Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Банківська діяльність: основні напрями автоматизації. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Банківська діяльність: основні напрями автоматизації. Реферат

Стан автоматизації банківської діяльності в комерційних банках України дуже різний. Це пов’язано з тим, що банківський сектор економіки України — це сектор, який інтенсивно розвивається і постійно удосконалюється. Проводити аналіз та оцінку впровадження передових інформаційних технологій у сфері банківської діяльності необхідно на двох рівнях — на рівні Національного банку України (НБУ) та на рівні комерційних банків

Початок відкриття ери комп’ютеризації банківської діяльності відноситься до 60-х років, коли на Заході з’явилися перші автоматизовані системи бухгалтерського обліку операцій по клієнтських рахунках та платежів по чеках. У 70-х роках намітився певний прогрес у сфері автоматизації банківської діяльності. Ця технологія була поширена не лише на операції, пов’язані з рахунками, а й на роботу з клієнтами.

Автоматизація банківської діяльності обумовлена такими необхідностями:

  • покращення обслуговування клієнтів, надання їм широкого спектра банківських послуг та залучення нових клієнтів;
  • зменшення операційних витрат банку та прискорення виконання банківських операцій;
  • покращення управління банком та підвищення його конкурентоспроможності;
  • розширення банку та збільшення сегмента банківського ринку.

Нині інформаційні технології поширюються на всі аспекти банківського бізнесу, забезпечуючи:

  • клірингові операції;
  • торговельні та маркетингові операції;
  • управління готівковими коштами;
  • кредитні і депозитні операції;
  • операції з валютою;
  • використання електронних грошей і банкоматів;
  • банківські операції по телефону і обслуговування вдома;
  • використання електронної пошти і канцелярії;
  • безпаперовий документообіг всередині банку і при взаємодії центр-філіалу та банк-клієнта;
  • фондовий ринок та операції з цінними паперами;
  • аналіз інвестицій і фінансового ринку;
  • автоматизація розрахунків у торговельних установах з використанням пластикових карток;
  • міжнародні міжбанківські телекомунікаційні системи (SWIFT, SHAPS та ін.).

На початку 90-х років виникла і почала інтенсивно розвиватися мережа комерційних банків України. З виникненням великої кількості банківських установ і переходом до ринкових відносин постала проблема використання у їхній діяльності сучасних інформаційних технологій.

Вирішення усіх цих проблем неможливе без використання обчислювальної техніки, засобів зв’язку та сучасних програмних продуктів. Тому на нинішньому етапі немає жодного банку, який не використовував би у своїй діяльності сучасні інформаційні технології.

Автоматизація банківської діяльності в Україні

Стан автоматизації банківської діяльності в комерційних банках України дуже різний. Це пов’язано з тим, що банківський сектор економіки України — це сектор, який інтенсивно розвивається і постійно удосконалюється. Проводити аналіз та оцінку впровадження передових інформаційних технологій у сфері банківської діяльності необхідно на двох рівнях — на рівні Національного банку України (НБУ) та на рівні комерційних банків.

У 1994 р. НБУ було прийняте стратегічне рішення щодо впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків/платежів (СЕП). Ця державна платіжна система об’єднала засобами електронної пошти в єдиний інформаційний простір всі комерційні банки України. СЕП створювалась як багаторівнева безпаперова система "брутто" -розрахунків.

Впровадження СЕП дало змогу відмовитись від використання поштових та телеграфних авізо, значно підвищити швидкість, якість і надійність виконання платежів, забезпечити безпеку та конфіденційність банківської інформації. Архітектура СЕП включає три рівні:

  • комерційні банки (КБ), де функціонують програмно-технічні комплекси АРМ-3;
  • обласний рівень НБУ, куди передаються платіжні повідомлення від КБ, представлений регіональними розрахунковими палатами (РРП) і відповідно комплексом АРМ-2;
  • найвищий рівень — це центральна розрахункова палата (ЦРП) і комплекс АРМ-1, який проводить облік та контроль платежів у масштабі України в цілому.

СЕП побудована і функціонує за міжнародними стандартами, виконуючи обробку та передачу повідомлень. Кожний комерційний банк є самостійним учасником СЕП і може вибрати одну з моделей обслуговування кореспондентського рахунку, яких зараз налічується сім. Банки, які мають власні платіжні системи, виходять лише на рівень ЦРП із загальними консолідованими сумами.

СЕП дає змогу НБУ щоденно на десяту годину ранку мати актуальний баланс банківської системи України за попередній день. За допомогою СЕП щодня обробляється більш як 300 тис. платіжних документів на суму близько одного мільярда доларів США [26].

Створення і впровадження такої системи дало змогу національній банківській системі України стати однією з досить ефективних і отримати схвальні відгуки спеціалістів. Безумовно, як будь-яка комп’ютерна система, СЕП не є чимось сталим; це — система, яка постійно удосконалюється й розвивається. Зокрема, великих змін та трансформацій СЕП зазнала у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, який відбувся у січні 1998 р.

В НБУ функціонує електронний депозитарій для управління державними цінними паперами. Створюється проект впровадження національної платіжної системи для автоматизації масових готівкових розрахунків на базі пластикових карток. Деякі великі банки вже мають відповідні засоби й обслуговують міжнародні платіжні системи карток: VISA, Europay/Master Card та ін.

