Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Використання нових методик оцінки доходів, видатків та прибутку комерційного банку. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Використання нових методик оцінки доходів, видатків та прибутку комерційного банку. Реферат

Оцінка видатків. Аналіз доходності банку. Аналіз прибутковості комерційного банку

В наш час на Україні банківська система розвивається, змінюються також і методи оцінки ефективності діяльності комерційного банку. Показники, що показують рівень та якість доходів, витрат та прибутку замінюються на нові – більш сучасніші, які краще відповідають сучасним вимогам української банківської системи. Вітчизняні фахівці розробляють їх, спираючись на міжнародний досвід.

Оцінка видатків

Фахівці банків світу оцінюють ризик накладних витрат банку.

Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

Стратегія банку в цьому напрямку включає:

  • пошук щодо дешевих коштів на фінансових ринках;
  • досягнення економії при існуючому обсязі ресурсів і рості обсягу виробництва;
  • економію при збільшенні числа банківських продуктів і послуг, наданих одним банківським робітником, ріст продуктивності праці, взаємозамінність, економію на поєднанні функцій, полівалентність;
  • економію як результат досвіду робітників банку. Західні експерти підтверджують, що крім освіти банкіру потрібно ще, як мінімум, 5 років, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;
  • забезпечення темпів росту, що випереджають, доходів банку над темпами росту його витрат;
  • проведення оптимальної політики ціноутворення на банківські продукти і послуги як результат поглибленого вивчання витрат банку і контролю за його діяльністю.

Одним із показників, використовуваних для оцінки результативності політики банку по керуванню ризиком непроцентних прибутків і витрат, є коефіцієнт продуктивності праці. Він має такий вид:

Кпр = Непроцентні витрати / Доходи банку = Непроцентні витрати / (Чистий процентний доход + Інші доходи)

Критеріальний рівень даного коефіцієнта складає біля 60%. Якщо банком управляють добре, те коефіцієнт знижується приблизно до рівня 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займає заробітна плата банківських робітників. Якщо вона буде знижуватися, те, природно, банк загубить частину робітників, а слідом за цим і долю ринку.

У табл. 1 подані практичні дані по канадському Банку Монреаль. Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних чинників по банку зросли на 4,4%, а прибутки банку зросли відповідно на 6,9%, що свідчить про щодо успішному розвитку банку за даними показникам у 1994 р.

Оцінка прибутковості комерційного банки включає кількісний і якісний аналіз. Кількісний аналіз заснований на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленні основних трендів, а також порівняльному аналізі значень показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками. Якісний аналіз заснований на аналізі структури доходів банку, оцінці тенденцій у зміні структури і кількісної оцінці структури прибутків і витрат банку.

Непроцентні видатки Банку Монреаль в 1997 р. (млн.. канад. дол.)

Показники

сума

 Усього чисті непроцентні витрати

3223

 репутація (goodwill)

спеціальні (особливі) списання (утрати банку у виняткових ситуаціях, наприклад утрати по фондових операціях)

= Операційні непроцентні витрати

брокерські комісійні

урядові (обов'язкові) платежі

вплив змін валютних курсів

= Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних перерахованих вище чинників

31

71

3121

177

311

50

2583

 Загальні чисті непроцентні витрати

 

 

 Заробітна плата і премії робітників банку Утримання будинків, споруджень і устаткування Комунікації

Загальна сума інших витрат

Репутація (goodwill)

Спеціальні (особливі) списання

1795

600

180

546

31

71

 Загальна сума чистих непроцентних витрат

3223

 

Аналіз доходності банку

Визначення доходності власного капіталу західного банку здійснюється за формулою:

ROE = Net income: Equity,

де ROE (return on equity) - рентабельність капіталу;

Net income - чистий прибуток;

Equity - власний капітал банку (прості акції + нерозподілений прибуток).

Це загальна оцінка діяльності банку, що дозволяє порівняти ефективність функціонування різних банків (у тому числі приналежним різним країнам).

Використовуючи факторний аналіз, ROE можна уявити у вигляді рівняння з тим, щоб визначити чинники, що впливають на його рівень

ROE=ROA•Lf,

де ROA (return on assets) - чистий доход активів,

Lf (leverige factor) - фінансовий важіль, мультиплікатор капіталу (розраховується як відношення активів до капіталу банку).

