Osvita.ua Вища освіта Реферати Біологія Колхеарія, чебрець боровий, чебрець звичайний як лікарські рослини. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Колхеарія, чебрець боровий, чебрець звичайний як лікарські рослини. Реферат

У рефераті наведено відомості про такі лікарські рослини як колхеарія, чебрець боровий, чебрець звичайний. Розглянуто їх вигляд та лікувальні властивості

Кохлеарія (Cochlearia arctica), цинготна трава, морська салата

Родина хрестоцвітих — Gruciferae.

З лікувальною метою використовують її траву.

Поширена в Північній Європі та в Північній Америці, її вирощують подекуди і в Радянському Союзі (в Сибіру, на Далекому Сході).

Кохлеарія — дворічна рослина. На перший рік життя розвиваються розетки прикореневих листків; листки з довгими черешками, майже округлі, цілокраї; навесні наступного року виростав квітконосне стебло заввишки 15—40 см. Стеблові листки чергові, округлі, як і прикореневі, або злегка виїмчасто-зубчасті, яйцевидні, сидячі або майже обіймають стебло. Квітки білі, зібрані в китицю. Пелюстки вдвоє довші за чашолистки. Плоди — округло-яйцевидні стручки з довгим червоно-бурим насінням.

Препарати з кохлеарії е в'яжучим, сечогінним, протицинготним і освіжаючим засобом, їх вживають усередину й застосовують зовнішньо (для полоскання), рекомендують їх і при ревматизмі, водянці, білях (у жінок), неприємному запаху з рота (для полоскання) та як сечогінний засіб (з медом).

Способи застосування. Відвар: 20,0— 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Настойка: на спирті — 25,0; по 20 крапель; на горілці — 8 частин трави на 6 частин горілки; настоювати 8 днів; вживати в тій самій дозі.

Для полоскання: відвар або настойка, розведена у відношенні 1: 10.

 

Чебрець боровий (Thymus serpyllum) чабер, материнка, мала материнка, боровий чепчик

Родина губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Поширений по всій території Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, особливо на Поліссі, та в Сибіру й на Кавказі.

Боровий чебрець — трав'яниста або напівкущова рослина. Стебла в нього бурі, тонкі, повзучі, місцями закріплюються в ґрунті, квітучі — висхідні. Листки супротивні, частіше еліптичної форми, дрібні, до 15 мм завдовжки й до 7 мм завширшки; мають ароматний запах, який посилюється при розтиранні, й гіркуватий смак.

Квітки рожевуваті, іноді фіолетово-червоні, зібрані по кілька в пухкі головчасті суцвіття. Цвіте рослина з травня до вересня. Збирають боровий чебрець у червні — липні.

У траві цієї рослини, крім дубильних і гірких речовин, є й ефірна олія.

У науковій медицині цю рослину застосовують для ароматичних ванн і вживають усередину — у вигляді екстракту як відхаркувальний і болетамувальний засіб: при кашлі, при радикулітах та при інших нервових хворобах; входить вона й до складу спеціального препарату від кашлю — пертусину.

В народній медицині боровий чебрець використовують значно ширше — всередину й зовнішньо як болетамувальний засіб при радикулітах і невритах. Всередину вживають відвар 15,0—200,0 по 1 столовій ложці 3 рази на день, а зовнішньо прикладають теплі жмаки на хворе місце. З настойки або екстракту (розведених у відношенні 1: 10) роблять примочки.

Крім того, цю рослину застосовують і як сечогінний, потогінний (пополам із кмином), відхаркувальний, болетамувальний і заспокійливий засоби.

При коклюші застосовують відвар у тій самій дозі, що й при інших хворобах, але краще використовувати екстракт. Його готують так: відв-ар борового чебрецю вмішаний пополам з відваром кореня лікарської рожі (10,0—200,0), випаровують до половини й додають 1—2 чайні ложечки чистого меду на склянку відвару. Хворій дитині дають по 1 чайній ложечці 3 рази на день.

