Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Лізинг-кредит: поняття, класифікація, суб'єкти лізингу. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Лізинг-кредит: поняття, класифікація, суб'єкти лізингу. Реферат

Поняття та економічна суть лізингових операцій. Класифікація лізингових операцій. Суб’єкти лізингу та їх вигода. Лізинг у комерційних банках

Перехід України до ринкової економіки і активне включення в світові господарські зв’язки вимагають відповідного розширення методів комерційної діяльності підприємств і організацій всіх форм власності. Нині гарантований успіх - це не тільки конкурентоздатний товар, а й вдало вибраний спосіб його реалізації.

Саме тому в світовій практиці поширилися "нетрадиційні" форми комерційних фінансових взаємовідносин між продавцем і покупцем, де важливу роль відіграють різноманітні посередники: торговельні компанії, інвестиційні і страхові фірми, банки тощо. Однією з таких форм є лізинг. Особливо широке визнання він одержав у зарубіжних країнах за останніх 15-20 років.

Звичайно лізингові операції розглядаються як варіант довгострокової оренди. Однак, якщо оренда передбачає у кінцевому підсумку повернення орендованого майна своєму юридичному власнику або збереження за ним права власності на дане майно, то при деяких формах лізингу по закінченню договору можливий перехід права власності від орендодавця до орендаря. У таких випадках лізингова угода нагадує продаж у розстрочку з тією лише різницею, що власники змінюються не на початку, а наприкінці терміну угоди. Отже, лізинг - це зручна форма фінансування споживача.

Причинами бурхливого розвитку лізингових операцій у світовій комерційній практиці були:

  • Швидке моральне старіння техніки. Тут і приходять на допомогу лізингові операції, коли за орендарем залишається право дострокового припинення договору.
  • Зростаюча конкуренція. Для тих, хто починає свою справу, пробитися на ринок дуже складно. Значить треба шукати такі способи маркетингу, які дали б можливість клієнтам на практиці ознайомитись зі зразками продукції, що виготовляється. Пропонуючи її в лізинг на певний термін, виробник нерідко бере на себе проблеми із встановленням і обслуговуванням обладнання, навчання персоналу свого клієнта.
  • До лізингу почали охоче звертатися при підписанні угод на здійснення капіталомістких проектів, у тому числі при будівництві промислових підприємств, постачанні літаків, суден транспортним компаніям.
  • Фірми-споживачі, особливо спеціалізовані і невеликі за розмірами, все частіше віддають перевагу отриманню обладнання в оренду, ніж купувати його за повну вартість. Ця причина безпосередньо пов’язана з попередніми.
  • Лізинговий ринок став ідеальним засобом для збільшення виручки від угод для обох партнерів шляхом використання офіційно наданих податкових пільг. Якщо, наприклад, компанія-виробник не може скористатися податковими пільгами на інвестиції, то вона отримає їх, коли передасть свою продукцію у лізинг іншій компанії, котра має формальне право на такі пільги. Але, виходячи з важкого фінансового стану, остання не може самостійно освоїти виробничі інвестиції. У результаті такої угоди обидві компанії "ділять" між собою податкові пільги, отримуючи разом виграш.

Іншими словами, переваги лізингу слід шукати в особливостях податкового і амортизаційного законодавства тієї чи іншої держави.

Отже, лізинг - це, з одного боку, своєрідна форма фінансування капітальних вкладень, а з іншого - форма реалізації, канал збуту продукції.

Поняття та економічна суть лізингових операцій

Серед вчених-економістів нині відсутній системний підхід до проблеми експлуатації і своєчасності заміни виробництва, що не може не відбитися на ефективній реалізації науково-технічних досягнень. Часто-густо морально застаріле обладнання ми вводимо в експлуатацію як нове. Це призводить до втрат недоотриманої продукції і високих виробничих затрат, у тому числі через зростання різних видів простоїв, що спричиняє до втрат конкурентоспроможності і попиту на випущену продукцію.