Таким чином формула для розрахунку ROE має такий вид:

ROE = ROA • Lf = (Чистий доход/ Активи) * (Активи / Капітал) = (Чистий доход / Капітал)

Більш докладний аналіз факторів, що роблять вплив на рівень ROA, проведемо з використанням формули:

ROA = (Net income/ Total income) * (Total income/ Assets) = (Чистий прибуток/ Валовий прибуток) * (Валовий прибуток/ Активи).

Отже, ми визначили 3 основних елемента, що визначають прибуткову роботу банку. Такий підхід дозволяє аналізувати, контролювати й управляти їхнім станом і в кінцевому рахунку здійснювати найбільше ефективне керування банком із позицій доходності його діяльності. Цим же цілям слугує і відома формула Дюпона:

roe = (Net income/ Total income) * (Total income/ Assets) * (Assets/ Equity) = (NI/ TI) * (TI/А) * (А/ Equity)

Формула Дюпона – це ефективна модель контролю і керування діяльністю комерційного банку.

Аналіз проводиться за визначений період (наприклад, за 5 років) із тим, щоб визначити динаміку зміни значень даних факторів. По відхиленнях приймаються міри, спрямовані на підвищення ефективності діяльності банку. Результати порівняння прибутковості банків на міжнародному рівні зазначені в таблиці 2

Таблиця 2. Порівняння доходності банків на міжнародному рівні 1996 р.

 Країна

 Фінансовий важіль

 ROA,%

 ROE,%

 Австрія

 21.51

 0,31

 6,67

 Бельгія

 29.41

 0,27

 7,94

 Канада

 17.70

 0,77

 13,63

 Данія

 12.72

 -0,25

 -3,18

 Фінляндія

 13.91

 (0,06)

 (0,83)

 Франція

 39.06

 0,26

 10,16

 Німеччина

 19.31

 0,49

 9,46

 Греція

 26.53

 0,57

 15,12

 Італія

 15.97

 0,70

 11,18

 Японія

 34.13

 0,18

 6,14

 Люксембург

 31.15

 0,16

 4,98

 Нідерланди

 22.88

 0,38

 8,69

 Норвегія

 28.41

 -1,04

 - 29,55

 Португалія

 9.69

 0,78

 7,56

 Іспанія

 10.0

 1,22

 12,20

 Швеція

 60.24

 (0,16)

 (9,64)

 Швейцарія

 15.77

 0,40

 6,31

 Туреччина

 21.28

 2,64

 56,17

 Великобританія

 21.41

 0,34

 7,28

 США

 17.45

 0,38

 6,63

 

Отже, основною ціллю моделювання за допомогою формули Дюпона є аналіз найважливіших факторів, що визначають прибутковість роботи конкретного банки, і порівняння отриманих результатів із даними його конкурентів. Наприклад, для банків даної країни (або регіону) середні значення показника ROE мали такий вигляд: ROE = 15% • 10% • 30 = 45%.

Це значить, що в конкретного банку є необхідна база для порівняння. Скажемо, у банку A ROE = 10% • 10% • 20 = 20%. Отримані дані свідчать про те, що банк А не використовує всі можливості позикового капіталу (фінансовий важіль банку значно нижче середнього), що позначилося також на рівні дохідного маржу:

AROE == AROA • ALf.

У банківській справі особливе значення надається аналізу впливу фінансового важеля, оскільки його значення в банківському секторі значно вище, чим, наприклад, у промисловості. Скажемо, при однаковому рівні ROE у банку і промислового підприємства (15%) доходність на активи істотно різниться (припустимо, 0,6% у банку і 6% у підприємства), але в цьому випадку і фінансовий важіль банку, як відношення активів до власного капіталу, буде в 10 разів вище (25 у порівнянні з 2,5).

Це пов'язано з тим, що загальний рівень ризику банка визначається насамперед операційним ризиком і фінансовими ризиками. При цьому якщо операційному ризику щодо невисокий, те банк може проводити більш ризиковану політику, тобто виконувати операції з підвищеним рівнем фінансового ризику. Тому в банківській справі банкіри можуть дозволити собі високий рівень фінансового важеля. Таким чином, у банківському бізнесі надзвичайно важливо дотримувати рівноваги між операційним і фінансовим ризиками, що дозволить одержати оптимальний рівень загального ризику банку.

Аналіз прибутковості комерційного банку

У сучасній закордонній банківській практиці показники прибутковості розраховують з допомогою показників рентабельності. Виділяють три основних засоби розрахунку рентабельності банку:

1. Аналізують доходність капіталу банку (ROE) виходячи з балансових даних банку.

