Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Показники оцінки фінансових результатів діяльності комерційного банку. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Показники оцінки фінансових результатів діяльності комерційного банку. Реферат

В умовах високої інфляції можливості зростання доходів обмежені за рахунок процентів за наданими кредитами. Наскільки банк активно використовує інші джерела одержання доходів, показує аналіз структури непроцентних доходів у динаміці

Основні методики оцінки доходів. Для оцінки доходів та видатків, необхідно спочатку визначити питому вагу груп доходів та видатків в загальній сумі доходів та видатків. Для цього ми розносимо доходи та видатки по вищезазначених групах та визначаємо їх питому вагу в валових доходах та витратах.

Зростання процентних доходів переважно може відбуватися внаслідок двох факторів:

  • збільшення середніх залишків за виданими кредитами;
  • підвищення середнього рівня застосовуваної процентної ставки за кредит.

Вплив першого фактору на одержання банком доходу може бути визначений формулою:

  • DVP = (V1 – V2) *r1,
  • в якій V2 — середні залишки за виданими кредитами в періоді, що аналізується;
  • V1 — те ж саме в попередньому періоді;
  • r1 — середній рівень процентної ставки в попередньому періоді.

Наприклад, якщо брати доходи по Приватбанку станом на 01,10, 98р, можна зробити наступні розрихунки:

  • V1 = 855,920
  • V2 = 840.6
  • r1= 0.55
  • DVP = 15.32 * 0.55 = 8.426

Виміряти вплив зміни середнього рівня процентної ставки на дохід банку можна згідно із формулою:

  • DRr= (r2 – r1) *V1,
  • в якій r2 — середній розмір процентної ставки, що береться за користування кредитом у періоді, який аналізується;
  • r1 — середній розмір процентної ставки, що є платою за користування кредитом у попередньому періоді;
  • V1 — середні залишки за виданими кредитами в попередньому періоді.

По Приватбанку розрахунки будуть мати такий вигляд:

  • DRr= (0,6 – 0,55) * 855,920 = 42,796

Вплив обох факторів на динаміку банківського доходу можна виразити за допомогою формули: DP=DPV*DRr.

По Приватбанку: DP = 8.426*42,796=360,59

Проведений аналіз дає фінансовому менеджерові можливість здійснювати кількісну оцінку того, який з двох факторів (середні залишки за виданими кредитами чи середній розмір процентної ставки) більшою мірою відобразиться в процентному доході.

Наступний етап аналізу — якісний. Він дає змогу з'ясувати причини, що викликають зміни вказаних факторів.

Збільшення середніх залишків за виданими кредитами зумовлено такими факторами:

1. Загальним зростанням позичкових активів у періоді, що аналізується порівняно з відповідним періодом минулого року чи попереднім періодом.

Темп зростання (Т) дорівнює: позичкові активи цього періоду поділені на активи минулого періоду.

В Приватбанку цей показник дорівнює 1,02

Якщо Т > 1, то можна вважати, що діяльність комерційного банку була позитивною, якщо Т < 1, то негативною.

Сповільнення темпів зростання означає для банку втрату його позицій і витіснення його з ринку внаслідок зниження фінансової стійкості.

2. Збільшенням питомої ваги позичкових активів, що приносять дохід у вигляді процентів, сукупних активів.

А — позичкові активи, поділені на загальну суму активів. Якщо буде одержаний результат, за яким А > 0,80, то можна зробити висновок щодо позитивної оцінки діяльності банку, якщо А < 0,80, то банку необхідно поліпшити структуру активів у бік зростання позичкових активів.

(132,400 + 855,920) / 1614,262 = 0,612243, тобто Приватбанку необхідно поліпшити структуру активів.

Одержаний показник доцільно зіставити з аналогічним показником переднього періоду.

В Приватбанку цей показник за попередній рік дорівнював 0,7824, тобто структура активів в порівнянні з попереднім роком погіршилася.

