Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет. Працював в Україні. Академік АН України, її перший президент. Заснував Хімічну лабораторію АН України, реорганізовану в Інститут загальної т неорганічної хімії АН України. Основоположник науки геохімії. Вивчав міграцію хімічних елементів у земній корі. Створив теорію про провідну роль живих істот у геохімічних процесах. Вивчав хімічний склад тваринних та рослинних організмів. Вперше дав визначення біосфери, засновник вчення про біосферу. Член багатьох академій науки та наукових товариств.

Власюк Петро Антипович (1905 – 1980). Народився в с. Чемериське (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Уманський та Ленінградський сільськогосподарські інститути. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку в Києві, Інституті ботаніки АН України, понад 20 років був директором Інституту фізіології рослин АН України, Президентом Української академії сільськогосподарських наук. Основні наукові роботи присвячено питанням агрохімії, фізіології рослин та ґрунтознавства. Розробляв систему живлення й удобрення найважливіших сільськогосподарських культур.

Вотчал Євген Пилипович (1864 – 1937). Народився в с. Борзна (тепер – Чернігівська обл.). Закінчив Казанський університет. Працював під керівництвом К. А. Тімірязєва. Професор Київського політехнічного інституту. Один із організаторів Науково-дослідного інституту цукрового буряку в Києві. Обґрунтував теорію пересування води в рослинах з допомогою кореневого тиску. Вивчав асиміляцію вуглекислого газу, транспірацію цукрового буряку. Заклав основи польової фізіології, теорії врожайності. Заснував школу українських ботаніків-фізіологів.

Висоцький Георгій Миколайович (1865 – 1940). Народився в с. Микитівні (тепер – Сумська обл.). Закінчив Петровську сільськогосподарську академію. Працював під керівництвом В. В. Докучаєва. Працював у Таврійському університеті в Сімферополі, Харківському інституті сільського та лісового господарства. Основні праці присвячено вивченню впливу лісів на водний режим місцевості, що відіграли велику роль у розвитку лісівництва та вивчення еволюції лісів в наслідок діяльності людини. Академік АН України.

Гамалея Микола Федорович (1859 – 1949). Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі та Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював у Парижі у Л. Пастера, разом з І. І. Мечниковим заснував в Одесі Бактеріологічну станцію. Керував протиепідемічними заходами під час епідемії чуми в Одесі. Заснував Бактеріологічний інститут в Одесі. Основні наукові праці присвячено розробці питань загальної патології, імунології. Створив протихолерну та противіспову вакцини, розробив санітарно-профілактичні засоби боротьби з чумою, холерою, тифом та іншими захворюваннями.

Гаркавий Прокіп Хомич (1908 – 1984). Народився в с. Пиляве (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва. Працював на Київській контрольно-насіннєвій станції, у Селекційно-генетичному інституті, координував наукові дослідження з селекції ячменю. Займався селекцією зернових культур. Теоретично обґрунтував підбір пар для схрещування, методи оцінки фітозахворювань та зимостійкості. Автор 18 сортів ячменю.

Гершензон Сергій Михайлович (нар. 1906 р.). Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Працював в Інституті зоології, Інституті мікробіології та вірусології, Інституті молекулярної біології та генетики АН України та Київському університеті. Основні наукові праці присвячено генетиці та молекулярній біології. Довів значення ДНК для генетичних процесів. Автор праць з генетики ентомопатогенних вірусів. Розробляв питання розвитку еволюційних ідей в біології.

Гришко Микола Миколайович (1901 – 1964). Народився в Полтаві. Закінчив Полтавський та Київський сільськогосподарські інститути. Був директором Інституту ботаніки АН України. Засновник і перший директор Центрального республіканського ботанічного саду АН України. Працював у Глухівському та Київському сільськогосподарських інститутах, Київському університеті. Основні праці – в галузі генетики, селекції, акліматизації рослин. Автор першого підручника "Курс загальної генетики" українською мовою. Академік АН України.

