Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Характеристика платіжних документів ОДБ. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Характеристика платіжних документів ОДБ. Реферат

Платіжні документи, з якими працює ОДБ, можна розподілити на внутрішні, зовнішні та транзитні. Внутрішні документи — це документи, проведення по яких виконується по особових рахунках банку. Зовнішні — це міжбанківські документи, проведення по яких виконується між кореспондентськими рахунками та особовими рахунками банку. Транзитні — це документи, по яких не виконуються проведення

Усі обліково-операційні роботи банку виконуються в підсистемі "Операційний день банку (ОДБ)". Підсистема ОДБ є ядром АБС. Інформаційно і функціонально вона пов’язана з усіма іншими підсистемами АБС. Основними функціями ОДБ є обробка платіжних документів. У підсистемі можуть оброблятись різні платіжні документи, формуватись інформаційні повідомлення, дебетові та інформаційні запити. Основними первинними документами ОДБ є платіжні та касові документи. До них, зокрема, належать такі платіжні (вимоги) доручення, меморіальні ордери, видаткові та приходні касові ордери.

Платіжні документи, з якими працює ОДБ, можна розподілити на внутрішні, зовнішні та транзитні.

Внутрішні документи — це документи, проведення по яких виконується по особових рахунках банку.

Зовнішні — це міжбанківські документи, проведення по яких виконується між кореспондентськими рахунками та особовими рахунками банку. Зовнішні документи, в свою чергу, ще поділяються на початкові та зворотні. Початкові документи — це документи, сформовані в банку для відправлення в СЕП. Зворотні — це документи, що надійшли з СЕП у банк.

Транзитні — це документи, по яких не виконуються проведення.

За ознакою проведення по рахунках документи розподіляються на: проведені по рахунках та не допущені до проведення з різних причин.

Не допущені до проведення, в свою чергу, діляться на документи, які резервують кошти на рахунку для майбутнього проведення, та на документи, які не резервують кошти. Документи, які резервують кошти, зберігаються в картотеках № 2, № 3 та картотеці планових платежів. Документи, які не резервують кошти, зберігаються в картотеці нез’ясованих сум та картотеці № 1.

Картотека № 1 — це картотека попереднього акцепту. До неї заносяться документи за бажанням клієнта.

В картотеку № 2 заносять документи при недостатності коштів на особовому рахунку під час проведення.

Картотека № 3 вміщує документи, які були відкладені з причини фінансового контролю.

Щодо балансу документи поділяються на балансові та позабалансові.

Загальну класифікацію документів ОДБ наведено на рис. 1.

 

Рис. 1. Класифікація документів ОДБ.

Функції ОДБ. Підсистема ОДБ — це багатофункціональна система, яка надає користувачеві широкий спектр функцій. Вона повинна забезпечувати здійснення таких операцій:

  • перегляд, введення і редагування даних про клієнтів;
  • перегляд відомостей про рахунки клієнта, що відкриті в банку;
  • відкриття нових рахунків і закриття вже існуючих;
  • обробка пакетів платіжних документів, які надійшли безпосередньо від клієнтів, чи по системі "Клієнт-банк";
  • ведення картотек;
  • підтримка реальних залишків по рахунках протягом усього банківського дня;
  • формування актуального балансу банку на будь-який момент часу;
  • формування вихідних повідомлень за поточний і будь-який попередній банківський день;
  • підтримка роботи віддалених виносних робочих місць та без балансових відділень;
  • забезпечення функціонування банку в СЕП;
  • формування звітності для НБУ та податкових органів.

Усі функції ОДБ можна згрупувати і представити таким чином:

1. Функція ведення рахунків:

  • Відкриття рахунків.
  • Закриття рахунків.
  • Арешт рахунку.
  • Модифікація параметрів рахунку.
  • Перегляд залишку та руху коштів на рахунку за відповідний період.

2. Робота з усіма видами документів (як-то: платіжні доручення, ордери, документи по заключних оборотах щодо прибутків/видатків на позабалансових рахунках і т. д.):

  • Введення документа.
  • Статистика введення.
  • Перегляд документів (отриманих / сплачених / несплачених / вибраних / окремих / за повним макетом чи у вигляді реєстру).
  • Друкування документів (отриманих / сплачених / несплачених / вибраних / окремих / за повним макетом чи у вигляді реєстру).
  • Відбір документів для передачі у зовнішні системи ("Клієнт-банк" і т. п.).
  • Модифікація введених документів.
  • Вилучення введених документів.
  • Обробка (розблокування, оплата тощо) введених документів.