Зростання середнього рівня процентної ставки за кредитними операціями може бути зумовлено:

  • підвищенням загального рівня процентної ставки на кредитному ринку (зовнішній фактор, що не залежить від діяльності банку);
  • структурою кредитного портфеля, тобто збільшенням питомої вага ризикових кредитів у кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти (кредити без забезпечення чи гарантій, бланкові кредити);
  • збільшенням прострочених кредитів, за якими клієнти платять проценти, що істотно перевищують базовий (середній) рівень.

Зростання середнього рівня позичкового процента, зумовлене підвищенім частки високо ризикових кредитів і простроченою заборгованістю, потребує поглибленого додаткового аналізу з метою забезпечення ліквідності й фінансової стійкості банку.

Наступний етап аналізу процентних доходів полягає в дослідженні їхньої структури. В цілому серед українських банків останніми роками спостерігається тенденція зниження частки процентних доходів в їхньому загальному обсязі. При цьому непроцентні доходи збільшуються переважно за рахунок розширення обсягу касово-розрахункового обслуговування.

З одного бо це явище позитивне, бо свідчить про розширення кількості клієнтів, збільшення кількості послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням. З іншого боку, ці цифри також свідчать про нерозвиненість в Україні ринку послуг взагалі і факторингових, лізингових, трастових, які посідають істотне місце в діяльності західних банків, зокрема.

В аналізі та управлінні процентними доходами, на наш погляд, слід виходити з деяких висновків.

По-перше, зростання надходжень процентів за короткостроковими, позиками порівняно з довгостроковими в умовах інфляції слід розцінювати позитивно, тому що лише короткострокові й над короткострокові вкладення можуть виявитися ефективними і визначити швидкість знецінення національної грошової одиниці.

По-друге, з точки зору перспективи не можна повністю відмовитися довгострокових позик, які найбільшою мірою зазнають негативного впливу інфляції. Участь банку в довгострокових проектах може в майбутньому принести значні доходи, що окупить теперішні втрати. За довгостроковими позиками доцільно встановлювати "плаваючу" процентну ставку. Оптимальна частка процентів, що надходить за довгостроковими позиками, в загальному обсязі процентних доходів, очевидно, не повинна перевищувати 15% для банків, які не займаються інвестиційною діяльністю.

По-третє, питома вага надходжень за простроченими позиками в загальному обсязі процентних доходів не повинна перевищувати 2—3%. Якщо і рівень не витримується, то його перевищення можна кваліфікувати як сигнал про незадовільний стан якості кредитного портфеля банку і можливу загрозу для ліквідності й фінансової стійкості банку.

По-четверте, зростання доходів від міжбанківських кредитів свідчить про спеціалізацію банку на міжбанківських операціях. Міжбанківські позики - істотне джерело надходження процентів, але менш дохідне, ніж короткострокові позики комерційним структурам, які одночасно є і ризиковішими.

Аналізові процентних витрат передує розрахунок відносних показників, що дають змогу оцінити середній рівень дохідності кредитних операцій у цілому і кожної окремої групи кредитів. (табл. 1)

Таблиця 1. Рівень дохідності кредитних операцій.

Процентні доходи (валові) / середні залишки за всіма позичковими рахунками

Одержані проценти за короткостроковими позиками / середні залишки за досліджуваною групою кредитів

Проценти, одержані за довгостроковими позиками / середні залишки за довгостроковими позиками

Проценти, одержані за факторингом / середні залишки за факторингом

 

Динаміка показників у таблиці дає змогу оцінити, за рахунок яких кредитних операцій досягнуте зростання процентних доходів. Тут доцільно зосередити увагу на найдохідніших кредитах, але не на шкоду ліквідності свого балансу. При розрахунку дохідності всіх кредитних операцій банк може орієнтуватися на рівень 12—13%, прийнятий в американській практиці.

