Osvita.ua Вища освіта Реферати Банківська справа Суспільне значення банківських установ. Реферат
Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції. З питань розміщення інформації звертайтесь за телефоном (044) 200-28-38.

Суспільне значення банківських установ. Реферат

Поняття і роль банків в умовах переходу до ринкової економіки. Функції банків. Види банківських операцій. Банк як об'єкт комунальної власності. Банківські стандарти ІSO. Види банківської діяльності, які могли б бути дозволеними для розширення фінансових послуг в Україні

Концепція організованого банку — "Lean Bank".  Щоб з'ясувати мету регулювання та сутність банківського права, потрібно насамперед дослідити зміст понять "банк" та "фінансово-кредитна установа". Мова науки банківського права складається саме з таких спеціальних термінів та загальновживаних слів. Терміни, зв'язані з певними поняттями та категоріями, необхідні для відображення кредитно-фінансових відносин, а це — реалії життя, в якому важливу роль відіграють гроші.

Поняття банку та фінансово-кредитної установи. Поняття "банк" ще не знайшло достатньої визначеності і чіткого розуміння в науці банківського права. Не досягнуто цього і в законодавстві України. У Законі України "Про Національний банк України" дається також і визначення поняття фінансово-кредитної установи — це юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів населення. Окремо вживається поняття "кредитна установа" (п. І ч. І ст. 42), хоча в глосарії (від лат. glossa – тлумачення, пояснення, з грецької означає – язик, мова) - школа юристів 11-13 ст., яка виникла в Болонському університеті (Італія).

Під час лекцій з юриспруденції в університеті професори читали і коментували джерела римського права, а слухачі записували ці коментарі. Саме такі коментарі й називаються глосами), зазначеного Закону поняття "банк" означає юридичну особу, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах.

Відмітні риси банківської установи іноді ігноруються саме у правовому розумінні, про що свідчить термінологія деяких законів, у яких поняття "банки" охоплюються загальними визначеннями, наприклад, щодо суб'єктів оподаткування. Вживаються загальні терміни: підприємства, організації та установи або підприємницькі особи.

Ознаки банку мають юридичні відмінності, і тому розкрити зміст понять "банк" та "фінансово-кредитна установа" (далі банк — кредитна установа) важливо з самого початку вивчення курсу банківського права.

Що означає поняття "банк"? Чим воно відрізняється від інших фінансових установ, господарських товариств та бірж, які мають справу - з цінними паперами. Якими є ознаки, завдяки яким банк вважають суб'єктом, котрий займається банківською діяльністю.

Слово "банк" походить від слова "banka" — стіл, на якому в Середньовіччі генуезькі міняли розкладали свої монети у мішках та посудинах. "Ваnсhегіі" — так звались у XII столітті міняли у Генуї. Від слова "banka" походить також поняття "банкрут". Коли міняла зловживав будь-чиєю довірою, розбивали стіл, за яким він сидів, тобто визначали — "bank rotto".

Міняли приймали грошові внески у торгівців, спеціалізуючись на обміні грошей різних міст та країн. Через певний час грошові внески та власні кошти міняли стали позичати іншим і отримувати за це відсотки, що означало перетворення мінял на банкірів, і їх діяльність значно розширилась.

Отож основним фінансовим засобом банківської діяльності є гроші. Правовою ознакою грошей е їх офіційне визначення законом, який теж закріплює можливі форми їх існування у формі цінних паперів та валютних цінностей.

Гроші банків. Про гроші банків можна говорити з позиції права, коли вони виконують функції засобу обігу (платежу), збереження товару (кредиту), але не функції міри вартості. При цьому гроші можуть існувати в будь-якій з загальновідомих форм — у формі готівкових та безготівкових грошей.

Офіційно грошова одиниця — це одна з ознак держави. У ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України визначено гривню. Банки повинні здійснювати платежі та розрахунки на території України виключно у національній валюті.

Об'єднуючи поняття "банки", "гроші", "кредити" у єдину правову категорію банківські та кредитні установи (організації), наука дає уявлення про головні ознаки "банку". Ось, наприклад, яку характеристику банку дають американські автори у підручнику "Банківське право США": "Що являє собою банк, звичайно визначається при вивченні статуту або ліцензії на ведення банківської діяльності, а потім повноважень, наданих тим, хто приймає такий статут. Статути можуть відрізнятись від статутів інших депозитних та небанківських установ".