3. Ведення картотеки інформаційно-дебетових документів:

  • Перегляд дебетових документів.
  • Сплата документів (з дозволу / за розпорядженням посадової особи з відповідними повноваженнями).
  • Друкування дебетових документів.
  • Вилучення з перегляду окремих документів.

4. Робота з документами нез’ясованих сум:

  • Аналіз нез’ясованих рахунків.
  • Сплата з’ясованої суми.
  • Повернення нез’ясованої суми.

5. Робота із зовнішними підсистемами:

  • Робота з документами, що надійшли по системі "Клієнт-Банк".
  • Перегляд документів (отриманих / сплачених / несплачених / відхилених / повернених / вибраних / окремих за повним макетом чи у вигляді реєстру).
  • Друкування документів (отриманих / сплачених / несплачених / відхилених / повернених / вибраних / окремих за повним макетом чи у вигляді реєстру).
  • Оплата документів.
  • Повернення відхилених документів клієнтові з поясненням причин їх забракування.

6. Формування, перегляд та друкування статистичних відомостей і відомостей нарахування відсотків

  • Формування балансу за поточний день (за період, конкретну дату, місяць, квартал, рік).
  • Формування відомостей по особових рахунках за поточний день (за період, конкретну дату, за місяць, квартал, рік, по виконавцях, за типами рахунків, вибірково за певними рахунками).
  • Формування оборотно-сальдових відомостей за поточний день (за період, конкретну дату, за місяць, квартал, рік, по виконавцях, за типами валют, по національній валюті, по конкретній валюті, за типами рахунків, по всіх рахунках вибірково за певними рахунками, за позабалансовими рахунками).
  • Формування відомостей по кореспондентському рахунку банку за поточний день (за період, конкретну дату, по клієнтах, по виконавцях, по валюті).
  • Формування згрупованих документів ОДБ (реєстр початкових, реєстр зворотних, реєстр дебетових сплачених, реєстр дебетових необроблених, реєстр позабалансових, документи для системи "Клієнт-банк", касові документи).
  • Формування файлів звітності для НБУ та податкових органів.

7. Перегляд та модифікація довідників:

  • Довідник банків (МФО).
  • Довідник плану рахунків.
  • Довідник клієнтів.
  • Довідник валют.
  • Довідник касових символів.
  • Довідник країн.
  • Довідник відповідальних працівників банку.
  • Довідник секторів економіки.
  • Довідник галузей економіки.
  • Довідник видів економічної діяльності.
  • Довідник видів власності.
  • Довідник ознак інсайдера.
  • Довідник податкової інспекції.
  • Довідник з параметрів нарахування відсотків.
  • Довідник з видів кредитів.
  • Довідник з емітентів цінних паперів.
  • Довідник з видів цінних паперів.

Програмний комплекс ОДБ в переважній більшості випадків складається з таких АРМів: АРМ операціоніста, АРМ технолога (адміністратора системи), АРМ контролера. Такий розподіл обумовлений необхідністю впорядкування та раціонального розподілу робіт між виконавцями. Іноді АРМ контролера не виділяється як окреме робоче місце, і тоді функції контролера покладаються на АРМ технолога.

Характеристика АРМ технолога. На ринку програмних продуктів пропонується велика кількість пакетів, що реалізують функції ОДБ. Під час опису основних функцій АРМ ОДБ використовувалась документація на ОДБ "УНИТИ-БАРС". Це один з найперших в Україні програмних продуктів, який застосовується для автоматизації операційно-облікових робіт банку. Він є добре структурованим і найбільш прозорим з точки зору опанування функцій ОДБ в навчальному процесі.

Основні роботи з ОДБ виконуються на робочому місці технолога. Основні функції технолога протягом банківського дня такі:

  • відкриття ОДБ та ініціалізація банківського дня;
  • реєстрація клієнтів і відкриття рахунків;
  • контроль над введенням документів на робочих місцях;
  • обробка документів банківського дня, їх оплати та проведення;
  • виправлення виконаних помилкових проведень;
  • закриття ОДБ і банківського дня, друкування звітних форм;
  • формування звітних форм відповідно до існуючих вимог для податкових органів.

