Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Цінні папери та їх види. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Цінні папери та їх види. Реферат

Банки є активними учасниками фондового ринку. Маючи відповідну ліцензію, комерційні банки можуть виконувати практично всі операції на ринку ЦП, одночасно виконуючи роль емітента і інвестора, фінансового посередника і консультанта

В Україні випускаються й знаходяться в обігу такі види цінних паперів (ЦП): акції, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, облігації.

Акції — це цінні папери, які визначають частку в статутному фонді акціонерного товариства. Акції не мають встановленого терміну обігу. Акції підтверджує членство її власника в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Власник акцій має право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Казначейські зобов’язання — це цінні папери на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фіксованого доходу.

Рішення про випуск та встановлення продажної вартості казначейських зобов’язань приймається Міністерством фінансів України.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Вексель — цінний папір, який засвідчує боргове зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів України.

Облігація — цінний папір, який свідчить про внесення його власником грошових коштів і підтверджує обов’язок емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП в передбачений строк з оплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

В Україні випускаються облігації таких видів:

  • облігації внутрішніх і республіканських позик;
  • облігації підприємств.

Всі цінні папери поділяються на дві групи: боргові документи, що засвідчують виникнення кредиторсько-дебіторських відносин та документи, що підтверджують участь (членство), тобто певні права власності.

Боргові цінні папери не дають права на участь у справах емітента. До цієї категорії належать різні облігації, векселі, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати тощо.

Цінними паперами, що підтверджують участь (членство), є всі види акції та їх похідні опціони, ф’ючерси й інші аналогічні цінні папери.

За формою випуску цінні папери поділяються на такі види:

  • цінні папери в документарній формі;
  • цінні папери в електронній формі, тобто у вигляді електронних записів на депо-рахунках (бездокументарна форма).

Фондовий ринок та його характеристика

Фондовий ринок — це ринок цінних паперів. Він охоплює таку частину кредитного ринку, як ринок боргових інструментів та ринок боргових зобов’язань і повністю ринок інструментів власності, тобто інтегрує та регулює всі операції, пов’язані з випуском і обігом боргових інструментів та інструментів власності.

Ринок цінних паперів складається з первинного і вторинного, біржового і позабіржового.

Первинний ринок цінних паперів обслуговує випуски (емісії) і початкове розміщення цінних паперів серед інвесторів. Тобто цей ринок охоплює лише найперші акти купівлі та продажу цінних паперів. На цьому етапі організація, що здійснила випуск цінних паперів (емітент), передає цінні папери покупцеві (інвестору), а той в свою чергу сплачує за них певну суму коштів для інвестицій.

Вторинний ринок цінних паперів обслуговує обіг та операції з цінними паперами, які були випущені раніше і розміщені на первинному ринку. На вторинному ринку інвестор має можливість перепродати раніше куплені цінні папери з метою отримання прибутку чи розміщення отриманих коштів у більш привабливі активи.

Біржовий ринок — це ринок цінних паперів (як правило, вторинний), організований на фондовій біржі. Такий ринок характеризується більш високим рівнем організації і сприяє мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін.

Позабіржовий ринок — це ринок, що охоплює операції з цінними паперами, які виконуються поза біржею. У переважній більшості випадків на цьому ринку відбувається первинне розміщення цінних паперів, а також їх перепродаж.

Банківські операції з цінними паперами

Банки є активними учасниками фондового ринку. Маючи відповідну ліцензію, комерційні банки можуть виконувати практично всі операції на ринку ЦП, одночасно виконуючи роль емітента і інвестора, фінансового посередника і консультанта. Банки також можуть виконувати функції зберігача цінних паперів, тобто відкривати депозитарні рахунки (депо-рахунки) та приймати на зберігання всі види цінних паперів в документарній (паперовій) та електронній формі.

Всю сукупність операцій, що виконують банки з цінними паперами, можна поділити на: інвестиційні, емісійні, комісійні та сервісні операції.