Данилевський Олександр Якович (1838 – 1923). Народився у Харкові, закінчив Харківський університет. Професор Казанського та Харківського університетів, Військово- медичної академії в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено хімії білків та ферментів. Вивчав харчову цінність білків рослинного та тваринного походження. Один з основоположників вітчизняної біохімії.

Данилевський Василь Якович (1852 – 1939). Народився у Харкові, закінчив Харківський університет. Брат О. Я. Данилевського. Академік АН України. Працював у Харківському університеті, був директором Харківського жіночого медичного інституту. Очолював Український науково-дослідний інститут ендокринології та органотерапії. Основні напрями наукових досліджень – загальна та порівняльна фізіологія, фізіологія нервової системи. Займався питанням гіпнозу, фізіології праці. Один із засновників вчення про патогенні найпростіші, які живуть у крові людини та тварин.

Делоне Лев Миколайович (1891 – 1969). Народився в Петербурзі. Закінчив Київський університет. Працював професором Маслівського інституту селекції та насінництва, Харківського сільськогосподарського інституту. Основні наукові праці присвячено каріосистематиці, цитології та генетиці рослин. Проводив дослідження з радіаційної селекції рослин. Вивчав світові рослинні ресурси як вихідний матеріал для селекції польових культур в Україні.

Дроботько Віктор Григорович (1885 – 1966). Народився в с. Дігтярі (тепер – Чернігівська обл.). Закінчив Київський університет. Академік АН України. Працював в Інституті мікробіології АН України, близько 20 років очолював його. Основні наукові праці присвячено вивченню мінливості мікроорганізмів, хіміотерапії інфекційних захворювань, одержання антибіотиків. Був головою Українського товариства мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів.

Душечкін Олександр Іванович (1874 – 1956). Народився у Новгородській області. Закінчив Петербурзький університет. Академік АН України. Працював на Київській обласній дослідній станції, у Київському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут фізіології рослин і агрохімії АН України. Основні наукові праці присвячено вивченню ґрунтів та їх впливу на якість врожаю, розробці системи добрив для цукрового буряку. Запропонував різні способи зберігання та використання органічних добрив.

Ємченко Андрій Іванович (1893 – 1964). Народився в с. Михайлівка (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Київський медичний інститут. Член-кориспондент АН України. Працював у Київському університеті. Основні праці присвячено вивченню фізіології серцевої діяльності, травлення а також вищої нервової діяльності людини і тварин.

Єремєєв Іван Максимович (1887 – 1957). Народився в с. Промань (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Харківський технологічний інститут. Працював на Миронівський дослідній селекційній станції, у Маслівському інституті селекції та насінництва, Білоцерківському та Уманському сільськогосподарських інститутах. Основні наукові праці присвячено питанням селекції, гібридизації, одержанню чистих ліній. Одержав нові сорти пшениці, гречки та зернобобових культур.

Заболотний Данило Кирилович (1866 – 1929). Народився в с. Чеботарка (тепер – с. Заболотне Вінницької обл.). Закінчив Новоросійський в Одесі та Київський університети. Академік АН України, був її президентом (1928 – 1929 рр.). Працював ректором Одеського медичного інституту, директором заснованого за його ініціативи Інституту мікробіології та епідеміології АН України. Основні наукові праці присвячено вивченню інфекційних хвороб, зокрема чуми та холери. Першим у Росії широко застосовував лікування антидифтерійною сироваткою. Один із засновників Міжнародного товариства мікробіологів.

Звєрозомб-Зубовський Євген Миколайович (1890 – 1967). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Член-кореспондент АН України. Працював в Інституті зоології, Інституті ентомології та фітопатології АН України, зокрема амбарних шкідників, шкідників цукрового буряку та шкідливих гризунів. Був віце-президентом товариства ентомологів.

Зеров Дмитро Костянтинович (1895 – 1971). Народився в м. Зіньків (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Київський університет. Академік АН України працював в Інституті ботаніки АН України, який очолював близько 20 років, Київському університеті. Основні наукові праці – із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, займався ботанічною географією, палеоботанікою, історією рослинності. Понад 20 років очолював Українське ботанічне товариство.