Відкриття банківського дня в ОДБ. Під час відкриття ОДБ та ініціалізації банківського дня виконуються такі операції:

  • встановлення поточної календарної дати;
  • створення необхідних для роботи каталогів;
  • полям дебетових та кредитових оборотів у файлі бази даних, яка вміщує дані оборотів за день, присвоюється значення нуля;
  • обнулювання на перший день нового місяця (кварталу, року) оборотів за відповідний період і формування файлів вхідних залишків на початок наступного періоду.

Реєстрація клієнтів і відкриття рахунків. Реєстрація клієнтів і відкриття рахунків — це робота, яка виконується під час залучення нового клієнта в банк. Послідовність її виконання така:

  • присвоєння реєстраційного номера клієнту, для якого відкривається рахунок і виконується формування запису файла "Довідник клієнтів" (КLIENT);
  • відкриття рахунку з цим реєстраційним номером та формування запису файлу відповідного рахунку. У цьому режимі також вводяться такі додаткові реквізити по рахунку: дата погашення; ознака строку позички по позичкових рахунках; символ звітності; характер рахунку; відомості для звітності в податкову інспекцію тощо.

Робота з первинними документами. Технолог має можливість контролю за введенням документів на робочих місцях. Безпосередній прийом документів та їх введення виконується на робочих місцях операціоністами, кожен з яких має свій ідентифікаційний номер і виконує обслуговування певних, закріплених за ним, клієнтів.

Введені, проконтрольовані та прийняті до обробки пакети документів з робочого місця операціоністів передаються по мережі на обробку на робоче місце технолога. Технолог має можливість самостійно перевіряти файли операціоністів на предмет того, з яких робочих місць ще не передані документи для обробки. Технолог також працює з документами, що надійшли по системі "Клієнт-банк".

Основною функцією АРМ-технолога є обробка документів банківського дня, їх оплата та проведення.

Під час роботи в цьому режимі технологу надається можливість:

  • обробки файлів СЕП, що надійшли в банк, формування файлів для відправки в СЕП;
  • оплата (проведення) документів, тобто зміна залишку на рахунках у відповідності з введеними (внутрішніми і початковими) та прийнятими по СЕП (зворотними) документами дня.

Початкові документи, введені з клавіатури, проводяться автоматично в момент запису документа в базу. Документи, що надійшли з АРМ-3, проводяться також автоматично.

Умови виконання проведення по внутрішніх документах банку такі:

  • наявність в базі даних ОДБ обох рахунків, по яких необхідно виконати проведення;
  • проведення не повинно викликати "червоне" сальдо на рахунках.

Проведення по зворотних міжбанківських документах та формування файлів початкових платежів виконується з урахуванням контролю по кореспондентському рахунку в РРП. Умовами виконання проведення по зовнішніх (міжбанківських) документах банку є наступні:

  • початкові проведення, які призводять до "червоного" сальдо на кореспондентському рахунку, не виконуються і відповідно документи не включаються у файл початкових платежів для відправки в СЕП;
  • проведення по прийнятих зворотних платежах в ОДБ здійснюється лише після отримання інформації з РРП про їх зарахування на кореспондентський рахунок.

Документи, які надійшли по каналах зв’язку з системи "Клієнт-банк", обробляються, і технологу надається можливість:

  • сплатити документ частково;
  • вмістити його на картотеку 1 чи картотеку 2;
  • передати на розгляд одному з відповідальних осіб (головному бухгалтеру, кредитному інспектору і т. п.);
  • зняти без оплати.

Позабалансовим документам під час введення автоматично надається відповідний статус і водночас виконується проведення.

Для касових документів існують два варіанти обробки:

  • проведення по касових операціях для внутрішньобанківських рахунків виконуються під час введення, у момент запису документа в базу даних;
  • проведення для внутрішньобанківських рахунків виконуються після оплати документів;
  • для касових операцій з обліку цінностей, бланків строгої звітності водночас із здійсненням проведень виконується зарахування чи списання на позабалансових рахунках.

Обробка касових документів має ряд особливостей:

  • документи під час введення не формуються, а створюються автоматично, в момент закриття дня по касі;
  • меморіальні ордери, отримані під час обробки документів "чужого" клієнта, оплачуються перед закриттям ОДБ.