Інвестиційні операції банки проводять, коли вони виступають в ролі інвестора, купуючи за власні кошти цінні папери інших емітентів. Інвестиційні операції — це балансові активні операції банку. Метою виконання цих операцій є формування власного інвестиційного портфеля. Інвестиційні операції з цінними паперами виконуються для отримання прибутку та для підтримки ліквідності банку.

Однак, незважаючи на привабливість і необхідність проведення інвестиційних операцій, переважна більшість операцій банків з цінними паперами проводиться ними не за власні кошти, а на комісійній основі.

Емісійні операції банк виконує як позичальник (емітент), випускаючи власні акції. Емісію власних цінних паперів банк виконує при формуванні статутного капіталу або з метою додаткового його збільшення. Крім того, банки можуть емітувати боргові зобов’язання — векселі, депозитні та ощадні сертифікати і розміщують їх на ринку з метою залучення додаткових коштів для здійснення власної діяльності. Емісійні операції банку — це балансові пасивні операції. До цього класу операцій можна віднести також операції, пов’язані з викупом власних акцій у клієнтів.

Комісійні — це позабалансові операції з цінними паперами, які виконуються за дорученням клієнтів. До комісійних операцій банків відносяться:

  • купівля та продаж цінних паперів за дорученням клієнтів (на вторинному ринку);
  • оформлення заявок на участь від імені клієнта в аукціонах по первинному розміщенню державних і корпоративних цінних паперів;
  • довірче управління цінними паперами клієнта;
  • первинне розміщення цінних паперів, емітованих клієнтом;
  • консультаційне обслуговування з питань кон’юнктури фондового ринку;
  • формування портфеля цінних паперів для клієнта.

Сервісні операції — це за характером теж комісійні операції, але вони виділяються в окрему групу. До цієї групи входять операції по здійсненню банками реєстраційної та депозитарної діяльності та інші сервісні функції по збереженню цінних паперів.

До цих сервісних операцій відносяться:

  • зберігання цінних паперів;
  • емісія акцій і зберігання глобального сертифікату випуску акцій;
  • організація первинного розміщення цінних паперів і реєстрації держателів акцій;
  • підготовка і ведення реєстру акціонерів;
  • розрахунок, розподіл і виплата дивідендів;
  • перереєстрація власників цінних паперів;
  • оформлення сертифікатів на власників цінних паперів;
  • облік прав власності на цінні папери та ін.

Виконанням банківських операцій з цінними паперами займається у банку фондовий відділ або відділ цінних паперів. Що стосується автоматизації роботи даних підрозділів, то вони виконуються в межах підсистеми "Управління цінними паперами".

Комерційні банки можуть працювати з власними, державними і корпоративними цінними паперами. Для роботи з кожним видом цінних паперів доречно виділяти окремий АРМ. В окремі АРМи виділяються також задачі управління портфелем цінних паперів та депозитарні і реєстраційні операції. Операції управління портфелем полягають у визначенні фінансового стану емітентів, оцінці та прогнозуванні стану ринку цінних паперів, формуванні ефективного портфеля цінних паперів.

Ефективність та обсяги операцій банку з цінними паперами залежать від стану фондового ринку. Розглянемо автоматизацію операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).

Автоматизація операцій з ОВДП

Характеристика облігацій внутрішньої державної позики. Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — це визначенi чинним законодавством України державні цiннi папери.

ОВДП — це засіб впровадження не інфляційного механізму ліквідації бюджетного дефіциту, коли емітуються не гроші, а цінні боргові папери, під які залучаються відповідні кошти.

Державні цінні папери — це фінансові інструменти, які випускаються і гарантовано погашаються урядом. Початком створення ринку боргових зобов’язань в Україні можна вважати 1995 рік, коли були емітовані перші випуски облігацій внутрішньої державної позики.