Зосимович Володимир Павлович (1899 – 1981). Народився в с. Шаповалівка (тепер – Чернігівська обл.) Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Член-кореспондент АН України. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Центральної республіканському ботанічному саду, Інституті ботаніки та Інституті молекулярної біології та генетики АН України. Основні наукові праці – з еволюції, генетики та селекції цукрового буряку.

Іванов Вадим Миколайович (1892 – 1962). Народився в Маріуполі. Закінчив Київський університет. Працював професором Київського медичного інституту, а також в Інституті фізіології АН України. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам фізіології та патології органів травлення. Одним із перших розробляв проблеми гастрографії.

Іванов Михайло Федорович (1871 – 1935). Народився в Ялті. Закінчив Харківський ветеринарний інститут. Засновник Українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова", що носить його ім. `я. Основні наукові праці присвячено племінній справі, селекції та акліматизації тварин. Розробив методику виведення нових та удосконалення існуючих порід свиней та овець. Один із засновників зоотехнічної дослідної справи.

Кравецький Ростислав Євгенович (1899 – 1978). Народився в Самарі (РФ). Закінчив Самарський університет. Академік АН України. Працював в Інституті клінічної фізіології АН України, створив Інститут проблем онкології АН України, що носить його ім. `я. Основні наукові дослідження присвячено теоретичним та практичним проблемам онкології. Значну увагу приділяв питанням методології, історії біології та медицини.

Касьяненко Володимир Григорович (1901 – 1981). Народився в с. Велика Новосілка (тепер – Донецька обл.). Закінчив Київський зооветеринарний інститут. Працював у цьому інституті, тринадцять років був директором Інституту зоології АН України. Академік АН України. Основні наукові дослідження присвячено вивченню особливостей будови кінцівок ссавців з урахуванням способу життя та характеру пересування тварин.

Кащенко Микола Феофанович (1855 – 1935). Народився на х. Веселий (тепер – с. Московка Запорізької обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у Київському політехнічному інституті, організатор і директор Зоологічного музею АН України. Заснував акліматизаційний сад АН України. Академік АН України. Працював у галузі ембріології тварин і людини, займався питаннями акліматизації культурних рослин, охорони природи.

Кириченко Федір Григорович (нар. 1904 р.). Народився в с. Владиславка (тепер – Київська обл.). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі. Основні наукові праці присвячено створенню наукових основ селекції пшениці. Під його керівництвом та з участю виведено п`ять сортів озимої м`якої та твердої пшениці, що широко використовується.

Клокав Михайло Васильович (1896 – 1981). Народився в Лебедині (тепер – Сумська обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у Харківському університеті та в Інституті ботаніки АН України. Основні праці присвячено систематиці, флористиці, історії флори. Сформулював основні принципи фітоейдології – науки про географічні раси. Описав більше 380 нових видів квіткових рослин.

Ковалевський Олександр Онуфрійович (1840 – 1901). Народився у Варкаваській вол. (тепер – Латвія). Закінчив Петербурзький університет. Професор Київського, Новоросійського в Одесі і Петербурзького університетів, один із засновників Севастопольської морської біологічної станції. Основні праці присвячено порівняльній ембріології та фізіології безхребетних тварин. Розробив теорію зародкових листків. Був організатором Київського товариства природознавців.

Козлов Петро Кузьмич (1863 – 1935). Народився в с. Духовщина (тепер – Смоленська обл., РФ). Закінчив військове училище. Брав участь в експедиціях М. М. Пржевальського. Деякий час працював у Асканії-Нова, АН України. Основні наукові праці – в галузях географії, зоології, ботаніки та етнографії. Його ім`ям названий льодовик у Монголії, а також деякі види тварин, які він відкрив та описав.

