Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Кредитна система США: комерційні банки. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Кредитна система США: комерційні банки. Реферат

Загальна кількість комерційних банків на 01.01. 95 р. складала 10741, причому має місце тенденція до скорочення їх чисельності. З них майже 40 відсотків - члени ФРС

У США немає єдиного банківського законодавства. Ті комерційні банки, які у своїй діяльності підпорядковані вимогам національних законів, та чартер (дозвіл) на банківську діяльність отримали від національних органів влади, звуться національними, а ті, що підпорядковані вимогам окремих штатів, від яких вони отримали чартер, звуться штатними.

Загальна чисельність комерційних банків має тенденцію до зменшення. В 1921р. їх було майже 30 тис. За розрахунками спеціалістів у 2000 році кількість банків складе біля 7 тис. банків. Потужніші з них - Сітікорп, Бенк оф Амеріка, Чейз Манхеттен бєнк та інші.

До недавнього часу банківське законодавство обмежувало можливості прямої концентрації банків шляхом поширення мережі філій. Тому у післявоєнний період в США були розповсюджені приховані форми концентрації, такі, як кореспондентські зв'язки, "банківські ланцюги", холдінг-компанії. Банківське законодавство США довгий час забороняло відкриття відділень за межами штату, в якому знаходилася головна контора банку, у деяких штатах банкам взагалі було заборонено мати відділення. Лише за останній час можна спостерігати зрост чисельності філій та зменшення загальної кількості юридично незалежних банків (колишні дочірні банки перетворюються на філії та відділення).

Але і раніше крупні монополії намагалися обійти цю заборону шляхом створення холдинг-компаній, які скуповують акції юридично незалежних банків та ставлять їх під свій контроль. В 70-80 рр. більшість банків стали членами холдингових компаній (однобанківських або багатобанківських).

В США до останнього часу існували також деякі обмеження на виконання комерційними банками операцій. Перш за все це стосується операцій, пов'язаних з інвестиціями банків та гарантуванням розміщення корпоративних цінних паперів, всього комплексу послуг з страхування, брокерських операцій з нерухомістю та деяких інш. Але в останній час є деякі послаблення в цих питаннях.

Значний вплив на діяльність комерційних банків мав Закон 1980 року "Про дерегулювання депозитних установ та контроль за грошовим обігом". Цей закон ліквідував основний стимул для банків залишатися поза ФРС - більш низькі вимоги до банківських резервів. Зараз всі депозитні установи США (комерційні банки, взаємо-ощадні банки, ощадно-позичкові асоціації, кредитові спілки та інші) повинні тримати однаковий відсоток своїх чекових та страхових депозитів або у формі готівки у видатковій касі, або у формі депозитів у Федеральних резервних банках.

В США протягом багатьох років складалася бюрократична розгалужена система контролю як на Федеральному рівні, так і на рівні окремих штатів. Існують два загальних принципа банківського регулювання в США: забезпечення стабільності та запобігання краху банків; обмеження концентрації капіталу в руках небагатьох кредитних установ та запобігання монопольного контролю за грошовим ринком.

Контроль на федеральному рівні здійснюють казначейство, ФРС, Контролер грошового обігу (за національними банками), Федеральна корпорація страхування депозитів (ФКСД). Контроль на штатному рівні здійснюють банківські департаменти штатів.

На діяльність американських банків крім спеціальних органів контролю впливають також рішення інших урядових органів: Міністерства юстиції (злиття), Комісії з бірж та цінних паперів (допуск на біржу та емісія акцій), Федеральної торгової палати (обслуговування споживачів) та інш.

Є також і неурядові органи контролю за роботою окремих груп кредитних установ (напр., Американська асоціація банкірів, Асоціація незалежних банків та інш.).

Особливе місце в системі органів контролю займає ФКСД, яку було створено у 1934р. Це найбільш важливий крок у розвитку банківського законодавства США з часу створення ФРС. Всі банки-члени ФРС зобов'язані вступити до цієї корпорації. Інші - за бажанням.

Знак ФКСД (FDIC) - який можна зустріти в будь-якій фінансовій установі США – став символом довіри. В разі банкрутства банка страхове відшкодування складає 100 тис. дол. США. ФКСД було створено з ціллю захисту вкладників від фінансових втрат, а також з ціллю запобігання масовому вилученню внесків. Головною місією ФКСД є підтримка стабільності і суспільної довіри до фінансової системи нації.

Велика Депресія 1929-1933 рр.

