Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Операції НБУ на фондовому ринку як інструмент грошово-кредитної політики. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Операції НБУ на фондовому ринку як інструмент грошово-кредитної політики. Реферат

ОВДП по праву можна вважати одним з основних інструментів, який використовується Національним банком України для регулювання грошової маси, та є одним з головних джерел покриття дефіциту державного бюджету. Отже основна діяльність Національного банку України на вторинному ринку цінних паперів - це підтримка ліквідності комерційних банків

Національний банк України проводить виважену монетарну політику, що спрямована на підтримку купівельної спроможності гривні, стабілізацію фінансових ринків та підтримку банківської системи країни. Досягнення головної стратегічної мети грошово-кредитної політики здійснюється шляхом визначення та контролю основних монетарних показників, які безпосередньо впливають на кон'юнктуру грошово-кредитного ринку, темпи інфляції та розвиток економіки в цілому, тобто монетарну базу, чисту внутрішні активи, грошову масу.

Механізми та інструменти, за допомогою яких Національний банк України забезпечує виконання покладених на нього функцій такі: порядок формування комерційними банками обов’язкових резервів, здійснення виваженої процентної політики, використання відповідних механізмів щодо випуску та вилучення емісійних кредитних коштів з обігу (кредитні аукціони, ломбардне кредитування, операції на фондовому ринку державних цінних паперів та валютному ринку).

ОВДП по праву можна вважати одним з основних інструментів, який використовується Національним банком України для регулювання грошової маси, та є одним з головних джерел покриття дефіциту державного бюджету. Отже основна діяльність Національного банку України на вторинному ринку цінних паперів - це підтримка ліквідності комерційних банків (рефінансування). Рефінансування комерційних банків здійснюється в основному через ломбардне кредитування, РЕПО – операції з державними цінними паперами та шляхом проведення кредитних аукціонів.

Операції РЕПО - інструмент розв'язку проблеми ліквідності комерційних банків з одночасним регулюванням обсягів грошової маси в обігу. Операція РЕПО - це операція із цінними паперами, що складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку (Національним банком України та комерційними банками) про продаж-купівлю державних цінних паперів із зобов'язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї із сторін заздалегідь обумовленою ціною.

Суть проста. Уявімо собі двох учасників ринку. Нехай це будуть умовно Національний банк України і комерційний банк "N". Обидва учасники є власниками державних цінних паперів (Це неодмінна стартова умова). Комерційний банк передбачає, що завтра (чи через тиждень) у нього виникнуть проблеми з ліквідністю, він звертається з пропозицією продати Національному банку необхідну кількість своїх цінних паперів за певною ціною, що може бути прив'язана до середньозваженої ціни аукціону, на якому вони куплені. Та це лише пів справи.

Особливість операції РЕПО полягає у тому, що вона передбачає обов'язковий зворотний викуп, але уже за іншою ціною. Різниця між цінами і є тим процентним доходом, який одержує сторона, що виступає покупцем у першій частині операції РЕПО. Операції РЕПО мають подвійне навантаження. По-перше, вони дають змогу комерційному банку в потрібний момент підтримати свою ліквідність. По-друге, можуть застосовуватися центральним банком як інструмент регулювання грошової маси в обігу. Державні цінні папери, що є у його портфелі і призначені для операцій РЕПО Національний банк України використовує через пряме і зворотне РЕПО.

Національний банк України може здійснювати операції РЕПО купівлі-продажу державних цінних паперів як шляхом безпосередньої домовленості з комерційними банками, так і шляхом проведення тендера заявок комерційних банків на участь в операціях РЕПО, кількість придбаних кредитів на тендері з 2001 та 2002 року дивіться в (додатку 7).

Операції щодо обліку ОВДП за угодами РЕПО (договори продажу з правом зворотного викупу) здійснюються у депозитарії Національного банку України у такому порядку.

На підставі депо-розпоряджень, що надаються продавцем, у депозитарії Національного банку України здійснюється блокування ОВДП за напрямом'' заблоковано за угодами на позабіржовому ринку". Виписка з блокувального рахунка надається депоненту-продавцю ОВДП, а повідомлення про блокування - депоненту-покупцю. Після надходження повідомлення покупець здійснює перерахування коштів та надає про це відповідне повідомлення.