Автори пов'язують юридичну категорію "банк" із статутом і дозволеною банківською діяльністю. Але визначати банком будь-яку установу, яка:

  • приймає вклади, як і вкладник має законне право вилучити за вимогою;
  • здійснює діяльність щодо надання комерційних позик — означає обмежувати предмет банківської діяльності лише зазначеними функціями.

За такого вузького підходу багато банківських послуг залишиться поза сферою банківської діяльності. Водночас чимало організацій та установ на підставі дозволів пропонують комерційні кредити, придбання документів грошового ринку, але уникають визначення їх як банків. Вони не порушують закон, але і не мають правових підстав для включення їх до категорії "банки і фінансово-кредитні установи".

Очевидно, що для характеристики поняття "банк" потрібне значно ширше коло ознак, пов'язаних не тільки з банківськими функціями, а й з банківськими операціями і банківською справою.

Функції банків. Передусім з'ясуємо, що являють собою банківські функції. Вони характеризують установу щодо її правового статусу як юридичної особи, якій належить майно для самостійного здійснення повного господарського відання, отримання прибутку як результат господарської (комерційної) діяльності, а також забезпечення контролю у касових та валютних операціях.

Банківські операції. А що слід розуміти під банківськими операціями в контексті функціональної природи банку? Ми вже розглядали банківські операції, які є складовою банківської діяльності і охоплюються правовим регулюванням, являючи собою предмет банківського права. Банківські операції характеризують кредитну установу, яка має виключне право здійснювати:

  • залучення грошових вкладів фізичних та юридичних осіб;
  • розміщення грошових ресурсів від свого імені і за свій рахунок на умовах їх повернення, плати за користування, строковості;
  • відкриття та ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
  • випуск, купівлю, продаж та зберігання платіжних документів та цінних паперів;
  • залучення та розміщення дорогоцінних металів, каміння та виробів з них у вклади, здійснення з ними цивільно-правових угод;
  • придбання та продаж готівкової іноземної валюти, а також проведення інших операцій та укладення угод у межах компетенції, наданої законодавчими актами України.

Банківські операції включають не тільки юридичне обумовлені дії, про що вже говорилось при розгляді предмета банківського права, а й ряд фактичних дій бухгалтерського оформлення угод.

Класифікація банківських операцій. Класифікацію банківських операцій, пов'язаних із правовим статусом кредитних установ, запропонував М. М. Агарков, який звів їх до:

  • утворення грошових ресурсів;
  • надання кредиту;
  • сприяння платіжному обігу.

Інші операції, які здійснюють банки, поділяють на пасивні та активні. Розглядаючи сутність поняття "банк", з'ясуємо, у чому полягають відмінності між цими операціями щодо банківських функцій.

Пасивними операціями щодо функцій банків на практиці вважаються всі види операцій щодо прийому вкладів, а також випуск облігацій. Банк може створювати грошові ресурси, з якими він працює, також через отримання кредитів в інших банках. Взагалі характерною ознакою банківського обігу коштів є розпорядження головним чином не власними фінансовими ресурсами.

Стосовно функцій банку до активних операцій належать різноманітні угоди, які забезпечують клієнтові можливість отримання необхідних йому кредитних ресурсів. При цьому юридичне поняття "фінансово-кредитні ресурси" означає кошти, якими відповідно до банківської угоди розпоряджається фізична чи юридична особа, якій вони надаються за певними умовами платності і повернення у визначений термін.

Фінансово-кредитні ресурси надаються клієнтові за кредитною угодою або купівлею у нього боргової вимоги до третьої особи, або до третіх осіб (облікова чи дисконтна операція). Законодавство дозволяє банку брати на себе відповідальність за клієнта перед третьою особою (гарантійний, акцептний кредит).

Банком можуть здійснюватись різноманітні платіжні операції, зокрема, оплата чеків, виконання переказів, отримання платежів за векселями та іншими документами тощо. Зазначені банківські операції не вичерпуються наведеним переліком. Банк може в межах повноважень придбавати валютні і фондові цінності, здійснювати прийом та зберігання цінних паперів тощо.