Все більш привабливішим способом модернізації виробництва стає засвоєння прогресивних технологічних процесів з використанням орендованих, а не закуплених сучасних технічних засобів. В умовах переходу до ринкових відносин, коли в розвитку економіки посилюється дія чинника невизначеності, підвищується інтерес до нетрадиційних форм господарювання.

В економічних відносинах країн з розвинутою економікою поширилася форма здачі в оренду технічних засобів, яка називається лізингом і передбачає передачу обладнання, машин і механізмів, приладів та інших пристроїв від виготовлювача в оренду споживачу через посередника, який виконує роль орендодавця.

Сам термін походить від англійського дієслова "to lease ", що означає "орендувати" або "брати в оренду".

Суть лізингу досить вдало висловив Аристотель, який сказав: "Найчастіше багатство полягає у рентабельному використанні власності, а не у володінні нею як такою".  Звичайно, Аристотеля не можна розглядати як винахідника "лізингу", але ніхто краще за нього не зміг виразити філософський зміст, що лежить в основі цієї техніки фінансування американського походження, яка отримала значний розвиток у Західній Європі за останні 20 років.

Будь-яке визначення лізингу є обмеженим і не може врахувати всіх форм прояву цього нового кредитного інструмента. Але є сенс привести таке визначення лізингу Європейської федерації національних асоціацій по лізингу обладнання (Євролізинг): "Лізинг - це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності". З цього випливає, що лізинг стає складною торгово-фінансово-кредитною операцією, однією з форм оренди машин і обладнання, одним із способів фінансування інвестицій і активізації збуту, який заснований на збереженні права власності на товари за орендодавцем. Його застосування пов’язане з "розщепленням" функції власності, тобто відділенням володіння майном від використання.

Водночас лізинг можна розглядати не тільки з організаційно-правової точки зору, а й з позиції характеру пов’язаних з лізингом економічних відносин. У наявності зв’язок лізингу з системою кредитних відносин, оскільки тут присутні всі ознаки, властиві кредиту - надання цінностей у тимчасове користування, платність. Тому є підстава вважати лізинг конкурентною формою кредитних відносин.

Лізинг - відносно новий вид підприємницької діяльності, який викликав швидке зростання економіки розвинутих капіталістичних країн. Про ступінь поширення лізингу в сучасному світі свідчить той факт, що він став самостійною сферою вкладання капіталу. Слід зазначити, що лізингова "гарячка" охопила не тільки великі компанії, а й сферу середнього і дрібного бізнесу.

Частка витрат на лізингові операції в загальних обсягах капітальних вкладень у машини і обладнання становить: у США - 33%, Англії, Франції, Швеції, Іспанії - 13-17%; Італії, Голландії - 12-14%. В Японії щорічний приріст обсягу лізингових операцій становить 25-30%.

Наведені дані свідчать, що західних підприємців приваблює ця форма оренди насамперед перевагами, які має право користування обладнання порівняно із правом володіння ним. У США кожний четвертий долар, вкладений у розширення і модернізацію виробничого апарату, витрачається не на придбання техніки, а на її тимчасове користування.

Поняття лізингу машин і обладнання трактується у практиці зарубіжних підприємств досить широко. Проте, незважаючи на відмінності в юридичних нюансах та оцінки тлумачення лізингу як економічної категорії, можна твердити, що суттєвою особливістю цієї форми є не поділ функцій власності, а саме відокремлення використання майна від володіння ним.

Класифікація лізингових операцій

За період свого становлення і розвитку лізинг набув певних різновидів. Тому в законодавствах деяких країн зустрічаються визначення не тільки загального поняття лізингу, а й окремих його видів. При цьому трактування однозначних термінів не збігається, і угоди, які характеризуються подібністю деталей, деколи мають різну назву.

З наших міркувань, правильно було б лізингові операції поділити на два принципових види:

  • оперативний (лізинг з неповною окупністю);
  • фінансовий (лізинг з повною окупністю).