Технологу надається можливість переглядати документи і встановлювати їм відповідний статус. Залежно від типу документа і статусу, наданого йому після введення в систему, формується реальне проведення по балансу, яке може відрізнятися від проведення, запропонованого в документі.

Документ, що обробляється, можна сплатити або ухвалити по ньому рішення:

  • сплатити частково;
  • вмістити на картотеку 1;
  • вмістити на картотеку 2;
  • зняти з картотеки №1 до певного терміну;
  • передати на розгляд;
  • зняти без оплати;
  • відкласти розгляд.

Технологу також повинна надаватись можливість перегляду та коректування введених документів. Він повинен мати можливість:

  • переглянути документ та всю, пов’язану з ним інформацію, включаючи поточний стан закріплення документа за особовими рахунками;
  • внести зміни в номер документа, призначення платежу, код відправки, номер пачки, суму документа (неоплаченого);
  • ухвалити рішення щодо документа (якщо користувач — головний бухгалтер або керівник банку і документ відправлений йому на розгляд);
  • вилучити неоплачений документ;
  • сторнувати документ, тобто десальдувати залишки (кошти повертаються на рахунок).

Оплата документа. Оплата документа — це процедура його бухгалтерського проведення, в результаті якої змінюється залишок на рахунку. Під час оплати виконуються такі операції:

  • обробка файлу залишків на кореспондентському рахунку (тип К), який надійшов до банку, і видача на екран повідомлення про стан коррахунку в РРП і коррахунку, який ведеться в ОДБ;
  • вибір з поштової скриньки файлів зворотних міжбанківських платежів рахунку (типу В), їх оплата та формування на них файлу квитанції рахунку (тип S). З файлу типу В також формується файл для передачі клієнту по системі "Клієнт-банк". Дебетові запити, що надходять з CЕП, автоматично не оплачуються, вони розташовуються в окремому файлі і підлягають аналізу технолога;
  • оплачені документи початкових платежів формуються у файл початкових платежів (тип А) і надсилаються до поштової скриньки для відправки у СЕП. Відібрані для відправки в СЕП документи реєструються у файлі "Картотека початкових проведень", яка потім використовується для квітовки (подокументальної звірки) з файлами-квитанціями (тип Т), які надходять з СЕП як підтвердження на файли типу А;
  • якщо на якийсь відправлений файл типу А прийшов "відбійний" файл типу Т, то документам цього файлу автоматично змінюється статус і вони переходять у розряд невідібраних;
  • якщо є неоплачені документи, то вони видаються в протокол неоплачених документів з поясненням причин не оплати.

Виправлення помилкових проведень. Виявлені помилки проведень можна виправити лише через спеціально передбачений для цього режим, який має назву "Коротке відновлення" (КВ). При його виконанні виконується повернення на початок дня, і всі документи у файлі операцій OPER переводяться в стан неоплачених, а також відновлюється вхідне сальдо (SALDO) за його станом на початок банківського дня. Після виконаного відкату проводять заново відкриття дня, і лише після цього робляться відповідні виправлення документів. Режим КВ також використовується під час отримання "відбійного" файлу типу Т.

Такий режим виправлення помилкових проведень можна застосовувати лише для внутрішніх документів банку.

Виправлення зовнішніх документів, оплачених документів, можливе до їх відправки в РРП, тобто тих, які лише відібрані для відправлення у файл початкових платежів типу А. При цьому технолог повинен зняти позначку про відбір документа у файл А і лише після цього провести необхідні виправлення.

Крім виправлень помилок, протягом дня технологу надається можливість провести виправлення за інші дні, виконавши повернення в режимі "Довге відновлення". У цьому режимі можна робити один чи кілька відкатів на кілька днів назад з перерахуванням усіх цих днів. Для того щоб можна було скористатися цим режимом, необхідно мати копії всіх попередніх банківських днів. Користуватися режимом довгого відновлення необхідно лише у разі крайньої необхідності, для виправлення помилок попередніх днів краще користуватися коригуючими проведеннями.

Коригуючі проведення виконуються за допомогою меморіальних ордерів. При друкуванні меморіальних ордерів для коригуючого проведення на ньому буде додатковий рядок з надписом "Коригуючий".