В умовах високої інфляції можливості зростання доходів обмежені за рахунок процентів за наданими кредитами. Наскільки банк активно використовує інші джерела одержання доходів, показує аналіз структури непроцентних доходів у динаміці.

Фінансисти банку мають зробити програму розширення спектра платних послуг та інших нетрадиційних операцій, зокрема таких, як:

  • подання консультаційної допомоги;
  • посередництво в розміщенні цінних паперів своїх клієнтів;
  • надання гарантій, поручництв;
  • участь у прибутках тощо.

Узагальнюючим показником дохідності комерційного банку є середня величина доходу на одного працівника, що розраховується шляхом ділення валового доходу на фактичну чисельність банківських працівників.

Таким чином, на зростання валових доходів банку впливають:

  • підвищення рівня дохідності кредитних операцій (процентні доходи);
  • збільшення частки "працюючих" активів, тобто тих, що приносять дохід, у сумарних активах (оптимальний рівень має бути не нижчий за 85%.

До активів, що приносять дохід, належать:

  • короткострокові позики (за винятком безкоштовних кредитів); довгострокові кредити;
  • кредити іншим банкам;
  • цінні папери, паї, акції, заборгованість за факторингом;
  • кошти, перераховані підприємствами для участі в їхній господарській діяльності.

Визначити дохідність банку за активами можна, застосувавши формулу:

  • D = A0 / A1,
  • в якій А0 — активи, що приносять дохід (середні залишки);
  • А1 — сумарні активи (середні залишки).

Якщо розраховувати показник, спираючись на данні по Приватбанку станом на 01,10, 98, ми получимо наступні результати:

D = (132,400+855,920+139,535) / (127,063+294,241+65,108) = 2,318724.

 

Оцінка видатків. План рахунків комерційного банку передбачає поділ операційних витрат на декілька груп, для яких відкриваються самостійні балансові рахунки другого порядку: відсотки, сплачені за притягнуті кредити (рах. 70201), відсотки, сплачені юридичним особам по запозичених засобах (рах. 70202), відсотки, сплачені фізичним особам по депозитах (рах. 70203), витрати по операціях із цінними паперами (рах. 70204), витрати по операціях з іноземною валютою (рах. 70205), інші витрати (рах. 70209).

Витрати на утримання апарата керування враховуються на рахунку 70207, а штрафи, пені і неустойки - на рахунку 70208.

Таким чином, нова система урахування дає більш детальне угруповання витрат по якісній ознаці, дозволяє розділити процентні і безпроцентні витрати, тобто забезпечує більш повну інформацію про діяльність банку.

Деякі витрати можуть ставитися на видаткові рахунки банку, тобто на собівартість його операцій, у межах Законодавчих норм. Це - витрати на відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях, представительські витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також група витрат, що ставиться безпосередньо на рахунок «Прибутку і збитки звітного року»: збитки від розкрадань, прорахунки і недостачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети. Всі ці витрати по утриманню подають прямі збитки банку.

Таким чином для оцінки видатків необхідно провести структурний аналіз, котрий допоможе визначити питому вагу кожної групи видатків в загальній їх сумі.

Оцінка прибутковості банку. Особливе місце у валовому доході комерційного банку для забезпечення його фінансової стійкості належить прибутку.

Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісна і якісна оцінка прибутковості провадиться з метою з'ясовування фінансової стійкості банку. Система цієї оцінки ґрунтується на прийнятої у світовій банківської практиці моделі формування чистого прибутку. Ця модель побудована таким чином, що доходи і витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати не тільки кількісну, але і якісну оцінку рівня прибутковості банку.

Саме така характеристика блоків формування чистого прибутку банку лежить в основі кількісного і якісного аналізу її рівня. Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.

Проте така форма аналізу прибутку можливий на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентного маржу і непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов'язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

Особливістю функціонування банків є те, що велика доля їхніх збитків покривається поточними доходами. Тому в банках, на відміну від підприємств, платоспроможність забезпечується лише частиною власного капіталу. Банк вважається платоспроможним, доки залишається недоторканим його акціонерний (пайовий) капітал, тобто вартість активів банка дорівнює сумі його забезпечених зобов'язань плюс акціонерний (пайовий) капітал.