До оперативного лізингу належать всі угоди, в яких затрати орендодавця, що пов’язані з придбанням зданого в оренду майна, не окупаються повністю протягом так званого початкового терміну оренди.

При цьому важливо, що:

  • орендодавець не планує покрити всі свої затрати за рахунок надходжень від одного орендаря;
  • строки псування не охоплюють повного періоду фізичного зносу майна;
  • ризик псування або втрати майна лежить в основному на орендодавцю;
  • по закінченні встановленого терміну майно, як правило, повертається орендодавцю, який пізніше продає або здає його в оренду іншому клієнту.

Оперативний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг.

Рейтинг - короткострокова оренда від одного дня до одного року без права наступного придбання орендарем майна.

Хайринг - середньострокова оренда, яка передбачає здачу в найм товарів, обладнання і машин на термін від одного до трьох років.

Операції по рейтингу і хайрингу передбачають багаторазову передачу машин і обладнання від одного орендаря до іншого. Їх об’єктом є стандартне обладнання, яке відповідає вимогам численних орендарів.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень лізингодавцям і здатні забезпечити йому певний прибуток. Він характеризується тривалим періодом контракту. Фактично фінансовий лізинг являє збою форму дострокового кредитування купівлі і має такі різновиди:

  • лізинг з обслуговуванням;
  • леверидж у лізинг;
  • лізинг у "пакеті";

Лізинг з обслуговуванням поєднує фінансовий лізинг з договором підряду і передбачає надання певних податкових послуг, які пов’язані з утриманням і технічним обслуговуванням зданого у найм майна.

Леверидж лізинг - особливий вид фінансового лізингу. За цією угодою велика частка (за вартістю) зданого в оренду обладнання береться у найм у третьої сторони (інвестора) і в першій половині терміну оренди здійснюються амортизаційні відрахування за орендоване обладнання.

Лізинг у "пакеті" - лізингова система фінансування магазину, заводу, лікарні та ін. у цілому. Як правило, будинок, інтер’єр, інвентар даються у кредит, обладнання ж дається по договору лізингу.

Розглянуті два принципових види лізингових операцій мають однакові можливості для використання у нашій економіці ринкових відносин, які лише започатковуються. Інші різновиди лізингових операцій мають однакове відношення як до оперативного, так і до фінансового лізингу.

Так, якщо брати до уваги характер об’єкта лізингу і зобов’язання орендодавця перед орендарем, то розрізняють такі основні види лізингової діяльності:

  • лізинг нового обладнання;
  • лізинг обладнання, яке вже використовувалося;
  • "чистий" лізинг, коли орендодавець не надає орендареві додаткових послуг;
  • лізинг з обмеженим набором послуг, що зазначені в договорі;
  • "повний" або "великий" лізинг, який містить комплекс сервісних послуг, необхідних для нормального функціонування обладнання протягом дії договору.

Залежно від джерел придбання об’єкта лізингової угод, лізинг може бути прямим і поворотним

Прямий лізинг - оренда, яка передбачає придбання лізингодавцем у підприємства - постачальника майна в інтересах орендаря.

Поворотний лізинг полягає у передачі підприємством частини власного майна лізинговій компанії з одночасним підписанням контракту про його оренду.

Залежно від місця перебування сторін лізинг буває внутрішнім і міжнародним. При внутрішньому лізингу контракт оформляється між юридичними особами однієї країни, а при міжнародному - лізингова компанія і орендар знаходяться у різних країнах.

У свою чергу міжнародний лізинг поділяється на експортний, транзитний та імпортний.

Експортний лізинг - угода, при якій постачальник і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а орендар - зарубіжна компанія. Така угода називається експортним лізингом, оскільки по відношенню до свого однонаціонального учасника угоди (у даному випадку постачальника) лізингова фірма виконує функцію стимулювання збуту.