Боровий чебрець має властивість тамувати біль, очевидно, завдяки тому, що в ньому є ефірна олія. Тому препарати з нього застосовують при болях у шлунку й кишечнику та при хворобах нирок, невралгії, безсонні й цинзі. Настойку рослини рекомендують при болях у суглобах, замість мурашиного спирту золототисячника. Вживають ці ліки по 1 столовій ложці З рази на день; строк лікування — 2—3 місяці.

Як знезаражувальний і болетамувальний засоби застосовують примочки з борового чебрецю на рани.

Ароматичні ванни з трави борового чебрецю в народі застосовують при хворобах, що спричинені порушенням обміну речовин.

Способи застосування. Відвар: 15,0— 200,0; по 1- столовій ложці 3 рази на день.

Екстракт: 10 г трави борового чебрецю на 90 мл окропу, або 2 чайні ложечки трави на V2 склянки окропу; випарувати до половини й давати по 1 чайній ложечці (краще з медом) 3—4 рази на день.

Настойка: 10,0; по 15 крапель 3 рази на день.

Ванни: 50 г трави на відро окропу.

Чебрець звичайний (Thymus vulgaris), чепчик

Родина губоцвітих — Labiatae.

З лікувальною метою використовують його листя.

Росте в дикому стані в північно-західній частині Середземноморського узбережжя, в Іспанії та на півдні Франції. Вирощують його в Криму, в країнах Західної Європи та Північної Америки.

Чебрець звичайний — невелика напівкущова рослина. Корінь у нього стрижневий, розгалужений. Стебло прямостояче або підведена (а не повзуче, як у борового чебрецю), в нижній частині здерев'яніле, дуже гіллясте, заввишки до 20—40 см. Листки дрібні, до 0,8 см завдовжки, з короткими черешками, довгасто-ланцетовидні, сіруваті, усіяні з обох боків крапками, ефірноолій-ними залозками, густо опушені, дуже запашні (запах тимолу).

Краї листків у звичайного чебрецю дуже завернуті всередину, і саме по цьому його можна відрізнити від борового чебрецю, бо ці дві рослини дуже схожі одна на одну. Крім того, їх можна відрізнити одну від одної ще й за кольором віночків: у борового чебрецю вони фіолетово-червоні, а в звичайного чебрецю — лілувато-рожеві, а іноді й білі.

Квітки у звичайного чебрецю дрібні й зібрані в суцвіття — кільця й напівкільця. Цвіте ця рослина в кінці серпня або на початку вересня, тоді й збирають її листя.

Хімічні властивості звичайного чебрецю достатньо вивчено. В ньому є ефірна олія і багато тимолу й завдяки цьому ліки з нього е сильним антисептичним засобом. Вживати звичайний чебрець корисно при бронхіті та інших захворюваннях дихальних шляхів, особливо при коклюші (треба додавати по стільки й рожі лікарської).

У науковій медицині застосовують пертусин, який виробляють з екстрактів звичайного чебрецю і борового чебрецю (по 1 столовій ложці 3 рази на день, а для дітей — по 1/а або по 1 чайній ложечці).

У народній лікувальній практиці звичайний чебрець застосовують як потогінний, сечогінний, проти судомний і заспокійливий засоби: при коклюші, невралгії, судомі й спазмах шлунка.

У вигляді примочок і мазей звичайний чебрець застосовують при гострому ревматизмі, ранах або виразках і при різних хворобах шкіри. Ліки з звичайного чебрецю виявляють майже таку саму дію на організм, як і ліки з насіння кмину і кропу та з борового чебрецю.

Способи застосування. Відвар: 15,0— 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Настойка: 10,0; по 15 крапель 3 рази на день.

Мазь: 1 частина порошку на 5 частин основи або 1 частина настойки чи згущеного відвару на 4 частини основи.


13.08.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!