Облігації внутрішньої державної позики випускаються у вигляді строкових боргових зобов’язань як один з інструментів управління державним боргом. Створення ринку ОВДП вирішує такі задачі:

  • фінансування бюджету з не інфляційного джерела (залучення фінансових ресурсів з ринку);
  • визначення реальної вартості обслуговування державного боргу (відсоткова ставка ОВДП визначається ринком);
  • встановлення орієнтира для ринкових ставок за іншими інструментами фінансового та грошового ринків;
  • надання в розпорядження НБУ інструмента для проведення грошово-кредитної політики через операції на фондовому ринку;
  • організація широкої мережі комерційних посередників, які охоплюють значні верстви інвесторів;
  • впровадження сучасної електронної технології торгівлі, розрахунків та депозитарного обліку.

ОВДП обертаються в безпаперовій формі — у вигляді електронних записів на рахунках власників, що різко звужує коло можливих махінацій, виключає можливість крадіжок та підробок.

Депозитарний облік передбачає аналітичний та синтетичний облік цінних паперів. Аналітичний облік ведеться на рахунках цінних паперів, які називаються рахунками-ДЕПО.

ОВДП всіх випусків мають однакову номінальну вартість. Номінальна вартість — це сума основного боргу за облігацією, сплату якої називають погашенням. Ціни на облігації встановлюються у відсотках до номіналу або облігації розміщуються з дисконтом, тобто за ціною, яка нижча від номіналу.

Такий спосіб випуску дає змогу зробити дешевшим обслуговування позики, а також уникнути низки проблем, пов’язаних із зміною облікових ставок.

Учасники ринку з ОВДП

Емітентом ОВДП є Міністерство фінансів України. Національний банк України є генеральним агентом Міністерства фінансів по обслуговуванню випуску ОВДП. Він гарантує своєчасність погашення випущених облігацій.

Усі операції щодо розміщення та обігу, враховуючи розрахунки та облік власників облігацій, здійснюються через установи НБУ або уповноважені організації — дилери, які визначаються Нацбанком.

Дилером вважається будь-яка юридична особа, яка є інвестиційним інститутом (за діючим законодавством) і має відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також ліцензію Національного банку України.

Дилер виконує такі функції:

  • виступає посередником при укладанні угод купівлі-продажу на ринку ОВДП;
  • веде облік власників облігацій; для цього кожний дилер стає членом депозитарія й організує власний субдепозитарій, забезпечує своєчасність і точність розрахунків за своїми операціями і операціями своїх клієнтів.

Дилер також стає членом розрахункової системи за щоденними угодами з облігаціями і забезпечує такий режим функціонування рахунків дилерів, за якого неможливе укладення угод без покриття.

Інвестором вважається будь-яка юридична чи фізична особа, яка має право на володіння ОВДП. Для того щоб придбати або продати облігацію, необхідно укласти договір з одним з дилерів, бо тільки дилери мають доступ до торгової системи і право на укладення угод з облігаціями.

В Національному банку створено електронний депозитарій для обліку роботи з ОВДП.

Депозитарій забезпечує облік власників облігацій та рух облігацій між ними.

На ринку ОВДП використовується дворівнева система депозитарного обліку, яка складається з центрального депозитарія та мережі субдепозитаріїв.

В центральному депозитарії відкриваються рахунки зареєстрованих дилерів. Існують два типи рахунків: рахунок "А" та рахунок "В". На рахунку "А" враховуються облігації, що належать дилеру, а на рахунку "В" — облігації клієнтів. Рахунки відкриваються окремо за кожним аукціоном, який характеризується власним номером, кодом цінних паперів, терміном обігу облігацій.

На рахунку кожного дилера в центральному депозитарії є спеціальний "торговий" субрахунок, призначений для резервування (блокування) облігацій, з якими дилер має намір здійснити операції по їх продажу в даний торговий день.