Транзитний лізинг - угода, всі учасники якої знаходяться у різних країнах. Це найбільш складні операції для лізингових компаній. Вони вимагають знань правових, податкових та інших особливостей, які властиві зразу ж обом іноземним ринкам.

Імпортний лізинг - операція, при якій лізингова фірма знаходиться в країнах орендаря, а постачальник - закордонна компанія. Імпортним лізингом така угода називається тому, що по відношенню до свого однонацінального учасника угода (у даному випадку орендаря) лізингова компанія виконує функцію стимулювання імпорту.

За методом фінансування розрізняються терміновий лізинг, коли здійснюється одноразова оренда, і поновлювальний (револьверний), при якому договір лізингу продовжується після закінчення першого терміну контракту.

Крім названих зустрічається такий термін як пільговий лізинг. Це, на наш погляд, не особлива форма лізингових послуг, а лише посилання на застосування в окремих країнах пільгових умов для лізингу. Як правило, ним стимулюється розвиток окремих галузей промисловості.

У практиці лізингових фірм застосовуються операції з додатковими послугами (лізинг - повне обслуговування) при оренді складного обладнання. Цей вид лізингу характеризується виконанням постачання і наданням додаткових послуг як додаток до чисто фінансового аспекту традиційного лізингу (постачання певних видів сировини, відрядження спеціалістів для безпосередньої участі в управління виробничим процесом та інші необхідні послуги).

Якщо орендодавець і орендар укладають загальну угоду, яка передбачає право орендаря доповнювати список обладнання без підписання нових контрактів, така угода називається генеральним лізингом.

Суб’єкти лізингу та їх вигода

Лізингові операції являють собою чисто ринкові відносини між трьома сторонами:

  • підприємством, яке виготовляє обладнання;
  • орендодавцем (лізинговою компанією);
  • орендарем (підприємством, організацією), який отримує матеріальні
  • цінності протягом певного часу.

Механізм угоди полягає в тому, що орендар найчастіше сам знаходить підприємство, яке виготовляє необхідне йому обладнання, обговорює з ним сторону справи, укладає попередню угоду про постачання. Вони удвох з виробником звертаються до лізингової компанії з проханням підписати трьохсторонній контракт і профінансувати його. Під фінансуванням тут слід розуміти таке.

Лізингова компанія купує обладнання у виробника і передає його у користування споживачу в межах середньо чи довгострокового договору, причому право власності на обладнання залишається за лізинговою фірмою. Зрозуміло, що ця схема більш підходить для країн з розвинутою інфраструктурою фінансових операцій, де орендар має достатню інформацію про товаровиробників і може безпосередньо звернутися до будь-якого з них.

В наших умовах нерозвинутого ринку споживач матиме певні труднощі. Він може і не знати, де можна отримати обладнання. Тому з самого початку змушений буде звертатися до лізингової компанії з проханням визначити йому постачальника, а це вже консультація, додаткові витрати лізингової компанії, за що необхідно платити.

Однак переваги, які отримає орендар, вдавшись за допомогою до лізингової компанії, виправдають витрачені кошти.

Лізинг як форма своєрідного кредитування передбачає, з одного боку, передачу технічних засобів у виняткове користування орендарю, а з іншого, машини, обладнання і пристрої протягом всього періоду оренди залишаються власністю орендаря. Виходячи з цих умов орендар:

  • повною мірою користується гарантією, виданою виробником машин і обладнання;
  • має застрахувати за свій рахунок, але на користь орендодавця, отримані в оренду засоби від їх втрат, зруйнування та інших причин, які можуть призвести їх до непридатності;
  • зобов’язаний забезпечити належне зберігання орендованих засобів протягом всього періоду оренди;
  • не має права робити будь-які зміни у конструкції орендованих засобів без письмової згоди орендодавця, після отримання якої зміни здійснюються за рахунок орендаря, а орендовані засоби (в частині конструктивних змін) після закінчення терміну дії лізингової угоди стають власністю орендодавця;
  • зобов’язаний не змінювати місця знаходження отриманих в оренду технічних засобів без згоди орендодавця. Сплачувати всі податки і нести інші витрати, пов’язані з використанням цих засобів;
  • не може без письмового дозволу орендодавця знайомити інших осіб з конструкцією і технічними характеристиками орендованих засобів чи передавати цим особам право по договору оренди.

