Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Банківська гарантія: сутність, види, механізми надання. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Банківська гарантія: сутність, види, механізми надання. Реферат

Під гарантією слід розуміти зобов'язання гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала відповідно до умов гарантійного зобов'язання певну грошову суму. Гарант має право зажадати від принципу в порядку регресу відшкодування сплачених за гарантією сум

Гарантії та поручительства — це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, що застосовуються між будь-якими суб'єктами правовідносин.

За договором поруки поручитель зоб-ся перед кредитором ін особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в певній частині. Порукою може бути за без-на лише дійсна вимога. Договір поруки має бути укладений у письмовій формі.

У разі невиконання зобов'язання поручитель відповідає в тому самому обсязі, що й боржник.

За боржника можуть одночасно поручитися кілька поручителів.

Поручитель, який виконав зобов'язання за боржника, набуває всіх прав кредитора за цим зобов'язанням. На практиці гарантію часто ототожнюють з порукою.

Відмінності гарантії від поруки полягають у такому:

  • на відміну від поруки гарантія м. б. заснованою на волевиявленні однієї особи — гаранта;
  • гарант несе субсидіарну (додаткову) відповідальність, а поручитель солідарну;
  • оформлення гарантії договором не е обов'язковим;
  • гарант у договорі може обмежити свою відповідальність частиною зобов'язань боржника.

Отже, під гарантією слід розуміти зобов'язання гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала відповідно до умов гарантійного зобов'язання певну грош. суму. Гарант має право зажадати від принципа в порядку регресу відшкодування сплачених за гарантією сум.

У ролі гаранта та поручителя м. б. банк. Видача гарантій (поруки) по суті має кредитний х-р.

Фактично банки беруть на себе зобов'язання при несп-латі клієнтом у строк належних платежів здійснити їх за рахунок власних ресурсів. Якщо кредитоспр-сть клієнта банку невідома або викликає сумнів, то банківська гарантія видається під заставу майна. Гарантії (поручительства) можуть надаватись як у вигляді спеціального док-та (гарантійного листа, укладення договору поруки), так і шляхом напису на векселі (акцепт, аваль).

Акцептування векселя полягає в тому, що банк акцептує виставлений на нього клієнтом вексель за умови, що клієнт надасть банку грошове покриття до настання строку платежу за векселем.

При авалюванні банк бере на себе відповідальність за виконання зобов'язання будь-якою зобов'язаною за векселем особою — акцептантом, векселедавцем, індосамтом.

Формою забезпечення повернення кредитів також можуть виступати гарантії або поруки. Володіючи, як і застава здатністю юридично та економічно захищати інтереси кредитора, вони мають іншу вихідну базу. У випадку використання гарантії (поруки) в якості забезпечення кредитів майнову відповідальність несе за позичальника третя особа.

Гарантії різняться між собою по суб`єкту гарантійного зобов`язання, порядку оформлення гарантії, джерелу коштів, що використовуються для гарантування повернення кредиту.

В якості суб`єкта гарантованого зобов`язання можуть виступати фінансово стійкі підприємства або спеціалізовані заклади, що мають достатні кошти. В практиці банківського кредитування в якості суб`єктів гарантування майже ніколи не виступають інші, ніж банк-кредитор, банківські установи (надання міжнародних кредитів).

При іншому виду гарантії гарантом виступає фінансово стійке підприємство або організація, з яким позичальник має систематичні виробничі комерційні зв`язки. Однак в цьому випадку банку-кредитору необхідно отримати інформацію щодо кредитоспроможності підприємства-гаранта. Якщо зазначене підприємство обслуговується тим самим банком, що й позичальник, то така задача вирішується досить просто.

Строк дії гарантії встановлюється, як правило, на 10-15 днів більше строку погашення кредиту, повернення якого забезпечується гарантією. Гарантійний лист складається в двох примірниках. Другий примірник гарантійного листа з поміткою банку, що обслуговує гаранта, про прийняття гарантії передається у банк позичальника, після чого здійснюється кредитування під гарантію.

Цікаво, що в розвинутих країнах, наприклад в тих же Сполучених Штатах Америки, гарантії надаються також спеціалізованими урядовими організаціями, що мають в наявності спеціальні цільові фонди.

Ефективність гарантії як способу забезпечення кредитів залежить ряду факторів. По-перше, першочергове значення має реальна оцінка банком-кредитором фінансової стійкості гаранта. У випадку, якщо фінансова стійкість гаранта сумнівна або взагалі невідома, використовується гарантія, що забезпечена заставою майна гаранта, тобто гарантія доповнюється заставним зобов`язанням.