Різниця між доходами і витратами комерційного банки складає його валовий прибуток (валовий прибуток).

Саме показник валового прибутку (тобто без урахування сплати податків і розподіли залишкового прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банки.

У банківській практиці не існує якогось одного показника, який би характеризував рентабельність роботи комерційного банки.

У загальноекономічному значенні поняття рентабельності і прибутковості збігаються. Тому фактично необхідно розрахувати показник рентабельності банку

Рентабельність характеризує рівень віддачі на 1 грн. вкладених коштів, що стосовно до комерційного банку означає співвідношення коштів, внесених акціонерами (пайовиками) банку, до розміру отриманого ними валового прибутку. Цей показник абстрагований від системи оподатковування комерційних банків і може слугувати для міжрегіонального порівняння ефективності діяльності комерційних банків.

Для того щоб оцінити ефективність діяльності комерційного банки в порівнянні з іншими суб'єктами економіки, доцільно використовувати такий показник, як відношення чистого прибутку до розміру оплаченого статутного фонду комерційного банку. Він характеризує ефективність і доцільність вкладень коштів у той або інший банк, ступінь «віддачі» статутного фонду.

По Приватбанку цей показник буде розраховуватися таким чином:

  • Пк = 66,454/45,00=1,476756%

Проте статутний фонд банку, як і багато інших показників його діяльності (наприклад, розмір власних і притягнутих коштів, розмір кредитних вкладень і т. д.), має протягом року значні коливання. Тому більш правильним є їхнє застосування не на визначену дату, а використання середніх за період значень.

Іншим загальновизнаним показником, що характеризує ефективність як активних операцій, так і всієї діяльності комерційного банки, є співвідношення валового прибутку й активів комерційного банку. Для розрахунку ефективності активних операцій комерційного банки варто використовувати не моментальне, а середнє значення розміру активів комерційного банку.

По данним Приватбанку це буде дорівнювати:

  • Пк2 = 66,454 /1614,262 =0,041167%

Вище уже відзначалося, що прибуток комерційного банку визначається як різниця між доходами і витратами. Тому необхідно з'ясувати чинники, що вплинули на балансовий річний прибуток даного комерційного банки.

Будь-який комерційний банк залучає (акумулює) кошти і потім розміщає їх у різноманітних видах активів, одержуючи при цьому прибуток.

Існують і інші показники, що характеризують прибутковість діяльності комерційного банки. До їхнього числа відноситься співвідношення доходу і суми прибутків комерційного банки. Цей показник відбиває питома вага прибутку в загальній сумі прибутків комерційного банки. Іншими словами, він показує, яка частина доходів комерційного банки йде на формування прибутку. Якщо відняти значення цього показника (у долях одиниці) з одиниці, то буде отриманий показник, що характеризує ту частину загальної суми прибутків, що банк спрямовує на відшкодування своїх витрат. Зниження цього показника є вкрай небажаним для банку, оскільки означає збільшення долі доходів банку, використовуваних на покриття витрат, і одночасне зниження долі прибутку в доходах.

Використання нових методик оцінки доходів, видатків та прибутку комерційного банку

В наш час на Україні банківська система розвивається, змінюються також і методи оцінки ефективності діяльності комерційного банку. Показники, що показують рівень та якість доходів, витрат та прибутку замінюються на нові – більш сучасніші, які краще відповідають сучасним вимогам української банківської системи. Вітчизняні фахівці розробляють їх, спираючись на міжнародний досвід.

Оцінка видатків. Фахівці банків світу оцінюють ризик накладних витрат банку.

Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

Стратегія банку в цьому напрямку включає:

  • пошук щодо дешевих коштів на фінансових ринках;
  • досягнення економії при існуючому обсязі ресурсів і рості обсягу виробництва;
  • економію при збільшенні числа банківських продуктів і послуг, наданих одним банківським робітником, ріст продуктивності праці, взаємозамінність, економію на поєднанні функцій, полівалентність;
  • економію як результат досвіду робітників банку. Західні експерти підтверджують, що крім освіти банкіру потрібно ще, як мінімум, 5 років, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;
  • забезпечення темпів росту, що випереджають, доходів банку над темпами росту його витрат;
  • проведення оптимальної політики ціноутворення на банківські продукти і послуги як результат поглибленого вивчання витрат банку і контролю за його діяльністю.

Одним із показників, використовуваних для оцінки результативності політики банку по керуванню ризиком непроцентних прибутків і витрат, є коефіцієнт продуктивності праці. Він має такий вид: Кпр = Непроцентні витрати / Доходи банку = Непроцентні витрати / (Чистий процентний доход + Інші доходи).

Критеріальний рівень даного коефіцієнта складає біля 60%. Якщо банком управляють добре, те коефіцієнт знижується приблизно до рівня 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займає заробітна плата банківських робітників. Якщо вона буде знижуватися, те, природно, банк загубить частину робітників, а слідом за цим і долю ринку.

У табл. 1 подані практичні дані по канадському Банку Монреаль. Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних чинників по банку зросли на 4,4%, а прибутки банку зросли відповідно на 6,9%, що свідчить про щодо успішному розвитку банку за даними показникам у 1994 р.

Оцінка прибутковості комерційного банки включає кількісний і якісний аналіз. Кількісний аналіз заснований на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленні основних трендів, а також порівняльному аналізі значень показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками. Якісний аналіз заснований на аналізі структури доходів банку, оцінці тенденцій у зміні структури і кількісної оцінці структури прибутків і витрат банку.

Непроцентні видатки Банку Монреаль в 1997 р. (млн. канад. долл.)

Показники

сума

 Усього чисті непроцентні витрати

3223

 репутація (goodwill)

спеціальні (особливі) списання (утрати банку у виняткових ситуаціях, наприклад утрати по фондових операціях)

= Операційні непроцентні витрати

брокерські комісійні

урядові (обов'язкові) платежі

вплив змін валютних курсів

= Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних перерахованих вище чинників

31

71

3121

177

311

50

2583

 Загальні чисті непроцентні витрати

 

 

 Заробітна плата і премії робітників банку Утримання будинків, споруджень і устаткування Комунікації

Загальна сума інших витрат

Репутація (goodwill)

Спеціальні (особливі) списання

1795

600

180

546

31

71

 Загальна сума чистих непроцентних витрат

3223

 

Аналіз доходності банку. Визначення доходності власного капіталу західного банку здійснюється за формулою:

  • ROE = Net income: Equity,
  • де ROE (return on equity) - рентабельність капіталу;
  • Net income - чистий прибуток;
  • Equity - власний капітал банку (прості акції + нерозподілений прибуток).

Це загальна оцінка діяльності банку, що дозволяє порівняти ефективність функціонування різних банків (у тому числі приналежним різним країнам).

Використовуючи факторний аналіз, ROE можна уявити у вигляді рівняння з тим, щоб визначити чинники, що впливають на його рівень ROE=ROA•Lf, де ROA (return on assets) - чистий доход активів, Lf (leverige factor) - фінансовий важіль, мультиплікатор капіталу (розраховується як відношення активів до капіталу банку).

Такіим чином формула для розрахунку ROE має такий вид: ROE = ROA • Lf = (Чистий доход/ Активи) * (Активи / Капітал) = (Чистий доход / Капітал).

Більш докладний аналіз факторів, що роблять впливна рівень ROA, проведемо з використанням формули:

ROA = (Net income/ Total income) * (Total income/ Assets) = (Чистий прибуток/ Валовий прибуток) * (Валовий прибуток/ Активи).