У свою чергу орендодавець зобов’язується поставити орендарю працездатні технічні засоби. Місце поставки технічних засобів призначається, як правило, орендарем, який зобов’язаний відшкодувати орендодавцю всі витрати, пов’язані з транспортуванням, монтажем, запуском в експлуатацію і виконанням інших зобов’язань, що виникають у зв’язку з постачанням і наступним переміщенням цих коштів.

Така форма взаємовідносин передбачає також попереднє обумовлення пріоритетного права орендаря на придбання орендованих ним технічних засобів, тоді як при класичній оренді після закінчення терміну оренди ці засоби мають бути передані орендодавцю. Таке обумовлене в договорі право змушує орендаря зі свого боку раціонально і ефективно експлуатувати надані йому технічні засоби.

Однак слід зазначити, що права та обов’язки сторін, які випливають з умов контракту на оренду, не є чимось суворо зафіксованим і можуть змінюватися залежно від законодавства тієї чи іншої країни і певних особливостей конкретного ринку. Навіть в одній країні загальні умови контрактів різних лізингових фірм на оренду аналогічного обладнання можуть відрізнятися, оскілки кожний контракт індивідуальний і опрацьований з урахуванням конкретних обставин і вимог заінтересованих сторін.

У процесі розвитку лізингових відносин виявився ряд переваг фінансування основних засобів виробництва у формі лізингу перед традиційним фінансуванням за рахунок довгострокового банківського кредиту. Переваги лізингових операцій відчувають всі учасники лізингу.

Для виробника технічних засобів лізинг відкриває перспективи:

  • створювати передумови для скорочення витрат на рекламу, аналіз ринку, пошук споживачів (коли між ними і лізинговою компанією встановлені і відпрацьовані постійно діючі зв’язки). Тут за виробника все це робить лізингова компанія, а він може сконцентрувати свої зусилля, в тому числі фінансові, на розв’язання виробничих задач по зниженню собівартості продукції;
  • в особі лізингової компанії виробник знаходить постійного оптового споживача, готового заплатити стовідсоткову вартість замовлення зразу;
  • з’являється можливість до списку потенційних користувачів обладнання тих споживачів, які через нестачу власних грошових коштів або у зв’язку з відсутністю можливості отримати необхідну суму в кредит, виявився б поза межами його економічних інтересів, тобто позбавили б його потенційного прибутку;
  • отримується можливість перекласти на лізингову компанію незадоволення споживача, що викликано поламанням обладнання внаслідок невмілої експлуатації або поганого обслуговування.

Орендодавцю (лізинговій компанії) лізинг дає можливість:

  • розширити номенклатуру товарів, яку він пропонує на внутрішньому і зовнішньому ринках;
  • забезпечити продаж продукції і надання послуг, реалізація яких на інших умовах не вигідна або зовсім неможлива;
  • підвищувати економічну ефективність зданих в оренду машин, інших товарів багаторазового користування;
  • створювати і розширювати коло своїх перманентних контрагентів;
  • розвивати і зміцнювати ділові стосунки з кінцевими споживачами, уникаючи посередницьких фірм.