Наведені банківські операції становлять зміст діяльності банку, в цілому вони дають уявлення про банківську та фінансово-кредитну установу, яка за своєю правовою характеристикою повинна мати спеціальну правоздатність. Вона закріплена у законодавстві та означає дотримання банком спеціальних правил, зокрема, його виключного права здійснювати банківські операції, в тому числі провадити ощадне зберігання запозичень. Будь-яким іншим підприємствам, господарським товариствам заборонено провадити зазначені операції, а кредитні установи зобов'язані отримати відповідну ліцензію.

Ознаки банку. Суттєві ознаки банку:

  • банк як юридична особа може бути державною установою або суб'єктом комерційної діяльності, спрямованої на отримання прибутку;
  • комерційний банк створюється у формі господарського товариства або акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
  • це кредитна установа, яка по суті створюється для здійснення банківських операцій;
  • банк зобов'язаний мати статутний фонд (капітал), який резервується за рахунок власних коштів акціонерів на кореспондентських рахунках у Національному банку України і відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 1 лютого 1996 р. розмір статутного фонду на 31 березня кожного року має становити суму, еквівалентну не менш як 1 млн. екю за офіційним курсом грошової одиниці України;
  • банк завжди є елементом банківської системи, що закріплено у Законах України "Про банки і банківську діяльність" та "Про Національний банк України".

Таким чином, банк відрізняється від будь-яких інших інституцій (суб'єктів) господарської діяльності саме своєю функціональною природою (грошово-кредитними операціями банку). Важливо пам'ятати таке правило: намагаючись визначити характер кредитної установи, потрібно з'ясувати, чи є в статутних документах цієї установи слова "банк" або "небанківська кредитна установа" і чи зазначається його організаційно-правова форма.

Банк як об'єкт комунальної власності. Останнім часом стала популярною така юридична новела. Йдеться про створення та існування банку як об'єкта комунальної власності територіальної громади, що передбачає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. Відповідно до ст. 70 цього Закону "органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи".

Вперше у законодавстві закріплено право створювати комунальні банки органам місцевого самоврядування. І це природний шлях поширення на територіальну економіку організаційно-правових форм у сфері банківської діяльності, в якій заінтересовані держава, органи місцевого самоврядування, громадяни.

Це стало можливим завдяки вдосконаленню уповноважених суб'єктів кредитної сфери — банків, які можуть здійснювати будь-які види діяльності, що віднесені до їх компетенції. Але право мати офіційне найменування "банк" може належати виключно господарському товариству або державній установі, які отримали ліцензію від Національного банку України на здійснення банківських операцій.

Найменування банку при його реєстрації завжди узгоджується з центральним банком України. Те ж саме стосується кредитної установи, яка утворюється з метою отримання депозитів чи інших надходжень коштів і забезпечення кредитування за власний рахунок економіки, інвестування підприємництва, надання в борг, наприклад, кредитів споживачу, закладних кредитів тощо. У такому разі найменування банку або кредитної установи є правовим засобом його індивідуалізації як юридичної особи.

На найменування поширюються цивільно-правові норми, оскільки це пов'язано з правом на використання того чи іншого імені (ст. 27 Цивільного кодексу України). Будь-яке найменування банку може використовуватися у товарному знаку, що свідчить про певні види послуг, які ним надаються. У будь-якому разі фіксацію всіх реквізитів банку та кредитної установи здійснюють Національний банк України, органи державної статистики та податкової служби.

Правові ознаки кредитної установи. Розглядаючи поняття "банк" варто виділити і правові ознаки фінансово-кредитної установи, яка може здійснювати будь-які види діяльності, включаючи банківську. Але фінансово-кредитна установа не має спеціалізованого статусу як банк, оскільки характер її діяльності більш широкий, що відображається в її фірмовому найменуванні.

Кредитна установа на відміну від банку має право здійснювати кредитні операції виключно за рахунок власних коштів (статутного капіталу) і не має права використовувати для цього залучені кошти. Кредитна установа може бути наділена правом управління цінними паперами, здійснювати на підставі ліцензії і за рахунок клієнтури клірингові (розрахункові) операції, але вона не займається прямими банківськими операціями. Таким чином, кредитна установа більше схожа на "фінансове підприємство", яке працює під контролем Національного банку України.