Аналізуючи стан справ на рівні комерційних банків, слід зазначити, що рівень впровадження сучасних інформаційних технологій у комерційних банках України дуже різний. Це пов’язано з надто швидким зростанням кількості банківських установ та різним рівнем їх фінансових можливостей щодо впровадження комп’ютерних технологій.

Взагалі банківська система України перебуває на стадії свого становлення. Тому є банки, які мають лише набір засобів для формування необхідної звітності та програмних продуктів, що дозволяють банкам, згідно з вимогами Національного банку України, бути учасниками СЕП.

Поряд з такими банками, які характеризуються невисоким рівнем комп’ютеризації робіт, є банківські установи, котрі добре розуміють, що сучасні інформаційні технології є основним засобом підвищення конкурентоспроможності у боротьбі за пріоритетне становище на фінансовому ринку та залучення клієнтів. Тому в таких банках при виборі комп’ютерних систем перевагу надають технологіям, які розроблені з урахуванням міжнародних стандартів і відповідають вимогам відкритих систем, а також можуть легко переноситись з однієї платформи на іншу.

Для залучення нових клієнтів та створення зручностей щодо їхнього спілкування з банком у багатьох банківських установах впроваджена й успішно функціонує система "Клієнт-банк". Впровадження такої системи дає змогу клієнту спілкуватися з банком і виконувати платежі, не виходячи з свого офісу, що, безперечно, підвищує привабливість банку при виборі його клієнтом.

Слід зазначити, що деякі українські комерційні банки є учасниками міжнародної фінансової телекомунікаційної мережі SWIFT.

Але якщо характеризувати ситуацію в цілому, то більшість автоматизованих банківських систем (АБС) розроблені як файл/серверні системи, що зорієнтовані на використання персональних комп’ютерів, працюють у локальній мережі і функціонують у середовищі таких СУБД, як Clipper, FoxPro, db_Vista, Clarion, Btrieve та ін. Це стосується як систем, розроблених силами спеціалістів банку, так і більшості систем, що пропонуються фірмами—розробниками банківських систем.

Системи, зорієнтовані на використання таких засобів, безумовно, відіграли велику роль у становленні банківської технології і створенні концепції АБС, але на сьогодні такі системи застаріли і мають ряд суттєвих недоліків. Основними недоліками є збої в роботі, що вимагає значних витрат на відновлення даних, а також зниження продуктивності системи при збільшенні кількості користувачів мережі.

Більшість банківських задач, що автоматизуються зараз, це переважно облікові, які можна віднести до класу задач OLTP (Оn-Line Transaction Processing). Дуже незначна частка в АБС належить аналітичним задачам типу OLAP (On-Line Analyse Processing Systems), за допомогою яких вирішувалися б такі задачі, як аналіз ресурсів, активів, прибутковості, стану фінансових ринків, оцінка ризиків тощо. Майже відсутні в АБС задачі класу DSS (Decision Support Systems) підтримки прийняття рішень, за допомогою яких можливе прийняття оптимального рішення при вирішенні неструктурованих чи слабоструктурованих проблем.

У зв’язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку інформаційні банківські системи практично розробляються заново на принципово нових засадах. Змінюється не тільки склад задач, а й відбувається перехід до нових програмно-апаратних засобів.

Основним напрямом удосконалення інформаційних технологій в банках є перехід від "файл/серверних" систем до систем типу "клієнт/сервер" з використанням професійних розподілених реляційних СУБД, зокрема, таких як Sybase, Oracle, Informix та ін.

Інформаційні системи, розроблені в середовищі цих СУБД, надають ряд істотних переваг при роботі з банківською системою:

  • Підтримка розподіленої бази даних не лише в локальній мережі, а і в територіально-розподіленій системі, що дає змогу банкам оперативно управляти роботою філій та контролювати їх.
  • Забезпечення надійності збереження даних за рахунок наявності механізму підтримки транзакцій та реплікацій, який забезпечує цілісність й узгодженість даних.
  • Виконання вимог гарантування безпеки банківської інформації шляхом розмежування і підтримки різних рівнів доступу та автоматизованого ведення журналу, який протоколює всі дії користувачів.
  • Відсутність суттєвих обмежень при використанні в банківській сфері з точки зору обсягів інформації в базі даних, швидкості обробки і т. п.
  • Наявність сучасних засобів розробки клієнт/серверних технологій, таких як CASE — засоби та об’єктно-орієнтовані мови програмування.

Отже, банківська справа на сучасному етапі — це галузь, яка є передовою з точки зору впровадження сучасних інформаційних технологій.

Література

  1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г.  А.  Титоренко, В.  И.  Суворова, И.  Ф.  Возгилевич и др. / Под ред. Г.  А.  Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с.
  2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г.  А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.
  3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с.
  4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства "Бизнес и компьютер" 1997—1999 гг.
  5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.
  6. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М.  І., Мороз А.  М., Коряк А.  М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998. — 344 с.
  7. Державний класифікатор України ДК-001-94. "Класифікатор форм власності", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.
  8. Державний класифікатор України ДК-002-94. "Класифікатор організаційно-правових норм господарювання", затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.


05.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!