Лізинг для орендаря забезпечує отримання важливих для його діяльності таких переваг:

  • стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів. Контракт підписується на повну вартість майна. Орендні платежі є поточними і, як правило, починаються після постачання майна орендодавцем або пізніше;
  • набагато простіше отримати контракт по лізингу, ніж позику. Особливо це стосується дрібних і середніх підприємств;
  • можливість через оренду сучасних і високопродуктивних технічних засобів не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й направляти зекономлені кошти на інші потреби;
  • ризик старіння обладнання повністю лягає на орендодавця. Орендар має можливість постійно оновлювати свій парк обладнання через підписання з лізинговою компанією нового контракту, але вже на більш прогресивне обладнання;
  • при підписанні контрактів з лізинговою компанією орендар може розрахувати надходження своїх доходів і виробити з нею відповідну для нього схему фінансування;
  • дозволяє орендувати найновіше і дороге обладнання без значного нагромадження капіталу для придбання такого обладнання;
  • з’являється можливість використовувати набагато більше виробничих потужностей, ніж при купівлі технічних засобів. Тимчасово вивільнені завдяки лізингу грошові кошти орендар може витратити на будь-які виробничі потреби;
  • в орендаря з’являється можливість економії по статті "Амортизація";
  • якщо орендарем є акціонерне товариство, то зростає його ліквідність, що сприяє підвищенню курсу його акцій на біржі;
  • можливість отримання пільг при оподаткуванні залежить від виду лізингу.

Лізинг передбачає також і різноманітні специфічні переваги. Так, наприклад, фінансування процесу формування основних засобів виробництва через лізинг не обмежує можливості підприємства у додаткових закупках матеріалів і сировини, необхідних для розширення виробництва.

Перехід нашої економіки до ринку, безумовно, дає сильний імпульс лізинговим операціям у внутрішньому обсязі і в зовнішньоекономічних зв’язках. Як і розвиток кредитної системи, лізинг містить у собі великий потенціал розкріпачення підприємництва, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, раціонального використання товарних і фінансових ресурсів, великої гнучкості у відносинах між не виробниками і споживачами. Тим самим лізинг і сам може зробити перші кроки до ринку, в тому числі і до ринку зовнішнього. Світовий досвід вже довів його життєздатність.

Лізинг у комерційних банках

Сучасність, а тим більше майбутнє лізингового бізнесу в країні неможливо уявити без активної участі в ньому банків. Зарубіжна практика свідчить про різноманітні форми такої участі. Найбільш поширеним є кредитування комерційними банками спеціалізованих лізингових компаній, які, підписуючи договір, зобов’язуються брати позики лише в цьому банку, а той, у свою чергу, бере на себе зобов’язання покривати всі кредитні потреби компанії.

Кредитування лізингових фірм - це звичайна позичкова операція для банків. Завдяки їй вони отримують можливість впливати на напрями лізингу і через нього зміцнювати зв’язки з клієнтами. На нашу думку, взаємовідносини між банками і лізинговими компаніями можуть бути взяті на озброєння і нашими комерційними банками.

Ще більше перспектив у банків, які не вдаються до посередництва лізингових фірм. Між клієнтом і банком у такому випадку організовуватимуться своєрідні, відмінні від традиційних кредитних зв’язків, взаємовідносини. Це обумовлюється подвійною роллю банку. З одного боку, придбавши машини, обладнання і транспортні засоби, він стає покупцем, а з іншого, здавши їх в оренду по лізинговій угоді, він стає лізингодавцем.

Порівняно із звичайними позичковими операціями функції банку при лізингу набагато складніші та ширші. Він зобов’язаний підписати договір купівлі-продажу з підприємством-постачальником на узгоджених з лізингоодержувачем і постачальником комерційних і технічних умовах і направити йому наряд на постачання майна. Ставши власником майна і отримавши повідомлення постачальника про готовність об’єкта до постачання, банк має перевірити його комплектність. При виявленні недоліків слід доручити постачальнику усунути їх у встановлений термін.

Після підписання протоколу приймання об’єкта в експлуатацію банк-лізингодавець звільняється від будь-якої відповідальності перед лізингоодержувачем за якість і придатність об’єкта.

За надання обладнання у довгострокове і середньострокове користування орендодавцем (банком) стягується орендна плата протягом всього терміну дії лізингової угоди.