Отже, ми визначили 3 основних елемента, що визначають прибуткову роботу банку. Такий підхід дозволяє аналізувати, контролювати й управляти їхнім станом і в кінцевому рахунку здійснювати найбільше ефективне керування банком із позицій доходності його діяльності. Цим же цілям слугує і відома формула Дюпона: roe = (Net income/ Total income) * (Total income/ Assets) * (Assets/ Equity) = (NI/ TI) * (TI/А) * (А/ Equity).

Формула Дюпона – це ефективна модель контролю і керування діяльністю комерційного банку.

Аналіз проводиться за визначений період (наприклад, за 5 років) із тим, щоб визначити динаміку зміни значень даних факторів. По відхиленнях приймаються міри, спрямовані на підвищення ефективності діяльності банку. Результати порівняння прибутковості банків на міжнародному рівні зазначені в таблиці 2.

Табл. 2. Порівняння доходності банків на міжнародному рівні 1996 г.

 Країна

 Фінансовий важіль

 ROA,%

 ROE,%

 Австрія

 21.51

 0,31

 6,67

 Бельгія

 29.41

 0,27

 7,94

 Канада

 17.70

 0,77

 13,63

 Данія

 12.72

 -0,25

 -3,18

 Фінляндія

 13.91

 (0,06)

 (0,83)

 Франція

 39.06

 0,26

 10,16

 Німеччина

 19.31

 0,49

 9,46

 Греція

 26.53

 0,57

 15,12

 Італія

 15.97

 0,70

 11,18

 Японія

 34.13

 0,18

 6,14

 Люксембург

 31.15

 0,16

 4,98

 Нідерланди

 22.88

 0,38

 8,69

 Норвегія

 28.41

 -1,04

 - 29,55

 Португалія

 9.69

 0,78

 7,56

 Іспанія

 10.0

 1,22

 12,20

 Швеція

 60.24

 (0,16)

 (9,64)

 Швейцарія

 15.77

 0,40

 6,31

 Туреччина

 21.28

 2,64

 56,17

 Великобританія

 21.41

 0,34

 7,28

 США

 17.45

 0,38

 6,63

 

Отже, основною ціллю моделювання за допомогою формули Дюпона є аналіз найважливіших факторів, що визначають прибутковість роботи конкретного банки, і порівняння отриманих результатів із даними його конкурентів. Наприклад, для банків даної країни (або регіону) середні значення показника ROE мали такий вигляд: ROE = 15% • 10% • 30 = 45%.

Це значить, що в конкретного банку є необхідна база для порівняння. Скажемо, у банку A ROE = 10% • 10% • 20 = 20%. Отримані дані свідчать про те, що банк А не використовує всі можливості позикового капіталу (фінансовий важіль банку значно нижче середнього), що позначилося також на рівні дохідного маржу: AROE == AROA • ALf.

У банківській справі особливе значення надається аналізу впливу фінансового важеля, оскільки його значення в банківському секторі значно вище, чим, наприклад, у промисловості.

Скажемо, при однаковому рівні ROE у банку і промислового підприємства (15%) доходність на активи істотно різниться (припустимо, 0,6% у банку і 6% у підприємства), але в цьому випадку і фінансовий важіль банку, як відношення активів до власного капіталу, буде в 10 разів вище (25 у порівнянні з 2,5).

Це пов'язано з тим, що загальний рівень ризику банка визначається насамперед операційним ризиком і фінансовими ризиками. При цьому якщо операційному ризику щодо невисокий, те банк може проводити більш ризиковану політику, тобто виконувати операції з підвищеним рівнем фінансового ризику. Тому в банківській справі банкіри можуть дозволити собі високий рівень фінансового важеля. Таким чином, у банківському бізнесі надзвичайно важливо дотримувати рівноваги між операційним і фінансовим ризиками, що дозволить одержати оптимальний рівень загального ризику банку.


19.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!