Закриття банківського дня в ОДБ. Під час закриття банківського дня технолог повинен виконати ряд робіт інформаційно-технологічного характеру. Основними операціями є такі:

  • перевірити наявність балансу; якщо баланс не сформований, то закрити день неможливо;
  • провести накопичення денних оборотів по балансових рахунках і сформувати відомості: "Баланс на місяць (квартал, рік), "Баланс з початку року до поточного дня";
  • провести накопичення даних по касових проведеннях дня;
  • провести накопичення плат за касове та розрахункове обслуговування;
  • сформувати виписки по особових рахунках й відправити їх в архів;
  • створити архівні копії дня;
  • провести формування всіх звітних форм та файлів.

Характеристика АРМ операціоніста. Усі платіжні документи на паперових носіях, що надійшли в банк від клієнта, повинні пройти стадію первинного контролю і попередньої оцінки фінансового стану клієнта.

При первинному контролі операціоністом вводиться номер особового рахунку клієнта. Якщо номер введено правильно, то на екран видаються дані про назву клієнта, вхідний залишок на його рахунку, дані про поточні обороти, вихідний залишок і залишок, що контролюється.

Після первинного контролю надається можливість введення даних платіжних документів. Іноді в системі вводиться обмеження на кількість документів, що вводяться одночасно. Наприклад, операціоністу дозволяється одночасно ввести до 100 платіжних документів. Після введення кожного рядка відбувається автоматичне коригування поточного стану особового рахунку клієнта в базі даних і висвітлення його перед операціоністом, оскільки за час набору могли надійти документи по електронних каналах і змінити поточний залишок на рахунку клієнта. Для кожного виду документа існує певний макет, згідно з яким виконується введення даних.

З первинного документа вводяться наступні поля: код банку контрагента, номер особового рахунку контрагента, ознака дебет/ кредит (означає, що сума по документу буде проведена по дебету чи кредиту особового рахунку клієнта), сума платежу по документу, призначення платежу.

Після введення даних одного документа змінюється автоматично сума залишку, що контролюється. Залишок, що контролюється, — це той залишок, що прогнозується на рахунку, тобто той, який матиме рахунок, якщо даний документ буде сплачено.

Якщо значення поля "Призначення платежу" часто повторюється, то його можна занести у відповідний довідник і вибирати звідти при завантаженні даних платіжних документів. Аналогічним чином можна оперувати з контрагентами, тобто з клієнтами, яким адресуються платежі. Якщо якийсь контрагент досить часто зустрічається в первинних документах, то його слід занести і зберігати у відповідному довідниковому файлі бази даних, що дасть змогу надалі не вводити його вручну, а вибирати з довідника контрагентів.

Після закінчення введення пачки документів система може запитати контрольну суму (КС) по цій пачці, якщо використовується технологія обробки документів пачками.

Система має бути спроектованою таким чином, щоб це не потребувало спеціальної підготовки оператора. Всі поля введення, значення яких можна перевірити, контролюються.

До виконання остаточного оновлення стану рахунків оператор може переглянути всю транзакцію і виправити помилки, якщо вони є.

Без повторного введення всіх даних на всіх важливих етапах запитується підтвердження.

Операціоніст може вилучати й коригувати введені ним документи до передачі їх на наступну обробку технологу.

Характеристика АРМ контролера. Функції контролера полягають у регулюванні потоків початкових документів на РРП. Тобто він може дозволяти або забороняти оплату початкових документів з файлу OPER та відбір їх до файлу типу А (файл початкових платежів).

Вводиться поняття "Блокованого" і "Неблокованого" початкового документа. Початкові міжбанківські документи будуть оплачуватися тільки в тому разі, якщо вони неблоковані.

Використання АРМ контролера в ОДБ має значення тільки при роботі в мережі. Його функції будуть полягати в перегляді документів, які надходять з робочих станцій операціоністів, їх аналізі та визначенні параметрів "блокований" — "неблокований" перед тим, як передати документи на оплату на АРМ технолога.

Як вже зазначалося, використання АРМ контролера є необов’язковим, якщо не виникає потреба регулювання черговості проходження початкових платежів.

База даних ОДБ. Усі файли, що використовуються в ОДБ, умовно можна розподілити на такі групи: основні файли, оперативні файли, файли СЕП, нормативно-довідкові файли НБУ.