При надходженні у день проведення блокувальних операцій від покупця повідомлення про перерахування відповідної суми коштів ОВДП переводяться на блокувальний рахунок покупця за напрямом "заблоковані у зв'язку з дією договору РЕПО". Відсутність у день проведення блокувальних операцій повідомлення про перерахування покупцем коштів обумовлює необхідність розблокування ОВДП та їх зарахування на рахунки власників у депозитарії Національного банку України. Операції з розблокування ОВДП у депозитарії Національного банку України при їх зворотному викупі здійснюються за умови подання покупцем повідомлення про перерахування коштів, а продавцем - депо-розпорядження про передачу облігацій у власність покупців.

При невиконанні умов договору РЕПО до порушників застосовуються штрафні санкції, що визначені цією угодою.

Стратегія поведінки НБУ у разі, коли банківська система потребує підвищення ліквідності НБУ через комерційні банки здійснює операції прямого РЕПО: на підставі генеральної угоди він купує у комерційного банку (або банків) державні цінні папери на відповідний період з умовою оборотного їх викупу комерційним банком у встановлений строк. Уразі здійснення цієї операції НБУ випускає в обіг додатковий обсяг платіжних засобів і таким чином підтримує ліквідність банківської системи.

Стратегія поведінки НБУ у разі накопичення надлишкової ліквідності банківською Національний банк України може продати комерційним банкам через механізм зворотного РЕПО державні цінні папери, які знаходяться у його портфелі, на відповідний період, за умови викупу їх у комерційного банку в установлений строк. У разі здійснення такої операції НБУ вилучає з обігу надлишкову грошову масу через регулювання ліквідності банківської системи.

Обсяг операцій на вторинному ринку державних цінних паперів у січні-листопаді 2002 року зменшилися порівняно з відповідним періодом 2001 року на 40.7% і становив 5503.1 млн. грн. Так, на біржових торгах укладено угод із купівлі-продажу ОВДП на суму 3393 млн. грн.., що на 35.8% менше, ніж за відповідний період 2001 року. Обсяг угод з ОВДП на позабіржовому вторинному ринку становив 1245.3 млн. грн.., що на 23.5% більше, ніж у відповідному періоді 2001 року.

Обсяг операцій з надання кредитів під заставу державних цінних паперів, включаючи операції НБУ з рефінансування банків, порівняно з відповідним періодом 2001 року зменшився в 3.4 рази й становив 864.7 млн. грн..

 

Динаміка обсягу операцій з ОВДП на вторинному ринку.
У листопаді 2002 року порівняно з жовтнем обсяг операцій на вторинному ринку цінних паперів зріс на 67% і становив 621.5 млн. грн. Зростання загального обсягу операцій відбулося переважно за рахунок нарощування операцій з державними цінними паперами на біржових торгах, який порівняно з жовтнем збільшився в 4.6 рази й становив 501.7 млн. грн.. Обсяг операцій на позабіржовому вторинному ринку зменшився за цей період у 4.4 раза й становив 19.6 млн. грн. Обсяг кредитів, наданих під заставу державних цінних паперів, включаючи операції НБУ з рефінансування банків, зменшився на 52.9% і дорівнював 100.2 млн. грн..

Через відкритий ринок цінних паперів центральний банк проводить регулювання грошової маси в обігу. Скуповуючи цінні папери центральний банк розширює обсяги грошової маси, а при зворотній операції, тобто викидаючи на вторинний ринок цінні папери, центральний банк зменшує обсяги грошової маси. Для країн з розвинутою економікою це найпростіший спосіб для центрального банку регулювати грошову масу. В такому випадку на вторинному ринку цінних паперів передбачається велика кількість учасників ринку (а не тільки комерційних банків). Вітчизняний вторинний ринок розвинутий недостатньо і ми лише прагнемо до розширення кола його учасників та проведення операцій на відкритому ринку, як це відбувається у країнах з розвинутою економікою.

Виконання функцій ділера на вторинному ринку ОВДП, які пов'язані з регулюванням обсягів грошової маси, що знаходиться в обігу, належить до статутної діяльності Національного банку. Такий вплив на обсяги грошової маси здійснюється шляхом укладення угод купівлі та продажу ОВДП на біржовому та позабіржовому ринках. У зв'язку із цим НБУ веде та підтримує на відповідному рівні ліквідності портфель ОВДП, які перебувають у його власності. Ці облігації у разі потреби можуть бути запропоновані до продажу, щоб вилучити з обігу надлишкову грошову масу.