У випадку довіри до фінансової стійкості гаранта використовується незабезпечена гарантія. Щодо України, то у вітчизняній практиці банки використовують в якості забезпечення повернення кредитів заставу майна та майнових цінностей третіх осіб, інших, ніж позичальник, що іменуються майновими поручителями позичальника. (Власне, це теж можна розглядати як забезпечену гарантію.)

По-друге, при отриманні гарантії банк, що надає кредит, повинен впевнитися в готовності гаранта виконати своє зобов`язання. Для цього в зарубіжній банківській практиці використовується, зокрема, зустріч та бесіда з гарантом на предмет підтвердження його наміру виконати гарантійне зобов`язання.

І останнім є те, що гаранти не повинні надавати гарантії на суму, більшу за ту, на яку вони можуть їх виконати, тобто сума гарантії має обмежуватися обсягом власного капіталу гаранта.

І все ж, гарантія має певні недоліки, зокрема, в Україні:

  • невизначеність вартості гарантії, якщо вона не підкріплена грошовим вкладом (депозитом) або іншим забезпеченням (забезпечена гарантія), з тої причини, що протягом дії кредитної угоди фінансовий стан гаранта може змінитися.
  • використання даного способу забезпечення навіть за умови безспірного списання суми заборгованості з рахунку гаранта, що обумовлено в гарантійному листі у випадку невиконання позичальником умов кредитної угоди, тягне за собою можливу судову справу, що не можна вважати позитивним.

Порука теж є способом забезпечення кредиту. Вона використовується як при взаємовідносинах банку як із юридичними, так і фізичними особами. Стосовно юридичних осіб, порука на відміну від гарантії оформлюється звичайною письмовою угодою між банком та поручителем. У відповідності з цією угодою останній зобов`язується погасити кредитору заборгованість позичальника протягом визначеного періоду часу. В угоді може бути визначена максимальна сума, яку гарантує погасити поручитель. У вітчизняній практиці банківського кредитування порука знайшла використання при довгостроковому кредитуванні фізичних осіб.

Оформлюється порука через нотаріальну контору та відображає юридичну відповідальність поручителя за іншу особу у випадку наслати останнім свого боргу кредитору.

В України гарантія та порука є, по суті, тотожними способами забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Відмінність між ними полягає лише в порядку їх юридичного оформлення. Для оформлення поруки обов'язковим є укладання договору поруки банком і поручителем, а гарантія може оформлюватися гарантійним листом гаранта.

Згідно зі ст. 191 Цивільного кодексу України гарантія (порука) — це зобов'язання гаранта (поручителя) перед кредитором боржника відповідати за виконання боржником свого зобов'язання в повному обсязі або частково.

Гарантія (порука) може забезпечувати лише дійсну кредитну угоду, дія гарантійного зобов'язання ліквідується, якщо дія основного зобов'язання закінчилась у зв'язку з виплатою боргу або з інших причин.

Існує абсолютно інший вид гарантії — банківська гарантія, яка поширена в міжнародній практиці. Банківська гарантія — самостійне одностороннє зобов'язання банку-гаранта, незалежне від забезпечуваного ним кредитного договору. Остання її особливість полягає в тому, що зменшення або втрата зобов'язання позичальника не тягне за собою зменшення або втрати обсягу відповідальності гаранта.

Гарантії бувають двох видів: незабезпечені та забезпечені. Перший вид означає, що гарантія (порука) даної особи приймається на підставі довіри, оскільки зв'язки з нею підтримуються давно, а її репутація не викликає нарікань. Від усіх інших контрагентів необхідно вимагати доказів надійності і надання забезпечення. Якщо фінансове становище гаранта викликає сумніви, банк повинен забезпечити його гарантії заставою майна.

Що ж до з'ясування готовності гаранта виконати у разі необхідності своє зобов'язання, то практикується використання двох засобів: по-перше, збір якомога ширшої та об'єктивної інформації про гаранта; по-друге, попередні зустрічі та бесіди з ним, у ході яких слід з'ясувати його умови та реальні наміри.

Кредитний ризик щодо гаранта (поручителя) — це ймовірність того, що гарант (поручитель) не виконає хоча б одне із своїх зобов'язань, закріплених у гарантійному листі (договорі поруки).

  • види гарантій, у тому числі:
  • гарантії платежу;
  • гарантії повернення авансового платежу;
  • гарантії виконання контракту;
  • гарантії пропозиції (тендерні).


30.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!