Вимоги до існування банків та кредитних установ повинні відповідати банківським стандартам, які розробляються Міжнародною організацією із стандартизації (IS0), до якої на правах комітетів-членів входять аналогічні національні організації. Це важливо для того, щоб терміни "банк" та "кредитна установа" розумілися однаково всіма учасниками внутрішніх і міжнародно-правових відносин незалежно від того, де вони знаходяться і за яким національним законодавством створені і функціонують.

Банківські стандарти ISO. За європейськими стандартами кредитними установами вважаються:

  • банки;
  • ощадні банки;
  • інвестиційні компанії;
  • фінансові лізингові компанії;
  • факторингові компанії;
  • кредитно-закупівельні компанії.

Основні види фінансових компаній. Крім того, міжнародна банківська класифікація виділяє основні види фінансових компаній:

  • дилери;
  • брокери;
  • зовнішньо-обмінні та грошово-ринкові торгові компанії;
  • компанії, які керують інвестиційними фондами;
  • компанії, які видають кредитні картки;
  • компанії, які керують майном;
  • компанії з ризиковим капіталом;
  • обмінні пункти.

Виходячи із змісту поняття "банк" та "кредитна установа", важливо назвати види банківської діяльності, які відповідно до Єдиної банківської ліцензії, що існує як стандарт у європейській банківській системі, могли б бути дозволеними з метою розширення фінансових послуг в Україні. Міжнародно-правові норми, зокрема Друга координаційна банківська директива (норма Європейського Союзу), зумовлюють такі види банківської діяльності:

1. Прийняття депозитів та інших сум, які виплачуються з громадських фондів;

2. Надання в борг (кредитів споживачу, закладних кредитів, факторингу, фінансові та комерційні операції);

3. Фінансова оренда;

4. Послуги по переведенню грошових сум;

5. Видача та управління платіжними засобами (наприклад, кредитні картки, дорожні чеки, банківські документи);

6. Гарантії та зобов'язання;

7. Торговельна діяльність за свій власний рахунок або за рахунок замовників з допомогою:

  • грошових ринкових документів (чеків, рахунків та інших);
  • зовнішнього обміну;
  • фінансових ф'ючерсних операцій та опціонів;
  • обміну та документів відсоткових ставок;
  • цінних паперів, які можуть продаватись.

8. Надання банками та фінансово-кредитними установами послуг з таких питань:

  • консультації для підприємств щодо основної фінансово-економічної діяльності, виробничої стратегії та поради стосовно об'єднання та придбання підприємств;
  • маклерські та брокерські операції;
  • управління та консультації стосовно цінних паперів;
  • зберігання та управління цінними паперами;
  • кредитні довідкові послуги;
  • опікунські послуги.

Зазначені види банківської діяльності вважаються дозволеними, якщо вони підтверджуються відповідною ліцензією (дозвільне право) і компетентний орган (Національний банк України) впевнений, що кредитна установа відповідає встановленим законодавством критеріям: щодо статутного капіталу, відповідності керівництва та банківського персоналу вимогам професійності (особливо голова правління та головний бухгалтер) тощо. Отже, сутність поняття "банк", що відіграє особливу роль у забезпеченні обігу грошей, які є невід'ємним чинником суспільного життя, безпосередньо відображає банківська діяльність.

Банківська діяльність. Таким чином, банківська діяльність — це визначене законодавчими актами України право банків та кредитних установ реалізувати статутні функції та повноваження, здійснювати банківські операції в інтересах юридичних та фізичних осіб, надавати їм на підставі отриманих ліцензій банківські послуги, а також здійснювати в межах наданої компетенції іншу дозволену діяльність від свого імені та за власний рахунок.

Банківська діяльність відповідно до основних цілей, завдань функцій та операцій може розглядатися як виключна, оскільки не може поєднуватись з іншими видами підприємницької діяльності, наприклад, торгівлею об'єктами нерухомості. Водночас не можна вважати банківську діяльність забороненою, якщо діяльність банку проводиться від імені, наприклад, товариства, промислово-фінансової групи, які створені за участю банку або кредитної установи. Це означає, що власне банк не може займатися торгівлею, але, створивши дочірню фірму, може реалізувати через цю фірму закладне майно тощо.