Корчак-Чепурківський Авксентій Васильович (1857 – 1947). Народився в Костянтин-нограді (тепер – м. Красноград Харківської обл.). Закінчив Харківський університет. Академік АН України. Працював у Київському університеті, Інституті клінічної фізіології АН України. Основні праці – з проблем епідеміології та санітарного стану населення. Сформулював закон періодичності епідемій дифтерії. Ряд робіт присвячено питанням гігієни праці. Склав першу номенклатуру хвороб українською мовою.

Костюк Платон Григорович (нар. 1924 р.). Народився в Києві. Закінчив Київський університет та Київський медичний інститут. Працював в Інституті фізіології тварин Київського університету, очолює Інститут фізіології НАН України. Академік НАН України. Основні праці присвячено загальній фізіології нервової системи. Досліджував фізико-хімічні процеси при збудженні та гальмуванні нервових клітин. Вперше застосував нові методи дослідження окремих клітин мозку.

Кулешов Микола Миколайович (1890 – 1968). Народився у Фергані. Закінчив Київсь-кий політехнічний інститут. Працював у кількох університетах, у тому числі Харківському, а також в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики. Наукова діяльність присвячена проблемам рослинництва. Займався питаннями систематики, екології, біології, агротехніки кукурудзи. Академік АН України.

Левитський Григорій Андрійович (1878 – 1942). Народився в с. Білки (тепер – Житомирська обл.). Закінчив Київський університет. Працював у Київському політехнічному інституті, Київському інституті народного господарства, один із засновників Київського інституту селекції. Член-кореспондент АН України. Першим встановив наявність мітохондрій у рослинних клітинах. Розробив методику ідентифікації хромосом. Один із перших почав вивчати мінливість хромосом.

Леонтович Олександр Васильович (1869 – 1943). Народився в Києві. Закінчив Київсь-кий університет. Працював у Київському університеті, Київському політехнічному інституті, Інституті клінічної фізіології АН України. Академік АН України. Основні наукові роботи присвячено фізіології та гістології вегетативної нервової системи. Першим запропонував метод забарвлення та фіксації нервових структур.

Липський Володимир Іполитович (1863 – 1937). Народився в с. Самостріли (тепер – Рівненська обл.). Закінчив Київський університет. Академік АН України, один із її засновників. Працював у Київському університеті, в гербарії Ботанічного саду в Петербурзі, був директором Ботанічного саду в Одесі. Основні наукові праці присвячено флористиці, систематиці, географії вищих рослин, організація роботи ботанічних садів, історії ботаніки. Описав чотири нових роди і понад 220 нових видів рослин. Його ім`ям названо більше 40 видів рослин.

Любименко Володимир Миколайович (1873 – 1937). Народився в с. Вейделівка (тепер – Бєлгородська обл.). Закінчив Петербурзький лісний інститут. Академік АН України. Організував лабораторії фізіології рослин у Києві, Харкові, Ленінграді та Нікітському ботанічному саду. Досліджував проблеми фізіології рослин, процесів фотосинтезу, явища фотоперіодизму.

Мазлумов Аведикт Лук`янович (1896 – 1972). Народився в Сімферополі. Закінчив Воронезький сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку. Основні праці – з біології, селекції, насінництва та агротехніки цукрового буряку. Розробляв наукові основи та методи селекції високопродуктивних сортів та гібридів цієї культури. Ним особисто та у співавторстві виведено 52 сорти та гібриди цукрового буряку. Його ім`ям названо Науково-дослідний інститут цукрового буряку та цукру.

Мазурмович Борис Миколайович (1904 – 1984). Народився в Києві. Закінчив Київський університет, де й працював усе життя. Основні наукові праці – в галузі зоології безхребетних, паразитології та історії біології. Автор монографій з історії розвитку біології в Україні, підручників із зоології.

