Osvita.ua Вища освіта Реферати Біографії Основні дати життя і творчості Івана Франка. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Основні дати життя і творчості Івана Франка. Реферат

У рефераті подано біографічні відомості про Івана Франка. Зокрема, розглянуто основні дати життя і творчості

27 серпня 1856 р. - Народився в с. Нагуєвичах Дрогобицького повіту в сім'ї сільського коваля.

1862-1875 рр. - Навчався у школах, гімназії, а з 1875 р. - у Львівському університеті.

1875 р. - Надрукована перша повість "Петрії і Довбущуки".

1876 р. - Вийшла перша збірка поезії "Письма І. Франка. Балади і раскази".

1878 р. - 14 січня І. Франка засудили на 6 тижнів арешту за поширення забороненої літератури. Після 8-місячного ув'язнення разом із М. Павликом засновує журнал "Громадський друг", який після конфіскації став виходити під назвами "Дзвін", "Молот".

1880- вдруге заарештований. Написав програмні вірші "Вічний революціонер", "Не пора".

1881-1882 - Разом з І. Беляєм?? видає журнал "Світ", на сторінках якого друкує свої повісті "Борислав сміється", "Захар Беркут" та низку статей.

1883 - У січні І. Франко переїжджає з Нагуєвич до Львова і працює в журналі "Зоря" і газеті "Діло" (до 1885 р.).

1885 р. - з М. Павликом вийшла збірка "Галицькі образки".

1886 р. - Одружився в Києві з Ольгою Хорунжинською.

1887 р. - Вийшла з друку накладом поета збірка поезій "З вершин і низин".

Став співробітником польської газети "Kurier Lwowski". Починається період десятилітньої (1887 - 97) праці в польській і німецькій пресі, який Франко назвав "в наймах у сусідів".

1888 р. - Літом І. Франка втретє заарештовують разом із групою київських студентів, що приїхали на екскурсію до Галичини, звинувачений у пропаганді ідеї визволення Галичини з-під влади Австрії та приєднання її до Росії. В тюрмі написав оповідання "До світла" і цикл "Тюремні сонати".

1890 р. - Разом з М. Павликом стає співзасновником Русько-Української Радикальної партії та видає двотижневик "Народ". Вийшла збірка оповідань "В поті чола".

1891-1893 рр. - Продовжує студії у Чернівецькому, а потім Віденському університетах. Виступає на вічах у різних містах.

1893 - 28 червня Франкові у Відні було присуджено вчений ступінь доктора філософських наук за дисертацію "Варлаам і Йосаф" - старохристиянський духовний роман і його літературна історія".

1894-97 рр. - Разом з дружиною Ольгою видав журнал "Життє і слово", в якому серед інших з'явилася його стаття "Соціалізм і соціал-демократизм" (1897) з гострою критикою української соціал-демократії й соціалізму Маркса і Енгельса. Критику марксизму, як "релігії, основаної на догмах ненависті і класової боротьби" Франко продовжив у передмові до збірки "Мій ізмарагд" (1898).

1895 - 22 березня Франко успішно прочитав у Львівському університеті пробну лекцію на тему "Наймичка" Т. Г. Шевченка на звання доцента укр. літератури, але через опір намісника Бадені та галицьких реакційних кіл цієї посади не отримав. Не був обраний і до парламенту.

1896 р. - Вийшла збірка "Зів'яле листя", що є вершиною інтимної лірики поета.

1898 р. - Однодумці Франка М. Павлик, В. Гнатюк, Н. Кобринська та ін. урочисто відзначили 25-ліття його літературної і суспільно-політичної діяльності. Вийшов "Спис творів І. Франка за перше 25-ліття його літературної діяльності 1874-98", складений М. Павликом.

28 травня Іван Франко помер у Львові і 31 травня похований на Личаківському кладовищі. Пам'ятник на його могилі було відкрито тільки у 1933 р.

До Коломиї І. Франко приїхав 1 березня 1880 р., де його зустріли О. Рошкевич та її чоловік В. Озаркевич. А 4 березня вранці письменник у супроводі Кирила Геника вирушив до Березево. Але в Яблунові жандармський пост затримав І. Франка і відправив до Коломиї, де його посадили в поліцейську камеру міської ратуші.

5 березня Франка зі Староства перевезли до тюрми окружного суду і помістили у камері №6, де він перебував до 26 червня. Тут письменник написав "Гімн", покладений на музику М. Лисенком, який став улюбленою піснею народу; "На суді" (30.04); "Вій, вітре, горою над сею тюрмою" (13,03) та ін.

Франка обвинувачували в захопленні соціалістичними ідеями, у причетності до замаху на війта села Москалівки, але за браком доказів він був визнаний невинним, про що сповістив президент Коломийського суду йому в камері. Однак 6 червня повітовий суд засудив письменника на 3 дні арешту за порушення паспортного режиму, і він сидів до 10 червня у повітовій тюрмі, а з 10 на 11 червня відбував арешт у міській ратуші. 11 червня під жандармським конвоєм, його відправили до місця народження. На волі письменник опинився лише 13 червня 1880 р. Не знайшовши взаєморозуміння з вітчимом Гринем Гавриликом, хворий І. Франко 15 червня покинув Нагуєвичі і повернувся до Коломиї, де прожив там "страшний тиждень в готелі", чекаючи на паспорт у Дрогобича і дозвіл піти в Нижній Березів. Тут 23 червня письменник написав 2 вірші: "Ой що в полі за димове", і "Моя любов".

Тут, у Коломиї, з'явилася на світ і новела "На дні", написана протягом трьох днів (17-20 червня). Письменник відтворив на папері картини, які бачив останніми днями. У листі до М. Драгоманова 26 квітня 1890 р.

І. Франко писав:"Виславши за останні гроші написану повість "На дні", я жив опісля три дні трьома центами, найденими над Прутом на піску, а коли й тих не стало, я заперся в своїй кімнатці в готелю, і лежав в гарячці й голоді, ждучи смерті, безсильний і знеохочений до життя.

Один з моїх союзників (співв'язнів - П. А.), посланий К. Геником, спас мене від голодної смерті, та ще готельний слуга приносив мені іноді декілька ложок супу". 7 жовтня 1883 р. письменник приїздив до Коломиї на декілька годин до М. Павлика. 7 серпня 1884 р. Франко побував у Коломиї разом з гостями із Києва - письменником О. Кониським та студентом Київського університету Ф. Миколайчиком. Тоді Франко виступав у Коломиї перед студентами із закликом приступити за видання літературно-наукового журналу, а 2 лютого 1891 р. був присутній на першому народно-радикальному вічі.

29 жовтня 1893 р. Франко був у Коломиї на нараді представників радикальної партії з навколишніх повітів.

19 травня 1896 р. залі міської ратуші на вічі письменник закликав селян голосувати лише за тих кандидатів, які зобов'язуються захищати інтереси народу. І. Франко відвідав у Коломиї свою хвору дружину, яка лікувалася у домі знайомого лікаря В. Кобринського.

У Коломиї в 1922-1930 рр. жив син письменника - Петро Франко - інженер-хімік, педагог, письменник, співзасновник "Пласту".

У Коломиї вперше були надруковані твори І. Франка "Іван Вишинський" (1892), повість "Для домашнього вогнища" із присвятою Панасові Мирному (1893), брошура "Що таке поступ?" (1903) з критикою марксизму. "Поезії", "В поті чола" (1910), "Захар Беркут" (1919), "Перехресні стежки" (1929), "Мойсей" (1930).


11.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!