Орендна плата складається із амортизації на предмет лізингу, тобто на здане у найм обладнання та інші засоби виробництва, і лізингової ставки. Ставка, крім накладних витрат по лізингових операціях і певної частки прибутку, може включати в себе відсотки за банківський кредит, наданий орендодавцю. Загальна сума орендних платежів має відшкодувати комерційному банку, який виконує лізингові операції, вартість придбаного майна, покрити затрати на його вдосконалення і забезпечити отримання прибутку.

Форми орендної плати та її величина залежать від виду і вартості зданого у найм майна, терміну його використання, умов платежу, кредитоспроможності орендаря, умов експлуатації майна, стану ринку зданих у найм засобів виробництва, фінансових можливостей орендодавця, місця знаходження орендаря, періодичності платежів і ряду інших чинників.

Максимальний рівень ризику, як правило, визначається періодом амортизації обладнання на іншого майна, яке здане в найм, тобто відповідає терміну його економічного життя. Якщо об’єкт лізингу здається в оренду в наперед зазначений термін, який коротший за термін служби об’єкта, то по закінченні договору про оренду орендар може або повернути основні фонди орендодавцю, або пролонгувати договір на новий період, або викупити основні фонди по залишковій вартості. В останньому випадку орендареві переходить право власності на ці фонди.

Практика використання лізингових операцій комерційними банками виявила їх безсумнівні переваги як для підприємств-орендарів, так і для підприємств-постачальників машин та обладнання, транспортних засобів. Для підприємства-орендаря лізинг - нова форма кредитування основних фондів, причому кредит виступає у даному випадку в товарній формі, тобто у формі відстрочки платежів (на вигідних умовах) за придбані орендарем без попереднього нагромадження певної суми власних коштів і без отримання банківських та інших кредитів у грошовій формі швидко придбати і оперативно запровадити у виробництво нову, сучасну техніку, яка відповідає вимогам науково-технічного прогресу.

Водночас слід підкреслити, що оперативність і повнота забезпечення потреб підприємств у нових видах техніки та обладнання залежить від широти доступу комерційного банку до інформації про стан ринку засобів виробництва і по стан виробників того чи іншого обладнання.

Можливість не вдаватися до значних одночасних капітальних затрат на придбання машин, обладнання та ін. дозволяє орендарям зберігати самофінансування, мати стабільний фінансовий стан і підтримувати необхідну рентабельність. Не можна не відмітити таку особливість лізингових операцій, як простоту їх оформлення, порівнюючи з оформленням банківських позик в основні фонди.

Для підприємства-постачальника, продукція якого буде придбана по лізингу, вирішується проблема з оплатою цієї продукції. Це гарантує стабільність його фінансового стану, ліквідність балансу, кредитоспроможність. При формуванні справжнього ринку засобів виробництва більшою мірою буде проявлятися і така перевага лізингу для підприємств-постачальників, як гарантованість збуту продукції.

Аналіз особливостей лізингових операцій дозволяє твердити, що вони більшою мірою, ніж пряме кредитування затрат на придбання обладнання відповідають характеру діяльності комерційного банку. Особливість діючого до цього часу в нашій країні порядку довгострокового кредитування полягала в тому, що воно здійснювалося практично без будь-якої застави і без оформлення гарантій по виданих кредитах. Це було можливо завдяки єдиній централізованій системі розподілу довгострокових кредитних ресурсів відповідно до встановлених у центрі пріоритетів.

Відповідальність банків, так само як і відповідальність безпосередніх боржників - державних підприємств і об’єднань, за користування отриманих кредитів була обмеженою. "Гарантом останньої" по довгострокових позиках була держава, що реально виражалося в наданні відстрочок погашення кредитів і навіть їх списання за рішенням уряду.