Розрахункова система — це організація, яка має право на ведення розрахункових операцій та уповноважена забезпечувати грошові розрахунки за облігаціями. Кожний дилер відкриває рахунок в розрахунковій системі, через яку він здійснює платежі. Розрахунки за угодами з облігаціями здійснюються протягом одного дня. Залежно від того, має дилер банківську ліцензію чи ні, йому в розрахунковій системі відкривається кореспондентський рахунок або спеціальний рахунок з правом його використання тільки для розрахунків за облігаціями.

Учасники розрахункової системи можуть мати в своїх офісах робочі місця, спеціально обладнані технікою, через яку вони можуть передавати платіжні доручення в систему і отримувати всю звітну документацію.

Торговельна система — це організація, уповноважена НБУ забезпечувати технічні засоби і регламент здійснення угод за облігаціями. Система не має права виступати в ролі покупця й продавця або посередника на ринку облігацій.

Операції з ОВДП можуть виконуватись на первинному та вторинному ринках (біржовий та позабіржовий).

Первинний ринок ОВДП проходить у формі аукціонів, які організує НБУ.

На біржовому ринку можуть виконуватись операції купівлі та продажу ОВДП.

На позабіржовому ринку комерційні банки та їх клієнти можуть укладати такі угоди:

  • купівлі-продажу;
  • "репо" (угоди з продажу облігацій з правом їх зворотного викупу);
  • застави під час надання кредиту на міжбанківському ринку;
  • рефінансування комерційних банків НБУ під заставу ОВДП (ломбардне кредитування).

Нині на УМВБ (Українська міжбанківська валютна біржа, яка має у своєму складі Фондову секцію) відбувається вторинний обіг облігацій у вигляді електронних торгів. Вторинне розміщення ОВДП також може виконуватись через українську фондову біржу (УФБ).

Характеристика автоматизованої системи обслуговування фондового ринку

Забезпечення функціонування первинного та вторинного ринку ОВДП виконується за допомогою розробленої НБУ автоматизованої системи комплексного обслуговування учасників фондового ринку. Ця система об’єднує НБУ, комерційні банки, біржові та позабіржові торговельні майданчики. До складу системи входять такі програмні комплекси: "ЛІГА", "ДЕПО-ОБЛІК", "ВТОРИН", "ДЕПО-ЗАПИТ".

Програми "ЛІГА", "ВТОРИН" повинні встановлюватись у комерційному банку на єдиному робочому місці, АРМ-КБ "ДЕПО-ОБЛІК" та АРМ "ДЕПО-ЗАПИТ" можуть встановлюватись на іншому або тому ж самому робочому місці.

Характеристика програмного комплексу "ДЕПО-ОБЛІК"

Депозитарний облік на рівні НБУ здійснюється в електронному депозитарії програмним комплексом "ДЕПО-ОБЛІК". Для взаємодії електронного депозитарію НБУАРМ "ДЕПО-ОБЛІК" встановлюються в комерційних банках та на торговельних майданчиках.

АРМ-КБ "ДЕПО-ОБЛІК" не є локальним депозитарієм комерційного банку. Він є інтерфейсним засобом для взаємодії з депозитарієм НБУ і забезпечує отримання комерційним банком інформації про стан депо-рахунків в депозитарії НБУ та роботу банку на біржовому і позабіржовому ринках з відображенням кожної депо-операції.

Для виконання більшості позабіржових операцій необхідна наявність в депозитарії таких двох документів — депо-розпорядження та депо-повідомлення, що надсилаються в депозитарій учасниками угод. Реквізитний склад розпоряджень депонентів та повідомлень в Національній депозитарній системі повинен відповідати міжнародним стандартам ISO 7775 та/або SWIFT Securities Messages, національним стандартам та чинному законодавству.

Програма АРМ "ДЕПО-ОБЛІК" надсилає розпорядження та повідомлення в депозитарій НБУ. Депозитарій при обробці розпорядження, або повідомлення, що потребує пари (повідомлення або розпорядження), направляє інформацію банку-кореспонденту.

