Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Особливості закордонних банківських систем. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Особливості закордонних банківських систем. Реферат

В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності. Центральним банком Великобританії – є Банк Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий)

Банківська система США. Банківська система США називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення банківських установ.

Рада керуючих – склад 7 осіб, що призначається президентом і погоджено з конгресом, тривалість дії повноважень 14 років, але кожних 2 роки замінюється 1 член ради. Це дозволяє: діяти раді послідовно, мати компетентних учасників, бути незалежним, і автономним органом. Призначення, а не обирання ради дозволяє відділити грошово-кредитну від політичних партій. Серед членів виборів голова ради керуючих, що є найвпливовішим і най авторитетнім учасником. Рада відповідає за загальний контроль і керівництво банківською системою. Є дуже впливовою в світі.

Комітет відкритого ринку – складається з 7 членів ради і 5 президентів федеральних резервних банків. Вони визначають політику купівля і продажу державних облігацій, впливаючи цим на пропозицію грошей.

Федеральна консультативна рада – 12 керівників комерційних банків, що вибирають кожного року по одному від федерального банку. Ці представники проводять зустрічі з Радою керуючих, діляться своїми думками про роботу банківської сфери. Ця рада не має повноважень. Одночасно не може бути розпущена президентом.

12 федеральних резервних банків – вони є:

1. центральними (мають право випуску банкнот). Така структура зумовлена:

  • географічним розміщенням населених пунктів і штатів;
  • великою кількістю комерційних банків;
  • компроміс між централізованими децентралізованими фінансовими системами. Найважливішим серед 12 є банк Нью-Йорка.

2. квазісуспільними – перебувають під контролем державних структур, хоча капітал мають приватний. Для федеральних банків прибуток не є метою.

3. банками банкірів, тобто вони виконують такі ж операції як комерційні, але їх клієнтами можуть бути тільки банки, а не підприємства або громадяни.

Комерційні банки – виконують всі банківські операції, 2/3 недержавні а приватні, 1/3 – державні. Мають за мету отримання прибутку.

Ощадні установи – окрема група фінансових установ, що знаходяться під частковим контролем.

Фінансові ринки Великобританії

В середині 18 століття розвиток банків досяг такого рівня, що приймались зміни, щодо регулювання банківської діяльності.

Центральним банком – є банком Англії, утворений в 1846 році на основі приватного. Управління банком доручено раді директорів (24 чоловіки і управляючий).

Головною фуксією банку Англії є контроль за грошовою системою.

Для цього банк має повноваження:

  • виступає як банкір уряду (що банк каже робити з грошима те й робить).
  • Являється банкіром банківської системи.
  • Контролює грошову масу і елітує (випускає) банкноти;
  • Контролює державний борг.

Щоб це виконувати – складається з:

  • емісійного відділення;
  • банківського відділення.

Другим рівнем являється комерційні банки. 1841 року було 115, потім злились.

Найбільшими комерційними банками є: Банк Англії, Банк Шотландії, Кооперативний банк, Національний жиробанк; Королівський Банк Шотландії, Довірчий Ощадний банк.

Банки, що працюють з безготівковими коштами носять назву клірингових банків. Крім названих в Англії є:

  • облікові доми – займаються обігом у. п.;
  • торгові банки – міжнародні розцінки і управління майно;
  • інвестиційні банки.

Небанківські фінансові установи – страхові товариства, будівельні товариства, фінансові доми (надають споживачеві кредит), пенсійні банки, інвестиційні компанії.

Банківська система Німеччини

В 1857 – утворився Німецький Федеральний банк – бундесбанк. Керівні органи – Рада Центрального банку (Заг. управління Віце-Президент, Президент). Директорат приводить в дію рішення ради, підтримує зв’язки з державними установами, виконує операції на відкритому ринку (операції пов’язані з цінними паперами).

Крім цього. В Німеччині існують Центральні банки земель, що виконують всі банківські операції.

Банківська система Німеччини представлена:

  • Центральним банком;
  • Комерційним банками;
  • Іпотечними банками;
  • Ощадбанками.

Найбільші комерційні – Дойче банк; Дрезден банк. Комерційний банк, де розміщу більше 50% вкладів.

Банківські системи Франції, Японії, талії. У 1880 році за рішенням Наполеона створено банк Франції, що керується управляючим і двома заступниками, які призначені президентом, на необмежений термін.

1882 р. створено центральний банк Японії, 55% належить державі. Очолює банк Політична рада, де входять керівники державних фінансових відомств. Штаб-квартира банку в Токіо. Філіали і відділення – Нью-Йорку, Лондон, Парижі, Франкфурті – на Майні, Гонконг.

Другий рівень представляють комерційними банками:

  • міська – 60% вкладів;
  • регіональні – 39% вкладів;
  • траст-банк;
  • іноземні;
  • довготермінові.

Міськ. Банків-13, виконують всі операції, обслуговують промисловість, регіональних –6 0, транс банк –7.

В Італії 1843 р. для зовнішньоекономічних зав’язків є кремі банки. Система представлена банком Італії і Комерційними банками, що діляться на:

  • короткострокового кредитування.
  • Середньо і довгострокового кредитування.

По власності вони бувають: (види):

  • державні;
  • банки національних інтересі (представники для зовнішньоторговельних зв’язків);
  • недержавні;
  • ощадні каси;
  • ремісниці і приватні фінансові інститути;
  • спеціалізовані.
  • Транснаціональні банки – найбільші банківські установи.

Для них характерно такі особливості:

  • високий рівень централізації і концентрації капіталу;
  • зрощення з промисловою монополією;
  • реальна участь в економічному розподілі світового ринку;
  • занурення в діяльності інвестиційних банків.

Найбільші транс-національні банки:

  • Даїті банк (японський);
  • Суміті банк (японський);
  • Фудзі банк (японський);
  • Мітсубісі банк (японський);
  • Санва банк (японський);
  • Індустріальний Японський банк;
  • Банк кредити (Франції);
  • Націонал де Парі (Франції);
  • Сіті корпорація (США);
  • Токіо- банк (Японія).


11.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!