До основних файлів належать:

  • файл залишків коштів на балансових рахунках в національній валюті (SALDO);
  • файл залишків коштів на балансових рахунках в іноземній валюті (SALDOV);
  • файл залишків коштів на позабалансових рахунках (SALDONB);
  • файл гривневих рахунків оновлених, відкритих чи закритих протягом банківського дня (SCHETAS);
  • файл валютних рахунків оновлених, відкритих чи закритих протягом банківського дня (SCHETAV);
  • файл позабалансових рахунків оновлених, відкритих чи закритих протягом банківського дня (SCHETANB);
  • довідник клієнтів (KLIENT);
  • список клієнтів, які були оновлені (відкриті чи закриті протягом банківського дня) (KLITAS);
  • накопичувальний файл оборотів по рахунках в розрізі всіх місяців (BALANS);
  • накопичувальний файл касових оборотів за поточний і попередній місяць (VKAS);
  • довідник валют і курсів (TABVAL).

До оперативних файлів належать:

  • файл документів дня по балансових рахунках в національній валюті (OPER);
  • файл документів дня по балансових рахунках в іноземній валюті (OPERV);
  • файл документів дня на позабалансових рахунках (OPERNB).

Файли СЕП:

  • файл "Картотека початкових платежів" (vA);
  • файл "Картотека зворотних платежів" (vB);
  • файл "Картотека стану кореспондентського рахунку" (vК).

Нормативно-довідкові файли СЕП:

  • довідник банків-учасників СЕП (S_UCH);
  • довідник призначень платежу (S_NR);
  • довідник кодів помилок (S_ER);
  • довідник субкореспондентів шлюзових банків (S_SNG).

Розглянемо структури основних файлів ОДБ.

Файл залишків коштів на балансових рахунках в національній валюті (SALDO).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Номер виконавця

N

2

2

Ознака (активний/пасивний)

L

1

3

Номер рахунку

C

14

4

Залишок на рахунку

N

16

5

Ліміт по рахунку

N

16

6

Сума дебетових оборотів за день

N

16

7

Сума кредитових оборотів за день

N

16

8

Дата попереднього руху по рахунку

D

8

9

Час попереднього руху по рахунку

N

6

10

Тип рахунку

N

3

11

Символ звітності

N

3

12

Відсоткова ставка

С

7

13

Ознака терміну списання

N

2

14

Ознака заключних оборотів

L

1

15

Реєстраційний номер клієнта

N

6

16

Дата відкриття рахунку

D

8

17

Номер шкали (параметр) при нарахуванні відсотків

С

3

18

Вид оплати рахунку (0 — з поточного залишку, 1 — з залишку попереднього дня)

N

2

19

Коефіцієнт ризику при кредитуванні

N

6

20

Дата списання відсотків

D

8

21

Назва рахунку

С

38

 

Файл залишків коштів на балансових рахунках в іноземній валюті (SALDOV).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Номер виконавця

N

2

2

Ознака (активний/пасивний)

L

1

3

Код валюти

N

3

4

Номер рахунку

C

14

5

Залишок на рахунку в іноземній валюті

N

16

6

Сума дебетових оборотів в іноземній валюті за день

N

16

7

Сума кредитових оборотів в іноземній валюті за день

N

16

8

Відсоткова ставка

N

6,2

9

Дата попереднього руху по рахунку

D

8

10

Час попереднього руху по рахунку

N

6

11

Залишок на рахунку в національній валюті

N

16

12

Обороти по рахунку в національній валюті дебетові

N

16

13

Обороти по рахунку в національній валюті кредитові

N

16

14

Реєстраційний номер клієнта

N

6

15

Ознака типу відсоткової ставки

L

1

16

Дата відкриття рахунку

D

8

17

Ознака списання відсотків

L

1

18

Ознака переоцінки

L

1

19

Дата останнього списання відсотків

D

8

20

Вид рахунку

N

2

21

Ліміт

 

 

22

Назва рахунку

С

38

 

Файл залишків коштів на позабалансових рахунках в іноземній валюті (SALDONB).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Реєстраційний номер клієнта

N

6

2

Дата відкриття рахунку

D

8

3

Номер виконавця

N

2

4

Код валюти

N

3

5

Номер позабалансового рахунку

C

14

6

Ознака (активний/пасивний)