Під час проведення операцій між банком та його клієнтом також необхідно сформувати два документи.

Депо-операція визначається по відношенню до банку, який формує депо-розпорядження. Наприклад, банк А продає цінні папери клієнту банку Б. У такому разі депо-розпорядження на позабіржовий продаж направляє банк А, а депо-повідомлення направляє банк Б.

Усі операції, які потребують наявності пари депо-документів (розпорядження-повідомлення), повинні бути завершені в один робочий день. При невиконанні цієї умови електронний депозитарій виконує розблокування цінних паперів.

Депо-повідомлення не формуються під час виконання операцій блокування-розблокування цінних паперів для формування фонду страхування.

При бажанні провести операцію продажу цінного паперу на торговельному майданчику необхідно вказати в розпорядженні вид цінного паперу, кількість та ідентифікатор майданчика. Депозитарій перевіряє можливість проведення такої операції (наявність на рахунку достатньої кількості цінних паперів), виконує блокування на відповідному торговельному рахунку та направляє інформацію про це на торговельний майданчик. Ця технологія забезпечує виконання принципу "поставки після платежу".

Наприкінці дня депозитарій НБУ передає комерційним банкам виписки про стан їхніх особових депозитарних рахунків. Після отримання файлів-виписок програма АРМ-КБ "ДЕПО-ОБЛІК" автоматично будує всі вихідні форми.

Характеристика програмного комплексу "ЛІГА"

Програмний комплекс "ЛІГА" функціонує на двох рівнях: в аукціонному комітеті НБУ та в комерційному банку встановлюється АРМ КБ "ЛІГА". Призначення цього комплексу організація аукціонів з первинного розміщення ОВДП.

Програмний комплекс "ЛІГА" НБУ надсилає електронні повідомлення в банки про проведення аукціонів ОВДП, а також інформує банк та депозитарій НБУ про результати його проведення.

АРМ КБ "ЛІГА", прийнявши та проаналізувавши повідомлення про проведення аукціону, формує й надсилає заявки на участь в аукціоні.

Характеристика програмного комплексу "ВТОРИН"

Програмний комплекс "Вторин" встановлюється в КБ та на торговельних майданчиках. Він забезпечує проведення торгів на вторинному ринку ОВДП. Усі заявки купівлі-продажу формуються та модифікуються безпосередньо в комерційному банку і передаються на торговельний майданчик засобами електронної пошти.

АРМ-КБ "Вторин" виконує формування заявок купівлі та продажу по видах цінних паперів за дорученням банку або клієнта, а також забезпечує прийом інформації з торговельних майданчиків про хід та результати торгівлі.

Характеристика програмного комплексу "ДЕПО-ЗАПИТ"

Програмний комплекс "ДЕПО-ЗАПИТ" працює в емісійно-кредитному департаменті НБУ і дає змогу оперативно контролювати стан депозитарного обліку у розрізі регіонів, комерційних банків, видів цінних паперів, депозитарних рахунків.

Програмний комплекс "ДЕПО-ЗАПИТ" складається з АРМ НБУ та АРМ КБ. АРМ КБ дає змогу користувачу сформулювати запит та надіслати його на АРМ НБУ. Можна сформулювати й отримати відповідь:

  • про залишки в розрізі депо-рахунків та кодів випуску ОВДП;
  • про обіг ОВДП в депозитарії на будь-який момент часу.

АРМ "ДЕПО-ЗАПИТ" НБУ безпосередньо взаємодіє з електронним депозитарієм НБУ.

Технологія первинного розміщення ОВДП

Після прийняття рішення про проведення аукціону НБУ надсилає в КБ нормативно-довідкову інформацію (НДІ) про дату проведення аукціону, код цінного паперу, номер аукціону, кількість облігацій, що підлягають розміщенню, номінальну вартість однієї облігації, термін погашення облігації, термін сплати відсотків і суму відсотків, що припадає на одну облігацію, місце та час проведення аукціону.