Комерційні банки повністю відповідають перед своїми акціонерами і вкладниками за збереження і ефективне використання всіх ресурсів, що знаходяться в їх розпорядженні. Надаючи кредит, вони завжди мають не тільки розраховувати прибуток від кредитної угоди, а й ретельно аналізувати ризик можливого неповернення позики, намагаючись звести його до мінімуму. Одним із можливих варіантів зниження кредитного ризику є забезпечення у вигляді застави товарно-матеріальних цінностей, під які видаються кредити. Види застави, які застосовуються в практиці, мають значною мірою умовний характер, а застава нерухомого майна ще не отримала великого поширення.

Лізингові операції, як правило, не вимагають якого-небудь заставного або авансового забезпечення. Для банку, коли він виступає у ролі орендодавця по лізинговій угоді, її гарантування досягається тим, що власність на обладнання і технічні засоби, які здаються в оренду, залишається в банку.

Особливий інтерес до розвитку лізингових операцій виявляють малі підприємства, які займаються виробничою діяльністю, середні підприємства, що здійснюють програми модернізації, запровадження нової техніки та ін. Лізинг розширює їх можливості щодо заміни і оновлення парку обладнання, запровадження дорогої обчислювальної техніки, оскільки дозволяє отримати в розпорядження нову техніку без значних початкових витрат.

Орендні платежі по лізингу відрізняються великою гнучкістю і звичайно встановлювати з урахуванням реальних можливостей і особливостей конкретного орендаря. Паралельність капітальних вкладень і отримання доходів від них має надзвичайно важливе значення для невеликих підприємств, розмір власних коштів яких невеликий. Однак помилковою була думка, що коло клієнтів по лізингових операціях обмежується невеликими підприємствами.

Для великих підприємств дуже часто оренда технічних засобів має більш переваг, ніж їх придбання у повну власність (наприклад, при модернізації і розширенні непрофільного для даного підприємства виробництва, при проведенні робіт по технічному оновленню, які не передбачені планом підприємства і т. д.). У зв’язку із загостренням проблеми збуту деяких видів обладнання все більш очевидною стає проблема організації "збутового лізингу".

Якщо оцінювати перспективи розвитку лізингу в нашій країні, то слід сказати про необхідність створення спеціальних лізингових фірм по аналогії по існуючих у розвинутих капіталістичних країнах. Комерційним банкам не під силу надавати весь комплекс послуг по лізингу (вивчення ринку тих чи інших засобів, що здаються в оренду, здійснення технічного обслуговування і консультацій, безпосереднього контакту з виробником обладнання і т. п.). Спеціалізовані лізингові фірми можуть формуватися і як дочірні товариства великих комерційних банків, і як незалежні акціонерні товариства. У будь-якому випадку одним із засновників буде комерційний банк.

Лізингові фірми, поряд з орендою техніки і обладнання, могли б узяти на себе вивчення ринку збуту випущеного на підприємствах обладнання і надавати лізингові кредити його покупцям. Для багатьох підприємств при проведенні структурної перебудови і переходу до ринкових відносин проблема збуту може стати особливо актуальною.

Надання лізингових послуг стане реальним засобом її розв’язання. У такому випадку поряд з фінансовим лізингом може застосовуватися лізинг - повне обслуговування, згідно з яким здійснюється постачання і надання додаткових послуг до чисто фінансового аспекту традиційного лізингу. Характер додаткових послуг залежить від особливостей наданого в лізинг обладнання.

Спеціалізовані лізингові фірми могли б приступити до проведення оперативного лізингу (прокату). Мова може йти про здачу в оренду спеціалізованого обладнання на проміжкові терміни, які значно менші за термін його економічного життя.

Суттєву допомогу лізинговим фірмам може надати комерційний банк, який підтримуватиме фірму своїми кредитами. Володіючи різноманітною інформацією про своїх клієнтів, банк може дати фірмі інформацію про платоспроможність майбутніх орендарів, що відіграє далеко не останню роль при укладанні лізингових угод.

Створення лізингових фірм за участю комерційного банку внесе суттєвий внесок у формуванні нової концепції постачання і збуту, яка орієнтуватиметься на ринкові, а не на адміністративно-розподільчі відносини.


29.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!