Банківську діяльність можна розглядати з позицій внутрішньої та зовнішньої реалізації функцій та повноважень банку або кредитної установи. Наприклад, проведення ряду фактичних дій, які пов'язані з бухгалтерським оформленням угод, слід відносити до внутрішньої банківської діяльності, оскільки це пов'язано з балансом банку. Але надання консультаційних та брокерських послуг, здійснення лізингових операцій означає проведення зовнішньої банківської діяльності, яка має підтверджуватись прийняттям угод з резидентами або нерезидентами.

Щоб з'ясувати роль банку (кредитної установи) як суб'єкта банківського права, необхідно звернути увагу на ще одне важливе поняття — "банківська справа". Воно означає організацію внутрішньої банківської діяльності, яка забезпечується банківською управлінською структурою і банківським персоналом. Структура внутрішніх підрозділів у кожному банку може бути організована за окремою схемою забезпечення банківських операцій, які належать до виключної компетенції банку (кредитної установи).

За певними винятками розподіл функцій у більшості банків є типовим. Принципи розподілу робіт передбачають утворення таких підрозділів, як каси, каси іноземної валюти, відділу цінних паперів, кредитного відділу, відділу кореспонденції, юридичної групи (відділу) і бухгалтерії, а також інших відділів та допоміжних підрозділів. Наприклад, відділу служби безпеки, відділу оцінки та реалізації заставного майна, відділу вкладів фізичних осіб, господарського відділу куди входять підрозділи: транспортний, постачання, склад тощо, відділу кадрів, відділу внутрішнього аналізу та аудиту.

Практика структурної організації банків у зарубіжних країнах вже закладена в концепцію "Lean Bank" (організований банк), яку можна схематично подати так (див. схему 1).

- Пропозиція послуг, які відповідають попиту

- Розподіл клієнтів на сегменти відповідно до вимог ринку;

- Оформлення орієнтованих на попит комплектів документів;

- Стандартизація та автоматизація послуг;

- Гнучке використання персоналу

 

- Орієнтація співробітників на результат.

- Прийняття угод відповідно до визначених інтересів;

- Зосередження відповідальності на керівниках підрозділів банківської структури та його філій;

- Постійне підвищення кваліфікації персоналу

 

Схема 1. Структурні ознаки організованого банку.

Результатом ефективної банківської справи в "організованих банках" є налагоджений сервіс, який відповідає потребам клієнтів банку, підвищує якість консультацій, забезпечує бездоганну юридичну форму всіх кредитно-фінансових відносин, які проводяться банком, і головне — обумовлює скорочення витрат.

Розрахункові операції, обробка заявок на кредити та інші банківські справи можуть здійснюватись за допомогою автоматів (електронна пошта), що дешевше, оперативніше і з меншою кількістю помилок. Гнучке використання банківського персоналу дає змогу організованим банкам скоротити простої, а показники продуктивності праці аналізуються керівництвом банку за даними відділу контролінгу.

Таким чином, визначаючи банк та фінансово-кредитну установу суб'єктами грошово-фінансових та кредитних відносин, які наділені законодавчими актами України функціями та повноваженнями здійснювати банківську діяльність, необхідно підкреслити їх провідну роль у забезпеченні ринкового механізму, економічних зв'язків світового виробництва, збуту і споживання.

Але в кожній країні створена і функціонує власна банківська система з притаманними їй структурною організацією, правовим статусом державних і комерційних банків та фінансово-кредитних установ, діяльність яких ґрунтується на національній нормативно-правовій базі.

Просуваючись вперед сходинками науки банківського права, звернемо особливу увагу на правовий статус банків в Україні.

Література

  1. Банківська енциклопедія. Під редакцією Мороза А. М., К.: Ельтон, 1993р.
  2. Комерційні банки в Україні. Довідник. К: Вища школа, 1990—62с.
  3. Мороз А. Основи банківської справи, К: Лiбра, 1994р.
  4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02. 2004.
  5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена постановою Правління НБУ № 368 від 28.08. 2001р.
  6. Положення НБУ "Про кредитування" Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік. -2000. -№59. -с. 715.
  7. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
  8. Васюренко О. В. Банківські операції. -К. -2002. -255с.
  9. Мітенко B. I. та ін. Основи лізингу: Навчальний посібник / Серія "Бібліотечка банкіра". - К.: Т-во "Знання", КОО, 1997. - 138с.


28.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!