Osvita.ua Вища освіта Реферати Біографії Український письменник Олесь Гончар. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Український письменник Олесь Гончар. Реферат

Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, Олесь Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу

Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар...
Михайло Шолохов

Улюблені герої Олеся Гончара — трудівники і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння.

У них — працьовитих, чесних, мужніх, справедливих — живе любов до чистого неба і золотої пшениці в степах, до культури та глибинної історії нашого народу, народів інших країн. Героям Гончара притаманний високий ідейно-естетичний ідеал сучасної людини.

Кращі твори Олеся Терентійовича Гончара — справді народного письменника — стали окрасою українського мистецтва слова, збагачують вони й скарбницю літератури світової.

Разом з народом

Південна Полтавщина стала колискою ф Олександра Терентійовича Гончара. Народився він 3 квітня 1918 року в невеликій слободі Сухій у селянській родині.

Мати померла рано, зовсім молодою (1920 року), і хлопця виховували її батьки. Любов і ласку виявила до свого внука бабуся Єфросинія Євтихіївна. "... Без неї, — писав Гончар, — певно, я не став би письменником. В її лагідній людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалося для мене все краще, що є в нашого народу: працьовитість, правдивість, безмежна доброта, обдарованість..."

Вчився Олександр спочатку в рідкій слободі, потім у селі Хорішках, а семирічку закінчив у Бреуеівці Козельщинського району. Добрі вчителі прищепили хлопцеві любов до художнього слова. І юний Олесь (так з легкої руки одного вчителя-стали зводи школяра) поринув у чарівний світ образів. Вечорами читав бабусі й тіткам "Кобзаря", захоплювався творами Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Івана Франка, Лесі Українки, Степана Васильченка, Архипа Тесленка, сучасних письменників — Андрія Головка, Остапа Вишні. У хлопця рано пробудився літературний хист: він пише вірші, оповідання, деякі з них публікуються в дитячій пресі.

Після закінчення семирічки Олесь Гончар працює в редакції районної газети (с. Козельщина). Потім їде вчитися до Харківського технікуму журналістики імені Миколи Островського (1934—1937). Закінчивши його, працює в обласній молодіжній газеті.

У 1938 році Гончар вступає на філологічний факультет Харківського університету. Дружна студентська сім'я, лекції відомих професорів, тиша читальних залів Короленківської бібліотеки і — праця, праця, праця! Студент пише художні твори — у газетах і журналах друкує понад десяток оповідань, повість "Стокозове поле", розпочинає роботу над книжкою про Григорія Сковороду. Але творчі наміри і плани перебила війна.

Олесь Гончар добровольцем іде на фронт, хоча й мав відстрочку від призову в армію до закінчення університету. В складі студентського батальйону поблизу Білої Церкви зустрівся з ворогом у кровопролитних боях на річці Рось.

Була гіркота відступу, трудні оточенські ночі, лікування після поранення в госпіталі далекого сибірського міста, був незабутній визвольний похід по країнах Європи — дорогами Румунії, Угорщини, Чехо-Словаччини. Груди фронтовика прикрасили ордени Червоної Зірки, Слави і три медалі "За відвагу".

Війна стала другим університетом для Гончара. Бачене й пережите просилось на папір, і він у короткі перерви між боями пише вірші. Ці "окопні поезії" сприймаються тепер як своєрідні заготовки для майбутніх великих творів. Поет писав про солдатську дружбу, мужність і відвагу бойових товаришів, про їхню любов до Вітчизни. Ось ліричний герой прощається з друзями, зі своїм гвардійським прапором. Він певен, що інші солдати, вірні сини Вітчизни, надійно тримають його в руках:

Усе, що разом пережито,
В походах вистраждано, — все,
Я знаю, інший гордовито
Прапороносець понесе!
("Знамено полку", 1945).

Назавжди в пам'яті письменника зостались побратими, які впали під кулями. Ще там, на висотах Трансільванських Альп, у затуманених угорських степах він поклявся: "Якщо лишуся живим, розповім про вас!"


14.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!