Рентабельність капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Акціонерний капітал.

Оптимальні значення ROE, на думку західних аналітиків, повинні знаходитися в межах 10 - 20%. Значення ROE засновано на показниках ринку. Дана формула рентабельності капіталу або прибутку на власний капітал банку приблизно 30 років тому використовувалася для розрахунку рівня рентабельності банку, а в даний час її застосовують для визначення поточного доходу.

2. Використовують дані про рівень ставки доходності, необхідної інвестором. Можна сказати, що це ринкова величина, тому що всі інвестори потребують одного рівня прибутку.

Загальна рентабельність банку = Дивідендний прибуток + Приріст капіталу.

Отже, загальну рентабельність банку можна представити у вигляді співвідношення:

Загальна рентабельність = D1 / Р0 + (Р1 – Р0) / Р0 (Модель Гордона).

де D1 - дивіденди на кінець року;

Ро - ціна покупки цінного паперу;

Р1 - ціна продажу акцій.

Наприклад, якщо Di = 5 дол., Ро = 100 дол., Pi = 110 дол., те, підставивши отримані дані у формулу Гордона, одержимо загальну рентабельність банку, рівну 15%. [5:100 + (110 - 100):100 = 15%]. Звичайно ця формула використовується для розрахунку рентабельності банку на кінець року. Її застосовують також для визначення поточної рентабельності.

Ціна акціонерного капіталу банку (Р) залежить від доходності акцій (Е), темпів зростання доходів на одну акцію (G), коефіцієнта виплати дивідендів (DPR) і рівня ризику. Цю залежність математично можна записати так:

Р/Е =F (G, DPR, RISK).

3. У останні роки для розрахунку рентабельності банку усе частіше стали використовувати формулу Шарпа. Професор Шарп запропонував досліджувати очікувану ставку доходності таким способом:

E (R) = Rf + [ Е (Rm) - Rf] • В (Модель Шарпа),

де E (R) - очікувана ставка доходності (розрахункова величина);

Rf - безризикова процентна ставка (наприклад, по державних цінних паперах);

Rm - ринкова ставка доходності, що укладається з безризикової ставки і ризикової премії;

[ Е (Rm) - Rf] - ризик-премія,

Е (Rm) - очікувана ринкова ставка;

В - поправочний коефіцієнт, що визначає ринковий ризик.

Наприклад, якщо Rf = 8%, Е (Rm) = 20%, pm (загальний ринковий ризик) = 1, те, отже, для банків р<1. Припустимо, загальний ризик банку дорівнює 0,70. У цьому випадку очікувана доходність акцій банку буде дорівнює:

E (R) = 8 + [20 - 8] • 0,70 = 16,4%.

В даний час на Заході існують спеціальні компанії, що розраховують очікуваний ринковий рівень доходності, рентабельності для кожного банку і кожної компанії. Ці дані використовують для аналізу роботи банків у динаміку. Відомо, що ступінь ризику - це результат роботи банку: чим більше відхилення, коливання результатів, тим більше ризик.

Отже, існують три основних методи розрахунку ставки рентабельності для банку. Це:

  • рентабельність власного капіталу банку - ROE;
  • загальна рентабельність банку - ставка доходності, запропонована банком, що розраховується на кінець періоду;
  • очікувана ставка доходності, що розраховується на початок періоду.

При порівнянні отриманих результатів у ході застосування перерахованих вище трьох підходів зробимо такі висновки. Наприклад, якщо очікувана на початку роки ставка рівнялася 16,4% (1), реально отримана наприкінці роки (розрахована виходячи з балансових і ринкових даних) - 15% (2), a ROE розраховано по балансі, то ціна акцій знижувалася. Загальний висновок:

  • Якщо 1>2, то ціна акцій банка знижується.
  • Якщо 1=2, то ціна акцій залишається незмінної.
  • Якщо 1<2, то ціна акцій банку зростає.

Преваги акціонерів залежать від наступного:

  • чи зможуть вони реінвестувати кошту на більш вигідних умовах із погляду доходності (з урахуванням ступеня ризику), чим їм може запропонувати комерційний банк, акціонером якого вони є;
  • наявності податкової системи, що стимулює одержання ними дивідендів або інших прибутків на капітал;
  • пріоритетного використання коштів акціонерів на поточне або відстрочене споживання.

Для урахування цих преваг акціонерів, у банках проводять аналіз елементів дивідендної політики банку.


09.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!