Необхідною умовою здійснення такого регулюючого впливу є досягнення необхідної стабільності цінових умов реалізації угод, що укладаються з ОВДП на вторинному ринку. Ця стабільність у даний час забезпечується за рахунок виходу на біржовий ринок уповноважених осіб НБУ. Їх повноваження визначаються умовами договору між Національним банком та установою, що провадить біржові торги ОВДП. Таким особам надається право:

  • подавати заявки на участь у біржових торгах у ролі покупців та продавців ОВДП;
  • призупиняти або припиняти біржові торги у разі відхилення від встановленого рівня цін на ОВДП порівняно з ціновими умовами продажу, встановленими на попередніх торгах;
  • не допускати окремі заявки комерційних банків, що мають незадовільний фінансовий стан, порушують економічні нормативи, не дотримуються вимог чинного законодавства.

За умови зростання масштабів купівлі-продажу ОВДП та обсягів укладення угод на позабіржовому ринку його сегменти обумовлять необхідність запровадження інституту окрім комерційні банки, яким на підставі угоди з Національним банком надаються окремі преференції (в тому числі щодо придбання ОВДП на первинному ринку) за умови здійснення ними операцій, спрямованих на забезпечення стабільності обігу облігацій на вторинному ринку.

Такі зобов'язання банків можуть бути реалізовані при відкритих цінах на ОВДП на позабіржовому ринку. У зв'язку із цим до чинного законодавства з питань функціонування ринку цінних паперів необхідно внести правову норму стосовно надання учасниками біржових систем, на яких провадиться котирування ОВДП, інформації про цінові умови та обсяги укладених угод з облігаціями на позабіржовому ринку. Така інформація підлягає розповсюдженню серед учасників ринку та опублікуванню в офіційних виданнях бірж.

Враховуючи все викладене вище, маємо підстави констатувати, що НБУ посідає провідне місце на ринку ОВДП, здійснюючи розміщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такий обсяг повноважень у першу чергу обумовлений використанням Національним банком ОВДП як інструмента регулювання грошового ринку.

На відміну від ОВДП при запровадженні інших фінансових інструментів, які не можуть бути використані для здійснення НБУ своїх статутних обов'язків, його повноваження зводяться у першу чергу до формування відповідної методично-інструктивної бази, що встановлює порядок випуску, обігу, сплати доходу та погашення цих державних боргових зобов'язань установами банківської системи. Так, при підготовці випуску облігацій внутрішньої державної ощадної позики у документарній формі (у вигляді сертифікатів цінних паперів) Національний банк:

  • виготовляє бланки цінних паперів та доставляє їх уповноваженим банкам;
  • надає пропозиції щодо складу уповноважених банків, які проводять розміщення облігацій серед фізичних осіб, та порядку розрахунку купонного доходу;
  • виступає платіжним агентом при сплаті доходу та погашенні цих боргових зобов'язань;
  • розробляє нормативні документи щодо порядку бухгалтерського обліку операцій облігаціями внутрішньої державної ощадної позики. Таких повноважень НБУ достатньо для забезпечення випуску та обігу цього фінансового інструмента.

Важливо зазначити, що Національний банк України розробляє різні моделі систем електронних платежів, насамперед це пов’язано з зростанням кількості платіжних трансакцій. Оскільки існує тенденція до переходу банків від простих моделей до складніших, створені 7 моделей, які задовольняють вимоги різних банків (різна кількість філій, їх підпорядкованість головному управлінню тощо). Ефективність цих моделей полягає в прагненні банків ефективно розпоряджатися своїми ресурсами. Порівнюючи показники останніх років можна прослідити тенденцію до зростання: в 1999 році в порівнянні з1998 році зріс на 9,6%, а в 2000 році зріс на 5,4%.

Стратегічною метою і однією з найважливіших завдань Національного банку України є створення сприятливого середовища, у якому діють комерційні банки та інші фінансові установи. Поряд зі здійсненням Національним банком України як органом банківського регулювання і нагляду, контролю за дотриманням комерційними банками законодавства з банківської справи та економічних нормативів забезпечується підтримання їх поточної ліквідності. З цією метою широкого впровадження набула практика проведення операцій РЕПО з державними цінними паперами та ломбардного кредитування.


28.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!