Макарченко Олександр Федорович (1903 – 1979). Народився в Маріуполі. Закінчив Харківський медичний інститут. Академік АН України. Працював директором Харківського інституту вдосконалення лікарів, Львівського медичного інституту, Інституту фізіології АН України. Основний напрям наукових досліджень – фізіологія нервової системи. Вивчав вплив іонів мангану на діяльність нервової системи. Розробляв питання філософії та методології природознавства.

Максимович Михайло Олександрович (1804 – 1873). Народився на х. Тимківщина (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Московський університет. Перший ректор Київського університету. Основні праці присвячено систематиці рослин. Багато зробив для розвитку ботанічної термінології. Багатьма введеними ним термінами ми користуємось і зараз. Автор підручників з ботаніки та зоології. Вивчав також історію літератури, мовознавство. Автор праць з історії Київської Русі.

Маркелов Григорій Іванович (1880 – 1952). Народився в Пермі (РФ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у Одеському медичному інституті, був директором заснованого ним Одеського психоневрологічного інституту. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології та патології вегетативної нервової системи. Вивчав вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічні процеси. Автор концепції, за якою світлові подразники впливають на діяльність різних органів людини через гіпоталамус та вегетативну нервову систему.

Мечников Ілля Ілліч (1845 – 1916). Народився в с. Іванівка (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станції (тепер – Одеський науково-дослідний інститут епідеміології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету, довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.

Мовчан Василь Архипович (1903 – 1964). Народився в с. Неморож (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства, Інституті гідробіології АН України, Київському університеті. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод інтенсифікації ставкового рибного господарства. З його ініціативи в Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.

Московець Семен Микитович (1900 – 1971). Народився в с. Санжарівка (тепер – Запорізька обл.). Закінчив Київський університет. Працював у Інституті зрошувального землеробства, Інституті мікробіології та вірусології АН України, очолював його. Член-кореспондент АН України. Вивчав вірусні хвороби сільськогосподарських рослин, зокрема бобових та картоплі. Сприяв організації робіт з вивчення вірусних захворювань в Україні.

Мусійко Олександр Самсонович (1903 – 1980). Народився в с. Мусіївка (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько 15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сільськогосподарсь- ких рослин, що підвищувало їх врожайність.

Навашин Сергій Гаврилович (1857 – 1930). Народився в с. Царевщина (тепер – Саратовська обл., РФ). Академік АН України. Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.

Оканенко Аркадій Семенович (1894 – 1982). Народився у Смілі Черкаської обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті, Інституті фізіології рослин АН України. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин, пошуками шляхів підвищення цукровості буряку.

Омельченко Федір Захарович (1865 -1924). Народився в Кролівцях (тепер – Сумська обл.). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробіологічного інституту АН України, ректором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.

Омелянський Василь Леонідович (1867 – 1928). Народився у Полтаві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії.

Павлова Марія Василівна (1854 – 1938). Народився в Козельцях (тепер – Чернігівська обл.). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини вимирання тварин у минулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів, копитних тварин, амонітів.

Палладін Олександр Володимирович (1885 – 1972). Народився у Москві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Харківському університеті, Інституті сільського господарства, методичному інституті, у Київському університеті. Заснував Інститут біохімії АН України. Основні наукові праці – в галузі біохімії нервової та м`язової систем. Вивчав особливості обміну речовин у м`язах в умовах роботи, відпочинку, тренування, що є основою теорії фізичної культури. Академік АН України.

Палладін Володимир Іванович (1859 – 1922). Батько О. В. Палладіна. Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Учень К. А. Тімірязєва. Професор фізіології та анатомії рослин Харківського, Варшавського, Петербурзького університетів. Був директором Нікітського ботанічного саду і одночасно читав лекції в Таврійському університеті в Сімферополі.

Перемежко Петро Іванович (1833 – 1894). Народився в с. Риботіне (тепер – Чернігівсь-ка обл.). Закінчив Київський університет. Був викладачем на заснованій ним кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Основні наукові праці присвячено вивченню клітини. Відкрив і описав непрямий поділ клітин – каріокінез. Голова Товариства київських лікарів.