L

1

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

7

Номер особового рахунку

C

14

8

Назва рахунку

С

38

9

Залишок на рахунку в іноземній валюті

N

16

10

Залишок на рахунку в національній валюті

N

16

11

Сума дебетових оборотів в іноземній валюті за день

N

16

12

Сума дебетових оборотів в національній валюті за день

N

16

13

Сума кредитових оборотів в іноземній валюті за день

N

16

14

Сума кредитових оборотів у національній валюті за день

N

16

15

Дата останнього руху по рахунку

D

8

 

Структури файлів SCHETAS, SCHETAV і SCHETANB аналогічні відповідно структурам файлів SALDO, SALDOV, SALDONB. Файли SCHETAS, SCHETAV і SCHETANB очищаються кожний день при відкритті банківського дня.

Файл довідник клієнтів (KLIENT).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Реєстраційний номер клієнта

N

8

2

Назва клієнта

С

38

3

Характеристика контрагента

N

1

4

Код групи країн по ISO

С

3

5

Код платника податків

С

14

6

Ознака інсайдера

С

2

7

Інституційний сектор економіки

С

5

8

Форма власності

С

2

9

Галузь економіки

С

5

10

Вид економічної діяльності

С

5

11

Код клієнта

С

4

12

Поштова скринька

С

8

13

Код по ЕДРПОУ

С

10

14

Тип державної реєстрації (0 — юридична особа, 1 — фізична особа)

N

1

15

Дата реєстрації в держадміністрації

D

8

16

Номер реєстрації в держадміністрації

N

9

17

Дата реєстрації в податковій інспекції

D

8

18

Юридична адреса

С

50

19

Прізвище, ім’я та по-батькові директора

С

30

20

Телефон директора

С

15

21

Головний бухгалтер

С

30

22

Телефон головного бухгалтера

С

15

23

Назва клієнта на англійській мові

С

38

24

Формат виписки для клієнта

С

1

25

Назва за статутом

С

50

26

Назва виконкому

С

13

27

Код обласної податкової інспекції

N

2

28

Код районної податкової інспекції

N

2

29

Ознака для системи "Клієнт-банк"

L

1

30

Дата закриття клієнта

D

8

31

Ознака закриття клієнта

L

1

 

Файл KLITAS використовується для зберігання даних по клієнтах, які були добавлені, змінені чи закриті протягом дня. Файл KLITAS оновлюється щодня перед початком нового банківського дня. За своєю структурою він аналогічний файлу KLIENT.

Файл BALANS – використовується для нагромадження даних щодо оборотів на рахунках в розрізі усіх місяців під час закриття банківського дня. Він включає такі атрибути:

  • особовий рахунок;
  • код валюти;
  • реєстраційний номер клієнта;
  • тип валюти (0 — гривня, 1 — іноземна грошова одиниця);
  • дебетові обороти за 1-й місяць;
  • кредитові обороти за 1-й місяць;
  • дебетові обороти за 2-й місяць;
  • кредитові обороти за 2-й місяць;
  • дебетові обороти за 12-й місяць;
  • кредитові обороти за 12-й місяць.

Файл для накопичення даних по касових оборотах за попередній і поточний місяці (VKAS).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Дата

D

8

2

Номер особового рахунку

С

14

3

МФО "чужого" банку (0 — для свого)

N

9

4

Номер особового рахунку клієнта

С

14

5

Касовий символ

N

2

6

Сума

N

15

 

Довідник валют і курсів (TABVAL) використовується під час роботи з іноземною валютою. Його структуру наведено нижче.

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

 Код валюти по ISO

С

2

2

Код валюти

N

3

3

Міжнародна абревіатура

С

3

4

Назва країни

С

15

5

Еталонна сума

N

5

6

Дата встановлення поточного курсу

D

8

7

Дата встановлення офіційного курсу

D

8

8

Поточний офіційний курс

N

12

9

Попередній офіційний курс

N

12

10

Рахунок технічної переоцінки

С

14

11

Рахунок валютної позиції банку

С

14

12

Рахунок гривневого еквівалента валютної позиції

С

14

13

Рахунок переоцінки валютної позиції банку

С

14

14

Рахунок доходів по операціях з валютою

С

14

15

Рахунок витрат по операціях з валютою

С

14

16

Поточний курс купівлі

N

12

17

Попередній курс купівлі

N

12

18

Поточний курс продажу

N

12

19

Попередній курс продажу

N

12

20

Базова валюта

N

12

21

Назва "копійок"