Велика Депресія 1929-1933 рр. призвела до фінансового хаосу в Америці. Більш ніж 9000 банків були зачинені лише за період з жовтня 1929 до березня 1932 р. під час краху фондового ринку. В цей час президентом країни стан Франклін Делано Рузвельт. Банківська система почала помирати ще до Рузвельта, але саме він через 48 годин після своєї інаугурації проголосив про "банківські канікули" до тих пір, поки не буде відновлена стабільність. Серед всіх заходів, прийнятих конгресом щодо відновлення стабільності була й організація ФКСД в червні 1933 року. Ідея полягала в тому, щоб забезпечити державні гарантії депозитам для безпеки заощаджень клієнтів при певних обмеженнях, і їх повернення за першою вимогою. З моменту початку роботи ФКСД, 1 січня 1934 р., жоден "депозитарій" - власник депозитного рахунку, при банкрутстві банку не втратив ані центу зі своїх застрахованих заощаджень.

Нині ФКСД:

  • страхує депозити на суму до 100000 дол. Практично у всіх банках і ощадних асоціаціях (так званих позиково-ощадних асоціаціях) США.
  • проводить санацію банків-банкрутів,
  • сприяє безпеці і доброякісності страхування депозитних установ і американської фінансової системи шляхом визначення, моніторингу та оптимізації ризиків.
  • ФКСД здійснює реальний контроль за банками, які страхують свої депозити. В разі необхідності ця установа може надати допомогу банку, який опинився у скрутному становищі:
  • надати кредит для злиття цього банку з іншим, більш крупним;
  • поручитися за банк, перерахувавши на його рахунок кошти;
  • провести процедуру банкрутства із виплатою максимальної суми страхового відшкодування.

Щорічні внески банків зростають. Останнє підвищення відбулося в 1991 році. Розмір страхової премії було підвищено до 23 центів на 100 тис. дол. Депозиту. Зараз в середньому вони складають 0,15% загальної суми депозитів. Цей відсоток диференціюється в залежності від ступеню ризикованості діяльності кожного окремого банку та його фінансового стану. Але законодавчо встановлений ліміт - 0,325%. Сумарні вклади у всіх банках, застрахованих ФКСД, на кінець 1995 року перевищили 250 млрд дол., страховий фонд склав 22 млрд. дол.

ФКСД має статус незалежного агентства федерального уряду.

Управління здійснюється радою директорів, яка складається із п’яти членів, які призначаються Президентом та затверджуються сенатом. ФКСД підлягає аудиту, який проводиться Головним бюджетно-контрольним управлінням під наглядом Конгресу.

ФКСД керує двома федеральними фондами страхування депозитів – Фонд Страхування Банків та Фонд Страхування Ощадних Асоціацій. Депозити більшості комерційних і ощадних банків страхуються в Фонді Страхування Банків. В 1989 р. Конгрес створив Фонд страхування ощадних асоціацій як правонаступника Федеральної Кредитно-ощадної страхової корпорації. На ФКСД було покладено відповідальність за управління цими двома фондами. Обидві прог7рами страхування депозитів підтримуються урядом США.

ФКСД отримує асигновані конгресом бюджетні кошти для виконання своєї місії. Кошти на ці цілі формуються за рахунок внесків на страхування депозитів, які сплачують банки і ощадні асоціації, а також за рахунок доходів по Казначейським зобов’язаннями.

Коли ФКСД починала свою діяльність в 1934 році, страхове відшкодування в разі банкрутства складало 2500 дол. США. З березня 1980 р. воно збільшилося та склало 100000 дол. США на одного вкладника. Сума страхування депозиту обмежена сумою самого депозиту і не включає цінні папери, внески до інвестиційних фондів відкритого типу та інш.

З метою захисту власника депозитного рахунку, ФКСД негайно реагує на випадок банкрутства застрахованого банку або кредитно-ощадної асоціації. Діяльність таких установ припиняється уповноваженими органами – Управлінням Контролера грошового обігу або Управлінням з нагляду за ощадними установами. Задача ФКСД полягає в тому, щоб:

  • сплатити власникам депозитних рахунків збанкрутілих банків компенсацію, яка не перевищує ліміт в 100000 дол.;
  • вивільнити якомога більше коштів з активів збанкрутілого закладу (в основному з таких активів, як кредити, нерухомість, цінні папери), для того, щоб поповнити страховий фонд, а також мінімізувати збитки, завдані клієнтам, які не захищені страховим фондом, наприклад, незастраховані вкладники (сума вкладу яких перевищує 100000 дол.)

ФКСД має декілька варіантів щодо відновлення проблемних установ, але за законом в кожному випадку використовується варіант з найменшими витратами. Варіант, який використовується найчастіше називається "угода про покупку та прийняття зобов’язань". В цьому випадку ФКСД домовляється з установою-членом ФКСД про передачу їй зобов’язань. Тепер клієнти проблемного закладу автоматично стають клієнтами установи, що прийняла на себе зобов’язання.

З 1965 року американські банки значно поширили обсяги своїх міжнародних операцій, розпочався швидкий процес розповсюдження відділень американських банків за кордоном та відділень іноземних банків на території США. Внаслідок цих змін потужні комерційні банки зараз здійснюють свої операції в усьому світі.


30.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!