Підоплічко Іван Григорович (1905 – 1975). Народився в с. Козацьке (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Інститут прикладної зоології та фітопатології. Працював у Інституті археології, Інституті зоології АН України, Київському університеті, був директором Центрального науково-природничого музею АН України. Основні дослідження присвячено палеозоології, палеогеографії, фауні та охороні природи. Здійснив понад 40 зоологічних та палеонтологічних експедицій та археологічних досліджень. Академік АН України.

Пирогов Микола Іванович (1810 – 1881). Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Професор кількох університетів, піклувальник Одеського та Київського навчальних округів. З 1886 р. жив у с. Вишня (поблизу Вінниці), організував там лікарню. Один із засновників хірургії як наукової дисципліни, основоположник військово-польової хірургії. Його ім`я носить Одеський медичний інститут.

Погребняк Петро Степанович (1900 – 1976). Народився в с. Волохів Яр (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті лісового господарства, Київському лісотехнічному інституті, Інституті ботаніки АН України, був директором створеного ним Інституту лісу. Основні праці присвячено екології рослин, лісовій типології, фізіології живлення деревних та чагарникових порід. Один із засновників порівняльної фітоекології. Академік АН України.

Поляков Ілля Михайлович (1905 – 1976). Народився в Харкові. Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах, Інституті генетики та селекції АН України, очолював його. Основні дослідження – з теоретичних проблем біології, дарвінізму, історії біології. Член-кореспондент АН України.

Поспєлов Володимир Петрович (1872 – 1949). Народився у Тульській обл. (РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському, Саратовському університетах, очолював Інститут ентомології та фітопатології АН України. Основні праці присвячено загальній та експериментальній ентомології. Розробляв біологічний метод захисту рослин від комах-шкідників з урахуванням екологічних умов. Один з ініціаторів створення служби карантину рослин. Академік АН України.

Протопопов Віктор Павлович (1880 – 1957). Народився в с. Юрки (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Військово-медичну академію, працював там. Професор Харківського медичного інституту, Київського інституту вдосконалення лікарів, Інституту фізіології АН України. Основні праці присвячено фізіології та патології вищої нервової діяльності та психіатрії.

Ремесло Василь Миколайович (1907 – 1983). Народився в с. Теплове (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва, працював директором Миронівської селекційно-дослідної станції, яку перетворено на Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці. Основні напрями наукової діяльності – генетика, селекція та насінництво сільськогосподарських рослин. Брав безпосередню участь у виведенні багатьох сортів пшениці. Академік АН України.

Сапєгін Андрій Опанасович (1883 – 1946). Народився у Воскресенську (тепер – Миколаївська обл.). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Був одним із засновників Одеської селекційної станції, працював в Одеському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут ботаніки АН України. Академік АН України, її віце-президент. Основні праці присвячено біології, цитології, генетиці, селекції сільськогосподарських культур. Вивчав індивідуальний розвиток рослин. Застосував метод варіаційної статистики для оцінки результатів досліджень з біології та агрономії. Одержав кілька високопродуктивних сортів озимої пшениці. Одним із перших у світі застосував іонізуюче опромінювання для створення штучних мутацій у зернових культур.

Свиренко Дмитро Онисифорович (1888 – 1944). Народився в с. Мерчик (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Член-кореспондент АН України. Працював у Дніпропетровському та Одеському університетах, був директором Одеського ботанічного саду. Займався систематикою водоростей та типологією річок. З його ініціативи був створений Інститут гідробіології АН України.

Свириденко Павло Олексійович (1893 – 1961). Народився в Путивлі (тепер – Сумська обл.). Закінчив Московський університет. Працював у Московському університеті, Інституті зоології АН України. Основні наукові дослідження присвячено фауні, зоогеографії та екології тварин. Вивчав шкідників цукрового буряку та господарське значення гризунів. Один з ініціаторів застосування авіації у боротьбі зі шкідниками. Розробив наукові основи застосування біологічного методу боротьби зі шкідниками. Академік АН України.