С

3

22

Код валюти для СЕП

С

1

23

Транзитний рахунок для міждержавних розрахунків

С

14

24

Країна-емітент

С

3

 

Оперативні файли

Файл документів дня по балансових рахунках в національній валюті (OPER).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Номер макета

N

1

2

Номер пачки

N

3

3

Ознака документа (0-дебетовий, 1-кредитовий)

L

1

4

Номер робочого місця операціоніста

N

2

5

МФО банка кореспондента

N

9

6

Номер документа

С

10

7

Вид документа

N

2

8

Номер особового рахунку по дебету

С

14

9

Номер особового рахунку по кредиту

С

14

10

Сума документа

N

16

11

Касовий символ

N

2

12

Дата валютування

D

8

13

Час документа

N

8

12

Дата надходження в банк

D

8

13

Ознака електронного надходження в банк

N

1

14

Номер сеансу відбору в файл типу А

С

5

15

Ознака стадії обробки документа

N

2

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

16

Ознака для нез’ясованих сум

N

5

17

Ознака заключних оборотів

N

1

18

Ознака дебетового запиту / документа

N

1

19

Ознака блокований / неблокований документ

N

1

20

Ідентифікатор виконавця, що ставить електронний цифровий підпис

С

6

21

Електронний цифровий підпис

С

64

22

Ознака для "Клієнт-банк"

L

1

23

Порядковий номер документа, що прийшов із системи "Клієнт-банк"

С

3

24

Код ЕДРПОУ відправника

С

14

25

Дата документа

D

8

26

Назва відправника

С

38

27

Назва отримувача

С

38

28

Призначення платежу

С

160

29

Рахунки для нарахування плати за розрахунково-касове обслуговування

С

14

 

Файл документів дня по балансових рахунках в іноземній валюті (OPERV).

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Номер особового рахунку по дебету

С

14

2

Код валюти по дебету

N

3

3

Номер особового рахунку по кредиту

С

14

4

Код валюти по кредиту

N

3

5

Код валюти, у якій визначена сума

N

3

6

Сума по документу в валюті

N

16

7

Сума по документу в гривнях

N

16

8

Номер пачки

N

3

9

Номер документа

N

3

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

10

Ознака курсу (1 — курс купівлі, 2 — курс продажу, 3 — офіційний, 4 — інший)

N

1

11

Ознака стадії обробки документа

N

2

12

Номер робочого місця, що сформувало проведення

N

2

13

Номер макета

N

1

14

Дата проведення

D

8

15

Призначення платежу

С

220

16

Код країни

N

3

17

Код призначення платежу

С

4

18

Номер сеансу відбору в файл типу А

С

3

19

Ознака блокований / неблокований документ

N

1

20

Рахунок для гривневого проведення по обмінних операціях

С

14

21

Касовий символ для гривневої каси

N

2

22

Рахунок для валютного проведення по обмінних операціях

С

14

23

Касовий символ для валютної каси

N

2

 

Файл документів банківського дня на позабалансових рахунках (OPERNB) .

№ п/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

Ознака проведення документа

N

1

2

Номер паки

N

3

3

Вид документа

N

4

4

Код валюти

N

3

5

Номер документа

С

10

6

Дата проведення

D

8

7

Позабалансовий рахунок по дебету

С

14

8

Особовий рахунок по дебету

С

14

9

Позабалансовий рахунок по кредиту

С

14

10

Особовий рахунок по кредиту

С

14

11

Сума по документу

N

16

12

Номер робочого місця

С

2

13

Призначення платежу

С

100

 

Література

  1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.  А.  Титоренко, В.  И.  Суворова, И.  Ф.  Возгилевич и др. / Под ред. Г.  А.  Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с.
  2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г.  А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.
  3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с.
  4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства "Бизнес и компьютер" 1997—1999 гг.
  5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.
  6. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М.  І., Мороз А.  М., Коряк А.  М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344 с.
  7. Державний класифікатор України ДК-001-94. "Класифікатор форм власності", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.
  8. Державний класифікатор України ДК-002-94. "Класифікатор організаційно-правових норм господарювання", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.


10.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!