Аукціон може проводитись за одним з двох критеріїв на пiдставi введення цінових умов продажу облiгацiй чи рівня дохідності за облiгацiями.

Згідно з цими критеріями до заявок можуть включатися ціни придбання облiгацiй або рiвень їх дохідностi.

НДІ надходить в комерційні банки і приймається на АРМ-КБ "ЛІГА". Після прийому НДІ на АРМ-КБ "ЛІГА" виконується формування заявок на аукціон.

Заявки поділяються на два види — конкурентні та неконкурентні.

В конкурентній заявці вказується ціна або фіксований рівень дохідності облігацій.

В неконкурентній заявці за ціну придбання облігації береться середньозважена ціна аукціону або середньозважений рiвень дохідності.

Заявка включає наступні атрибути: МФО банку, що надіслав заявку, номер аукціону та дату його проведення, назву та код цінного паперу, умови придбання облігацій за конкурентними та неконкурентними пропозиціями. По кожній пропозиції окремо вказується кількість облігацій, що купується, а також тип власника. По конкурентних пропозиціях обов’язково вказується ціна купівлі чи рівень дохідності облігації.

Заявка на придбання ОВДП може надаватись від імені банку за власний рахунок, а також за дорученням і за рахунок іншої особи.

Середньозважена ціна аукціону — ціна, яка визначається під час проведення аукціону на пiдставi цін за конкурентними заявками за умови, що ці цiни за значенням більші або дорівнюють цiнi вiдсiку.

Ціна вiдсiку — ціна, що встановлюється Міністерством фінансів України, нижче якої конкурентнi заявки не задовольняються.

Встановлений рiвень дохідності — дохідність облiгацiй, що визначається Міністерством фінансів України, вище якої конкурентні заявки не задовольняються.

Під час проведення аукціону на АРМ НБУ "Ліга" відкриваються заявки банків та визначається список учасників аукціону. Задоволення заявок, поданих на аукціон, залежить від попиту та пропозиції. При проведенні аукціону пріоритет надається конкурентним заявкам, тобто вони задовольняються в першу чергу. Конкурентна заявка може бути не задоволена, якщо її ціна менша за ціну відсіку або дохідність вища за встановлений Міністерством фінансів рівень дохідності.

Неконкурентні заявки можуть задовольнятись не в повному обсязі, а пропорційно їх обсягам в межах залишку від задоволення конкурентних заявок.

Неконкурентні заявки не задовольняються в разі покриття всіх пропозицій конкурентними заявками.

Під час аукціону АРМ-НБУ "ЛІГА" роздруковує аналітичну таблицю можливих результатів, що вміщує варіанти встановлення ціни відсіку (рівня дохідності). Відповідальні особи Міністерства фінансів, що обов’язково беруть участь в аукціоні, знайомляться з цими аналітичними даними та надають письмове доручення НБУ на проведення аукціону, в якому вказується ціна відсіку (рівень дохідності) та середньозважена ціна аукціону (середньозважена дохідність). Після отримання цього доручення в автоматизованому режимі на АРМ НБУ "ЛІГА" проходить розподіл облігацій за заявками і формується зведена відомість розподілу облігацій між покупцями.

Література

  1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.  А.  Титоренко, В.  И.  Суворова, И.  Ф.  Возгилевич и др. / Под ред. Г.  А.  Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с.
  2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г.  А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.
  3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с.
  4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства "Бизнес и компьютер" 1997—1999 гг.
  5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.
  6. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М.  І., Мороз А.  М., Коряк А.  М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344 с.
  7. Державний класифікатор України ДК-001-94. "Класифікатор форм власності", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.
  8. Державний класифікатор України ДК-002-94. "Класифікатор організаційно-правових норм господарювання", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.


05.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!