Северцов Олексій Миколайович (1866 – 1936). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Один з основоположників еволюційного напряму в морфології. Працював у кількох університетах, у тому числі й Київському. Наукові праці – в галузі порівняльної анатомії та ембріології хребетних тварин. Розробив теорію походження кінцівок наземних хребетних. Автор вчення про взаємовідношення онто- і філогенезу. Створив наукові школи морфологів – київську та московську. Академік АН України.

Симиренко Лев Платонович (1855 – 1920). Народився у Млієві (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Заклав перший у Європі помологічний розсадник та сад, який згодом став Мліївською садово-овочевою дослідною станцією, що носить його ім`я. Створив одну з найбільших в Європі колекцію плодових, ягідних та декоративних рослин. Вивів широковідомий сорт яблуні Ренет Симиренка.

Стражеско Микола Дмитрович (1876 – 1952). Народився в Одесі. Закінчив Київський університет. Був професором Київського жіночого медичного інституту, Одеського університету, Київського медичного інституту, директором створеного ним Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини. Його ім`я носить Київський науково-дослідний інститут кардіології. Працював над проблемами клінічної та теоретичної медицини. Запропонував нові методи дослідження хворих. Розробив класифікацію недостатності кровообігу з урахуванням біохімічних порушень. Засновник однієї з провідних терапевтичних шкіл. Академік АН України.

Ситник Кость Меркурович (нар. 1926 р.). Народився в Луганську. Закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут. Працював в Інституті ботаніки АН України, Президії АН України. Академік НАН України. Головний напрям наукових досліджень – інтеграція уявлень молекулярної біології, цитофізіології, біохімії та екології з проблеми фізіології цілісного організму. Займається питаннями росту рослин, космічної біології, екології, охорони природи, загальними проблемами біології. Президент Українського ботанічного товариства.

Топачевський Олександр Вікторович (1897 – 1975). Народився в с. Бобрівка (тепер – Київська обл.). Закінчив Київський інститут народного господарства. Академік АН України. Працював в Інституті ботаніки, очолював Інститут гідробіології, професор Київського університету. Основні праці присвячено морфології, систематиці та філогенії водоростей, а також санітарній та технічній гідробіології. Сформулював ідею первинності амебоїдних форм. Був головою Українського гідробіологічного товариства.

Філатов Володимир Петрович (1875 – 1956). Народився в с. Михайлівка (тепер – Пензенська обл., РФ). Закінчив Московський університет. Працював у очній клініці Новоросійського університету в Одесі, заснованому ним Одеському науково-дослідному інституті очних захворювань та тканинної терапії. Досліджував проблеми офтальмології та біогенних стимуляторів. Науково обґрунтував та практично розробив операцію пересаджування рогової оболонки. Створив вчення про біогенні стимулятори. Заснував українську школу офтальмологів. Його ім`я носить Одеський інститут очних захворювань та тканинної терапії.

Фінн Володимир Васильович (1878 – 1957). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у цьому університеті і одночасно в Київському сільськогосподарському інституті, згодом – у Житомирському сільськогосподарському інституті. Основні наукові праці стосуються порівняльної ембріології квіткових рослин. Вперше встановив, що чоловічі самети (спермії) є клітинами з ядрами та плазмою, а не голими ядрами, як вважалося раніше. Підтвердив дослідження на 250 видах, що відносяться до 70 родин. Вивчав флору України, Криму.

Фольборт Георгій Володимирович (1885 – 1960). Народився в Петербурзі. Закінчив Військово-медичну академію. Працював у Харківському, Київському медичних інститутах, в Інституті біохімії АН України. Досліджував фізіологію травлення, кровообігу та вищої нервової діяльності. Створив учення про фізіологію процесів виснаження та відновлення, встановив основні закономірності цих процесів, які І. П. Павлов назвав правилами Фольборта. Академік АН України.

Фомін Олександр Васильович (1869 – 1935). Народився в с. Єрмолівка (тепер – Саратовська обл., РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті, на Вищих жіночих курсах, в Інституті ботаніки АН України, був його директором. З його участі розпочато видання довідника "Флора України". Багато зробив у справі збереження і розширення колекції Ботанічного саду Київського університету, який носить його ім`я. Вивчав морфологією, систематику і флористику вищих рослин. Академік АН України.

Хавкін Володимир Аронович (1860 – 1930). Народився в Одесі. Закінчив Новоросійсь-кий університет в Одесі. Працював в Одеському зоологічному музеї, Женевському університеті (Швейцарія), в лабораторії І. І. Мечникова в Парижі. За проханням британського уряду боровся з епідемією холери в Індії, і зараз там є інститут, що носить його ім`я. Наукові праці присвячено вивченню холери та чуми. Довів інфекційну природу холери, створив вакцину, що перевіряв на собі.

Хаджинов Михайло Іванович (1899 – 1980). Народився в с. Мангуш (тепер – Донецька обл.). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Основні праці присвячено генетиці та селекції рослин. Розробляв теоретичні основи селекції та насінництва кукурудзи. Один із перших відкрив явище цитоплазматичної чоловічої стерильності і використав його для докорінного поліпшення насінництва кукурудзи. Вивів понад 20 гібридів кукурудзи.

Холодний Микола Григорович (1882 – 1953). Народився в Тамбові. Закінчив Київський університет, у якому працював, одночасно працював в Інституті ботаніки АН України, що носить його ім`я. Наукові праці присвячено вивченню різних питань фізіології рослин. Розробив фітогормональну теорію тропізмів, відому під назвою теорії Холодного – Вента. Широко відомі його дослідження, присвячені залізобактеріям. Розробив оригінальні методики їх досліджень. Займався питаннями екології, ґрунтознавства, виникнення життя на Землі, еволюції та історії науки.

Чаговець Ростислав Всеволодович (1904 – 1982). Народився у Києві. Закінчив Київський інститут народної освіти. Працював у Київському медичному інституті, Інституті біохімії АН України. Галузі наукових досліджень – експериментальна вітамінотерапія, біохімія м`язів. Застосував метод визначення окисно-відновних властивостей за допомогою поляризованих електродів. Академік АН України.

Черненко Семен Федорович (1877 – 1974). Народився в с. Гремячки (тепер – Сумська обл.). Закінчив Плодоовочевий інститут у Козлові (тепер – м. Мічурінськ). Основний напрям наукових досліджень – селекція плодових культур. Розробляв питання підбору вихідного матеріалу для селекції. Вивів широковідомі сорти яблунь (Пепін Черненко, Перемога, Богатир, Прогрес та ін.) і груш (Бергамот тамбовський, Російська красуня та ін.), що районовано в Україні.

Чернишов Борис Сидорович (1888 – 1950). Народився в ст. Ясенська (тепер – Краснодарський край, РФ). Закінчив Катеринославський гірничий інститут. Працював у Дніпропетровському, Київському університетах, Інституті геологічних наук АН України. Займався палеозоологією, вивчав ракоподібних мезозою. Довів наявність у Дніпровсько-Донецькій западині кам`яновугільних відкладень.

Шмальгаузен Іван Іванович (1884 – 1963). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у Київському, Московському, Воронезькому університетах, очолював Інститут зоології АН України. Наукові праці присвячено питанням еволюційної морфології, експериментальної зоології, вивченню закономірностей росту, філогенії тварин.

Юр`єв Василь Якович (1879 – 1962). Народився в с. Іванівська Вирга (тепер – Пензенська обл., РФ). Закінчив Новоолександрівський інститут сільського господарства. Був директором Харківської селекційної станції, професором Харківського сільськогосподарського інституту, працював в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики. Розробляв теоретичні і практичні питання селекції та насінництва сільськогоспо-дарських культур. Вивів багато сортів зернових культур, зокрема озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса. Один із засновників селекції і насінництва сільськогосподарських культур.


21.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!